Я так само відчуваю. Переїхали з Запоріжжя і жили рік у Вінниці, потім чоловік потягнув мене у Польщу. 6,5 років прожила там і весь цей час хотіла повернутись назад. І от сьогодні 22.03.2024 я повернулася в Україну з дітьми. Знаєте, коли я навіть їхала в автобусі, де всі українці, я відчувала насолоду, мені було дуже приємно і радісно на душі . Коли ми вже їхали по українській землі я хотіла заспівати пісню "Україно, Україно, після далечі доріг...." Я приймаю мою країну таку, яка вона є, з цими дорогами , з різними людьми і т.п. Це моя вітчизна! 🙏💛

Дорогой дедушка,я вас понимаю.Такая же история моим папой.Вся семьято есть дети внуки и правнуки живут в Израиле почти тридцать лет.Я папина дочка.Когда в Украине началась эта страшная война,мы сказали,что папа должен ехать к нам ,в Израиль.Прилетел.Мы его встречали в аэропорту Израиля.Радости не было предела.Увидели папу и в слезы от радости .Под мышкой папин любимый Йорк Айя.Привезли папу .Отдельная благоустроенная комната с кондиционером ,телевизором и так далее.Рядом море.Хорошее питание.Побыл папа у нас месяц и заторопился обратно.Мы все в слезы.У меня истерика-нет,не пущу!!!Папа сказал НЕТ-домой.Как бы мы его не уговаривали,не умоляли.......Уехал.В Израиль летел через Кишинев,обратно через Польшу.Сколько папуличке лет????! 88 После лет!!! После операций на сердце.Один в доме.Общаемся по Скайпу каждый день Папа!!!!!Ты один!!!!Ответ папы-я не один.У меня есть Айя,собачка .Живёт папа на Житомирщине.В своем доме.Папе некогда.Пишет книгу,закончил один из разделов,как во время войны украинцы спасали евреев .Три книги ,которые написал папа уже разошлись по свету,по миру.Мамочку мы похоронили за десять дней до войны .Папе некогда скучать-он пишет.Он работает в садочку.Я криком кричу,папа,мы переживаем все за тебя 😭😢Папа отвечает -не переживайте,я дома.Спасибо,кто прочел мой коротенький рассказ.Поэтому этого дедушку я очень понимаю.Езжайте домой,езжайте.Легкой вам дороги,мира в Украине!!!!❤🇺🇦❤️🇮🇱💐

Брате мій Українець , я вже скоро двадцять і чотири роки як у Португалії . Ось почувши ваші слова , весь занурився в них і цілком згідний - тільки додому , що й сам збираюся зробити. Хай благословить Господь нашу Україну і нас у Ній. Мир вам і Боже ведення.

Слухала вечором, плакала і не дослухала.. Слухаю зараз і знову плачу... Бо така сама ситуація і в мене. Я молодша, онуки в мене тільки ростуть і багато їх є, і ще буде, і була я в канаді багато разів, от тільки 3 неділі як повернулася. А до цього була 1.5 роки, бо мусила глядіти онуків, щоб дочка мала можливість працювати і заробляти. І не повірите, плакала щодня, бо щоночі снився мені мій квітучий город, мої квіти, моя занедбана хатинка без зручностей. І ви праві на 100%, канада може і рай, але не наш. Не для нас чужа земля. А наша тут. Ми до неї звикли. пРилетіла в Київ через 1.5 роки. Тривоги щоночі і щодня. Вибухи бачила з балкону, а страху немає і сліз немає. А вже як приїхала в село, то рада і спокійна і не плакала ні разу. Переїзжати в такому віці, це як пересадити старе дерево... Якщо і не пропаде, але і не житиме... Так для мене і для вас. Бо приросли душею до землі.. Здоров'я вам і вашій родині. Марка часом подивлялась, як була в Канаді. А в селі нема часу на розваги. Робота, робота, але на душі спокій і задоволення! Слава нашій квітучій Україні!

