Не знаю, чи в тему, але мене засмучує той факт, що чайлдфрі зазвичай є людьми, які в принципі були б непоганими батьками. А заводять дітей переважно ті індивіди, щодо яких подумки хапаєшся за голову і хочеш кричати "ЧОМУ ВАМ ТАК ХОЧЕТЬСЯ ПЛОДИТИСЬ?"

Шкода, що у цьому випуску зібрали лише єдинорогів, у яких все ОК і якось замовчали інші сторони материнства. Реальна ситуація в Україні для більшості жінок вкрай гнітюча - купа неоплачуваної домашньої праці, дискримінація з боку роботодавців, домашнє насилля (а з малою дитиною від абюзера піти набагато складніше), несплата аліментів (майже половина сімей неповні), часто жінки дбають ще за пристарілими хворими батьками (а не вони за онуками). Малі діти багато хворіють і не можуть постійно перебувати в садочку + далеко не всі можуть дозволити собі няню + дуже небагато жінок мають гнучкий графік або можуть працювати з дому. Ярослава наче намагалась витягувати цю тему, але якось її задавили "достігаторші" у яких "все ок, треба лише правильно розставити пріоритети, дати дитині мультик, делегувати й любити себе", хоча це реальність у якій живуть від сили 10% українок.

Об’єктивно не всі створені для батьківства, і дуже добре що у таких людей вистачає мужності чесно відповісти на це питання самому собі. Краще щаслива людина яка свідомо не має дітей, ніж нещасті батькі і діти ;)

Стогодні почула термін «бабулінг» - коли бабуся тебе постійно питає коли вже онуки і хоче нагодувати 🤣🤣🤣🤣

Який же крутий проєкт, українському ютубу цього реально не вистачало

В Німеччині незаконно питати жінку (навіть натякати) на співбесіді щодо вагітності або сімейного планування... Сподіваюся, що в Україні колись це теж стане реальністю.

Мені 26, я будую кар'єру та шалено люблю те, чим займаюся. Я тільки почала вибиватися з того, що грошей вистачає лиш на їжу та одяг, я тільки почала жити для себе. Хочеться побачити світ, стати КИМОСЬ. І тут почалося: 1) подруги, хто народив незапланованих дітей: "Пора діток, можеш дозводити, ми перебиваємося, давай, дітки треба, діткочки, дитинки"; 2) бабуся тисне: "Навіщо чекати на квартиру та авто, народжували й без них, і ми народжували, я народжувала так"; 3) Мама каже: "Я хочу внуків" (це при тому, що від неї ніякої допомоги не буде, бо я батькам допомагаю матеріально, а вони займаються своїм життям). Мого вибору, моїх бажань, мого особистого простору не поважають. Соціум, близькі, ГІНЕКОЛОГИ. Я планую дітей років після 30 або коли сама захочу. Але наскільки мені важко, що мене як особистість хочуть упхати в якісь рамки, ігноруючи те, чим я хочу жити, мої амбіції та бачення щастя.

Років 10 назад, я постійно стикалась з тим, що коли приходиш до лікаря бо в тебе шось там болить чи турбує, тобі одразу - "Вам треба народити і все пройде". З тих пір, я одразу міняю лікаря який каже мені таку єресь і хожу до адекватних.

Проблема на ринку праці в жінок виникають через те, що чоловіки поводяться так ніби діти - проблема жінки. І всі лікарняні, оздоровлення, садочок, ранки, школи, збори - завжди мама випрошується з роботи. А міг би і тато робити це. Не те щоб всі чоловіки такі, але це норма в суспільстві

Щось з висвітленням альтернативних точок зору зле вийшло) Ясю задавили позитивним досвідом материнства і успішним успіхом.

Мені 24 роки, я не маю партнера та дітей. Ось тезиси, якими я керуюсь: 1. Не нормально ставити за мету народження дитини саме по собі, як і не нормально виходить заміж лише щоб мати чоловіка. 2. Нема такого, що "треба заміж". Але вы можете знайти людину, з якою вам краще, ніж одною. І народжувати лише якщо ви хочете увічнити вашу любов у ще одній людині. 3. Якщо людина не хоче дитину - не потрібно за це засуджувати. Бо ж багато людей, які не хотіли дитину, але народили і все життя знущаються фізично або психологічно. Суспільству просто треба зрозуміти, що не всі люди можуть бути батьками. До того ж, хтось хоче дитину, але не може її народити. Такій людині дуже боляче чути "тобі вже час, чому не народжуєш?" 4. Не нормально ділити людей на тих, які люблять дітей і тих, які не люблять. Діти - це прості люди. Одну людину можна любити всім сердцем, а іншу - ненавидіти. Тому, вважаю нормальним відноситись нейтрально до дітей всього світу і при цьому обожнювати своє дитя. 5. Вважаю, що людина повинна бути щасливою, та не заважати іншим бути щасливими. Тому боротьбу між яжемамками і чафлдфрі вважаю безглуздою. Хто хоче - хай не народжує, хто хоче - хай народжує, але пам'ятає, що для нас його святі діточки - просто пересічні людини і ми не маємо на них молитися. 6. Ну і в кінці хочу добавить: я не чайлдфрі. Я не маю дитину бо поки що не хочу її мати. Але настане день, коли я зустріну чоловіка і зрозумію, що моя дитина мусить мати його колір очей і характер.

Так давно хотіли тему про чайлдфрі, що аж зробили випуск про щасливе материнство) Тема Ясі не розкрита, нажаль...

