Пам'ятаю, тату, давним-давно В пам'яті моїй, як німе кіно: Ми малі сміємося, ти молодий. Згадую щодень, я той час золотий. Думала тоді, ніби ти чарівник. Ти ж бо ним не став, бо того ти звик, Що любов батьківська спроможна в усе Просто нас любив над усе. Приспів: Коли заплаче серце батька Будуть очі його сумними. У тебе в хаті, мій любий тату, Завжди будемо дітьми малими. Таку важку мозолясту долоню Положиш ніжно на голову доні. Надійно-затишно, як у дитинстві - Благословиш. Відцвітав садок твої доні росли. І роки у вирій лелеки несли, А як повертались несли сивину Істину життя, наче сонце ясну. І нехай в вікно заглядає зима, Теплоту душі не погасить вона. Перший сніг для тебе надію несе, Бо онуків любиш тепер над усе.

Пісня моєї доньки Євгенії Неборячок. Вона виконала її вперше років 20 тому. І називається "Батькові".

Супер

Красиво❤ привет из Красноярска