Я 33-річна сінгл, без дітей та ще й вегетаріанка. Уявляєте, як на родинних святах всі переймаються моєю складною долею?!😂😂😂

Ще класний принцип у суспільстві: років десь до 16-17 - "ніяких хлопців! Щоб не дай Боже! Треба думати про навчання!"... 18 років і старше - "ну що там? Коли вже заміж? Часіки тІкають" 🤔

"Краще жити з собою, а не з мудаком", - в цій фразі вся суть. Дякую Вам за гідний контент!

цей день харив ще з дитинства) приходиш ти така в школу, а там всі носяться з валентинками. вчителі питають, ну що, хто скільки назбирав) перші красуні вже не знають куди їх пхати, бо багато надарували, а ти (повненька дівчинка в джинсах та кофтинці з хлопчачого магазинчику😄) сидиш з однією від подруги, а класний керівник така дивиться на тебе співчутливо і каже: "не переживай! хочеш я тобі теж подарую?"😂😂😂 Дівчата, дякую вам! ви круті) щотижня з нетерпінням чекаю ваші випуски)❤‍🔥

мені майже 22 і я жодного разу не була в стосунках. інколи мене це пригнічує. але почула тут думку, яка дуже сильно мені резонує. я краще побуду сама, ніж з абикимось. і та, як це треба себе не любити, щоб бути з людиною, яку треба терпіти?

На останній зустрічі із батьками хлопця: "Або женіться, або розходьтеся, нашо оце ходити, що ви виходите? Вже 6 років, всьо можна було поняти". Я пояснила свою позицію: чайлдфрі і проти шлюбу, але. Поради повторилися ще під час застілля декілька разів у вигляді тостів, причому форма була така: "Мені на ювілей (бабця, 70 років) бажали женити онука і дочекатися правнуків і я хочу, щоб це здійснилося". Коштом твоєї вагіни, я впевнена, додавала вона подумки. Як виявилося пізніше, їй здалося, що мені буде приємно почути таку "підтримку", бо ж кожна дівчинка уявляє себе нареченою. АУєть. В цій ситуації намоталося декілька кіл. Кіл пекла. 1. Жодної поваги до людини, до якої ти звертаєшся. 2. Жодної поваги до позиції людини, яку вона озвучила після твого хамського звертання. 3. Жодної поваги до людини 2.0, коли весь вечір продовжуєш "підтримувати" свою жертву вже після прояснення ситуації. 4. Жодної поваги до себе, бо хто ж тоді ти така, якщо біжиш виконувати те, що тобі бажають інші люди, навіть не ти сама собі? Чи це просто легенда і гарний спосіб натиснути масивністю суспільства? 5. Жодної поваги до власного онука, якому ти на його зауваження "Бабусю, це наша справа", відповіла: "Ні, не ваша!". Та й таке.

Я одна з тих небагатьох дівчаток, яким мами, бабусі, тітки і дядьки говорили: забудь про одруження і дітей, завжди встигнеш, головне - щоб ти вивчилася і зробила собі кар'єру, і була самостійною і незалежною, і навіть не вздумай народжувати дітей у 20, бо будеш жаліти 🤣🤣 Вони ще тоді вловлювали весь абсурд оцих голівудсько-принцесних меседжів про цінність жінки виключно в шлюбі і романтичність будь-яких стосунків. Загалом романтизують не лише стосунки, а й те, як люди закохуються і за що люблять одне одного. Дуже часто чую думку, що головне - це зовнішність (якщо берем рівних за статками людей), а те, який у людини характер, емоційне здоров'я, чи є спільні інтереси абощо, це все відсовується на останній план. А потім говорять, що статистика розлучень у демократичних країнах шалена, бо бачите - люди не цінують традиційну родину. Спочатку ви своєю абсолютно тупою голівудською пропагандою підміняєте статевий потяг на кохання, а потім дивуєтеся, чому люди не вживаються разом. ❤️‍🔥 ПалаЄ ❤️‍🔥

У день св. Валентина викладу сердечком корм своєму коту, піду в клуб анонімних сінглерів і зроблю зізнання: "Мені 40, і мені комфортно з собою і зі своїм котом".