Мені колись подруга відкрила очі ще на таку точку зору, про яку я навіть не думала: наскільки це грубо та жорстоко питати "коли там вже діти" будь-кого, адже є чимало пар, котрі їх хочуть, але не можуть завагітніти. І уявіть їх біль, щоразу, коли вони чують все те, що дратує нас ,котрі дітей просто не хочуть. Тобто, ми собі подратувались забули, і живемо своїм життям без дітей далі. А ті жінки (та чоловіки - не будемо їх ігнорувати) не можуть забути. І не будуть же всім розказувати свій анамнез. Тим паче, що і тоді, думаю, будуть непрохані поради. І колись прочитала дуже класну фразу, на жаль не пам'ятаю дослівно. Суть була в тому, що жіноча вагіна, на відміну від чоловічого пенісу, дуже стигмована та табуйована, але всі чомусь вважають себе в праві туди залізти.

Більше вийшов випуск про позитивне материнство, Ясю задавили, ще й на допомогу інших мам взяли) потрібно було запросити ще когось з позицією child free, розкрити цю тему більше

Не вистачило трохи думки жінки, яка шкодує, що народила дітей і якій все це важко і не вдається бути крутою в усіх сферах

Мені 32. Я свідома чайлдфрі і на роботі я відчуваю себе дискримінованим працівником, адже колеги в основному своєму жінки, які мають дітей. В них завжди дуже багато лікарняних, відпрошувань, відпусток, і мені необхідно виконувати додатково їх роботу за ту саму зарплатню, що мають і ці жінки. Я не дуже розумію чому. А буває ще таке, коли мені потрібно відпроситись, керівництво мене питає, мов, "а куди тобі треба, що в тебе можуть бути за справи, в тебе ж нема дітей". Дикість якась

Якщо б поряд зі мною був чоловік, який сказав би "мала, я буду вставати вночі, всі питання про садки і школа будуть на мені, я прочитаю всі книжки про виховання дітей і буду їх практикувати" - я б народила вже пару років тому))))) Чомусь мені здається, що народження дитини понижує якість життя жінки (час який вона може приділити на себе, час який їй доводиться витрачати на сімю, фінанси які вона може витратити на себе) таке....

Декілька разів я чула думки людей типо "Кожна жінка хоче дітей" або "Нормальна жінка хотітиме дитину", чи навіть "Якщо в неї немає дітей, то вона хвора чи безплідна, і тому каже що вона чаїлд фрі". Тут хочеться трохи поринути в історію і згадати чому люди раніше народжували 7 і більше дітей. Висока дитяча смертність, багато не виліковних хворіб, середній вік життя жінки в рази коротший, з семи дітей дорости до дорослого віку могли троє або ж і двоє. Плюс варто згадати, що на генетичному рівні у людей є ще територіальні інстинки і якщо б наші предки не народжували багато дітей то якась чума просто напросто могла б нас винищити. Зараз коли на планеті більше семи мільярдів людей, лікуються майже всі відомі нам хвороби, рівень життя виріс врази, нам просто немає більше потреби народжувати багато. Тому цілком нормальним і логічним вважаю, що жінки народжують пізніше і що люди вирішують мати 1-2 дитини або не мати дітей зовсім.

Навіть якщо в тебе вже є дитина, то тобі буду закидати "треба дві дитини, бо перша буде егоїстом", або "треба друга, бо потім пошкодуєш". Реально?! Я хочу одну дитину, все. Порадники навколо бісять, нереально бісять.

Випуск про материнство і чаідлфрі де позиція Ясі не сприймається і ігнорується, а обговорюється як добре бути мамою і працювати. Роль батька теж під питанням

Кльова тема. Я завжди ставилася до чужих дітей як Яся - "то, добре, але подалі від мене", але не виключала, що колись захочу власних. Найжахливіше, що власної дитини захотілося, коли сильно впала впевненність в собі, як у спеціалісті та взагалі своїх здібностях. Тому після народження дитини нічого не покращало, а я опинилася в депресії на два роки (поки не пропрацювала все зі спеціалістами). Зараз я в нормі: люблю себе, свою родину, в мене також ідеальний син)), люблю свою справу і цілком задоволена життям. Але, коли зі мною діляться думками "в нас вже все є - будинок, машина, робота, подорожі, от думаємо, що мабуть потрібні діти, але не те, щоб ми цього прагнули, просто прийшлов час", я завжди раджу не робити цього, якщо немає чіткого бажання. Бо чайлдфрі - це чесно сказати собі "не хочу", і це дуже доросла позиція насправді, аніж таки піддатися тиску суспільного "треба". Все має бути так, як любиш. Всім обіймів!

Це прекрасно коли людина не бажає мати дітей і не має їх. Свідомий вибір, відповідальне рішення. Жахливо, коли все навпаки, бо не має гіршого, коли страждають діти(( молодці дівчата, що обговорюєте такі важливі теми❤

Приклад Ясі про чоловіка який під сорок років передумав бути чайлдфрі - це 100% страх мого життя. Тут важливо розуміти свого партнера і причини його відношення до цього питання. Коли виходила заміж - чоловік був попереджений, що через проблеми зі здоровям дітей може не бути. На той момент він був молодий і його ця тема не чіпала. Але через 8 років шлюбу, почалися «дзвіночки» про те, що йому «хочеться залишити свій слід у майбутньому», «дати генам продовження» і взагалі «цікаво вкласти свій досвід у когось і подивитись на результат». Було страшно, що якщо я не зможу цього дати - сім’я розпадеться. А причина зміни поведінки банальна: за минулі роки він просто став доросліший, знайшов цікаву хорошу роботу, купив житло і просто став себе впевненіше почувати. Добре що лікарі в нашій країні помиляються і тепер наша сім’я збільшилася) Отож діалог на такі теми важливий у парі, і не один раз , а постійно проговорювати щоб розуміти - наскільки людина свідомо прийняла рішення .

