Сидів на зупинці, і думаю, кому б розповісти про Ісуса Христа. Сиджу на лавочці, і думаю, зараз хтось прийде і засвідкую. Сиджу, немає нікого.... Але на зупинці є кіоск, і робочий монтував там рекламні банери. Я дивлюся, ну такий той чоловік міцний, впевнений, нащо йому Бог?! Але ж немає нікого...Ну, так, почав з ним говорити. Спочатку про ці рекламні постери, про розміри, як і що монтувати... А потім про Господа. А той чоловік, каже, Бога люблю, а до церкви не піду. Батюшка не такий. А я йому й почав розповідати, як Бог через молитву в церкві зцілив у брата Влада грижі хребцеві, і як брат ледь зповзав з ліжка, а як отримав зцілення то таскав газоблок на другий поверх на дачі. Але, кажу цій людині, Олексій, мабуть це вам нецікаво. Ви здоровий, крепкий чоловік. А він і каже. Ви з паличкою, а я свого часу впав і сильно ушкодив коліно. І довго заживало воно мені. Але зажило, почав ходити. А невдовзі знов упав і це ж коліно знов зламались. Але, каже Олексій, Бог помилував, зараз відновився, працюю. Але біль є. То я запропонував Олексію молитву за зцілення. Ми звернулися до Бога в щирій молитві. І домовились. Як Олексій отримає зцілення, прийде до церкви і засвідкує. І саме головне. Сідав в аатобус, і побачив щиру, вдячну посмішку нового друга, якому розповів про Ісуса Христа та Його Церкву. Слава Богу, що рухає і мотивує нести Євангеліє .