Коли дивилась Моану була приємно здивована, що історія не звелась до любовної лінії між панною у скруті та чуваком який рятує світ

дякую! хоч я і сама в шлюбі, мене дратує перевищена увага до стосунків і сприйняття дружини, як обслуги. я раніше не звертала уваги, як какзала подругам "ти чоловікові вечерю зготувала?", а тепер, коли моя мама в мене питає, чи погодувала я Максіка, я зрозуміла наскільки це тупе формулювання. виявилось, що чоловік це самостійна людина, яка, коли хоче їсти - купує продукти, готує, замоляє їжу (і собі і мені)))). але виявилось, що розуміння то півсправи. скільки ще часу я витрачу на своє виховання, аби не відчувати провину, що не проводжаю чоловіка на роботу, бо маю інший графік, що не турбуюсь про його сніданок звечора, бо він поспішає, що не мию посуд, бо не люблю то робити.... І найголовніше я відчуваю муки сумління, не тому що він хоче сніданків і митого посуду (він не має мене за покоївку), а тому що наші батьки бачуть в такій моделі істинне щастя. (смайлік зі сльзками) на жаль, мама, замість того чи погодувала я Максіка, не цікавиться, чи встигаю я за день виконати роботу, яку планувала, чи не підводжу я клієнтів, чи все мені вдається в моїх проектах.... при цьому ніхто не відміняє, що я маю працювати. корочше все ти маєш робити сама, але в стосунках. ти маєш бути вдячна чолоікові, які поможе тобі запліднитись (смайлік сердечко) Еммо та Яно, дякую, що робите таку важливу справу! Бути в стосунках чи не бути -- це не добре і не погано, це просто статуси, які не потребують оцінки.

Дуже сильно впливає на не до кінця сформоване світобачення молодої дівчини або хлопця аб'юзивне відношення старшого покоління в сім'ї: коли в школі, в університеті ти ще не маєш право бути з протилежною статтю (або своєю) у стосунках, а от червень місяць після захисту диплому.... і понеслось! "А хлопець (дівчина) є?", " А коли заміжжя (одруження)?", " А чого чекаєш? А часіки тікають!!" Дуже хочеться, щоб це відношення змінилось! Щоб це був ВЛАСНИЙ усвідомлений вибір кожної людини, а не спільний вибір загалу замість конкретної людини! Дякую, дівчата, дуже тригерна тема, особливо, коли вже досягнув певних кар'єрних висот і ніби маєш власне право на вибір (бо вже повнолітня), а тобі його нав'язують! Дякую!!

Зараз на нетфлікс є мультсеріал “Disenchantment”, про принцесу яка не хоче виходити заміж за принца, якого вона не обирала, він загалом не для дітей, але прикольно бачити таких персонажів)

І щодо Попелюшки - мене тригерить як її постійно невірно інтерпретують (хоча загалом казки на данний момент можна розбирати і розбирати): 1. Нічого не робить з жорстоким поводженням - потрібно враховувати її обставини і час життя - або терпи і май мінімальний прихисток і щось їсти або викинуть на вулицю де помреш з голоду чи будеш повією чи згинеш прачкою (вибір можливості роботи для самотньої незахищеної дівчини був невеликий) 2. Архетип бідна нещасна стала принцесою - чомусь всі забувають що її батько дворянин і початок свого дитинства вона виховувалась в хороших умовах, з і стандартними речами - вчили танцювати, манерам, ніжності і т.п. І так, останні роки то були жесть і якби вона там лишилась то невдовзі перетворилась на жалюгідну особу 3. Вона не хтіла на бал щоб познайомитись з принцем і вийти заміж. Вона хотіла на бал як на свято - надзвичайний вихідний серед жахливого життя, потанцювати, вдягти гарний одяг, відчути себе симпатичною молодою дівчиною а не служницею, відтворити мрію мертвих батьків - які хотіли побачити її перший бал (в ті часи то була важлива подія) Ну і це так, лиш по основах) Щодо зовнішності - правда - зарав на милу красуню - але ще раз, на той час то був мабуть єдиний особистий капітал дівчини. Да і зараз, суб'єктивізацію ніхто не відмінив)

ще тригерить слово половинка, саме по собі воно викликає асоціацію з чимось неповноцінним. Всім кажу, що я не дупа і не пігулка , шоб мати другу половинку. А з іншого боку, коли ти без пари, то ти є одним цілим, значить ніяк не залежиш від іншого, це мені якось навіть більше подобається. Дівчата, ви круті, продовжуйте розкривати важливі теми, цьом 😘

дякую - вийшло дуже терапевтично) я окрім відчуття неповноцінності зі сторони соціума ще відчуваю якусь девольвацію себе - особливо коли на день народження у 22 чула вітання "знайди мільйонера", а у 28 - "та вже кого-небудь знайди".

Хоч мені не довелося відчути натиску суспільства через те, що в мене не має пари(оскільки я досить рано вийшла заміж та перебуваю досі у шлюбі) я кожного для відчуваю натиск через те, що не маю дітей. При будь якій нагоді я чую, що я неповноцінна жінка, оскільки в свої 24 не створила "повноцінну сім'ю". І життя не має сенсу поки в ньому немає дітей. Дуже сподіваюся почути вашу думку з природу такої ситуації! Відчуваю що я така не одна😅 Ще раз дякую, дівчата за вашу працю і бажаю вашому каналу процвітання!