Блін, це так ніби просто, що це наша СПІЛЬНА дитина і обов'язки в нас в обох однакові (крім грудей), але чувачки думають, шо якшо вони працюють, то все, вони ж гроші заробляють, своє виконали... Я не уявляю, як тим дівчатам, яким тре і прати і готувати і пилососити і гуляти і підгузки міняти. Перший місяць після пологів, дружину на кухню навіть не пускав. Всім добра і взаєморозуміння :)

Дякую за крутий випуск. Справді позиція Ясі не висвітлена до кінця. Поважаю її позицію. Взагалі складається враження, що жінка, яка має дитину -- це якась вища верства населення. Це ніби клуб жєнщін, які дастігли всєво на свєтє. Мене це хаааарить!

А як я «люблю» коли твою думку як дорослої і зрілої людини не поважають ( в будь яких аспектах життя, тут не йдеться про мамські штучки) , бо ти не родила, не виховала і взагалі нічого в тому житті не знаєш. «От народиш-тоді будеш знати» і т.д Таке враження, що після пологів вручають якийсь диплом компетентності😂

Дякую, що обрали цю тему - вона наразі дуже часто обговорюється у нашій сім'ї. Мені "пощастило" мати маму гінеколога, яка все життя присвятила появі на світ чужих дітей, а тут рідна дочка не дає їй реалізувати свій досвід на повну. Моя матір не запитує, коли вже я завагітнію - вона просто залякує тим, що після 30 народити здорову дитину дуже важко і, чим далі, тим гірше. Такі казочки я чую принаймні раз на місяць, а якщо ще й хтось з однокласниць народить енну дитину, то наша пісня гарна й нова... Ще й свекруха підливає масла - одразу після весілля і вже 6 років у неї єдине привітання: "чтобы у вас наконец-то появились детки". Ми з чоловіком неодноразово обговорювали цю тему і поки що сходимось на тому, що діти не на часі. Іноді мені навіть здається, що чоловік більше хоче дітей, ніж я. Але це швидко минає, варто нам лиш стикнутись з чиєюсь "квіткою життя", яка істерить на всю вулицю. Ми це називаємо "оновлення системи античайлд". І доречі, я солідарна з Ясею щодо того, що мене відштовхує сам процес вагітності і пологів. Я теж задумувалась над тим, щоб взяти дитину із сиротинця і подаруватиїй нормальне життя. Можливо, це допоможе прийняти думку про народження своєї дитини, або ні.

Можливо трохи жорстко - але я б для тих хто часто питає "коли будуть діти" провів екскурсію в пологовий будинок. Чим далі від Києва - тим більше жесті. Плюс прайс на пологи(

Я дуже вдячна своїм батькам, які ніколи не тиснуть на мене через те, що я досі незаміжня і не маю дітей, а поки живу для себе. Мені дуже подобаються сім'ї, де жінка і чоловік однаково розподіляють час на дитину і мають можливість розвиватися, як особистості. Усі щасливі😊 але виходити заміж за когось, щоб народити -то не моя історія.

Супер, що ви говорите про можливість вибору. 15 років назад цей вибір мені здавався неможливим...

Яся - дуже дякую за висловлену позицію! Це просто слово в слово те, що я думаю і відчуваю ))

Дякую за ваш контент. Для моїх рідних слова "у мене немає ресурсів та бажання зараз народжувати" - не аргумент, а "егоїзм"та "ти про мене не думаєш зовсім". Я думаю в першу чергу про себе, і вважаю, що так і повинно бути. Чекаю нових випусків!

На щастя, на мене батьки не тиснуть з цим питанням, але я сама з цим прекрасно справляюсь)))) В тому плані, що в нашому соціумі часто важко відрізнити свої справжні бажання від тих, що нав'язувались з дитинства. Бо коли тебе з першого класу питають якого ти хочеш чоловіка та як назвеш дітей, потім в дорослому віці важкувато від цього відчепитись

О так, дуже погоджуюсь з Ясею! Найбільше зупиняє уся ця фізіологічна частина - твоє тіло і здоров'я ніколи вже не буде таким як до вагітності і це жахає. Навіть якщо всі зорі зійдуться і буде повна реалізованість у всіх сферах життя (робота, хоббі, фінансові ресурси, бажання опікуватись і ділитись своїм досвідом з маленькою людиною, буде дуже класний партнер з яким хотітимеш дітей) цього може бути не досить аби наважитись на дитину. Чому людство може зібрати і запустити адронний колайдер, але не створило інкубатор, де би діти виростали до 9ти місяців, як у фільмі Дитя робота?

