"Як ти не Кирило то не пхай свого рила" - стосується всіх чужеземців які наполеглево сують свого носа у наші національні справи.

От яких людей треба берегти в Україні. От таких як Ірина Фаріон треба Українській Державі. Тільки такі люди здатні сформувати сильну процвітаючу державу.

Героям Слава!!!

Хороша українська тема . Цікаво споживати, слухати . Своїм прикладом діткам передавати історію життя ...

Українці! Будьте Українцями.

Дуже чудова розповідь. Маю книжку Юрія Липи "Призначення України". Захоплює подих, коли читаєш цю працю. Дякую, пані Ірино, що доносите це до свідомих українців🤗

Слава Україні! Щиро дякую, пані Ірино, за цю пізнавальну та надзвичайно цікаву студію. Ось 5 тез: 1. Юрій та Іван Липа- величні українські постаті. Мене надзвичайно сильно обурює те, що інші країни дозволили собі висловити свою думку про наших героїв, адже ми самі маємо вирішувати кого пам‘ятати та величати. Я вважаю, що саме такі ситуації допомагають нам зрозуміти всю силу українських героїв 2. Іван Липа разом з М. Бездренком, М. Баськевичем та В. Боровиком заснували Братерство Тарасівців. На той момент йому було лише 26 років. Вони встигли напрацювати свою програму, але до нас вона не дійшла в абсолютному обсязі. У спадок від Братерства ми отримали блискучий маніфест. Його автори закликають відстоювати гідність та своботу своєї Батьківщини. 3. Багато українців знають Івана Липу як дивовижного казкаря. Національне виховання людини потрібно починати змалку. Саме казки Липи повинні приходити на допомогу кожній матері. 4. Іван Липа був учасником революції 1917 р. Також він став Міністром віросповідань та культу УНР. За дуже короткий термін Липа видав розпорядження згідно з яким усі церковні документи мають провадитися українською мовою. Міністром він був зовсім мало, але за 4 місяці зробив те, що наші політики не можуть за 4 роки. 5. Перед смертю Іван Липа залишив заповіт своєму синові, у якому сказав Юрієві перевіршити його. Він став одним з найвизначніших ідеологів українського націоналізму. Липа бере активну участь у національно-визвольних змаганнях та у боях за Одесу. Юрій написав багато праць, які варті уваги кожного українця, адже його внесок у розвиток нашої культури надзвичайно безцінний. Також мене приємно вразили його слова про те, що Шавченко- його ідеал, а кобзар- ідеологія. Ще раз щиро дякую!

Браво , пані Ірино , за Ваш фронт , бо вороги України , що нас обсіли , аж виють від Вашої правди , компетентности та енергії !!! Пошли , Господи, Вам многії літа та сили Духу у цій праведній та патріотичній роботі !!!

Слава Україні! Завдяки таким людям я починаю розуміти, що таке насправді націоналізм та національна свідомість. Студії, які ви робите дають мені можливість відкрити для себе людей-геніїв, генів українства, які зробили великі внески. Хочу виділити 5 тез про сьогоднішніх крон української сили: 1. Коріння нашої землі є найбагатшим. На цій землі народилося чимало визначних постатей. В кожному є частинка того гену українського, але в когось це проявляється впевненіше, а в когось не так. Родина Липи є яскравим прикладком того. 2. Ще будучи студентом Іван Липа не міг змиритися з неосвіченістю нашого народу. Завдяки йому та ще декільком студентам, в народ з нульовою національною свідомістю викладалися знання про українську культуру. Адже хто ми без знань? Ніхто. А тим більше без знань своєї історії. Як добре, що є люди, які горять своєю ідеєю зробити щось на благо не тільки собі, а й іншим. Так тоді загорілися непереборним бажанням ті четверо студентів. Вони створили «Братерство Тарасівців». 3. Культурно-просвітницька діяльність. На мою думку, цей чинник дуже влучно дає зрозуміти неабияку освіченість і далекоглядність цієї людини. Адже, як нам відомо, що священики і люди пов’язані з духовенством на той час були прикладом для всіх. І не дарма, тому що Липа надав наказ, що всі молитовники мають видаватися виключно українською мовою. Для України він робив багато. 4. Мене вразив той факт, що ще тоді Липа був за те щоб створити свою Українську церкву, яка буде надавати перевагу українському Патріархату. Роки йдуть, а ми так і не вчимося нічого від наших попередників. 5. «Ані кількість, ні багатство, ні фізичні можливості не творять світу - творять його моральні підстави».

Вітаємо, пані Ірино! Дякуємо за силу знань, яку ви нам даєте! Здоров'я Вам і сили!

Дякую пані Ірино! Для мене Іван і Юрій Липа, це великі українці про яких я шукав книжки ще 20 років тому. Для мене це було відкриття, підтвердження і усвідомлення нашої ідеології.

Неоціненну справу робите, пані Ірино. Слава героям!

Беззаперечий ЛАЙК! Дякую Вам,пані Ірина,за вашу працю!