Якщо б не ваше відео, навіть не згадала б про День закоханих. Покажу випуск подрузі, яка скаржиться на самотність. Впевнена, це їй допоможе

На особистому досвіді розумію про що ви говорите, до 35 не мала довгих романтичних стосунків, та постійно чула від близьких та не дуже людей, коментарі на тему мого особистого життя))) а зараз чую питання про відсутність дітей... чекаю на новий випуск.

Дякую. З усім згодна. Ще хочу відмітити, що суспільство вимагає від жінок і тисне вийти заміж, але коли жінка вже розлучилася, то і вимоги до неї стають меншими. Типу, сходила заміж - програму виконала, молодець. Це схоже ніби нещасливі заміжні жінки, що бояться щось змінити, створили навколо заміжжя якийсь культ, щоб, не дай Боже, молоді дівчата не були щасливими без заміжжя.

Інтроверти "одобряют"! - Люди живуть разом тільки через одну єдину причину - це.... (шепоче) де-шев-ше!

Дівчата, дуже дякую за відео. Взагалі буває по-іншому. Вза.га.лі. От я сингл, а хочеться казати Вільна))) і не те шо не вкурвлює це свято, я чекаю на нього як і всі) бо в мене роман із собою, роман із життям)) замовлю собі суші, закутаюся в пледа і буду святкувати те що обирю себе. А ще в мене дитині тори роки. І ніфіга неповноцінного не відчуваю. Навпаки, я потужна, такі жінки потужні. Круті. І взагалі не тригиряться на цей день)

Мої батьки з дитинства святкували зі мною цей день як просто день Любові, між усіма, до всіх, до себе... І я завжди так вітаю усіх навколо і можу вільно сказати усім тим, кого люблю, що їх люблю, бо в інші дні або туплю або соромлюсь))

Дуже люблю мультфільм «Відважна», де принцесі насаджують тему потрібності шлюбу, але вона прямо заявляє, що не готова до цього і не буде одружуватись. Звісно, сімейні цінності там також зачеплені) Одним словом, мультфільм вартий не одного перегляду!

Я обожнювала в дитинстві "Злюки бобри", "Кіт пес", і мульт про Джекічана який збирав талісмани, хотіла бути дідом Джекі))))

Дякую за випуск! Особисто палає від популярності Дня св. Валентина в школах: коли ДІТЯМ нав'язують обов'язкову парність. Я сама колись брала участь в організації "шкільного Валентина" й ми дуже раділи саме веселій активності, а не її концепції як такій. Зараз усвідомлюю, що краще ж давати дітям можливість організовувати події, які розвивають їх таланти і здібності.

Мені подобається День Валентина, навіть попри те, що я ніколи не отримувала подарунки в цей день і ніколи не святкувала. Лютий - паскудний місяць, і всі ці квіточки-сердечка довкола хоч трохи розбавляють атмосферу )))

Ось ніколи не любила це "свято". Цілком повноцінно себе почувала будучи single, а зараз в 32 так само повноцінно почуваю себе в стосунках. Вважаю, що в обох випадках є свої переваги. А закоханою і коханою варто почуватися частіше, ніж один день в рік. Дякую за випуск! Ви чудові!

"Коли мені було 30 років" - ват? Думала, вам десь 20 з гаком)) до слова, чекаю випуск про ейджизм) ну і 8 березня не за горами 😄 І ще дуже цікаво було б послухати на тему веганства, захисту тварин і природи.

В тему до "шлюб як сенс життя жінки" - мене колись колишній серйозно спитав, чи ми жінки можемо взагалі комусь відмовити, якщо нам роблять пропозицію... (Фейспалм емоджі) Типу це для нас найбільша цінність і ми готові брати кого-завгодно, лиш би пропонував🙃

Як же круто, що ви є! Безліч дівчат не муситимуть продиратися через весь той кисіль соціальних стереотипів і отримувати психотравми як я колись. Не зупиняйтесь, чекаю кожен ваш випуск.

Для мене день Валентина був випробування навіть, коли я була у парі!🤯 Іноді за тиждень і в той день хочеться десь сховатися, бо таке відчуття, що на тебе дивляться, як на неповноцінну, бо "в такий день!" - ти "ніби" одинока (або одинокий)!🤦

Це нав’язливе бажання бути в відносинах, в шлюбі передається від матері до дочки. «Щасливою можна бути лише заміжньою, і з 2-3 дітьми» І нікого не цікавить що ти не готова, що в тебе інші життєві пріоритети😒. Рахують роки, називають «стара діва», «нікому не потрібна». І вкінці кінців це ламає тебе, всі казали що нещасною будеш лише самотньою, а ти вийшла заміж і відчуваєш себе одинокою і невдахою.😟

Моя старша сусідка і я: - тітко от нашо мені чоловік? (в сенсі муж) - ну шоб був - і нашо шоб він був? - ......