Шикардосний випуск!!! Дівчата, дякую😘 Далі буде сумбурно - мені майже 36, я третя дитина-дівчина в родині, мої сестри вже подарували батькам разом 5 онуків, я люблю своїх племінника і племінниць, але я переконана чайлд-фрі, при тому якби я поєднала свою долю зі своїм першим коханням у 21, то я б зараз однозначно була б матір'ю, потім мала тривалі стосунки (понад 10 років) і я вирішила, що наша родина до дітей не готова... Зараз я щаслива у гостьових партнерських стосунках, а любих родичів-сусідів-подружок, які переживають через моє невиконане призначення - делікатно (не завжди) посилаю... Ще раз - величезна вподобайка 😘😘😘😘

Лайкаю, коментую, мрію, аби такий контент став якнайшвидше популярним

Тепер ще хейтять багато, коли ти мама і проводиш час з дітьми, то типу ти --не реалізована

Цікаво те, що я у свої 29 років ЖОДНОГО разу не стикнулася з питанням " коли діти/заміж?". Ні від кого в сім'ї такого не чула. Але це не про толерантність - зовсім ні. Мене дискримінують за всім, чим тільки може збочений мозок [моїх родичів]: не такі джинси - не така сукня, не такі друзі - не такі хлопці, не в тому місці живеш - краще гний в селі поруч з нами, діти? - ще цих проблем від тебе не вистачало!". (Я - відмінниця в школі, вища освіта, магістратура, робота за спеціальністю, жодного татуювання, перший секс в 19 років - і все-одно я їм НЕ ТАКА). Приблизно так. Тому бачу глобальну проблему суспільства - дискримінація! За будь-якою ознакою: народила - клеймо "Яжмать", всі будуть лізти дорікати і радити, не народила -"щось з нею не так, мабуть, хвора". Дуже багато в чому погоджують з Ясею! І думаю, що народжувати дітей отримують право люди, які пропрацювали свої психотравми (бо скільки навколо кричащих на своїх дітей незадоволених матерів!), також люди, які не мають спадкових захворювань або ризику - безвідповідально народжувати від двоюрідного брата (знаю приклади інцесту), тому що кохання, при тому знаючи, що дитина навряд народиться здоровою ( і таке інше), і люди, які хочуть дітей, бо готові ділитися щастям і досвідом, а не тому що закривають потреби в реалізації/визнанні/ призначенні за допомогою дитини (дитина, як інструмент і засіб). Я свідомо визначилася, що мій шлях - це чайлдфрі (хоча я дуже люблю дітей і добре з ними взаємодію). І розумію, що коло чоловіків, які хочуть зі мною серйозних стосунків - дуууужее звужується, знову-таки через традицію дискримінації, сексизму, ярликів і необхідності мати дітей, щоб виглядати у правильному світлі в соціумі(

Минулого разу в родичів. Після традиційного вступу: "ну є вже у вас все, тільки одне залишилось..." я вже давно завченими фразами відбивала всі пропозиції стати мамою. Як завжди, спочатку давали "пряника": "Це ж найбільше щастя в житті, оті маленькі ручечки, ножечки, мягенька попочка..." Далі "кнут": погрози пов'язані зі стаканами з водою та болячками, якщо не народиш. Під кінець, коли аргументи закінчились, а ціль не досягнута, завжди найважче: "ну Аааааня, дитино моя". І на цей раз я трохи псіханула і розплакалась. І знаєте що? Вони вибачились та сказали, що все зрозуміли. Не вірите? Так і було... Фактично. Вони подумали, що ми просто не можемо. Що я розплакалась не через нерозуміння з їх боку, а через те, що я безплідна і мені соромно признатись. Все "зрозуміли" і вибачились. Занавєс.

Коли вже нарешті люди перестануть лізти в чуже життя(інтимне) інших людей... Я ж не питаю тьоту Люсю скільки разів вона ходить в туалет і чим. Хочеться інколи крикнути - від**ся від мене. Дякую, що піднімаєте такі теми

Дуже бракувало подібного формату на україномовному ютубі. Дякую! ❤️

Ідея: «дати цьому світові нову таку чудову людину» - не обманюйте ні себе, ні інших. Цьому світові від людей нічого не потрібно. Люди - це паразити, які тільки шкодять планеті. Не шукайте ніяких причин для того щоб завести дитину - робіть те що робить вас щасливими, не порушуючи меж оточуючих

Діти дуже ускладнюють життя фізично, психологічно, фінансово, часово. Суспільству, звісно, необхідно, щоб люди розмножувалися, але для кожної конкретної людини від дітей ккд сумнівний. Доки вони виростуть мине здоровіша частина життя, і лишиться тільки та, яка плавно перетікає в носіння склянок. Не хочеться бути нещасливим за молодості, зрілості задля потенційної допомоги в колись, яке може і не відбутися. І не хочеться приводити в світ людей, які, як і їх батьки можуть просто не знайти собі в ньому місця.

Вважаю себе занадто молодою для дітей та стосунків - 19 рочків, хоча деякі мої однолітки, прости Господи, вже по двох понароджували. Регулярно стикаюся з тиском оточення про " плани про дітей" або "в тебе є хлопець?", "а коли буде?" і вибішуюсь до чортиків, проте важливо навчитися відповідати на такі закиди і не втрачати самоконтролю через людей, в яких життя таке нудне, що їм є діло, коли ж ти вже чадо народиш.

Вау, другий випуск - це прям бескоштовний сеанс терапії! Дякую, зловила купу інсайтів, вийшло дуже цікаво і змістовно

Чому є Мотричка , й до сих пір не позвали Мотурначку? Дівчата, камон, так переглядів не чекайте=/

Тисячу лайків Ярославі за її позицію! Вона повністю співпадає з моїми поглядами!

Не було поруч чужих квітів життя😭😂🤌🔥

Дякую дівчата, що підіймаєте такі важливі теми! Дуже цікаво! В мене є подруги, які не мають і не хочуть мати дітей і це ОК. Те, що відбувається у Польщі дуже небезпечно і на мою думку є порушенням прав людини. Коли старі консервативні дядьки прикриваючись релігією та іншими відмазками, вирішують долі жінок... З нетерпінням чекаю нових випусків! Успіхів вам та натхнення!

