Це хто просить не співати рекламу? Співайте, будь ласка, це мій улюблений сінгл, чекаю 10-годинну версію)

Дякую Вам, дівчата, за те, що Ви вирішили присвятити випуск такій болючій для величезної кількості жінок темі; для мене вона також болюча і дуже особиста. Я живу з РХП з 11ти років. Ви знаєте, багато підлітків різко набирають вагу у цьому віці, я не виняток. Але мої однокласники почали мене травити: мене били, обзивали жирною та страшною, злобно сміялизя і кепкували з мене, заганяли в куток. Хлопець, який мені дуже подобався, не соромився називати мене "найпотворнішою дівкою в класі", коли розмовляв з іншими хлопцями, а сиділи вони прямо за мною. І я схудла. Спочатку непомітно, потім сильно, мої рідні та подруги почали робити мені компліменти, а мені було мало. Вже літом при зрості 163 см я важила 25-27 кг. А потім почалась жахлива травля через надмірну худорлявість, ще пізніше - через набір ваги тощо. Зараз мені 23, я важу 42-43 кг. Я чудово виглядаю, доволі тендітно, в мене чудовий хлопець і друзі, але в голові я рахую калорії, іноді відмовляюсь від їжі, коли хочу їсти, іноді з'їдаю забагато та відчуваю за це провину. Я зважують після кожного прийому води та їжі і в душі радію, коли моя вага становиться менше. Люди з РХП кажуть, що їх життя ділиться на "до" і "після", від цієї вавки важко вилікуватися. Дякую, що дочитали до кінця, всім миру та спокою!

Маю за плечима 19 років РХП + майже 5 років стійкої ремісії. І ще добре пам'ятаю як РХП підміняє реальність і цінності, це наче прибулець із фільму жахів, що заповзає у мозок і контролює його. Це важкий досвід, щиро співчуваю тим, хто з цим живе.

Усі наші індустрії заробляють на переважно жіночих комплексах. Ми дуже багато вкладаємо в зовнішню презентацію себе, але забуваємо, що при знайомстві, це лиш декілька хвилин, а далі починають оцінювати твій розум, а так, як ми усі соціальні і самореалізуватися можемо лиш в соціумі, тому краще й справді вчити мови і вкладати час та фінанси в свій розвиток.

Ви заторкнули дуже важливу підтему у цьому контексті: яких жінок ми бачимо у медіа. Я живу у Європі і дуже рада, що тут у медіа і рекламі нарешті показують справжні, звичайні тіла. Цього так не вистачало, коли я була підлітком - я так само страждала, що моє тіло не «ідеальне». А тіло не має бути ідеальним. Добре, якщо ти можеш самостійно прожити день… і багатьом людям після травм і поранень навіть це буде не можливо. Всяке тіло заслуговує на повагу

Мені дуже подобається, що деякі інтернет магазини одягу запрошують моделей різної ваги😊

Ви так говорите про гречку, ніби вона апріорі несмачна)) Мені подобається смак гречки і мої діти найбільше люблять саме гречку з усіх видів круп) Дякую за випуск!

Їжа, як спосіб пізнання світу! Цілком погоджуюсь. Всі мої подорожі завжди мали гастрономічний елемент. Панянки, ви неймовірні! Дякую за чудовий ефір.

Жру вареники і борщ дивлячись цей випуск🤦 відчуття голоду вже нема але їм дальше👍

Дуже рада, що змогла вийти з цього болота самостійно і як на диво війна навіть посприяла цьому.Прийшло більш чіткіше розуміння того що я можу померти в будь який момент і чому я повинна себе так мучити.

Прочитала багато коментарів. Дякую всім, хто поділився своїми роздумами, історіями. Нам всім потрібно берегти себе і любити ❤️

Чекаю випуску стосовно тих чуваків з франику... Хоч вже і був випуск стосовно "не на часі" та про згвалтування також було багато що сказано... Але в мене розриває серце коли хтось пише порівняння що такі історії менш важливі ніж війна... Я в просто уявляю цю історію з боку тих дівчат і мені їх неймовірно шкода... Шкода за те що їх жахливий досвід обезцінюють. А також дякую за ваш контент, завдяки йому в мене ще хоч трішки залишається надія що світ не настільки кошмарний

Всі завжди так дивуються ,коли кажу ,що їм тільки ,коли голодна 🙃 Що б там не стояло на столі ,чим би не пригощали - торкатись не буду ,бо не хочу ,бо не голодна )

Зробіть будь ласка розбір корейських / східноазійських страндартів краси . Було б цікаво подивитись , чому лише люди схожі на айдолів з середньою вагою 45-50 кг вважаються там гарними , і в цілому на чому тримається ця величезна індустрія

Капіталізм навʼязує "ідеали краси" щоб з одного боку продавати його тим, хто йому відповідає, тим, хто хоче його досягти і тим, хто страждає від нього. Це жахливе коло, яке спотворює і шкодить усім. Дякую за це відео - воно дуже корисне.