За останні 150-170 років, що дуже мало для історії, ми перейшли від демографічної кризи до демографічного вибуху, цьому посприяло багато чинників. Так що, а ні Single, а ні ЛГБТ, а ні чаілдфрі- не віршують проблеми перенаселення 😂 Дівчата, ви чудові 💋 Подобається усе 😍

З нетерпінням чекаю ще історій на теми "а коли ж дітки", "а коли другого" і весілля у стилі "а завтра хоч потоп" ) ну і валентинчик вам

Ох, цей день Валентина буде випробуванням, бо кілька тижнів тому в мене закінчилися стосунки, що тривали більше 8 років) і вже ця реклама усюди, хайп щодо свята - ммм😐все, що треба, для ментальної стабільності)

Щодо Рапунцель, я цю історію вже сприймаю через новий діснеївмький мультик. Там Рапунцель показали особистістю і вже не принц - вор, звичайний хлопець, який через пригоди пізнає Рапунцель, закохується так, та в кінці історія закінчується воз‘єднанням героїні з батьками, а кохання з хлопцем вже потім.

В радянські часи така історія була зі святом 8 березня. Обов'язково було поздоровляти жінок. І на роботі завжди всіх цікавило, що ж тобі подарував чоловік або хлопець. І якщо не було у тебе пари і ти отримуєш поздоровлення тільки від колег, то було відчуття якоїсь ущербності.

"Еністон дочекалася, нарешті щаслива...ніби її життя до заміжжя було суцільним відчаєм" - цитатник "Палає"🔥 Дякую Вам за відео!

о, згадую як мій брат, котрий був у парі і знав, що була signle, раптом написав мені 14 лютого (хоча ми не те щоб часто спілкуємося). "А ти що не святкуєш сьогодні? А чому? Що нікого не маєш?", і коли я агресією відреагувала на це повідомлення сказав, що я "зазналася, бо він же просто питає і турбується". І ще я помітила, що мої родичі і батьки почали краще ставитися до мене і серйозніше мене сприймати після того, як у мене з'явилися довготривалі стосунки. Вони частіше очікують мене в гості і краще прислухаються тепер до моєї думки.

Мені певно пощастило мати хорошу вчительку молодших класів, яка батькам казала, що валентинки всі готують всім. Отож кожен мав по 32 валентинки, цілий пакетик, бо для нас це було свято дружби, а ми ж клас - єдиний колектив💪 Напевно завдяки цьому я ніколи не відчувала щемлячого почуття самотності, що я не така, бо я сингл. І досі дивлюсь на валентинки з радістю та асоціації суто тільки з романтичними стосунками немає. Для мене це свято любові загалом ❤️

Кожного разу коли у вас виходить випуск, моє серце радіє! Дякую вам за гідний контент, якого так не вистачає у нашому просторі!❤️

Я заміжня уже 9 років, чоловік про день св В ніколи нічого не знав і знати не хоче,😂, а квіти і цукерки купує мені коли сам придумає, і все чудово. Згодна, що це «свято» - чиста комерція. Погоджуюся з усім, що ви кажете! Знайшла ваш канал за порадою прекрасної Рагулівни Тетяни Микитенко!😉😘

Дякую за випуск) Дівчата, з Шреком не згодна, бо мультику 20 років, а в ньому принцеса обирає людоїда, болото і кохання замість принца, замку і статусу😉

Велике дякую за випуск ❤️ Насправді ви робите дуже класну та потрібну роботу обговорюючи теми типу таких, бо, наприклад, я ніколи не була в стосунках, і насправді мене це не дуже хвилює, але кожен раз всі ніби відчувають зобов'язання сказати мені, що все буде добре, що я ще когось найду і це дуже б'є по і так не високій самооцінці, ніби кажучи, що я неповноцінна, недолюдина і що потрібно обов'язково когось мати як не зараз, то в майбутньому. І от після таких слів, те що мене не хвилювало, стає справжньою трагедією і тригером до самокопання, хоча я і сама розумію, що навіть якщо у мене хтось буде, я навряд чи зможу з цією людиною вжитися, і ,скоріш за все, погоджуся лиш на "виїзні" відносини👹

Для чоловіків, які вчасно не одружились в українському селі всеж є слова на їх означення, наприклад "курій", "патик" і так далі. Плюс вони не мали статусу в селі і були поза чоловічим гуртом, або на найнижчому рівні його, бо вважався не повноцінним. 😊

Мені завжди здавалось, що це миле "свято" для підлітків, у яких пубертат, гормони і отетовсьо, і вони одержують привід надсилати одне одному милі анонімні листівки-валентинки і хіхікати, їх одержуючи. І що власне закінчення пубертату знаменує вікову межу для святкування цього дня "всерйоз"

Ну не знаю, ніколи не відчував якогось тиску на день СВ... сприймав це як свято закоханих для закоханих, як день учителя для учителів

Повністю з вами згідна. Якщо я холостячка, то це мій свідомий вибір, і мені так комфортно. Досить переконувати людей що щастя, тільки в парі!