Дідусь щирий, розумний, патріот України. Так приємно чути мудру людину. Щасливого повернення додому!

Mм з чоловіком живемо в США , також збираємось повертатись в Херсон. До зустрічі в Україні! Слава нації!

З 2000--- 2002 жили з чоловіком у Америці, вчилися та працювали . А потім повернулися.. Рідна земля і наші люди-- це найкраще в Україні. І це мабуть головне, що повертає наших людей додому. Почалася війна... і я знаю що таке жити у чужій країні, інтегруватися ---нікуди не поїхала. Працюю у школі, викладаю нашим діткам фортепіано. Ніхто не покинув музику. Всі вчаться. Музика знімає у дітей стресс... А сирени,обстріли-- все це є. БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ НАС, УКРАЇНУ.💙💛

Працюю водієм автобуса вже 25ть років,їзджу на своє село. Дуже люблю спостерігати за людьми. 99.9% це самі кращі люди на землі. Так в кожного свій характер,свої звички, але завжди можна домовитись.Слава Україні, Слава нашим людям,Героям Слава.

Живу в Дніпрі, ми зі своєю родиною нікуди не їхали, вдома і стіни допомагають, без людей, це гола земля, старша донька, вже 10 років живе в Берліні, має родину, просила їдьте до мене, але я з України ні ногою, молюся Богу, за нашу країну, знаю точно, що Україна Переможе, відбудується, розквітне, буде Єдиною Соборною, бо з нами Бог !!! P.S. Я дуже рада, що Ви пане повертаєтеся, бажаю Вам всього найкращого, хочеться, щоб побільше людей поверталося відбудовувати нашу країну, в нас золота земля, шкода, що багато людей цього не розуміє.❤

Мудрий дідусь! Вдома і хліб з водою смачніший - це бере за душу!

Як я Вас розумію, Василю. Мені 43, 17 років проживаю в Ірландії і з кожним роком все більше і більше хочеться додому. За всі ці 17 років таки не відчула себе як вдома, хоч діти тут народилися, вже закінчують школу, вибираємо коледжі/університети... А думками і серцем завжди з Україною ненькою. Батьки старіють, ще одна біль, там весь рід, всі рідні, сонце сяє і гріє по іншом. Правильно ви сказали "Чужина є чужина", ми тут завжди будемо чужими. Люди всі різні, можливо комусь легко звикнути... але це вже на скільки людина відчуває силу свого роду і своєї землі.... Бажаю Вам міцного здоров'я, силу духу і дочекатися миру в нашій багатостаждальній Україні ❤

Вірю Вам, пане! Мені трохи більше 50, але я на третій день закордоном починаю вити, так хочу додому. Україна -найкраща країна у цілому світі. Слава Україні! Слава Богу!

Доброго дня! Я львів'янка, яка жила в Канаді 22 роки, але повернулася додому. Дуже розумію п. Василя. Щасливої дороги додому.!.!!

Щасливої дороги,п.Василь!Довгих років життя вам у своїй рідній Україні!💙💛

На чужині на чужині короткі ночі довгі дні.... Підтримую дідуся він молодець !!! Любіть Україну.....!

Так щиро 🙏 дякую вашему Дідюсеві, насправді рідна земля кличе. Я (39 років) з сином Марком (12 років) теж повернулись з чужини. Марко побачив це відео, і сказав - Мамо тепер ти розумієш чого я так просив поїхати назад в Україну. Вітання вашому Дідусю, від Марка!

Марк, гарний у тебе дідусь і дуже розумний, щирий. Свій двір, свої стіни найрідніші. Щасливої дороги дідусеві.

Абсолютно зрозуміло ,що дідусь хотів сказати ,чому хоче додому.Це навіть словами не можна висказати.Таке відчувають багато людей зрілого віку .Щасти Вам ,пане Василю ！Ваша розмова взяла за душу...