Відчуваю себе на груповій терапії✊🏻 Дякую за те що ви поділились своїм досвідом

Коли була підлітком, страждала компульсивним переїданням. У результаті набрала вагу, ненавиділа себе і оточуючих, що постійно вказували на це. Пробувала мільйони дієт, поки безвуглеводна - не спричинила проблеми зі здоров'ям. Зараз, коли мені вже тридцять, я навчилась дружити із їжею та любити спорт, бо подобається відчувати силу в тілі. Перестала себе мучити і подобаюсь собі такою, як є. Але шлях був дуже довгий до розуміння себе та своїх реальних потреб.

Дякую за цей випуск! 💙💛 У мене також бо-бо на цю тему/пунктик/комплекс. Тому я почала пахати у залі, робити кардіо, не можу назвати раціон збалансованим, але я знайшла смачне у корисному 😋 Гадаю, що цей комплекс настільки нав'язаний у наших головах, що ми його вже ніколи не позбудемося глобально, лише індивідуально. Жодного разу хлопці (мої колишні) не робили мені щодо форм та ваги зауваження, вдома ситуація гірша (чомусь жінки у моїй родині вважають, що я пухка, хоча самі також не тростинки). Жити окремо від сім'ї та партнера круто, бо легше коригувати свій раціон.

Перші два тижні після 24 лютого минулого року я практично не їла, іноді не хотілось, іноді забувала поїсти. Потім якось харчування ввійшло в норму. Бувало, що переглядала відео, як наші захисники харчувалися в окопах, після цього теж не могла повноцінно їсти, бо відчувала якусь несправедливість - "військові поїсти нормально не можуть, а я тут собі ні в чому не відмовляю"...

Дуже актуальний випуск для людини з булімією, ось хочу записатись в спортзал, з початку карантину я дуже сильно набрала, раніше була дуже худенька тож почала комплексувати, потім почала ненавидіти себе за те, що набрала, обмежувала себе надзвичайно сильно, постійно блювала, не могла їсти, дійшло до того, що я вже не могла пити чай і одразу блювала, довго голодувала і виснажувала себе, звернулась до психотерапевта, мало того, що в мене розлад особистості так ще й РХП, тож я досі лікуюсь і намагаюсь інтуїтивно харчуватись

Знаєте, я дуже люблю і підтримую ваш канал, але конкретно цей випуск мене засмутив. Кількість тригерних моментів для мене була дуже велика. Наприклад, використання таких слів як «зажори», «дожори», «жерунка». Не дуже зрозуміло, для чого була подана статистика про те, що жінкам менше платять, якщо вони більше важать. Ну і загалом таке відчуття, що випуск дуже поверхово зачіпає таку складну тему. Тому що рхп це трошки складніше, ніж заїдати тривогу і шось таке, що люди просто переростають коли дорослішають. Дуже гарно, що на тему рхп з‘являється більше розмов і зникає стигматизація, але водночас потрібно бути дуже обережними, коли ми про це говоримо.

Я думаю, наша найбільша проблема, це те, що ми хочемо змінити свої тіла для краси, а не для здоров'я. У мене були різні стосунки з їжею, в підлітковому віці, як не дивно, сприймала себе нормально, але після пологів пройшлася по всьому крім дюкана), худла, набирала, плакала...мені пощастило потрапити до тренера, який навчив правильно ставитись до їжі. Підхід такий же як у Улі, 80% їжі для тіла і 20% для мозку(задоволення), але інколи (десь раз на тиждень чи два) обов'язково дозволяти собі відрив. Але головне це причина змін. Якщо твоя вага вище "прийнятної" але в тебе нормальний тиск, нема задишки, ти піднімаєшся по сходах без ліфта і ведеш активний спосіб життя - то забий на все, якщо ні - то варто задуматись про зміни. Але грамотні зміни.