Вже 10років як в шлюбі. Обоє егоїсти мабуть, тому і не плануєм «поки що»🤣 дітей. Декілька днів тому чоловік задумався «то що, виходить що ми чайлдфрі?!» А тут якраз випуск Ебаут цікавий вчасно вийшов🖤 таки чайлдфрі🤣

Подруга знайомої з Австрії у 30 років зібралась в декрет і розказала про це на роботі. До неї підійшла колега і така: "А чьо ти ідеш в декрет? А як же кар'єра? Іди роби аборт!". У різних суспільствах різні очікування щодо поведінки жінок, така собі мода на пріорітети, а тиск і токсичні люди є усюди. Я стала мамою майже у 30, в мене нема подруг з дітьми, тільки знайомі. І у мене з'явились переживання, що я буду їм набридати розмовами про малого, плюс стереотип про яжматерів, таких собі здеградованих клуш у декреті. Зараз актуальним є певний тиск, що зай.баним мамам треба обов'язково встигати усе: і займатись дитиною, і своєю зовнішністю, і кар'єрою, і саморозвитком. Тому час від часу перші декілька місяців я почувалась фрустрованою, бо сил вистачало лише на малого. Потім з'явились сили на рефлексію, зрозуміла, що мої очікування нереалістичні і навіяні ззовні. І я відчепилась від себе. Тому тиск є завжди, хоч з дітьми, хоч без. Іноді потрібно багато сили, щоб відбрикуватись як від оточуючих, так і від себе, і не винити себе за те, що живеш, як сама хочеш, і робиш, що можеш. І цього достатньо❤

На мою думку, тиск на жінку стосовно необхідності народжувати призвело до виникнення явища чайлдфрі. Тому, що, коли тобі нав'язують будь-що, виникає бажання післати всіх далеко. Стосовно особистого простору - в когось є право на особистий простір, в когось є право ходити зі своїми дітьми де хочеться, при цьому не смикаючи дитину на кожному кроці, щоб вона не сміла дихнути, бо це порушує чийсь особистий простір.

Дівчата, спасибі за випуск! Мрію про суспільство, де кожна дитина - бажана, а батьківство/материнство усвідомлені (а не тому що "часікі", "головне призначення жінки" та інша маячня), ну і, звісно, щоб ніхто ні до кого не ліз з особистими питаннями. Але чи доживу.. =))

Класний випуск і класна тема! Але не вистачило більше обговорень чайлдфрі, хоча б когось ще одного з такою (теперішньою, а не минулою) позицією чи відео від інших про те, чому вирішили бути чайлдфрі. А то навіть про материнство вийшло так позитивно "діти у нас ідеальні, делегую, присвячую час собі, є няня чи дитсадок", що я аж на кілька хвилин забула, що поганого і важкого в гіпотетичному материнстві я вбачала для себе.

Випуск здебільшого про успішних дітних. Мені забракло тези про безвідповідальне материнство і батьківство, коли люди просто плодяться, бо можуть. Це жахливо! То як якісь тварини у розпліднику. І ще дякую вам, прекрасні жінки, за український контент!)

Я - чайлдфрі, але коли при прийомі на роботу починають мені ставити умови стосовно того, народжувати мені чи ні, і коли. то я погрожую судом та "відповідним піаром". Я вважаю, що це лише жінка вирішує - народжувати їй чи ні. І ніякі роботодавці (які на співбесіді мені гооврять. що не хочуть мене офіційно оформлювати і ще безліч утисків) не мають права мені розказувати, що мені робити зі своїм життям у таких питаннях.

Ох дякую рекомендаціям ютубу, що показав, що цей канал існує. Люблю формат Подруг на російському ютубі, як круто, що тепер є подібне, але про мою країну, про моїх прекрасних співграмодянок, моєю чарівною мовою. Дякую вам дуже ❤

Що ви знаєте про соціальний тиск? Мені сьогодні в магазині з люстрами і світильниками консультантка порадила обирати яскравіші лампи, бо я і мій чоловік молоді, у нас же будуть діти, а їм потрібне яскраве світло для формування зору!((( Випуск чудовий, тисну на всі кнопки (і на вас соціально), щоб ви 'народжували' скоріше новий випуск! Часікі то тікають, встигаю засумувати за 2 тижні))

топ тема, про це треба говорити, аби люди задумувалися і шукали своїх відповідей на свої бажання, а не жили інстинктами і так, "як було завжди".