Дуже шкода , що наш люд їде піднімати чужі країни . Повертайтеся , батьківщина, це НАЙДОРОЖЧЕ.... 💓💓💓💓

Дуже розумію дідуся… Як же шкода наших людей.. наша країна найкраща, бо це наша домівка❤❤❤

Які ви гарні, світлі, щирі, відкриті, чудові люди! Будьте здорові і щасливі! ❤️🇺🇦❤️🇺🇦❤️

Якщо всім серцем і душею хочете додому то їдьте і живіть щасливо на своїй землі, життя одне. Божої помочі і опіки Вам!

Як я розумію Вашого дідуся! Я колись дев"ять років була на заробітках на чужині, то почувши українську пісню по телевізору, аж плакала, так тужила за своєю Україною. В нього все буде добре на Батьківщині, бо вона надає сил і здоров"я!

Я багато років жила за кордоном, маю інше громадянство,але в 22 році вернулася в Україну в свою квартиру і не жалію. Так що ваш дідусь там сумував би весь той час,коли б лишився. А в Україні він сам собі господар, в селі завжди є робота,щоб не сидіти в хаті, і всі одне одного знають. Люди там не скучають. А захоче приїхати, ви йому поїздку завжди зможете організувати. Бажаю йому щасливого повернення на Батьківщину!

Така біль, дуже важкий вибір між сім'єю і рідною землею💔 Я вас дуже розумію. Самі повернулися з Іспанії на Україну після 15 років життя в Європі. Ностальгія не давала спокійно жити всі ці роки. Тягнуло на рідну землю. Не пошкодували ніразу. Хоч і війна почалася через пару місяців по приїзду. Тут ми живемо, а там ми постійно чекали коли повернемося. Так і молодість пройшла. Це не можна пояснити словами. Воно сидить в душі. Приїжджайте і будьте щасливі!!!!

Звитяжної сили рідної землі пану Василю і щасливої дороги в Україну.Патріотизм без прикрас.Сила життєвої мудрості викликає повагу.❤

Дуже приємно почути слова мудрої людини, яка говорить щиро і від серця. Нехай все здійсниться чого Ви бажаєте. Здоров'я Вам і сили.

Дім є дім, навіть по подвір,ю можна іти з закритими очима і не спіткнешся.Хай Господь благословить вас п.Василь і збереже в дорозі!!!

Да, так и есть, каждому свое. Я 13 лет назад жил 2,5 года в Канаде. Вначале сварщиком работал в Саскачеван, потом возле Ванкувера механиком. Всё хорошо, и деньги, и перманент карт была. Но Тоска за домом душила каждый день, и я вернулся в Харьков. И сейчас не легко, но мне всё равно хочеться жить дома. 😊Как-то так.

Искренний , душевный человек! Счастливой дороги и встречи с Родиной! У нас одна мама и одна малая Родина , одна на всю жизнь! Хай щастить пане Василь 😊

У мене аналогічна історія.Мої діти в Британії. Я живу в центральній Україні.Так, страшно. Але на рідна земля тебе підтримує.Тут похований мій рід,мій чоловік. Скільки діти кликали,я не наважилась. Щасливої дороги до дому в Україну.Вона найкраща.

Який гарний дідусь. З повагою до вас. Всі хочуть до дому. Дома в Україні краще!

Я с вами полностью согласна! Езжу в гости к дочке во Францию, но как бы хорошо мне там не было , а я хочу домой в Украину! Здесь мой дом, мои родители покоятся здесь и здесь я счастлива! Счастливого пути домой вам!

Дивилася відео і плакала 😢..чужина то є чужина,то правда.Своя Земля надає людині сили.Щира,добра і справедлива людина ПАТРІОТ України. Так нагадує мого татуся😢 ...Дякую Вам.Щасливої Вам дороги❤

Шановний пане Василю, вітаю Вас і Вашого онука Марка. Мені 70, я з Київщини. Ви дуже розумно все розповіли, аж за душу взяло. Як почалася ця клята війна, моя дочка і зять надумали їхати в Канаду, і мене взяти з собою. На щастя мені трапилося відео Вашого онука Канадського Марка, підписалася, багато передивилася. Як же я йому вдячна за правдиві розповіді! Дякувати Богу, діти передумали. Чужина взагалі не для людей похилого віку, та й молодим там геть не солодко. Радію за Вас, що вертаєте додому. Щасти Вам в усьому.

