Тимур розповідає мешканцям села історію про те, як Дмитро визволяв його, Катю й Колю з полону. Історії для Гарбуза і для Снєжки зі Свєтою звучать дещо по-різному, і герой у них - завжди сам Тимур. Петро збирається відпустити “гайківських зловмисників”, оскільки ні статуї, ні складу злочину немає. Йосип і Дмитро побилися об заклад , що Дмитрові вдасться звабити Катерину вже найближчої ночі. Той, хто програє, має пробігти селом у жіночій сукні. Тимур настільки повірив у своє геройство, що відмовляється копати рів. Коля вигадує хитрий план, як повернути братові відчуття реальності, а Катя залишається з лопатою і ровом наодинці. Дмитро приходить їй допомагати й недвозначно натякає, що чекатиме винагороди за працю.