всім привіт!) я не згодна із тим, що потрібно м'яко терпіти тиск, типу жаліти тих, хто тисне. тиск - це моральне насильство. коли тебе згвалтували десь в парку, звісно можна пожаліти нещасного гвалтівника, бо йому, можливо, нікуди свій 'досвід' засунути, але... ні. якщо у жінки із 5 дітьми не було іншого досвіду, крім материнства - це не погано, якщо вона при цьому усвідомлює, що інші люди мають право на інший вибір, і щоб не відчувати себе непотрібною ніхто з її дітей, і ніхто у світі їй нічого не повинен, сорі. коли приймаєш рішення, треба усвідомлювати його можливі наслідки, і ніколи не буває пізно реалізуватись у чомусь, шукати і знаходити нові сенси життя. мені 31 і я не планую дітей. я не проти, і якщо завагітнію, планую бути щасливою мамою. якщо не завагітнію, але захочу отримати досвід материнства, але 'часіки' покажуть ризик - всиновлю. якщо не буде у мене дітей - чудово, матиму багато часу для себе, здорово егоїстичного способу життя. у будь-якому разі, абсолютно не бачу трагічності. що є, так це дискомфорт і роздратування, коли мою позицію і мій життєвий простір не поважають, гвалтуючи мене у вуха своїм досвідом і баченням як мені жити моє життя, своїм уявленням про призначення і т.д. я була б щаслива, якщо був би закон, забороняючий такого роду насильство, я б вмикала диктофон і збирала компромат. і тут річ у тому, що просто реально ніхто не має права лізти у чуже життя, якщо не питаю як мені жити і що робити/не робити зі своїм тілом і часом - значить мені не цікаво, якщо буде цікаво - запитаю. це елементарне виховання, що полягає у повазі до співрозмовника і його життєвих поглядів, і будь-яка розмова повинна базуватися на дотриманні комфортної поведінки, щоб співрозмовника не ставити в незручне становище. у нас же навпаки, купа садистів, які люблять насолодитися тим, як комусь погано, дискомфортно і незручно. тепер про садизм. крім окремих історій, коли у сексі пара (чи не пара) хоче спробувати гостренького та із взаємної згоди садо-мазо влаштовує, у всіх інших випадках, садизм є проявом паталогічних психічних розладів. звідки такі розлади? зазвичай від того, що сама людина була, чи є жертвою якихось травмуючих обставин, і це в собі не вирішивши, не пропрацювавши, жертовність як комплекс залишається, і рветься назовні у формі агресії. і тут знову таки, я за те, щоб можна було звернутись до суду, у разі, коли чиясь непропрацьована травма на тебе агресією виливається. а далі суд хай вирішує на яке лікування чи виховання відправляти агресора. те, що тіло має ноги, не зобов'язує сідати у шпагат. хто хоче - будь-ласка, хто не хоче - ніхто не має права тиснути і змушувати, принижувати за те, що ти сідаєш на шпагат, і за те, що не сідаєш. те саме з дітьми: наявність репродуктивної функції абсолютно не зобов'язує нею користуватись. у світі понад 7 млрд людей, перенаселення є проблемою, а не 'червонокнижність' людини, наш вид вимре, швидше сам через себе, а не через те, що хтось не народить, бо хтось народить більше, ніж двох дітей. але, може як адепти все тієї ж радянської пропаганди, якій потрібно було більше гарматного м'яса щоб весь світ лякати, ми все ще хейтимо і тиснемо на чайлдфрі, а треба, на мій погляд, дякувати. так само з тиском на жінок, це все радянська пропаганда, і замість підтримувати одна одну, ми плюємо в компот одна одній, за те що чайлдфрі дозволяє собі свободу і вільний час, який мамка собі не дозволила, за те, що мамка від гормонів тупить, що є цілком природнім, за те, хтось може дозволити собі няню, а хтось ні, за те, що хтось тільки мама і не рветься до іншого, і за те, що хтось встигає дорватись до усього, ще, от же падлюка, бути щасливим. успіх, як на мене, міряється лише одним показником - чи людина щаслива жити так, як обрала, будь то чайлдфрі, чи материнство, тільки материнство, чи материнство і щось іще. і тут ми всі настільки індивідуальні, що жоден універсальний рецепт не спрацює, тільки слухати себе і робити по-своєму у Своєму унікальному житті. хизуватися - це теж про певний комплекс, зазвичай щасливі люди щасливі тихо, і їм не потрібні ні схвалення, ні заздрість, ні навіть, частіше всього, визнання. тому, єдині, від кого я свій особистий простір не захищаю, так це на хизувальниць. їм я співчуваю, бо значить чуже схвалення людям важливіше власного, а це не зовсім про щастя і самодостатність. від хизувальниць 'успішним успіхом', що не від щирого бажання почути 'супер, молодець, і як ти з усім пораєшся?', і не від бажання поділитись корисним досвідом хваляться, а з метою когось іншого виставити лузером і самоствердитись за його рахунок, от від таких хизувальників теж варто захищитись, дистанцією, або прямою розмовою із постановкою усього на свої місця, хай це складно. бо з власною агресією людина повинна розбиратись власним коштом, і так, щоб ніхто не постраждав, а як постраждав - будь готовий відшкодовувати збитки. у нас поки немає такої культури, а увесь цивілізований світ відстоює цінності етики суспільних стосунків, сподіваюсь, до нас теж дійде колись.

Є дослідження про підвищення ризику захворювань, якщо жінка не була вагітна. Але так само є захворювання ризик яких підвищується, якщо бути вагітною. Так що воно 0 на 0 і виходить, можна лише обрати яка хвороба подобається тобі більше😂

Ххах, крутезне порівння з мікробіологом - ніколи не дивився на людей, що не втомлюються питати нас із дружиною коли ми вже порадуємо їх онуками та й інших радників, під таким кутом =)

Неймовірно чекаю на новий випуск😍😍

які прекрасні пані, що піднімають такі теми українською вельми дякую 💖

Чайлдфрі - це позиція, до якої ще треба свідомо дійти. Ми з чоловіком довго розмовляли з приводу дітей і обидва дійшли висновку, що ми чайлдфрі. Моя мама підтримує нашу позицію, але бабусі доводиться раз за разом пояснювати мою мотивацію у цьому рішенні, що іноді виснажує. Мама доречі розповідала, що вона також чайлдфрі, але не в традиційному розумінні. Вона не хейтить дітей (в неї 3 дитини), вона любить проводити час без дітей і не хоче більше народжувати, вона розуміє на власному досвіді, як це буває тяжко і хоче свій вільний час присвячувати собі, а не дітям. Тож я думаю, чайлдфрі це не тільки про людей без дітей та які їх заводити не хочуть)

Про позицію childfree була почута лише одна думка Ясі і зовсім не було інших історій. Якось все зішлось на те що материнство це рай і кілька лайфгаків як відстояти свою позицію від бабусь на лавочці.