Шановна п. Ірино дякую Вам за цікаві праці, які доносете до людей, а особливо за сильний національний дух.

Доброго вечора, Ірино Дмитрівно! Дякую за цю студію. 1.По-перше, мене вразило те, що Іван Липа, як і Івасюк навчався у медичному, що вражає, якими є різнобічно талановиті ці люди. 2.Новим для мене було те, що відоме для мене братерство тарасівців було засновано Липою та його однодумцями, щоб вплинути своїми поглядами серед інших на важливість нашої автономії та національної свідомості. 3.Виховним для мене було те, що не зважаючи на всі труднощі, Іван Липа все ж таки слідував за своїм покликанням та закінчив медичний факультет. 4.Окрім того, вразив той факт, що Іван Липа пророкував дату своєї смерті 5.Сподобалось те, як Юрій Липа трактував свої ідеї, який наголошував на істинних цінностях, його батько неодмінно пишався б ним. Слава Україні!

Дякую

Таке відчуття, ніби навіть MockoBii байдуже на те, що Україна робить зі своєю історією. Польща та Ізраїль мають раз і назавше засудити свої спроби пхати свого носа до української пам'яти.

Друже Ірино! Прошу Бога, щоб беріг Вас.

Фаріон просто приємно слухати. Дуже цікаво!!!

Неперевершено, як завжди!👍

Дякую ! Як завжди Велично і про Великих !

Ірина Дмитрівна, велика подяка Вам за велику працю. Кожне ваше слово, це слово Великої людини - патріота України!

Героям Слава! Д'якую.Слухаємо уважно 🇺🇦🇺🇦🇺🇦🌷🌹🌷🌹🌷🌹🌷Цілую ручку.💕

Як завжди цікаво, щиро, з подякою, лікар з м. Суми. Слава Україні!

Дякую, Вам шановна пані Ірино, за Вашу просвітницьку кропітку працю!

Шановна Ірина Фаріон. Я вважаю що у Вас є Ваші рукописи про нашу справжню світову історію Українии. Їх треба друкувати і вивчати в школах України починаючи з першокласників до університетів. А може і все життя. З повагою до Вас і Вашої праці.

Дякую🇺🇦

Дякую Вам, пані Ірино, за вашу просвітницьку роботу та непохитну позицію щодо української мови, нашої самості та національної свідомості українців

Слава Україні! Дякую, пані Ірино, за таку повчальну студію!!! Іван Липа - співзасновник таємного товариства «Братство тарасівців». Липа разом із друзями присягнув на могилі Шевченка і саме так було створено «Братство тарасівців». Згодом це таємне товариство розрослося по цілій Східній Україні. Сьогодні не кожен син чи донька іде по слідах своїх батьків. А Юрій цінував працю батька та пішов його слідами. Найголовнішим для Липи була мораль: «Ні кількість, ні багатство, ні фізичні можливості не творять світу, творять його моральні підстави.» Навчання у Харкові сильно вплинуло на Івана Липу. У цьому місті зросла його любов до України.

Дякую. Дякую ВАМ, за вашу працю.

Неперевершено, як завжди. Дякую

Христос Воскрес! Ви знову наситили мене новими знаннями. Ці особистості для мене абсолютна новина. Як і кожного випуску я хочу виділити 5 головний тез: 1. Цю тезу я виділяю кожного разу: що самі оточення людини розвиває та робить з неї особистість. Сім*я- це головне з чого людина бере приклад та втілює починання своїх батьків у життя. Яке коріння- таке і дерево. Насправді все що зароджується у людині, є тим, що заклали в неї батьки. Для синів прикладом є батько, який і дасть настанову на все життя. 2. Як я вже казала в 1 тезі, настанова на все життя. Але чи кожен зможе її прийняти а що ще важче- так виконати. Звісно що ні. Це під владу лише людям з загартованою душею та вмінням любити, знати що таке повага та шана. Як потрібно нести ім*я своїх батьків. Юрій зумів це зробити та надав всім ідеал того, як потрібно поважати сімейні цінності. 3. «Кожна нація-це власне психічне я». Якщо б з таким гаслом ми будували свою країну, то ситуація в нашій державі була б точно іншою. Кожна людина думала б чи потрібно їй те чи інше робити, і як показати себе перед іншими «націями». Та ми забуваємо, що так і є, ми і є своя маленька «нація». І турбуватись про свою гідно подачу потрібно завжди. 4. «Ані кількість, ні багатство, ні фізичні можливості не творять світу, а творять його моральні підстави»- високі ідеї, які підвладні лише «високим людям». Про розум цих людей не потрібно й писати. А мораль- це те, що вони вважали золотою жилою і те, заради чого потрібно жити. Нести щирі моральні цінності та збагачувати черствий світ- основна їхня мета. 5. Мене справді зацікавила ваша думка щодо казок Івана Липи. Не довго думаючи я вирішила пошукати та прочитати декілька. Чому декілька? Тому що більше ніж «декілька» не можливо знайти. Так ніби вони приховані вуаллю. Але ще більше мене зацікавило чому раніше я ніколи їх не чула… На жаль, як і більшість літературних творів вони не потрапили до шкільної програми. Дякую за цю студію та приємні емоції під час перегляду.