Найважче було побороти в собі два моменти: коли замовляєш в закладі якусь страву, а вона вкрай несмачна, але ти все одно давишся тією їжею, бо ти ж заплатив… Шкода переводити їжу й гроші. І друге, коли відчуваєш провину, і змушуєш себе доїдати докінця, хоч вже не голодний. Бо ж як бути з часами Голодомору, з голодуючими дітьми в Африці…

Проаналізувала останні 10 років свого життя і зрозуміла, що це беззупинне тривожне протистояння мого внутрішнього "я себе люблю і вважаю привабливою" та зовнішнього "ти маєш схуднути просто тому що". Постійна внутрішня готовність огризатись і захищати свої кордони, навіть коли начебто ніхто не нападає. Неначе в повітрі висять вимоги до мого тіла, які "само собою" - а я маю від них відбиватись і наполягати, що чхала я на них. Що цікаво, вага протягом цих років дуже сильно коливалась, а відчуття не змінювались. Мені казали, що це ж прекрасно, що я в гармонії з собою - і я теж вважаю це прекрасним. Але я не відчуваю повного спокою щодо цієї теми, бо знаю, що в будь-який момент її можуть почати обговорювати і мені треба бути готовою різко відповідати

в сенсі «не співати рекламу»… це одна з немагатьох речей, які покращують мій настрій!

Важливий випуск для нас всіх. Добре, що Ви про це поговорили) P. S.Сижу на кухні їм оселедець і арахісову пасту

Дуже рада, що в підлітковому віці не залізла в це болото з головою. Всі ці "сорак келограм" і так далі мене не дуже приваблювали, тим не менш я ніколи не любила свій зовнішній вигляд і мені завжди здавалося, що я занадто повна, навіть в той період життя, коли я займалася спортом і більша частина моєї ваги були м'язи. Я рахувала калорії, схудла, потім набирала, потім знову худла поки мені не стало лінь повторювати цей цикл постійною. В якийсь момент я просто перестала і пустила все по течії. Перестала регулярно зважуватися, рахувати скільки я їм, а намагалася тупо не переїдати і насолоджуватися життям. Не знаю, що чи хто посприяв тому, що я того здихалася, можливо моє оточення, з яким ми регулярно підтримували один-одного, чи, можливо, зміна інформаційної бульбашки і бачення того, що жінки, які не схожі на палки живуть щасливо. Хотілося б, що б цей бісовий культ ваги зник назавжди і нікому не доводилося доводити себе до плачевного стану через несприйняття суспільством і, навіть, родиною. Бо якби не суспільство, то нікому в голову не прийшло б, що людина з вагою вище 60 кг, незалежно від зросту - товста чи неприваблива.

Не часто пишу коментарі, але не переставайте співати тільки тому що кількох людей з "ідеальним" слухом (то так вони самі про себе кажуть) це нервує. Ви чудові і спів реклами то ваша родзинка❤

Я їм не тільки тому, що я голодна, а коли хочеться чогось смачненького, чогось, шо я люблю. Це не обов'язковр має бути тістечко. Це може бути, до прикладу, смажена картопля чи відбивна. А може бути і тістечко. Адже смачна їжа -це одне з задоволень, яких себе не варто позбавляти. Головне -не втрачати почуття міри.

Я ще не почала дивитися випуск , але хочу подякувати за підняття цієї теми , можливо мій коментар стане для когось цінним і важливим . Хочу поділитися своєю історією . З самого дитинства я була дитиною яка була повніша за однокласників у школі , вже зараз з досвідом нехочу казати що з зайвою вагою тому що ніяких проблем з здоров‘ям в мене не було , я ходила на волейбол на танці і прекрасно себе почувала . Проблема була в головах моїх однолітків які вважали що моя вага зайва і так далі . Зараз я розумію що такий хейт це виникало із за не прийняття ними своє тіло , і здатність його змінюватися в різні періоди життя . Також можливе цкування їх з сторони батьків . Але це вже зараз , пройшлл багато років і я розумію . Отож я виросла і думка про те що я маю зайву вагу була завжди , хоча її не було багато . Починаючи з 13 років я худла . В 16 років я скинула 15 кг . Я була худа . Це було вау , прекрасно але не довго . Щастя великого це не принесло . Я худла через ненависть до себе . Всі тренування які я робила мотивувалися тим що я буду жирна , стрьомна і так далі … я ненавиділа колишню версію себе . Моя Низька вага потім довго ще була в мене . , я не наберала і просто жила . І зараз пройшов час , я почала думати чому для мене люди які є трохи повніші за мене = невдахи , страшні , лінниві . Праідписувалася спеціально в інстаграмі на повних але шикарних дівчат . Почала змінювати свої погляди . Старий світ почав руйнуватися . Я розумію краса це любов до себе . Краса не дорівнює кілограми . Я щаслива зараз , я дякую що розумію це . Зараз робити тільки все з любові до себе , тренування ,харчування і так далі . Якщо не хочу то і не потрібно . І зрозуміло з чого це пішло , навіть фітнес тренер коли мотивував робити вправу казав роби чи ти хочеш бути товста , жирна , обвисша і це мотивувало . Зараз думаю важливо робити це для задоволення свого внутрішнього ;) думаю комусь буде корисно

