Вау, Ви мені потрапили в рекомендації 😳❤️ Так приємно, що маленькі українські канали ютуб рекомендує 🥰❤️ Поки тільки почала дивитися відео, але вже цікаво ❤

мені здається кількість творів які починаються з прокидання головного героя перевищує половину із всіх творів які коли-небудь були написані)

Майже кожна книга Паланіка розпочинається ледве не з кінця, але від того тільки цікавіше)

У «Пісні льоду і полумʼя» напрочуд вдалий початок 🔥, тому бачити його в прикладах дуже приємно. Дякую за пророблену роботу!

Дякую вам. А ще на початку фільму не можна давати важливу інформацію, бо увага глядача ще не зусереджена

так, ніколи не можна знати напевно, чи тебе засмокче після перших декількох сторінок. Тут має бути або якийсь хук, ябо єкшн, або потужний естетичний елемерт (це на певного читача, все індивідуально). А я ще полюбляю на саму останню сторінку зазирнути. колись давно, коли я ще не знала, що твоя Кассандра отримає свій власний universe, я теж зазирнула на кінцівку, щоб впевнетися, що вона не загинула )) але так, повністю погоджуюся із проблемою "перевантаження" читача новоутвореними термінами, географічними назвами місцин, що не існуть у реальному, відомому нам, світі, та усілякі ієрархічні деталі та codependencies. Коли слухала тебе, одразу згадала Гербертовську "Дюну" (твій подарунок, доречі))) Дійсно важко було спочатку всі ці речі запам'ятовувати, бо їх забагато. Але то теж, певною мірою, естетика, бо деякі поціновувачі жанру обожнюють саме ці багатовимірність.

Ну, якщо вибираєш жанр повсякдення, то можна і почитати як людина чистить зуби 😂 да і загалом, думаю, я багато читала історій, котрі починалися з якихось геть повільних нецікавих дій, а потім розгонялися. Але як читач скажу, що анатація для мене важливіша за перші сторінки. Якщо мене автор не зацікавить вдалим описом, то і читати не почну. Але якщо книга погана, але перший опис мене захопив, то я і до кінця дочитати можу, незважаючи ні на що 😅 Майже впевнена, що пропустила купу книг тільки тому, то опис був по типу: "Вона така і така, приїхала в таке то місто і з нею таке сталося!!!" 😊

Натрапила на вас в рекомендаціях, цікаве й корисне відео, ще й змонтовано гарно🥰 поширюю його коментарем)

У мене так було зі "Звіяними вітром": тричі починала, але кидала ледь не на початку, а потім якось перемучила себе, дочитала до початку війни, а там вже стало цікаво і пішло на одному диханні.

Про початок від персонажа, який згодом не з'явиться - це "Шістка воронів". Але в той же час той персонаж типу свідок, типу показують, яка буде проблема і тд. Тільки він помирає в цій же першій главі. Це той випадок, коли книзі треба дати шанс, бо вся двіжуха починається з 2 глави. Але було нудно читати 1 главу. Я не вдупляла, що відбувається 😬 Дуже цікаве та корисне відео 😊

Відео класне,але особисто мені не сподобався початок гри престолів,тому я не читала книг далі, а серіал осилила три сезони.Для мене це затягнуте і нудне чтиво.Хоча я розумію чому ви взяли такий приклад, більшості це подобається. Взагалі зараз все фентазі починається затягнуто,треба перетерпіти 5-7 глав, щоб зацінити. До прикладу я люблю початок Відьмака, але перша книга то збірка оповідань,тому вона динамічна. З детективів мені подобається як починає свої книги Донато Каррізі. З українських фентазі авторів хороший початок має Літопис сірого ордену, хоч сама перша книга мені не сподобалась далі настільки,щоб я хотіла далі знайомитись з циклом.

Крутий контент .Дякую .Гарні порівняння та приклади , оформлено з смаком .Можете порекомендувати якісь книги чи може буде як ідея на наступні відео : "Книги, які є мої улюблені у Писемному ремеслі "чи "Книги які я б рекомендувала "?

799 підписник