Доброго вечора! Дуже вдячна Вам за цю студію. Хочу виділити декілька основних тез: 1) Новим для мене було дізнатись про перше україномовне видавництво в Одесі, яке називалося «Народний стяг». Також новою була інформація про створення тексту «Казка буття». 2) Цікавим для мене стало те, що саме під час описування господарства Іван Липа і його побратими ще ближче заходили у наше життя і коріння землі, що народила таких видатних постатей, як Івана Котляревського, Панаса Мирного і багато інших постатей української культури. Вони побачили неосвідченість народу і хотіли це змінити. 3) Найбільше мене вразило і обурило ставлення Польщі і Ізраїля до наших видатних постатей, які на їхню думку ми повинні раз і назавжди засудити. Я погоджуюсь з вами, що саме їх ми будем славити, їхнім шляхом іти, а також популяризувати їхню творчість. Також мене вразило завдання від Івана до сина : «Перевершити батька. Стати більшим батька». 4) Виховним для мене була думка Івана Липи про літературу, він вважав, що саме література це та ниточка, що зв’язує одиницю з цілим народом. Література нас допомагає визначити ідеали і цілі. Також 5) Світоглядним для мене був маніфест «proffesione de foi молодих українців» і його основні положення. Найважливішим для мене є уривок : « Перший і основний обов’язок українця: писати і говорити українською мовою». Я вважаю це дуже важливо, оскільки так ми проявляєм свою повагу.

Нам терміново потрібно досягнути 50-тисячного підписника!

Слава Україні! Ірино Дмитрівно, вдячна вам за цю пізнавальну студію про Івана та Юрія Лип. Про дві величні особи, які істотно вплинули на історію України.Тому, на основі студії хочу виділити такі тези: 1. Досить цікавим є родовід Лип, який знову-таки доводить нам, що наші предки є надзвичайно важливою частиною нас та мають великий вплив на наше життя. Адже, в них закладені наші початки. На відміну від Потебні, який не пішов шляхом батька Юрій Липа сповідував погляди Івана та перейнявся його націоналістичною ідеєю,навіть, перевершив його. Рід Лип є славнозвісним і сьогодні. Недаремно їх побяться іноземні країни, які хочуть стерти залишки пам'яті про них. Вони є нашою гордістю, тому про таке і мови не може бути. 2. Іван Липа, Михайло Бездренко, Михайло Баскевич, Віталій Боровик - молоді люди, які були одержимі високими ідеями, яких ще не затер побут, зневіра і тягота життя.Геніальні люди, які були засновниками "Братства тарасівців". Вони створили так званий девіз молодих українців, щоб ,нарешті, розплющити молоді очі та закликати до культурної боротьби за Україну. 3. Повернувшись на свою батьківщину - Одесу, він почав активну культурно-просвітницьку діяльність. Заснував в Одесі перше україномовне видавництво "Народний стяг", який став для Івана культурним центром і дозволив просвітлювати людей та сповідувати правильний світогляд - національний. 4. Ставши міністром уряду УНР зробив величезний вклад у релігійне життя. Він видав розпорядження, щоб усі церковні документи були написані українською мовою, саме його підпис разом із підписом Петлюри затвердили створення української автокефальної церкви, брав активну участь у проведенні першого собору української автокефальної церкви, намагався вивільнити українську церкву з московського патріархату. Все це він зробив лише за 4 місяці. Іван Липа є "неоціненним діамантом" України. 5. "Література - це та ниточка, що зв'язує одиницю з цілим народом. Коли впродовж літ народ читає своїх письменників він виробляє одностайний і однозначний ідеали" - ці слова Івана запали мені в душу. Адже, це справді так: ми беремо приклад з тих людей, чиї твори ми читаємо, проникаємось їхніми ідеями та поглядами, і формуємо власний. українська література для нас є не лише шкільним предметом, а також мудрістю цілого народу, який жертвував своїми життями, щоб ми пізнали істину. І замість цього, щоб гордо вчитуватись у рядки нашої культури ми нехтуємо нею. Ганьба і сором!

Щиро дякую Ірино за Вашу неоціненну роботу, за такі великі постаті українців, які ви нам висвітлюєте в своїх студіях. Слава Україні.

Мої привітання Вам 👋 З, славетного міста Маріуполь🇺🇦 !

