Погляньте на улюблену класику через призму відновлення емоцій завдяки деталізації та відновленню зображення. Новий вимір у світі 'Білого птаха з чорною ознакою', який вас ще більше вражатиме.
"Білий птах: Відновлення Класичного Українського Фільму"
Поглибіться у відновлений світ кінематографічного шедевру 'Білий птах з чорною ознакою'. Реставрація, яка відкриває нові виміри цього неперевершеного фільму.
«Бі́лий птах з чо́рною озна́кою» - український радянський художній фільм режисера Юрія Іллєнка, який розповідає про трагічну історію сім'ї Дзвонарів. Події фільму охоплюють 1937-1947 роки. Знятий 1970 року на кіностудії імені Довженка. Українське поетичне кіно.
Займає 8-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Події фільму відбуваються з 1937 по 1947 рік на Буковині, нині Чернівецька область на Заході України, в українському селищі на річці Черемош, прикордонному з Румунією.
У цьому селі живе сім'я Леся Дзвонаря (Олександр Плотников): Лесь, його дружина Катерина (Наталія Наум), перший син Петро (Іван Миколайчук), другий син Орест (Богдан Ступка), третій син Георгій (Михайло Іллєнко) та четвертий Богдан (Юрій Миколайчук). Голод 30-х років і румунізація населення привели до повсюдного зубожіння населення. Щоб вижити, Дзвонар вирішує продати синів у батраки. Старшого з них, Петра, заарештовують на ярмарку румунські солдати; молодшого, Георгія, бере в працівники місцевий священник, отець Мирон; решта розходяться по багатих господарствах, займаються сільськогосподарськими роботами, валять ліс.
У священника зростає дочка-красуня Дана (Лариса Кадочникова), в яку закохані троє старших братів. Вона не може вибрати когось одного, що спричиняє сварку братів. Ця любов буде відігравати велику роль у житті кожного із синів Дзвонаря, але щастя любові не отримає ніхто.
У 1940 році територія переходить до СРСР, солдати прибирають прикордонний стовп. Дана виходить заміж за солдата радянської армії - тракториста Остапа (Леонід Бакштаєв).
Початок війни розділяє братів, вони опиняються по різні боки барикад: Петро служить у Червоній Армії, а Орест прилучився до УПА-ОУН(б). Георгій залишився осторонь. Він закохується в місцеву чаклунку, яку незабаром вбиває румунський офіцер. Георгій у відчаї біжить з села шукати правду.
Кінець війни, у село повертається Петро Дзвонар. Повертається до дружини Дани тракторист, але вона його не приймає. Петро не знає, як сказати матері, що батька вбили, не наважується входити до будинку. Зустрівши тракториста, кличе його жити до свого дому. Орест продовжує партизанити в лісах. Прийшовши уночі додому до матері, застає тракториста, якого пізніше прив'язують до трактора з наміром спалити живцем. Петро намагається врятувати його, але трактор вибухає й обидва гинуть.
Повернувся додому Богдан. Контузія позбавила його голосу. Орест сходиться з Даною, вони живуть у лісі. Але вона йде від нього, оскільки втомилася від лісового життя, і повертається до батька.
Орест також утомився ховатися в горах, тому одного разу він виходить на свято в село. Його, самотнього й озброєного, люди цураються. Не звертаючи ні на кого уваги, Орест шукає в натовпі Дану, танцює з нею. Виходить Богдан, звинувачуючи його у вбивстві Петра. Орест біжить, селяни женуть його в гори. Лунає постріл, Орест помирає.
Настають мирні дні. Георгій став лікарем, повернувся в село. Він ставить згорілий трактор пам'ятником, лікує людей. Життя триває.
Лариса Кадочникова - Дана
Іван Миколайчук - Петро Дзвонар
Богдан Ступка - Орест Дзвонар
Юрій Миколайчук - Богдан Дзвонар
Наталія Наум - Катерина Дзвонариха
Джемма Фірсова - Вівдя
Олександр Плотников - Лесь Дзвонар
Василь Симчич - Отець Мирон
Олег Полствін - Георгій у дитинстві
Михайло Іллєнко - Георгій Дзвонар
Леонід Бакштаєв - Остап
Володимир Шакало - Левицький
Костянтин Степанков - «Зозуля»
Микола Олійник - Роман (озвучив актор Павло Морозенко)
В епізодах: Марія Миколайчук, Володимир Колісник, В'ячеслав Вінник, А. Владимиров, Костянтин Степанков-молодший.
У фільмі брали участь жителі сіл Буковини, зокрема у масовці у сцені весілля знімалася Марія Матіос.
Сценаристи: Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук
Режисер-постановник: Юрій Іллєнко
Оператор-постановник: Вілен Калюта
Художник-постановник: Анатолій Мамонтов
Художник по костюмах: Лідія Байкова
Звукооператор: Леонід Вачі
Художник-гример: Яків Грінберг
Монтажер: Наталія Пищикова
Редактор: Віталій Юрченко
Оператор: А. Лен
Режисери: Ю. Фокін, І. Мілютенко, Григорій Зільберман, В'ячеслав Винник
Художник-декоратор: Микола Поштаренко
Комбіновані зйомки:
оператор: Григорій Сигалов
художник: Володимир Цирлін
Асистенти:
режисера: Л. Кустова, В. Трубников
оператора: С. Найда, Мая Степанова, Сергій Стасенко, Павло Степанов
художника: Василь Безкровний
Консультант з етнографії: Іван Снігур
Консультант з румунської мови: Станіслав Семчинський
Директор: Петро Тарасов
Реставрацію зробив Валерій Погонський у 2024році