Я чайлдфрі, феміністка. Маю купу дітних подруг, в тому числі феміністок, свідомо заміжніх та з дітьми. Не виключаю що колись передумаю щодо дітей, але мабуть краще взяти дитину з сиротинця ніж плодити ще (не розумію оцього що дитина має бути обов'язково твоєї крові і з твого лона). Дякую вам, Яся, за вашу висловлену думку. Хотілося б більше послухати про ваші думки з цього приводу! Ви цікаво і гуманістично мислите)

Мой вывод, на женщин давят при любом выборе. Сидишь дома - клуша, ленивая, деградируешь. Идёшь на работу - что за мать такая, как твой ребёнок и его детство? Жаль, что не показали женщин в декрете, где нет гибкого графика и остаётся только выбирать и выбирать жёстко, если работа с 9 до 18. И мне было мало, про чайлдфри, получилось, что это опять временно, мол потом в любом случае захочешь 😄. Вторая приглашенная гостья очень понравилась.

Нереально крутий випуск, дякую вам і вашій команді ❤️ ви котики Дуже чекатиму наступного випуску

Дякую вам, що піднімаєте такі важливі питання. Я стала мамою в досить ранньому віці і шкодую лише про те, що в силу недосвідченності мені приходилось слухати інших, як мені і що робити, як я маю доглядати і виховувати свою дитину, особливо це тиск збоку бабусів, вони ж краще знають, коли дитину в садочок треба віддавати і тд.. і я зараз розумію, що деяких моментів можна було запобігти, якби я на той час була більш досвідченішою морально і психологічно дорослішою.. Тому я всім своїм подругам, які запитували про заміжжя і дітей говорила, не спішіть з цим, поживіть трішки для себе, станьте на ноги як морально, так і у фінансовому плані, розберіться чого ви хочете досягнути в цьому житті, а тоді вже думайте, чи готові ви привести в цей світ нове життя, і дати цій людині все, щоб вона змогла вирости самодостатньою свідомою людиною. Всім миру і кохання

шкода, що справді мало чоловіків цікавляться декретом, і цієї темою взагалі (по коментарях), у нас би була набагато краща інфраструктура наприклад, з возиками, якби 90% всіх чоловіків брали декрет

Не думала, що випуск зайде, але включила і не змогла відірватись, доки не додивилась до кінця. Дівчата, Ви - круті. Успіхів Вам у розвитку каналу! :)

Класне відео! Цікаво було б послухати жінку яка втомилась від своїх дітей (любить звісно ж але мабуть є такі моменти коли тебе вже навіть твої діти задовбали) 😅 для прикладу, схожа тема виствітлюєттся круто в серіалі «Working Moms”...якщо комусь цікаво, раджу подивитись:)

Крутий випуск! Класні ведучі, зловила себе на тому, що якщо при обговоренні у мене з'являються якісь думки чи запитання, то їх озвучує котрась з дівчат))Загалом відчуття, ніби провела час в компанії подруг + це справді важливі теми!

Дівчата, дуже вдячна вам і вашому проекту за сміливість підіймати такі теми і так доступно їх доносити. Ви - величезна любов ♥️

Дуже круто, що з’явився такий україномовний канал! Ви в цьому випуску обговорили чимало тем, яким можна приділити окремі випуски. Наприклад, тему сакралізації материнства і сепарації від батьків. Ця тема актуальна для багатьох в Україні, чиї батьки, а особливо мами, намагаються постійно втручатися в життя дорослих дітей.

Як мама трьох дітей, я ну дуууже розумію чайлдфрі) Жінки реально часто народжують, коли не готові до цього, а потім травмують дітей. Деякі жінки реально вважають, що вони "справжні жінки", бо народили - в нас був повний майданчик таких. А як хтось не може\не хоче\ще не готовий? Мене особисто питали, чому троє ( діти підряд з маленькою різницею ) у найгріших виразах) Типу "то ви залетіли і прийшлось народити?", "ви сектанти?", моє улюблене "тато хоче хлопчика?" ( в нас троє дівчат ). За останнє взагалі прибити хочеться! Дівчата типу для тата не годяться, це теж якась фігня в суспільстві! ( насправді, в них ідеальний коннект і я пишаюсь своїм чоловіком) Про готелі підтримую Ясю! бо коли я без дітей, в мене сіпається око, як чужі кричать 0_0 )))

Єдиний мінус в чайлдфрі, це те що такі як Яся - хороші і розумні, не передадуть свої гени. А деякі люди гени яких, скажемо так, є неоднозначними - активно плодяться.Та це все відносно, бо генетика і соціум не працює так прямолінійно. А стосовно того, що робити з надто активною думкою оточуючих - навчитись забивати болт (супер скіл)

Обожнюю ваше шоу! Чекаю на більше крутих тем 🔥

Мій внутрійшній голос мовить голосом Ясі) Так важливо відчувати, що ти така не одна

Я б не зміг працювати, якщо б по моєму робочому місці лазила б дитина. І це я не про те, що не треба приносити дітей на роботу, а про те, що треба поважати своїх співробітників, які з цим не ОК. А так дуже цікаво, не зупиняйтесь!