О це і є любов до України,на старість людина розуміє де її коріння!Щасливого повернення на рідну землю,вам пане Василю!

Шановний пане Василю, бережи Вас Господи! Здоров,я, сил та терпіння! Дякую Вам за цікаві розповіді. Щасливоої дороги на рідну Україну!

Щастя Вам і здоров'я,пане Василю.Ви красивий,розумний,роботящий українець.Яка ж наша прекрасна українська нація! Хотілося б і надалі знати,як Вам в Україні.Хай щастить.🙏❤️👌✌️🇺🇦

ЩАСЛИВОГО ПОВЕРНЕННЯ В УКРАІНУ ХТО ДОЖИВЕ ДО ВАШИХ РОКІВ ТОЙ ЗРОЗУМІЄ ДЯКУЄМ СВІЙ ДІМ СВОЯ ЗЕМЛЯ ВСЕ НАВКРУГИ РОДИНА ДРУЗІ ВАС ЧЕКАЮТЬ

Вітання з Хмельниччини. Пане Василю, щасливої вам дороги до дому, до рідної України. Для ваших дітей Канада то вже їх батьківщина, їм там добре, а для нас, старших людей, то вже чужина. Їдьте з Богом додому.

Я дуже добре розумію Вашого дідуся. Я сама пенсіонерка . Коли почалася війна, мене занесло в Америку,де я зараз проживаю з сім’єю дочки на їхньому утриманні. І слова : «Чужина є чужина» - це глибока істина. За кордоном ми нікому не потрібні. Тут зовсім інший менталітет. Тут потрібні молоді здорові енергійні люди, які можуть багато працювати і забезпечувати себе. А старе дерево не пересаджують. Немає нічого кращого від рідної Батьківщини, від своєї домівки, де ти можеш спілкуватися з людьми, які тебе розуміють; де ти можеш почувати себе незалежним(наскільки це можливо) і жити своїм життям.

Знайшла в UKposts фільм, Любешка -моє село, і зрозуміла вашого дідуся ! Чарівне село ,добрі і талановиті люди, благодатний край Здоровья Вам ,пан Василь і мира нашій Украіні

Щасливої дороги!!!Дай, Боже,довгого життя в Україні,в рідному селі.

Всюди добре, а вдома - найкраще! Багато людей любить Україну, але ненавидить керівництво наше, тому й не повертаються....

Дякую щиро вам за вашу розмову!!! Вона неймовірно красива. Ви чудові люди!!! Але дома в нашій країні найкраще. Жила у Австрії, але так хотіла додому …..!!! І коли повернулась землю цілувала. В нас на Україні саме найкраще!!!! Тому дай Боже вам міцного здоровʼя і скоріше повернутися в рідне село !!! Будьте щасливими!!!

Прекрасний українець!Розумію кожне слово і відчуваю,що вас тягне додому,в село до своїх людей ,дуже рада що весну зустрінете на рідній землі,дай Боже здоров'я вам,дітям,внукам🙏🏻не дивно,щов такого дідуся є такий прекрасний Маркіянчик,дякую за щирість❤🌻

п. Василю, ви така проста, щира людина, як ваш онук. В Україні сіл більше ніж міст, пишаймося нашою землею. Хай Бог благословить вашу дорогу!

Слухаю і плачу! Батьківщина це найдорожче! Добре , що є такі українці! Дякую вам від щирого серця!Здоров´я вам і сил набагато років!

Який чудовий дідусь! І яка красива в нього Львівська Українська мова!

Дуже сердечне відео . Розумію цю тугу за рідною землею , за Батьківщиною ,за рідною домівкою , за пам'яттю про своїх рідних , які пішли у всесвіт... Здоров'я Вам крепкого , довгих років життя і всіх гараздів Вашій канадській сім'ї.