Дякую, Ірино Дмитрівно! Ваші студії є безцінними серед усього інформаційного сміття. Радію, коли розумію всю нашу силу, але водночас сумую, коли усвідомлюю - більшості байдуже... 1. Знову дивуюся тому, що відомі українські постаті не дають жити тим нещасним полякам і євреям. Іван і Юрій Липа - батько та син, від яких мурашки по шкірі навіть в іноземців. Це як потрібно переживати, щоб втручатися у внутрішні справи держав? Чому ми не розуміємо сили генів, які течуть в наших жилах? 2.Погоджуюся з одним з положень маніфесту Тарасівців: "Кожна нація - власне психічне "я". Маючи духовний стержень, ідею ми заживемо і запануємо. Турбуючись лише за зовнішнє - топтатимемось на місці. 3. Недаремно батьком Івана був священник. Завдяки цьому Липа розумів важливість віри та незалежності церкви. Особливо незалежності в мовному плані. Мова служінь має бути українською - тою, якою говорить душа. Чужа мова тільки спаплюжить її. 4. Література. Мені болить серце за моїх сестер, які не вивчатимуть її окремими предметами: нашу, українську, і зарубіжну. Незважаючи на той невеликий обсяг творів, який охоплював старий курс літератури в школі, розумію, що він відігравав велику роль у формуванні мене як українки. Як казав Іван Липа: ".. тільки коли народ впродовж літ читає свою літературу, він виробляє одностайні, однозначні ідеали." 5. Юрій Липа каже, що основною має бути тільки своя держава, тільки своя, внутрішня політика. Досить плазувати на колінах як ті собачки перед іншими і намагатися врегулювати щось ТАМ, якщо безлад ТУТ.

Москвороті мають право говорити московською, а я маю право їх не розуміти)))

👍

Доброго вечора,Ірино Дмитрівно! Безмежне дякую вам за таку фантастичну студію,яка відкрила очі на правду та збагатила новою інформацією.Ось,що мене найбільше вразило: 1. Насамперед варто сказати,що мене занадто сильно обурив той факт,що посли Польщі та Ізраїлю дозволяють собі отак просто вриватися в життя України і висловлювати свою думку,яку,до речі,ніхто не питав,і вказувати кого з видатних українських постатей ми маємо звеличувати, а кого засуджувати. 2. Не може не радувати те, що незважаючи на свій молодий вік,Іван Липа разом із своїми побратимами прагнули донести людям хто вони такі,і чиї вони діти,адже ці люди були вкрай неосвічені та необізнані. Разом із своїми друзями Михайлом Байздренком,Михайлом Баскевичем та Віталієм Боровиком створили «Братство тарасівців». 3. Незважаючи на недовгу діяльність братства,молоді люди встигли зробити багато,створили постулати,які записали у документі. Ідеали «тарасівців» імпонували багатьом відомим українським діячам, серед яких були Б.Грінченко й М.Коцюбинський, М.Вороний, М.Міхновський і М.Кононенко та багато інших. Відтак з'явилися осередки цього гуртка у Полтаві, Чернігові, Києві, Одесі та інших містах. Діяльність «Братства» впала в око поліції, і багатьох його членів заарештували. Найдовше пробув у в'язниці саме Іван Липа. 4. Іван Липа - це унікальна людина,він здобув освіту лікаря, активно займався видавничою та громадською роботою, а також був чудовим казкарем. Тому ,як на мене,дітей змалку треба привчати саме до казок Івана Липи,і тоді вони виростуть справжніми українцями,з відчуття національної самосвідомості,та бажанням працювати на благо України. 5. Надзвичайно сильно мене вразила смілива відповідь Липи :»Я насамперед українець,я той, ким був мій батько,я і є той тарасівець,Шевченко - мій ідеал,а «Кобзар» - моя ідеологія». Ці слова могла сказати лише людина,яка чітко усвідомлювала сначущимість своїх вчинків та була впевнена у правоті своїх дій,саме така людина, як Іван Липа .

Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дякую за цю надзвичайно цікаву студію. Ось основні тези: 1. Іван та Юрій Липа: коріння і крона української сили. Лікарі душ українців. Влада інших держав прагне зробити все, щоб ми забули про ці видатні постаті. Незважаючи на те, ми пишаємось, бережемо і не забуваємо ! 120 днів від дня уродин. 2. Як завжди вражає історія роду. Дякую Вам, я дісналась багато нового. Потрібно брати приклад , адже син протягом усього свого життя продовжував справу свого батька. На жаль, зараз ми рідко таке зустрінемо. Батько завжди розмовляв в родині російською мовою, але мати - українською. Та серце Івана Липи належало Україні. 3.Навчався у Харкові.Саме Україна надихнула Івана Липу. В Харкові він починає читати українську літературу,відвідує мистецькі заходи. Іван Липа так захоплювався українською культурою,що зі своїми побратимами ходив по Полтавщині і описував господарство . Таким чином, вони ще глибше заходили у наше життя. І справді, що це за українець , який не знає своєї історії, культури і традицій. Саме вони доносили людству, хто вони є і чиї ж вони діти. 4.Повернувся в Одесу. Продовжував там свою діяльність і заснував перше україномовне видавництво «Народний стяг». Завдяки своїй діяльності, він зміг досягнути набагато більшого ніж будь-хто. Все своє життя він допомагав українцям , а не ‘‘бігав’‘ за славою,грошима і ще більшим успіхом (як зараз це робить більшість ). 5. Виконав заповід і продовжив справу свого батька. Син встановив навіть пам’ятник . «Наше діло працювати і робити те, що корисне Україні»! Надзвичайно вражають ці слова і варто задуматись кожному. Чи кожен зараз може продовжити шлях свого батька? Чи кожен зараз любить так Україну , як він? Чи кожен прагне зробити все, щоб Росія розпалась? Дякую, Ви змусили задуматись кожного!