Навіть в парі, бувають «щасливі» і «нещасливі» дні. Бувають різні моменти, бувають різні ситуації. І думаю , нормально часом себе почувати щасливим чи нещасливим і в парі і без пари. Навіть близькі люди часом роблять нас дуже нещасливими. Але іноді це триває хвилину , а іноді пів життя.

коли мені виповнилось 20 років всі мої родичи, наче з одного сайту читали побажання, бажали мені чоловіка заможного та гарного, але ні один не побажав гарної роботи чи кар'єрних здобутків 🤨 та бажали мені гарних діточок (агов мені все ще 20 і я вважаю, що я занадто молода для цієї катастрофи) тож мені навязували лише те, що вважали прям шикарним здобутком у житті кожної молодої дівчини

Ми на цей день святого валентина списались із колишнім, насварились на всю цю істерію навколо цього свята, яка змушує відчувати себе менш цінним, і вирішили кожен собі окремо замовити мак-меню у глово. Тож моя святкова вечеря була в затишку дому, із смачним джанкфудом та переглядом цікавого фільму вдома НА САМОТІ. І це було прекрасно, я вам скажу! Я встигла до війни насолодитися трьома речима у найприємнішій комбінації, до чого більше не маю доступу: мак+глово+затишок мого прекрасного дому. Це була перемога, бо я перестала себе відчувати мізерною тіко через те, що не маю побачення, а робила речі, які принесли мені задоволення. Ще й морозивком заполірнула зверху 😊

Дяка за розкриття такої надважливої теми. Я думаю одна з причин такого тиску на жінок це міф про те що єдине щастя жінки - діти. Тобто, чоловік і в 50+ може мати дітей. А от жінки не часто на це спроможні і готові. І цим текстом я взагалі не виправдовую такого відношення. Скоріше, певно, підтверджую ваші слова, що також палає і від заяв про "єдине щастя жінки - діти" Стососвно теми, наприклад коли розійшлася з хлопцем, мене засуджували що я надто категорична і взагалі, а хто зна, може це моє єдине щастя в житті. А мені на хвилиночку, було 18 років і це були мої перші тривалі стосунки. І уже все, чомусь суспільством вважалося що я вже маю хотіти з ним одружитись. Я пам'ятаю як я з одних відносин одразу стрибала в інші бо дуже боялася бути самотньою. Начебто це як захворіти на якусь страшну хворобу, про яку ще й соромно зізнатись. Тобто, коли я розуміла що мене не влаштовують відносини, спочатку було дуже багато стресу і провини через бажання розійтися, а потім стрес від страху залишитись самотньою і думки про те що тре скоріше собі претендента нового шукати(((( І, якщо чесно, зараз я хоч і одружена і маю двох дітей, але розумію що це не єдине щастя, що є багато такого, чого мені хочеться ще. І тут теж зустрічаюся з фразами "та що тобі ще треба? чоловік кохає. діточки здорові. квартиру маєте." агрррр П.с. ну і стосовно самого свята. Ніколи його не виділяла як щось особливе. Для мене це лише додатковий привід, наприклад, влаштувати романтичну вечерю. Але не більше. А от в шкільні роки не отримати валентинку це була справжня трагедія. Дуже важко... принизливо і самотньо почувалася.

Я не самотня, я - щасливо розведена.

Як важко жити в світі коли не всі дотримуються такої думки та житнього стану, про який ви говорите. Бути без пари це норма!

бісить, що я маю хотіти 101 троянду у цей день та взагалі чекати на якісь подарунки (а мій чоловік має купувати мені айфон чи діаманти). у всіх викликають шок і нерозуміння мої слова про те, що ми не робимо обов'язкових подарунків один одному навіть на день народження. всім чомусь дуже хочеться мене пожаліти, а не порадіти, що ми дві дорослі людини, які можуть дати раду своїм бажанням та самостійно їх задовольнити

Молодці дівчата що піднімаєте непрості теми! Гарний вийшов випуск, хоча у підсумку я так зрозумів що вам палає не так від самого Валлентина, як від комерціалізації забобонів :) (і я вас розумію -- знали б ви як мене вибішує те що дівчатка мають бути в рожевому.... оооо, нема слів... і рожеві дупи на валентина в тому ж списку) p.s. в нашій мові є слова одинак/одиначка, які здається достатньо нейтральні щоб використовувати замість single.