Ооооо, приємно бачити Олексія ❤️ А Уля, якщо не помиляюся, була і на ебаут із цією темою. Вчергове дякую їй, що поділилася!

Дуже важлива тема, я теж виросла з установками: "Солодке треба заслужити/відпрацювати" й т.д. Дякую за вашу працю, я насправді дуже хочу вірити, що вас дивляться в першу чергу підлітки. У нас не було програм і джерел, які б піднімали такі теми (мені палає від усього, що ви обговорюєте), дуже хочеться, щоб ця інформація доходила до підлітків!

Теж страждала через «надмірну» вагу, доки одного разу, коли мене у гостях ненароком облили напоєм і дівчина дуже тендітної статури запропонувала мені змінний одяг. Я була шокована, коли спокійно «влізла» у її речі. Тоді я зрозуміла, що жодної зайвої ваги я не маю. Просто особливості моєї будови тіла. А народження дитини взагалі прибрало будь-які комплекси стосовно тіла, адже це просто диво, на що воно здатне!

Дякую за важливу тему. Є маленьке зауваження щодо слова жерти яке ви вживали. Воно досить негативне та вже несе в собі осуд того, що людина не може справитися з переїданням. Я маю на увазі, що взагалі в суспільстві це слово використовується в негативному аспекті. Мені так здається, бо я на своєму досвіді стараюся налагодити стосунки з їжею та емоціями і коли не можу зупинитися то вмикається той негативний голос в голові який каже "досить жерти! Що ти жереш як не в себе?" і так далі. Хотіла звернути вашу увагу на це.

Завжди дратувало, коли за столом десь в гостях у роличів питали "чого ти не їси?", коли я вже наїлася і в мене більше не лізе. У мене це так працює: сіла, наїлася і сиджу собі просто, а люди можуть годинами сидіти і постійно щось жувати,типу ще те не пробував, а ще треба того наверх і т.п. А ще пам'ятаю студенткою жила в гуртожитку, і насмажила такої смачної картоплі, а моя сусідка зі мною наїлася, а потім пішла в туалет всю ту картоплю вертати назад. Я не розуміла, як так можна, спочатку отримувати задоволення від їжі, а тоді встромляти пальці до рота. Ну і завжди для себе знала, що всі дієти - херня повна, бо це лише тимчасовий ефект,тому ніколи на жодній не сиділа. Перш за все, потрібно змінювати свої харчові звички

Дякую! Це дуже класний випуск. Я теж під час тривоги біжу до холодильника. Коли я була мала, батьки багато працювали і ми майже не проводили час разом. Від мене «відкупались» їжею і це сформувало звичку заїдати нестачу уваги. Не просити про допомогу або про зустріч з друзями, підтримку, а тупо нажертись. І навіть зараз цей патерн спрацьовує. Я вчусь з ним працювати, та це важко 😢 Бажаю успіхів всім, у кого РХП і щиро рада, якщо вам вдалось впоратись ❤

Хочу поділитись. Я завжди була дрібненькою. Ріст звичайний 1,62, але вага з інститутських часів і до десь 37 років була 46-48 кг, виключаючи час вагітності і грудного вигодовування дочки. Після родів повернулась до звичної ваги через 1,5 роки. Якось само, так влаштований мій організм. Ближче до 40-ка моя вага стала 51-53. Все моє життя знайомі і незнайомі люди питали мене чому я така худа, жарт про Д2С я почула в свою адресу вже в 14 років. І я не вірила навіть своїм ню в 25, що я маю красиве тіло, бо виявилась вразливою до цих безкінечних коментарів про мою худобу. Наголошую, я ніколи не була анорексичною. Просто струнка. Але в юності порадили їсти кашу на молоці з пивом і намагалась такою «дієтою» набрати вагу🤣🤯

Як дуже хочеться співати , співайте.Тільки завчасно попередьте, кому не подобається спів, просто промомотують, наприклад я. А так ви дуже класні, люблю вас.