Велике дило робете,дякую вам Ірина.

Героям Слава!

Вельмишановна пані Ірино! Ви - неперевершена! Як завжди, - мудро, правдиво і мужньо.

Не так вже й часто трапляється, щоби батько й син були у всьому одностайні однодумці і так щиро вболівали за неньку Україну, за її державність, а їхня боротьба за це просто титанічна й неймовірно плідна. Уривки з цієі трилогії читав, а є бажання прочитати всю, але поки що не можу дістати.

Слава Україні! Дякую, Ірино Дмитрівно за цю надзвичайно цікаву студію. Хочу виділити 5 тез, які мене вразили найбільше: 1. Іван Липа разом з М. Бездренком, М. Баськевичем, В. Боровиком заснували Братерство Тарасівців і створили маніфест, постулати якого й сьогодні кожен свідомий українець повинен закарбувати у своєму серці. Виділю декілька положень, які найбільше мене вразили: 1)ми, діти України, - є націоналами; 2) ні Галичини без нас, ні ми - без Галичини: ідеї духа не розірвати; 3) перший і основний обов’язок українця: писати та говорити українською мовою. На мою думку, ці три пункти мають бути заповідями кожного українця-патріота. Адже вони висвітлюють найголовніше: обстоювати честь своєї нації рішуче і відкрито, захищати кордони, пропагувати українську мову. 2. Іван Липа заснував перше україномовне видавництво «Народний стяг». «Література - це та ниточка, що зв’язує одиницю з цілим народом. Коли впродовж літ народ читає своїх письменників, він виробляє однозначні ідеали». Дуже важливо в сучасному світі читати правильну «поживну» літературу. Але читати українську літературу набагато важливіше, бо саме така література зі звичайного мешканця робить українця. 3. Також Іван Липа зробив великий внесок у церковне життя. Всього 4 місяці Липа був Міністром віросповідань і культу в УНР. Але за цей час він встиг видати розпорядження, за яким усі церковні документи мали провадитись українською мовою; затвердив створення української автокефальної церкви. 4. Іван Липа заповів своєму синові «перевершити батька, стати більшим за батька». І Юрій Липа вправно впорався з цим завданням. Про це нам свідчать його численні праці, наприклад трилогія «Призначення України», «Чорноморська доктрина» і «Розподіл Росії». 5. «Наше діло: працювати й робити те, що корисне Україні...» - це гасло Юрія Липи актуальне й нині. Адже щастя в праці, а щастя кожного патріота - праця на власній землі, а не на чужому полі, праця, яка приносить користь Батьківщині, а не чужій нації.

Іван та Юрій Липа - гени нашої української могутності. Було дуже цікаво слухати про життя цих великих постатей. З цієї студії я виділила такі тези: 1.Дуже цікавим для мене став той факт, що Іван Липа, будучи ще студентом, був співзасновником "Братства тарасівців". І ці тарасівці взяли на себе велику відповідальність - відкривати людям очі на всю значущість ідей Шевченка. Це дуже сміливий крок для молодого хлопця. 2. Я була шокована, коли почула слова Івана Липа "Чомусь мені здається, що 13 дата буде щастити мені і що в цю дату я маю вмерти" і цей день справді став його останнім. 3. Виховним для мене є те, що треба завжди відстоювати свою думку і боротися за свою самостійність не дивлячись на всі труднощі, які будуть супроводжувати тебе попереду. 4. Новим для мене стало те, що Іван Липа разом з Огієнком писали програму вивільнення української церкви з московського патріархату. Вони боролися за створення свого українського патріархату. Це вражає. 5. Світоглядною для мене стала фраза "Вони так погано зовні живуть тому, що мало думають про внутрішній світ. Дійсно, поки людина не створить і не пізнає себе не можливо говорити про те, що її оточує. Дякую, Ірино Дмитрівно, за таку неймовірну студію! Слава Україні!

Слава Україні! Ірино Дмитрівно, дякую за таку чудову студію. Я дізналася про двох надзвичайних особистостей - Івана та Юрія Липу. Після почутого хочу виділити такі тези: 1. З кожною студією «Гену українців» ще більше запевняєшся в тому, яку важливу роль відіграє коріння у становленні великої особистості. Наша сім’я та оточення створює та розвиває нас. Наші батьки стають для нас прикладами та ідеалами, тому і не дивно, що Юрій Липа пішов шляхом свого видатного батька. 2. «Кожна нація-це власне психічне я». Нація формується в свідомості людей. Якщо ти сам не усвідомлюєш себе частиною народу, то ніхто інший за тебе цього зробити не зможе. Кожен з нас повинен зрозуміти, що ми маємо право на іншу державу та на інший шлях. 3. «Перший і основний обов’язок українця: писати і говорити українською мовою.» Я абсолютно згодна! Як ми можемо називати себе українцями, якщо ми не розмовляємо українською?? Наша мова відрізняє нас від інших, вона в основі нашої культури, ментальності та національної свідомості. 4. «Література - це та ниточка, що зв'язує одиницю з цілим народом. Коли впродовж літ народ читає своїх письменників він виробляє одностайний і однозначний ідеали.» Література формує наш світогляд та ідеали, що лежать в основі нашої особистості на ідентичності. Тому ми повинні читати і любити українську літературу. 5. Мене дуже вразили ці слова Ю.Липи : «Працювати і робити те, що корисне Україні…» Хочеться щоб таку позицію мало більше людей, особливо політиків, адже саме від них очікується підтримка та захист національних інтересів, невпинна праця на користь держави та її народу.