Як же вас розумію, я з Харкова, витримала в Німеччині 4 міс і повернулась, часто прилітає, багато горя, але я вдома.

Є можливість залишити Україну і їхати .......але не можу ,серце моє тут❤,душа моя тут,рідні люди також в Україні.І для мене це найбільша цінність.Все рідне,все моє близьке.Дякую Богу,що береже до сьогодні нас в Україні.Маю тут усе необхідне щоб бути щасливою.Чекаю лише на закінчення війни .І прошу в Бога миру і процвітання для України.В порівння з дідусем ...я йому або в доньки ,або в онучки віком годжуся,проте розумію його ❤..просто повертається до дому..де й повітря рідне і вітерець ніжний....З Богом,щасливої дороги!!!

Дякую Маркові за щирість , приємно було вас почути, хай вас Бог благословить та всю Україну !

Вітання з України !!! Україна наша найкраща!!!

Українцю треба воля. Вдома ви господар, а там - наче у клітці. Я вас розумію

Прожив 20 років в NY, повернувся додому і дуже добре розумію п. Василя, нема на чужині щастя

Я був в Канаді мені 65років . Там я себе не найшов ,син багато живе я був як в раю. Но радості не було . вернувся до дому тут робота і радість. Я маю два вихідні в тиждень, місяць відпустки в рік оплачений і дачу за п'ять кілометрів від місця проживання. Щастя Вам і миру всім нам. А другий син доброволець з 18 року.

Де народився, там і пригодився ! Основне - це духовна гармонія ✊

Ви чудові! Рідні мої Українці!😊 Бажаю вам міцного здоров'я і щастя!!!😊❤💛💙

Який добрий, розумний дідусь. Дякую!

Пане Василю, щасливо добратись в Україну. Дякую за правдиві слова. Важко на чужині а дома найкраще! Через інтернет ви змогли передати біль душі і тугу за Україною. Дякую! Здоров'я вам!

Дуже розумію вас, пане Василю. 20 років назад я мусила продати у Хмельницькому все і переїхати у Київ, щоб допомогти дитині там вижити. Вона вчилася у 2-х університетах, а вночі працювала в супермаркеті на касі. Я була на інвалідній пенсії тоді, як я могла їй допомогти якщо мала ті копійки. Але я тут теж на чужині. Ніби Україна, але не те. У Києві в мене нервова система весь час під напругою. А коли приїжджаю у Хмельницький, то вже одразу на привокзальній площі мене відпускає, аж легше дихати. Але повернутися туда вже нема куди. І сниться мені часто рідний дім. Поплачу, але, що зробиш.

Дідусь і Марку !Бажаю Вам здоров 'я, добра, миру! Нехай у житті все буде добре. Дідусь дуже щира людина. Людина де народилась, там і знадобилась.❤❤❤

Чомусь мені сумно стало, аж плакати хочеться, дай Боже нехай дідусю буде добре на Батьківщині

Так приємно послухати, наші люди найкращі. Саме такі дідусі виховали нові покоління які зберегли нам Україну🎉

Дякую за відео, дякую за таку щиру розповідь. Дуже тяжко розлучатися. Але я добре розумію дідуся. Сил Вам , міцного здоровʼя , всього найкращого ! ❤

Я так Вас розумію!я також з під Львова,з села,зараз в Техасі ,я хочу повернутися додому,до свого села,до своєї церкви,т.дЩасливої дороги! Довгих і щасливих років життя під мирним небом України!

Як я вас розумію! Я також жила 15 років в дітей за кордоном, мови не вивчила, все для мене залишилось чуже і я повернулась на Батьківщину закінчити своє земне життя, де на цвинтарі чекають мене мій чоловік, мама, тато, брат і я хочу бути біля них на спочинку! Тепер я живу і тішуся життям в Україні, маю з ким розмовляти на лавочці з сусідами-пенсіонерами

Марку, ти СУПЕР! Дякую за гарний приклад ставлення до рідної людини!

