Ми поїхали в село Білоберізка, Верховинського району Прикарпаття. Сьогодні ми покажемо вам високогірне гуцульське селище,
де ми провели експедицію двома гірськими присілками Пасічна і Заверх, які своїми масштабами нагадують повноцінні великі села. Хоч людей тут залишилось жити і не дуже багато, половина старих хатин закинуті, проте в цьому мальовничому краї живе чимало колоритних людей, які вже були героями наших відео. 2 роки тому тут ми познайомились з поетом Іваном Шкундеєм, який склав багато автентичних пісень. Частину з яких ви почуєте в нашому відео. Ми зберігаємо народний фолькльор та записуємо етнографічні історії старожилів. Якщо вам подобається те, що ми робимо, то обов‘язково підпишіться на наш канал. Також ви можете підтримати нас на патреоні, якщо хочете допомогти нашому проекту. Посилання залишу в описі. Але в першу чергу підтримуємо наші Збройні Сили України. Любіть своє, українське!
Довгострокова мета наших експедицій - повернути життя в ці високогірні села, де людей стає все менше й менше…
Їдемо ми в Білоберізку цього разу ще з іншої сторони - з села Черетів, яке є прямим прикладом того поселення, що дуже розрослося за останні роки… На Писаний камінь, який тут поруч, кожного літа ціле паломництво… Чим більше там людей, тим менше хочеться туди йти, проте в місцевих жителів все ж появилась можливість не тільки виживати в горах, а й розвиватися, як села багатої Європи. Але звісно ж все має бути в міру, бо надмірний туризм нищить екологію. Але без туризму села зникають з карти, як більша частина гірських хуторів у Путильському районі Буковини.
Доречі в нас тут не оффроуд по національним паркам, це всього-навсього дорога з одного вислкогірного присілку до іншого. Місцеві жителі умудряютьчя тут їздити на жигулях, як би це не було дивно і страшно…