крім пабліків в вк були ще чати від тих самих пабліків, де дівчата ділились своїми досягненнями і хвалили одна одну, а я читала це тоді і ненавиділа себе за те, що не можу так само, як вони🥺 зараз мені 22, я більш свідома і, озираючись назад, я бачу дуже багато помилок в своїй харчовій поведінці, що в 20 років призвели до +30, які дуже важко заоаз скинути🥺 Бажаю усім хлопчикам та дівчаткам здоров‘я і любові до себе та свого тіла ❤

Дякую за цю тему. Якраз під час війни плюс 10кг, а тепер, коли сподобалась одна людина, яка струнка - пропадає апетит і кляті комплекси прийшли в гості. 🤦

Я дуже люблю ваш рекламний спів, не припиняйте, будь ласка! Найчесніше виконання 😊

Я пам'ятаю, як лікувала очі в 9 класі. Могла осліпнути, кололи гормональні препарати. За місяць я набрала 5 кілограмів, які втряслись і закріпились на моїх бедрах, попі, животику, щоках. І коли влітку того ж року я приїхала на огляд, лікар, що лікувала мене, сказала "Ой, щось ваша донька поправилась. Треба дивитись за собою, вона ж дівчинка". Мені було 14. Я не можу зараз дивитись на свої фото того періоду, бо мені здається що я була супер жирна. Гірше тіки тоді, коли тобі ввижається, що з того часу не змінився зовсім (хоча я таки схуднула😶).

У мене така ж особливість, як у Яни - животик, скільки б я не важила. Додаємо ще й лордоз. Одного разу мені навіть поступились місцем у транспорті, бо подумали, що я вагітна. Я завжди була з розряду худих або нормальних. Максимальна моя вага при зрості 163 була 53 кг. Середня - 48. При тому я ЗАВЖДИ думаю про свою вагу, скільки б не важила. Коли набираю, думаю, як би скинути, а коли худну, - як би не набрати. Переїдаю від нудьги та ментальної інертності, як я це називаю. Дякую за те, що підняли цю тему! P.S. Мені ніколи не подобались кубики ні на жіночих тілах, ні на чоловічих. Це виглядає штучно, як на мене, нав’язливо, неприродньо. Враження, що людина в житті більше нічого не робить, окрім як впахує в спортзалі (не беру до уваги інші фактори зараз). Щодо жіночого животика, то якраз жирова тканина в цій частині тіла формує гормональний фон, і мати там певний запас жиру - необхідність для жінки. Зараз більше схиляюсь до думки, що жіночий животик (в тому об’ємі, який вважається безпечним) - це сексуально.

Дуже потрібний випуск, дякую

Я хоч і вокалістка, і реклама ви співаєте фальшивого, але коли почула, що може без цього,то подумала : Нііііі! Я вже звикла і полюбила як ви співаєте, ця мелодія вже рідна, співайте ще! 😅🥰 Тема чудова . Теж була на різних дієтах , яблука, або 5 днів на бананах і молоці, деколи були по одному дні на воді , останній раз коли таке було мені стало дуже погано і я пішла в лікарню в Німеччині, мені зробили купу рентгенів і перевірок, все боліло і я скручувалась на лавці доки чекала лікарів . Після того вже як багато років не сиджу на дієтах і їм все , але акцент роблю на здоровій їжі і чудово почуваюсь:)

Дякую за вашу працю чудове відео

Дуже актуальна тема зараз ! Дякую!

Одне задоволення вас слухати) дякую за вашу роботу))) ❤❤❤

Дякуємо за важливу тему! ❤

Дякую, що підіймаєте такі важливі теми 🤍🙏🏼

в перший маштабний обстріл інфракструктури, коли зокрема потрапили в міст Кличка, я пішла після відбою в магазин солодощів (це було в Сумах), а продавчиня сказала, що сьогодні майже все печиво і цукерки розібрали 0_0

яка важлива тема. Дякую!!!🤍🤍🤍🤍

Дякую вам за вашу працю, за це чудове відео, аж легше стало, я дуже вдячна❤️❤️❤️

Дякую за випуск!