Дуже сподобалося ваше відео, бачення і порівняння наших людей в різних умовах життя, ставлення до рідної неньки -України. Дідусеві бажаю найкращої долі на рідній землі.

Дякую, пане Василю за таку мудру розповідь!!! Хай Вам щастить!!!

Шановний пане, я вас чудово розумію і підтримую! Серце кожного справжнього українця залишається вдома, на рідній землі, де б людина не мандрувала, де б вона не мешкала. Я теж два роки живу у чудовій країні Ірландії, з дуже добрими, привітними людьми, але... Усе, що хоче моя душа і серце - це повернення додому! Там, вдома, усе своє, рідне, кохане: ліс, річка, дім, друзі. Моя мрія тільки одна - щоб закінчилась клята війна і я повернулась на рідну землю!

Боже , дивлюсь і плачу ... Які ви молодці , що зрозуміли діда , батька свого і він повертається додому . Ми знаємо тут багато українців , які забрали своїх батьків і вони тут заживо помирають...Щастя вам і безпечного повернення .

УКРАЇНЕЦЬ! ЦЕ СУТЬ УКРАЇНСЬКА!😊🇺🇦 Моя знайома живе в Британії- все добре! Їй 78 років! Але кожен день згадує Охтирку( звідки вона) і кожен день збирається повертатись додому - в Україну! Це є дух український, на тому стоїть Україна! 😊🇺🇦

Гарно дякую Вам Маркіяне за чудове відео, щиро бажаю міцного здоров'я та добробуту вам та всій вашій родині. Ми вас любимо. ;-)

Дедушка такой солидный, добрый, дай Бог здоровья и всего доброго!

Чудовий дідусь, міцного йому здоров'я! Я в молодому віці(26-27) жив майже рік в Канаді і також повернувся)

Є таке прислів'я: де родився там і пригодився!! Я жила у дочки в Києві вісім місяців бо застав коронавірус( це не за кордоном)), але не могла дочекатись коли я вже поїду додому через карантин транспорт довго не їхав у мою область( теж у село ), жалко дочки і внучки було , але дома найкраще ! Бачу дідусь заплакав, ніхто незнає чи вони ще побачаться , мабуть серце щось відчуває , що йому так хочеться додому ! Щасливої дороги , з Богом!

Дуже чутлива розповідь . Я розумію дідуся і теж такої думки. Дідусь ще не старий, гарно говорить і він буде дома почувати себе щасливим.

Дідусь,щирий українець,бережіть себе.Щасливої дороги🎉🎉

Я чудово розумію Вашого дідусь,сам багато мандрував но нічого немає кращого садок вишневий коло хати хрущі над вишнями гудуть, свої поля своя городина свої моря свої Карпати.

Дідусік правий на 100%! Хотя я молодий мені лиш 29 років і я дуже розумію про що він каже ! Свій дім є свій дім все рідне ріднесеньке Батьківщина кожне дереве рідне кожний Міліметр!

Молодец дидусь подержеваю! Здоровья вам❤❤❤

Дуже дякую Вам ,що розповіли про свою ситуацію. Дуже Вас розумію.... людині в поважному віці змінити місце проживання..,як старе дерево ...пересадити. У Вас дуже гарний і добрий онук... видно, що любить і поважає дідуся. Бажаю Вам Щасливої дороги додому!

Зворушлива розповідь. Нехай спочиває в обіймах Бога ваша дружина. Ви - чудовий ! Ваша любов до дружини,щирість ,відвертість , беруть за душу. Дякую. Легкого повернення. З Богом.

Мій тато має в цьому році 83. У квітні 2023 року він повернувся з Канади в Україну, пробувши на чужині більше року. Він уважно слідкує за Вашим каналом і повністю поділяє погляди дідуся. Мотив повернення в Україну слово в слово повторював за Вашим дідусем і мій тато. Тому не дивно, що літні люди, які все життя прожили в Україні не хочуть залишатися на чужини навіть якщо там дуже добре фізично. Психологічно вони дуже пригнічені і намагаються якомога швидше позбутися цього дискомфорту поверненням на Батьківщину.