Дякую, пані Ірина! Маленьке зауваження. Село на Одещині називається ДальнИк, саме з наголосом на другий склад, а якщо бути зовсім точним, то Великий Дальник.

АПОСТОЛ НОВІТНЬОГО УКРАЇНСТВА(спогади про Юрія Липу).Упорядники Петро та Юлія Кіндратович. Спогади тих,хто добре знав Юрія Липу. Дуже змістовна книга.

Доброго дня, Ірино Дмитрівно! Дякую за неймовірну студію про ще одну постать України, яку так сильно хочуть стерти з нашої свідомості не тільки наші владні органи, а й влада інших держав, бо вони нажаль краще нас, українців, розуміють усю важливість тих людей, які здатні своїми словами та ідеями підняти натовп на боротьбу за свою націю. Надзвичайно цікаво було слухати про родинне дерево Лип, яке в силу історичних обставин змінювали своє місце проживання. І те що ця родина було тогочасним осередком української ідентичності. Новим для мене було усвідомлення того, що саме Іван Липа зі своїми друзями створили братство Тарасівців. Також особливо вразила історія передумови виникнення цього братства. Вражаючим також в цій студії є дух молодих особистостей, які прагнули освітити знання людей, навіть в такі часи, коли їм необхідно було видавати свій маніфест у Західній України, аби його прочитали більшість свідомих і несвідомих українців. Виховним і в той самий час світоглядним, для мене все ж таки стали нариси того самого маніфесту Тарасівців. Він навіть сьогодні є актуальним, і не тільки через свою національну ідею самостійної України, а більше через те, що там є наголос на тезу про єдність українського духу , частина якого лежить у возз’єднанні українських земель.

Я плачу. Про ці постать ЗОБОВ’ЯЗАНІ детально розповідати у школі, у вишах. Пані Ірино, дякую вам безмежно 🙏

Героям Слава! Дякую, Ірино Дмитрівно, що розповіли про знаменитих націєтворців Івана та Юрія Липу, які є корінням і кроною української сили. Тому слід виокремити найважливіші тези: 1.Щодо фаху, ставши лікарем, І. Липа працював у земській медицині і все життя займався лікуванням бідних людей на хуторах, в селах, повітах, робітничих селищах, що існували тоді при копальнях, фабриках та заводах. На дозвіллі займався літературною творчістю: писав поезії, казки, новели, притч. Також заснував видавництво «Народний стяг» , в якому видав достатньо багато оригінальних творів. 2.Варто зазначити, що 25 січня 1919 р. міністр культів УНР Іван Липа звернувся до духовенства та службовців духовного відомства з проханням - вести усе церковне діловодство, особливо метричні книги, тільки українською мовою. Як міністр віросповідувань у цьому ж місяці підписався під прийнятим Директорією законом про незалежність Української автокефальної церкви від Російської патріархії. Тому слід сказати, що цей чоловік заохочував відроджувати український дух нації. 3.Вражає те, що Іван Липа був одним із засновником таємного товариства «Братство тарасівців», яке мало за свої завдання поширення ідей Тараса Шевченка та боротьбу за національне визволення українського народу. Вони стверджували націоналістичні ідеї, а головне про єдність українського народу, яке і стало гаслом майбутньої концепції соборності української держави. 4.Іван Липа залишив своєму сину Юрію духовний заповіт - йти по життю, чесно виконуючи і професійний обов’язок, і тримаючи в серці невгасиму віру в майбутнє незалежної держави - України. Він з гордістю виконав батьків заповіт. Юрій став добрим лікарем, знаним політичним діячем, відомим поетом «празької школи», до кінця своїх днів залишився палким українським патріотом. 5.Найперший стереотип - ототожнення моральної постави людини з її святістю. Власне, порівняння з нашим сьогоденням це - про знищення предметів української та зарубіжної літератури в освітньому процесі, а, отже, знищення українців та України міністерством освіти. Але саме українська література й українська історія прищеплюють українцям національну свідомість. Приживлюють корінням до свого народу, традицій, культури. Утверджують любов, повагу й бажання розвивати та підносити національне. Бажання служити нації.