Дякую за відео, музичні вставки - топ)

Супер. Дякую за якісну підготовку та подачу матеріалу

Дякую Вам за випуск!

Дякую, що розповідаєте про це

Дякую, відео як раз в той момент, коли із цим проблеми і я справді цим цікавлюсь! Дуже важливе відео ❤️

Дякую за відео 💖

Дівчата, ви прекрасні! Дякую за випуск на важливу тему. І так, будь ласка, продовжуйте співати

Дякую Вам, за якісну рекламу! Сама відвідую GREEN FOREST і дуже задоволена ❤️

Олексій неймовірний! Дякую вам і йому за роботу😊

Саме те, що мені зараз було потрібно!

Реламаааа це ж символ Палає, не переставайте ❤

Ви дуже круті. Досить важлива і важка тема для нашого суспільства.

Дякую за підняття такої важливої теми .Рекламу співати!!!

Дякую за випуск))) творіть для нашого ютубу...

Дякую дівчата. Насолоджуюсь гарним звуком )) ну і розмовою також )

Дякую дівчата, за те, що піднімаєте важливі теми ❤️

Дякую дівчата, це дуже крута і важлива тема🔥в мене досить є комплекси тому що живіт не плоский, але я знаходжусь на шляху прийняття❤️

Дякую за вашу працю!

Дякуємо за відео!

Дівчата, дуже дякую за важливу тему! Трохи дряпало постійне "їж" замість "їси". Окрема подяка за гостей випуску

Супер 😍😍😍❤️ тема класна!

Дякую що розповідаєте про це. Я 10 років страждала на булімію, вбивала своє здоров'я та ненавидила себе. Дякуючи терапії я змирилась з тим що не струнка і не буду та почала нормально жити)

така чудова якісь картинки стала! дуже приємно дивитися)

Дякую вам за цей випуск! Дуже вчасно він вийшов для мене і допоміг трохи заспокоїти тарганів в голові. ЕМАААА, ВАМ ТАК ЛИЧИТЬ ЦЕЙ МАКІЯЖ!!!! ВИГЛЯДАЄТЕ ЯК ХИТРА КИЦЯ 😼

Тема настільки актуальна для мене, що я навіть не готова дивитися це відео, хоча і дуже люблю ваші випуски.

Це тема яка постійно болить. В період 13-17 років мої дієти коливались від " 10 днів кефіру раз на місяць, і біг кожний день " до " за день можна пити лише 200 мл води і жувати 1 гумку". Щоб їсти при людях, я просто вибльовувала все одразу як сиділа. Крім того я постійно вбивала себе на тренуваннях( займалась дзюдо), якщо в кінці тренування не йшла кров із носа і я не втрачала свідомість, то це було "недостатньо ". Загалом в мене була ціль просто зменшення ваги, оскільки я собі не подобалась повністю ( завдяки дуже токсичним людям, які казали, що я дуже жирна і лайно, а не людина( вага моя більше 42 кг на той момент не піднімалась)) , і кожний раз якщо за день я не скидала 600г, в мене починалась істерика. В 16 була перша спроба вийти, я набрала 4 кг, мене зашеймили, і все повторилось. В період 17-18 я набрала 10 кг оскільки почала знову їсти і організм намагався забрати все, що можливо, більшість яких зійшли само по собі, хоча коли я тільки почала набирати бажання знову скидати сильно не покидало мене. Зараз мені 21 і я цілком закохана в себе, знову їм нормальну їж ( тобто будь яку, солону, солодку,жирну). Тільки тепер мій шлунок взагалі не переварює м'яса, маю язву, дуже часто нудить без причини, маю пожиттєву діарею та дуже велику потребу постійно пити воду ( оскільки я на постійній основі,навіть коли не їла, пила сечогінні та проносні), один яєчник не функціонує взагалі і за розміром меньше мм, інший функціонує на 30%, тому скоріш за все мені їх просто виріжуть, а зараз він скажено болить кожні місячні. Ось так через паскудних людей в своєму оточенні, які компенсували за мій рахунок свої комплекси, мені далі жити із перебитим організмом і я раз в рік перевіряюсь в лікарів, оскільки може стати гірше. Але на ваги я не ставала вже 3 роки 🥲 оскільки це мій тригер

Дякую, що підняли цю тему! Ви моє безперебійне джерело аргументів:) І продовжйте співати "реклама"!