Добра, розумна, люба людина, Вас зове рідна українська земля!!!Як приємно слухати Вас!❤❤❤

У тебе дідусь просто людина з великої літери!Я сам на чужині і його почуття мені близькі, мій вік такий же!!

Марк, твої найкращі відео-це розповіді дідуся від душі. Моя бабуся казала ,,не йди далеко від того місця, де пуп закопаний,,

Щиро вклоняюся,Вашому дідусеві.Щирий ,відвертий з величезним добрим серцем.Справжній син української Землі. Будьте здорові ,хай щастить Вам…Марку,величезне щастя мати такого дідуся,Вам є в кого вчитися і брати приклад.Миру і процвітання Вам❤🙏🏻🌞

Вперше в юності побувала в Європі, зразу зрозуміла, що все чуже, не хочу і на початку війни ніколи й думки не було залишити Україну, хоча за дітей дуже хвилююся, але вдома і стіни рідні захищають. Я тут зараз потрібна, не зраджу свою Батьківщину. Дідусь мудрий, щирий, чуйний українець, знає, що рідна земля вартує усього на світі, чекаємо вдома. Молимося, єднаймося та віримо в Перемогу України!❤🇺🇦✌🫂🙏

Дякую вам пане Василю що ви такий чесний українець, щасливої дороги, довгих років життя❤

Слава Ісусу Христу! Дякую Вам за фільми, за науку, за цю розмову. Щасливого повернення! Допомагайте відродженню України використовуйте свій досвід. Амінь ❤.

Пташка у клітці теж почувається у неволі, хоч би як їй не догоджали. Найкраща їжа і добре ставлення до Вас не заберуть тугу за рідним краєм, тож легкої дороги Вам пане Василю до рідного Львова. Тепер найголовніше аби вигнати ворога і завершити цю війну назавжди. А буде спокійно то діти завжди зможуть приїхати до Вас . Щасливої дороги додому!

Дуже щира людина,щасливого вам повернення.

Дякую за відверте відео .Ваша душа рветься в Україну .Я теж щиро вас пожаліла і пораділа .І теж сльози самі потекли .Ви зробили для себе правильний вибір . Здоров'я вам .

Доброго здоровя всiм. Я вас дуже розумiю. Я з жiнкою зараз також в дiтей в Канадi. Вони вже давно тут. Ми вiд вiйни не тiкали, приiхали внукiв бавити. Вже 2 роки тут. Менi 64 роки, жiнка трошки молодша. Хоча ми молодшi за пана Василя, але дуже його розумiэмо. Внукiв всi дiдусi i бабусi люблять, але крiм того за тих два роки ми дуже до них щей привикли. I додому також дуже тягне. Скоро поiдемо. Тяжко дуже, бо вiдчуваэш себе нiби зрадником перед внуками. Вони також до нас привикли i полюбили. Тяжка доля Украiнцiв. Розiхалися по свiтах.

Дуже зворушлива розповідь дідуся. Плачу, бо розумію, що всі сказані слова це правда. Україну потрібно усім так любити як п.Василь. Щасливої Вам дороги додому. Божої опіки і заступництва. А ми наберемося досвіду і повернемося розбудовувати нашу Батьківщину обов'язково. ❤

Слухала розповідь дідуся і дуже була зворушена його щирістю, з якою теплотою згадував він чвою покійну дружину, своє рідне село, своїх односельців. Сльози і в мене були на останніх хвилинах відео... Нехай легкою буде Вам дорога до України, рідна сторона- то найкращі ліки! Добра Вам і спокою, міцного здоров'я ще на багато років!

Любимо Вас, пане Василю❤ Дай Боже Вам багато здоров'я та легкого перельоту! Бережіть себе!