Блін, я прям реально чекаю на новий випуск

Дууууже цікаво вас слухати, дуже правильні та актуальні теми піднвмаєте) вже чекаю на наступний випуск ♥️

Очікувала що позиції чайлфрі буде приділено білеше часу. Весь випуск під девізом "всі яжмать і тільки ми такі кльві ну, і нехай чайлдфрі два слова скаже"

Дуже дякую за випуск! Погоджусь, однак, з іншими коментарями щодо того, що тема чайлдфрі не розкрита. У свої 33 з окремими випадками тиску я чудово справляюсь однією фразою - "Це мій вибір". Після цього у адекватних людей бажання розвивати тему далі відпадає, а з неадекватами спілкування просто закінчується. Однак, я не відчуваю, що суспільство готово прийняти мій вибір, ставитись до мене на рівні з жінками та чоловіками з дітьми і поважати мої кордони. Наприклад, у мене на роботі жінки і чоловіки з дітьми дуже часто відсутні по причині "дитина кашлянула-засмутилась-засумувала без мами чи тата\дитину везу до бабусі\веду дитину на шкільне зібранні-свято-збори". У цей час всю роботу за цих людей виконоють інші, а винагороду всі отримають однакову. Після локдауну до цього додались ще діти, котрі під час важливих мітингів пригають у мами чи тата на голові, відволікають їх, і голосно кричать. Розвиваючи тему з готелями 18+. На стадіоні біля мого дому неможливо бігати, бо бігові доріжки зайняті мамами-татами-бабусями з візочками. На мою скаргу керуючий стадіону мені прямо заявив "Так, це не правильно, але я нічого не буду робити, бо мене лінчують".Я декілька разів потрапляла під хейт натовпу, коли робила чемне зауваження щодо поведінки дитини, якак мені заважала, або коли матусі з дітьми проходили без черги. Бо "этажерибенок, мразь, радишь тогда поймешь!". Кожна друга-третя подорож чи відпочинок супроводжується плачем-вереском. Я розумію, що багато з цих питань теоретично можна вирішити в адміністративному порядку - розмовляти з директором стадіону, стюардами, адміністрацією готелю. До речі, мами у випуску наводили порівняння з п'яними людьми, которі також заважають. Але щодо п'яної людини скарги працюють, а от щодо дітей - ні. В більшості випадків це завідомо програшно для людини без дитини, бо чомусь преференція завжди надається людині з дітьми. Можливо, для багатьох це звучатиме як чайлдхейт, але для мене це несправедливість, з якою я часто стикаюсь. Адже, як і будь-який інший вибір у житті, народжувати - вибір особистий, і він не має негативно впливати на оточуючих.

Ммммммммм як я кайфую від вашої поважної дискусії ✨ як мені подобається, що є люди з таким розумінняи і широким кругозором. Просто люблю (♡˙︶˙♡)

Дякую вам за круті теми, чекаю ще 💜

Ви - круті! Залишу це тут для просування) і чекаю новий випуск❤️

дякую за класний випуск 🥰

випуск старий, але дивлюсь тільки зараз. Яся, підписуюсь під усіма словами, про сиротинці і тд! Просто респект! Як зняла з язика все це! Я просто тремтіла, ну скажи, скажи і о боже! Яся це❤

Які ви круті! Всі такі красиві, інтелектуально багаті й відверті! Просто мільйон сердечок вам❤️

Дякую за випуск!

Гспд, дівчата, ви неймовірні 🖤 Щиро дякую за такий нереально крутий випуск на дуже гарячу тему

Здорово, что появился такой проект на украинском языке! Но для меня тема осталась нераскрытой. Скорее тут все сводится к тому, что женщина среднего класса может рожать и совмещать карьеру с воспитанием детей. Но это и так понятно и тему чайлдфри никак не раскрывает. На мой взгляд главный вопрос, который нужно было задавать всем мамам, это: "Зачем вы родили ребенка?" . Также нужно было пригласить женщин чайлдфри и задать им вопрос:"Почему вы не родили ребенка?". Так как в выпуске Яся одна с такой позицией и другие просто задавили ее. Далее можно было бы обсудить плюсы и минусы материнства по мнению мам и женщин чайлдфри.

Ви - чудесні! Спасибі, що почали це, що говорите про речі, які вам цікаві, бо цікаві не лише Вам) Ви робите таку круту справу! ❤️

Клас!!! І посміялася, і деякі інсайти отримала. Так, ми різні, ми маємо розуміти, що ми хочемо і поважати вибір інших, а не нав'язувати своє)) Чекаю наступного випуску))

Наразі я чайлдфрі, але вважаю мам, які не є яжематерьми, просто чудовими, захоплююсь ними і хочу щоб їх ставало ще більше 🤟

Мене просто вибішує, коли чую аргумент на те, що діти можуть заважати, типу "А ось алкаш якийсь також може, не тільки діти!". Так, але якщо я зроблю зауваження алкашу, оточення, скоріш за все, буде на моєму боці. Коли ти робиш зауваження дитині, чи її батькам, оточуючі відмовчуються, а батьки тебе ще й брудом облити можуть. У випадку з алкашем, я можу викликати поліцію, у випадку з дитиною в мене взагалі немає жодних важелів впливу. Та й взагалі, якщо тебе турбує чиясь дитина, ти не можеш напряму звернутись до неї й аргументувати свою позицію, бо дитина не спроможна зрозуміти, що не так, ти завжди повинна мати справу з батьками, які, як адвокати налаштовані захистити дитину усіма способами (бо якщо ти критикуєш їх квіточку, ти критикуєш їх ). З дорослою людиною питання можна вирішити без посередників.

🔥😍😍 класний випуск! чекатиму нових з нетерпінням!

Гарний випуск! Дякую вам велике! ❤️