Одного разу, в одній організації мені трапився персонаж, якому було на той момент 25-26 і він говорив, що 20 це вже старість, особливо для жінок 🤯 А ще дозволяв собі колегу називати на не дуже літературні слова уголос...

Ой, та ці відносини для галочки, аби родичі відстали справжній 🤬. Ми з сестрою двійнята і через оці стереотипи у головах наших родичів, які з нашого 15-ого дня народження казали їй: «а шо хлопця не ма ще? А вже треба, як це нема». Вона спочатку приводила знайомих, які за гроші розповідали про круті відносини, а потім для галочки вийшла заміж (шлюб тривав приблизно рік). Тепер їй кажуть, яка вона нещасна і що на ній якесь «родове прокляття» і переключилися на мене, але я досі не наважився зробити камінгаут, а сказати у нашій родині, що ти single, то краще померти. Тож користуюся схемою сестри і відвідую родичів раз на кілька років. П.с. нам з сестрою 37 і ми дорослі люди)

Я той самий single)) як я Вам дякую за цей випуск, дуже дуже!

Дякую, що ви такі кльові! Мені здається, що День Святого Валентина тисне на всіх без виключень. Коли я була сінгл, на мене тиснули сердечки, всілякі парні штуки і весь цей романтичний мерч і фльор довкола. Зараз я в стосунках, і все це і досі тисне. Тільки тепер я чомусь маю брати активну участь у цьому карнавалі. Також чекаю на випуск про речі які тиснуть на людей в стосунках. Слухаючи ваші роздуми, пригадала історію, яка зі мною трапилась на сімейному застіллі. Я була на той момент в стосунках, може рік, і якась мамина подруга поцікавилась в мене чому це я не заміжня. Але найбільше, що мене вразило, це формулювання "Чи тебе не беруть?". Наче я прострочений йогурт на полиці супермаркету.

Обожнюю вас!!! А щодо демографії, то мені в здається, що завжди будуть ті, хто народжуватиме,а будуть ті, хто-ні! І це абсолютно нормально. Планета і ресурси-не гумові.

Щоб мудро життя прожити, знати треба чимало, Два важливих правила спочатку не забудь: Ти краще будь голодним, аніж їсти що-небудь, І краще будь один, ніж разом з ким попало. © Омар Хайям

Слухайте, ну говорити про те, що Попелюшка нічого не зробила, щоб вийти зі своєї ситуації, - це віктімблеймінг. Не думаю, що від неї можна чекати активних дій після років безвиході та принижень з боку сім'ї. І що, власне, вона мала робити? Загалом дуже крутий випуск, дякую

З 6 років мої сусіди і родичі тріпали мене за щоки зі словами "Яка невеста росте" так бісило...Дякую. Послухала із задоволенням.

Браво, дівчата! На жаль, деякі установки в мені вже не змінити, заржавіли шарніри, та своїм донькам намагають не передати цих штампів.

Дякую вам за це відео! Я впевнена що більшість дівчат/жінок стикалася з озвученими тут наративами. Мене неймовірно тригерить, коли на мою заяву про те, що я не хочу заводити дітей батьки мені говорять "Нічого, ще переростеш!". Найгірше що, в більшості своїй чоловіки не відчувають подібного тиску від суспільства і глибоко переконані, що "всє баби хатят только замуж, рожать детей і сідеть у мужа на шєе". Ну звісно жінки будуть хотіти заміж, аби тільки в їх оточенні не тикали на них пальцями...!

Ну, і зараз є тиск щодо "тобі 23, а в тебе ще не має дітей". Але у більшості випадків це розповсюджено по селах або маленькі містечках, де дійсно не має роботи і дуже маленькі заробітні плати.

Хотів пожартувати, що ви не ту версію Сплячої Красуні дивилися і тут Емма розповіла, як воно було в оригіналі. Жах :) Дякую за Вашу роботу

Дякую, коліжанки, за тему! Була сінґл досить довго у дорослому віці (з 21 до 30), тому дуже розумію всі описані почуття.

