В програмі Magistra vitae з архівістом, істориком Ганною Путовою продовжили розгляд ситуації, що склалася в римо-католицькій церкві на землях України в ХІХ столітті під владою Австрійської та Російської імперій.
Розгляд теми попередньої програми продовжили в контексті загального становища католицької церкви під час понтифікатів Пап Григорія XVI та Пія ІХ, кардинальних змін, що відбувались в світі та на українських землях:
- активна секуляризація та намагання одержавити структури церкви;
- передача маєтків єпископів та монастирів в казну, переведення селян в ранг державних;
- призначення грошових окладів для духовенства;
- скорочення парафій та монастирів;
- схиляння єпископів та священників до співпраці з державною владою.
Католицька церква намагалася вибудовувати відносини з царатом за допомогою Конкордату - договору між Апостольським престолом і Російською імперією ухваленому у 1847 р.; до 6 дієцезій, що вже існували в Росії - Могилівської, Віленської, Самогитської, Мінської, Луцько-Житомирської, Кам’янецької - додавалась Херсонська (пізніше перейменована в Тираспільську, з центром у Саратові(!). Єпископи повинні були призначатися за взаємною згодою Риму та Петербургу. Главою римо-католицької церкви в Російській імперії ставав Могилівський митрополит, резиденція якого була переведена до Петербургу. Парафіяльні священники призначалися тільки за згодою влади.
Але в 1863-1864 році відбувається польське повстання проти царату на землях частини Білорусі, Литви та Правобережної України. Російський уряд жорстоко придушив виступ - зі стратами, висилкою до Сибіру, позбавленням майна. Католицькі священники були звинувачені у підтримці повсталих.
З цього часу продовжується посилений тиск на католицьке духовенство та католиків:
- забороняється вільна проповідь;
- дозвіл на конфесійно змішані шлюби надавався тільки при умові хрещення дітей у православ’я;
- заборона займати державно-адміністративні посади;
- заборона викладання в земських школах.
В програмі розповіли про служіння пастиря Луцько-Житомирської дієцезії - єпископа Каспера Боровського (1848-1883); посилання на фото: rkc.in.ua/e/b/brwk01740901.jpg
Єпископ Боровський намагався мати добрі відносини з російською владою, однак це не врятувало його від гострих конфліктів, зокрема, коли влада намагалася спробувати зросійщити католицькі богослужіння. Єпископ, що керував тоді крім своєї дієцезії ще й Кам’янецькою, скасованою владою, був у 1869 р. вивезений до Пермі, де у засланні провів 13 років, у 1882 р. - звільнений, але без права повернутися у свою дієцезію, у 1883 р. призначений ординарієм Плоцьким, помер у 1885 р.
«Взірцевий священик і сумлінна людина, жодної праці не боявся, відзначався витривалістю і винятковою ретельністю. Не обдарований ані красномовністю ані знатним письменницьким талантом, вмів за допомогою щирого слова, а тим більше за допомогою прикладу, жертовного життя об'єднувати людські серця. Боротьбу: релігійну, політичну, літературну, уникав, хоча стільки разів знаходився на терені тієї боротьби; однак не визнавав компромісу з сумлінням», - так характеризував єпископа Каспера Боровського польський публіцист, історик Валеріан Харкевич.
Далі буде...
_____________________________
🙏 ПІДТРИМАТИ НАС 🙏 можна за допомогою:
💳 будь-якої банківської картки через LIQPAY ✅: bit.ly/RMUA_pidtrymka_LiqPay
🏦 за банківськими реквізитами ✅: radiomaria.org.ua/donate
🎙 Радіо Марія - некомерційна структура і існує виключно за рахунок пожертв, тому ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу.
_____________________________
🔔 Підписуйтеся на наші ресурси 👇:
👉 UKposts - ukposts.info...
👉 Facebook - / radiomariaukraine
👉 Telegram - t.me/radiomaria2010
👉 Сайт - radiomaria.org.ua/
_____________________________
🔊 Слухайте нас через радіоприймачі на наступних частотах:
📻 Київ: 69,68 МГц
📻 Тернопіль: 71,03 МГц
📻 Рівне: 68,24 МГц
📻 Вінниця: 70,91 МГц
📻 Житомир: 70,04 МГц
📻 Кам'янець-Подільський: 73,73 МГц
📻 Городок: 73,55 МГц
📻 Запоріжжя: 71,51 МГц
📻 Львів: 66,26 МГц
📻 Хмельницький: 66,14 МГц
📻 Харків: 69,83 МГц
📻 Чернівці: 66,41 МГц
_____________________________
#РадіоМарія #Magistravitae #історія