Питання дієт і "РХП" розглянуто відверто однобоко, навіть наївно. Вибірка "експертів" цьому відповідає. Можливо упередженість змусила вас підходити до теми з відчуттям незручності. Дякую за порушення теми, наведення декількох доцільних тез та аргументів. Не вважаю питання вирішеним, а тему - закритою. Підтримую вас, маю надію на другий випуск.

Дякую вам! Рекламу обов’язково співайте)

Дівчата, ви прекрасні. Дякую за випуск. ПС: спів завжди перемотую, бо маю прекрасний слух і мені боляче. Але це я, мені не складно перемотати. Іншим ок)

До 17 років взагалі не цікавився темою харчування, тому й їв те що були в дома. Десь приблизно в 13 років я почав поправлятись, думав от наберу до такої то кількості і більше не буду так багато їсти, звичайно це не працювало, дійшло до 83 кг. Для мене це не було величезною проблемою, я не відмовлявся від їжі, я продовжував їсти те що було в холодильнику. В школі мене не травили, хоча деякі проблеми з самооцінкою були. Тоді я ще не розумів абсолютно нічого про здорове харчування. Дуже радий що познайомився з цією темою тепер, поки ще не пізно. Дивує те що людям байдуже, я неодноразово пробував пояснювати чому це важливо, та як саме потрібно харчуватись щоб залишатись здоровим.

Дівчата, ну я прям не можу. Ви мега круті!!

У Діни Веселкової ще вийшло хороше відео про їжу і голодомор і травму покоління. Також цлжк помічне, щоб розібратися, а чого такі стосунки із їжею у нас сучасних

Така гарна якість картинки стала, дуже подобається)

Дякую ,що піднімаєте таку важливу тему 😊❤

Дякую, дівчата! Теж помічаю таку проблему у себе, коли тривожно/нудно/страшно і т.д., одразу заглядаю в холодильник.

Супер тема, дякую вам дівчата. Коли я почала насолоджуватися їжею то погладшала на 30 кг, потім ще 2 рази їх скидала за допомогою орбітреку і обмеженого харчування. Ось такі гойдалки😊

Актуально! Заїдаю стрес і вже постійну (хронічну) тривогу Втомилась😞 Не хочу з цим нічого робити

Дякую за цю тему. Мої проблеми з харчовою поведінкою загострилися в день 24 лютого, якщо мої близькі допомогли морально і я почала їсти на 3-4 день, то я впевнена, було сотні людей які не мали того, та можливо страждають від цього досі.

СпіваАаАаАйтееееее ♥️♥️♥️ Дякую за тему!

Дякую за відео! У мене немає проблем із їжею, я її люблю, вона любить мене, але у мене проблеми із суспільством. Я час від часу на лікувальній дієті (не зриваюсь, я поступово переходжу від дієти до звичного), на дієті я їм більшими порціями, виключаю продукти, що шкідливі для мого стану здоров'я, консультуюсь із лікарем. Найгірше від людей, які починають відмовляти сидіти на дієті, посилаючись на мою малу вагу, просять з'їсти те, що мені не можна, маніпулюють повагою на застіллях, аби випила алкоголю, чи газованої води тощо. Я їм і п'ю все, що хочу, але в моменти лікування, чи профілактики підтримую лікувальні дієти. Просто хочеться, щоб люди відчепились від моєї тарілки.

А взагалі дуже важлива тема зараз багато хто себе доводить до крайнощі сідаючи на різні всякі дієти

Співайте рекламу!!!! Ви такі щирі та сміливі в мить. Співайте, це справжність.

Дякую вам за ваш випуск! Я в студентські не мала грошей купувати якісні продукти і їла легкі вуглеводи, від яких я не була товста але животик був. Я шукала шляхи як схуднути і знайшла таблетки в аптеці які відбивають апетит. Це було страшно, бо потім ці таблетки прибрали з продажу, бо нелегально там були наркотичні речовини. Взагалі ця історія з дієтами страшна. Поки я не полюбила себе, радощів від фігури не було.

Дякую вам за ваші випуски! Помітила що ні в випуску про депресію, ні тут ви не порекомендували до якого лікаря звертатися і коли. На власному досвіді знаю, як важко зрозуміти до кого бігти з ментальними проблемами. І часто люди навіть не думають о проф допомозі.

Дуже корисний випуск