Красива жінка незаміжня, стоїть задумавшись в метро. Вона могла б ще бути ніжна, якби не їздила в метро…)

За всіх дружин Клуні, Омеляна та ще кого там віддувається один муж Наді Дорофєєвої

"Життя іде коту під хвіст. Не сорока котам, коли ти подорожуєш куди хочеш, а одному". Супер ))

Мені подобається день святого Валентина) я взагалі за любий кіпіш!) але все те, що ви дівчата говорите це 100% вірно! Дуже подобається вас слухати, як гарно, що я вас знайшла 😊

Спасибо девочки. Меня уже который год в 14 февраля , кроет что я одинок. Спасибо за то что «разжевали» все 🥰

Чудові!!!! Розумні! Я щаслива, що таки розумні молоді люди існують та несуть такі прекрасні месенджі! А мене бісить 8 Березня у варіанті, який існує в Україні. Ненавиділа це свято через об‘язалівку та тому, що жінки вітають жінок; всі директори сходять з розуму чернз дарунки своїх колегам, партнерам, клієнтам і так далі! Всі вчителя мають бути задаровані та обціловані, але не дітьми, а їхніми батьками. Вже просто листів очка від дитини не прокатить. Ну, ви самі це, мабуть, знаєте.

Дякую за сміливість проговорювати ті теми, на яке суспільство закриває очі!

Як завжди неперевершений випуск😍 Тепер ХПЗП повинні оцінити якість освітлення😏🔥❤️

Кейс 8-го березня теж треба розібрати, бо аж палахкотить, особливо згадуючи всраті телевізійні скетчі.

Пишу коментар, щоб продемонструвати свою зацікавленість контентом і, хоча б злегка, докластись до популяризації матеріалу. Ваші відео дають змогу глянуть на себе й свої вчинки з іншої сторони, за що я уклінно дякую. Говорили б зі мною про подібне ще з дитинства, то міг би уникнуть купи помилок (а я ж вважав себе достобіса прогресивним і толерантним юнаком). Тож ще раз сердечно дякую і зичу вдачі вам, Яно та Еммо, у реформації українського суспільства!✊ P.S. Окрема дяка за викладення відео о 8 ранку: як студент ЛНМУ, що має першу пару о 9:15, ціную подібий мув)

Дякую дівчата за ефір! Другий тиждень і надактуальна тема для мене, можна сказати "балуєте"))) я заміжня, але ось ця суспільна гарячка у лютому-березні мене дратує. Мені говорять в тебе просто чоловік не романтичний, ага ми просто адекватні - у нас романтична вечеря коми ми хочемо, а не коли календар підказав!

Клас! Дякую за вашу працю. Ви відкриваєте очі на те, що довго тліло всередині. Моральний тиск від того, що якщо ти сама - то ти якась не така й "недо-" скільки б ти не вчилася, чого б не досягла дуже сильний

не додивився 2 може ще підніметься ця тема далі, а може і ні можливі пари часте явище, коли існує взаємна необхідність в відчутті близькості Коли в сім'ї дитина була недолюблена, в свідомому віці вона знаходить когось, на кого проектує свою любов, і будь-які дії, які чинить її хлопець (або дівчина) виглядають як увага, чи розуміння. Справді це просто реакція. Але вона, в очах людини, яка очікує уваги, виглядає, як позитивна реакція. Це частіше стосується жінок. Найсумніше в цій історії, коли в такої пари з'являєть дитина, то проекція любові перекидається повністю на дитину, а хлопець перетворюється на того, ким він є і пара розпадаєтсья. Хлопець не аб'юзер, звичайний пристосуванець, вже не має місця в цій парі і залишає дівчину з дитинчам. Питання, які ви піднімаєте ширші за 14 - лютого, це питання цінування себе

мій внутрішній звір в образі Ірини Фаріон не розуміє, чому ви вирішили вживати "сінгл", а не "один/одна"?) у всьому іншому випуск класний, дуже дякую!

Колись одна моя тітка сказала фразу : «а чому тобі заздрити, ти ж сама а в неї є хлопець» (вирвано з контексту)... Але мені просто шкода мою тітку. Розумію , що це обмеження в її свідомості. Завжди ,з моєю покійною мамою , іронічно жартували фразою: «зате в парі» . Тобто завжди суспільство краще сприймає того хто в парі, або навіть розлучений аніж самотню. Дякую за гостру тему!

Мені сподобалося кіно Holidate. Тому що там як раз і говориться про двох повноцінних людей, яким навіть було комфортно бути single але суспільство все вирішувало за них. І тому вони зійшлися на цьому і розвиток стосунків відбувається, через те, що вони розуміють свої потреби в зрозуміли що вони сподобалися один одному.

безмежна дяка вам! завдяки вашому контенту нарешті почала розуміти, що з моїми переконаннями у голові все ок. бо коли живеш у патріархальному суспільстві і в рекомендаціях постійно вискакують якісь «ССАТЬЇВЦІ», «МАЗУРАШІВЦІ» та ін. непотріб - хочеш-не-хочеш, але починає закрадатись думка, що ти (а не хтось інший!) робиш щось не так і мислиш якось не так. така ж ситуація і з 14-им лютого. усі знайомі сінґли були вимушені прикидатися, що їх «самотність» - результат їх вибору, а не те, що з ними, бідненькими, сталось. але згодом, у діалозі, виявляється, що це дійсно їх бажання. просто в нашому суспільстві так «не прийнято!»

Дівчатка, дякую вам за цей вируск від людини, яка буда 12 років у шлюбі і розлучилася))). Саммооодостатність, от де шлях до щастя, а не віник квітів на 14 лютого)))

Блін мене вже років 10 ніхто не питає коли заміж, або я виглядаю супер впевнено і щасливо, або на мені поставили хрест😆

Вважаю, що не може бути більш романтичним і тематичним святкування, ніж святкування будь-якого свята чи дня всесвітнього дня в компанії з собою, чи з подоругою, чи з сестрою - особисто я кайфую. Така живеш, навчаєшся, працюєш, розвиваєшся і... вирішуєш відсвяткувати вівторок, бо тобі так хочеться😍😍😍

Дякую за відео❤️. Суспільство нав’язує нам норми, які застаріли у часі. Але у 21 столітті і заміжня жінка може бути самотньою й нещасною, на відміну від одинокої жінки. Те саме стосується і чоловіків.)

Я для себе якось призвичаїлась казати про людей, що не перебувають у партнерських стосунках «сама/сам». Немає цього фьору типу «одинока людина». Так, слово «самотність» утворено від кореня «сам», як й «одинока» від «один». Але все одно якось краще. Тим паче, є досить хороше словосполучення «побути на самоті». А це, до речі, дуже класна річ + слово «самостійність», яке теж утворено від «сам» має виключно позитивне значення))

Гарний випуск дякую, важливо бути цікавим собі і жити в гармонії в першу чергу з собою. А не старатися виправдати очікування оточуючих, які по суті нічого не знають про тебе.

День Валентина -чудове комерційне свято. І нажаль, все що показують по телику, і в сракограмі це теж лише реклама яка штовхає витрачати бабки. В парі такі свята мають бути не лише один раз в році. Не лише раз в році треба кохати і дбати один про одного. Насправді, в сучасному світі, велике щастя зустріти людину з якою вдається прожити життя і пізнати кохання. Дякую, дівчатка чудовий і як завжди , потрібний випуск. Особливо для підлітків. А ще дуже тішить , що з кожним випуском у вас все більше підписників! Так тримати!🔥🔥🔥

Дуже рада, що ви робите чимраз довші випуски. Помітила, що вже кілька відео поспіль, побачивши анонс, вражена актуальністю і заінтригована. Ніколи не святкувала день Святого Валентина, хоч маю тривалі стосунки. Думаю, причиною цьому те, наскільки негативним був мій досвід у підлітковому віці. Бо в школі тема валентинок просувалася дуже активно, навіть з боку адміністрації. Ніби це така мила-мила гра - скільком хлопчиськам ти подобаєшся, скільки відкриточок отримала подружка і т. д. При цьому хлопців це особливо не зачіпало, бо вони могли "організувати" собі побачення або віднестися до свята презирливо. Дівчата ж не могли запросити когось на побачення самі, бо це "стидно", а якщо висловлювали байдужість до свята, то вважалися просто невдахами, які не хочуть зізнаватися в своєму горі.

Дуже дякую за випуск! Із самого початку свого свідомого віку, коли зрозуміла історію і підґрунтя цього свята -- воно мені блювотне й мені від нього палає. Цього року я сінґл і мені норм, ніхто нічого не дарував, я у своїй бульбашці й ніхто ніяких претензій до мене як до сінґли не мав. АЛЕ. Комерціалізація -- то смерть. До мене стільки різноманітної реклами долітало й тематичних постів, як не було до нового року. Реально враження, що свято, яке по ідеї мало б святкувати чудові стосунки між людьми (якщо вони справді чудові), існує лише для того, щоб усі маркетологи на світі саме в цей день максимально активували. При тому половина реклами абсолютно сексистська, а половина -- навіть не старається, просто каже "от є свято -- купуйте у нас/даруємо знижки". Палає безмежно. Дякую ще раз, що розклали цю дурню на деталі й пояснюєте тим, хто вас дивиться, що ок бути самими й ок не хотіти в цей день щось святкувати!

Дівчата, дякую за те, що говорите про такі важливі речі. Ваш канал - острівець тепла та адекватності в українському ютубі. Цьом!

Коли точно знаєш, що наступні 48 хв будуть чудові і вподобуєш ще до перегляду

А ми з дівчиною, прийняли рішення дарувати книги на день святого Валентина 🙂

Зараз,у 2023р.,такий сумний час,відчуваю себе дуже самотньою...Але ваш ефір підбадьорив мене! Дякую!