Доброго дня, Ірино Дмитрівно, дякую за цю студію, мені цікаво було дізнатися про таку особистість, і я виділила для себе таких 5 тез: 1.Іван Липа - був співзасновником таємного товариства «Братство тарасівців», і також коли навчався у Харківському університеті І.Липа разом із друзями був присягнув на могилі Шевченка і саме тоді було створено «Братство тарасівців», згодом це таємне товариство розрослося по цілій Східній Україні. 2. Коли І. Липа став лікарем то він працював у земській медицині і все життя займався лікуванням бідних людей, в селах, що існували тоді при копальнях, фабриках та заводах. На дозвіллі займався літературною творчістю: писав різні вірші та поезії. 3.Також І.Липа заснував видавництво «Народний стяг» - єдине на той час українське видавництво в Одесі і за неповних два роки видав низку цікавих творів. 4.І.Липа виконав заповіт свого батька, і пішов по його шляхом, це стало для мене дуже похвальним. 5. І найбільше мене вразили слова Юрія Липи "Шевченко -- мій ідеал, а Кобзар -- моя ідеологія". Тому хочу сказати, що ми маємо цінавити таких особистостей і тоді наш український дух буде незламним. Слава Україні!

Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дуже пізнавальна студія, за що Вам велике дякую. Іван Липа та Юрій Липа є одними з тих людей, які вели боротьбу за національне визволення українського народу. Почувши вперше про цих постатей, хочу виділити таких 5 тез: 1. Завдяки Іванові Липі та ще іншим студентам, які ходили свого часу по Полтавщині і ще глибше заходили в коріння багатьох постатей української культури, ми сьогодні знаємо так багато. Саме завдяки їхній небайдужості до малої національної свідомості населення ми сьогодні маємо і наглядний приклад боротьби за національне відродження, і історію різноманітних постатей. Разом з побартимами Іван зробив чималий внесок в боротьбу за національну ідею. 2. Окрім простого бажання показати нації, хто вони є насправді, Іван Липа ще й діяв. Створивши Братство тарасівців, він разом із своїми побратимами пропагував високу національну ідею. Вони висвітлювали Тараса Шевченка як свого ідеала. Я гадаю, що завдяки його старанням та старанням однодумців цього велета нам відомо сьогодні багато. Вони поширювали та берегли свої ідеї, хоч і не довго існуаала їхня організація. 3. «Кожна нація - це власне психічне «я». Це положення з маніфесту Братства тарасівців чудово показує, яким має бути належне ставлення до своєї нації. Кожна справа розпочинається з самого себе. Поки ти не почнеш робити сам, а вказуватимеш на інших, доти і нація не буде єдністю. Варто лише розпочати, не боятись, адже це наша думка, ми маємо право на неї, і тоді вже знайдуться однодумці. Якщо ж перейматися справами зовнішніми, тобто тими, які не мають жодного відношення до нас, то внутрішній стрижень, так би мовити, не побудується. 4. Ми повинні знати своїх героїв, велетів української нації. Вони пройшли немалий шлях для того, щоб подбати про наше з вами майбутнє. Саме одним з таких був Іван Липа. Навіть тоді існували проблеми з вживанням мови, а кожна нація це передусім єдина мова, та Іван ініціював на провадження усього церковного правочинства українською мовою. Окрім цього, він разом з побратимом Іваном Огієнком брав вийняткову роль у проведенні собору Української автокефальної церкви, що було і є таким важливим в релігійному житті нації. Ми повинні пам‘ятати це. 5. Дуже вразила позиція Юрія Липи щодо справи його батька. Це ж яка велика повага, що після смерті він досі проповідує ті ідеї, за які боровся його батько. «Я тарасівець, шевченко мій ідеал, Кобзар моя ідеологія». Тут неможливо прокоментувати ці слова. Він був велетом і довершенням свого батька. Дякую

Слава Україні, пані Ірино! Вкотре дякую за таку цікаву студію. Хочу виділити декілька основних тез: 1. Іван та Юрій Липа - це люди, про яких ми маємо завжди пам'ятати. І ніхто не має права вказувати, кого нам засудити, а кого ні. І хай це буде Польща, хай буде Ізраїль, а національні герої завжди будуть національними героями, яких ми будемо шанувати. Тому цей вибір - власне український. Здається, ніби багато держав заздрять України, адже на цій славетний землі народилось багато героїв, яких іншим країнам просто бракує. Тому це все - пусті спроби втопити пам'ять про героїв, нашу пошану до них. Герої не вмирають! І згадка про них буде вічною! 2. Родовід Лип насправді вражає. Переглядаючи кожну вашу студію я переконуюсь, що ніщо не може так розповісти про людину, як її родовід. Саме тому як і батько, Іван Липа, Юрій пішов його стежкою. 3 "Братство Тарасівців". Те, що змушує здригатись серце кожного ворога. Молоді люди зібрались, аби пропагувати ідеї та переконання Тараса Шевченка. Якою ж має бути сила думки у цих молодиків, щоб наслідувати цього Велета України. Вони, як і він, доводили, що ненька Україна - єдина, а ми - її захисники. Український народ - одне ціле, і головним його обов'язком є національне визволення та процвітання. 4. Юрій Липа - не хто інший, як ідеолог українського націоналізму, великий патріот та різнобічно розвинута людина. Неможливо злічити його внесок у розвиток культури нашої держави. Свій патріотизм до образу рідного міста він описав у збірці " Нотатник". Також численні політичні праці, в який він аргументує та пояснює, чому Україна повинна бути самостійною державою. Такими працями є: "Трилогія всеукраїнської національної думки", "Призначення України" та інші. 5. Галичина. Той край, без якого не може бути України. Так і батько, і син народились в Причорноморському краї, а завершили свій шлях в Галичині. Іван та Юрій Липа - люди, пам'ять про яких ніяк не може згаснути. Кожен справжній українець має знайти місце для них у своєму серці. Саме вони - гордість України. Завдяки їх самопожертві, їх переконанням та силі волі, справжньому патріотизмі, ми маємо Україну такою, якою вона є зараз.

Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дуже дякую вам за студію про батька і сина, які національну ідею поставили вище за свій комфорт і матеріальне благо. Вони на своєму прикладі показали, що не важливо з якого ти регіону України, яка у тебе професія, свідомим українцем можна бути завжди. Хотів би з цієї студії виокремити такі 5 тез: 1. Дуже сумно, що нібито демократичні держави, такі як Польща чи Ізраїль, досі не можуть змиритись з правом України на самовизначеність. Замість того, щоб покласти край ворожнечі, вони висувають претензії українцям, вказують кого їм шанувати, кого осуджувати. Натомість, про свої злочини минулого вони надають перевагу мовчати. Надіюсь, що позиція нашої держави буде непохитною і в 2020 році ми святкуватимемо 120-ту річницю народження Юрія Липи та ювілей Андрія Мельника. Ми, українці, повинні навчитись твердо захищати національні інтереси та не ганьбити предків, які віддавали життя за нашу свободу. 2. Іван Липа - один з засновників Братства тарасівців. Будучи враженим неосвіченістю нашого народу, він зі своїми однодумцями вирішив пронести світло в темні маси нашого народу. На могилі Кобзаря тарасівці дали клятву всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Шевченка. У "Professione de foi молодих українців" тарасівці рішуче заявили, що українці - це окрема від росіян нація, що галичани та великоукраїнці - це одна нація. За свої ідеї тарасівці були репресовані, проте їхня справа запустила процес відновлення української свідомості. 3. Іван Липа активно підтримав національну революцію 1917 року, працював в уряді УНР. Завдяки його старанням було відновлено Українську автокефальну православну церкву, відбулось переведення церковної документації з російської на українську. Таким чином, Іван Липа безпосередньо зменшив вплив РПЦ на свідомість українців. 4. Перед смертю, Іван Липа хотів лише одного, щоб син продовжив його справу та перевершив батька. Юрій Липа - син, гідний свого тата. Він перехоронив батька та присвятив йому вірш. Крім того, Юрій Липа досягнув високих успіхів в медицині, брав участь у боях за Одесу. 5. Юрія Липу спіткала трагічна доля, його закатували комуністи під Львовом у 1944 році. Проте, справа Лип безсмертна. Ми повинні любити Україну, не зважаючи на переслідування чи інші труднощі. Реформа освіти, яка передбачає перетворення літератури в додаток для вивчення мов, не дає можливості ознайомлювати молодь з українською літературою достатньою мірою. А вітчизняна література - це дух українця. Якщо вирвати цей дух з наших тіл, то ми станемо безамбіційною нацією, байдужою до минулого і майбутнього.

Дякую!!!

Слава Україні, Ірино Дмитрівно. Дуже дякую Вам за цю неймовірну студію. Хотіла б виділити декілька важливих для мене тез: 1. Новим для мене став той факт, що Іван Липа був одним із засновників Братства тарасівців. Цьому чоловікові тоді було всього лиш 26 років, а він своїм вчинком вплинув на все українське відродження. 2. Виховними для кожного з нас повинні стати слова про те, що обов’язок кожного українця - писати і говорити рідною мовою. Це вкрай важливо в сучасному суспільстві та у стані війни з окупантом. Мова - наша найсильніша зброя як тоді, так і зараз. 3. Світоглядною для мене є думка про те, що ні багатство, ні фізичні якості не творять наш світ, а моральні підстави. Тільки сильна духом людина може творити історію, і ми не повинні це забувати. 4. Вражає те, що за такий короткий період, а саме 4 місяці, Іван Липа на посаді міністра віросповідань і культу зумів зробити так багато. Величезним досягненням, на мою думку, стало впровадження обов’язкового церковного правочинства українською мовою. Великим є також внесок у розвиток автокефалії. Цей чоловік робив усе можливе для свого народу і працював на користь України. 5. Вкрай обурив мене той факт, що Посли Польщі та Ізраїлю хочуть змусити українців засудити історію нашого народу. Безсумнівно постаті Юрія Липи та його батька Івана є неповторними, це борці за волю і самостійність України, отож ніколи не можна забувати, а тим більше засуджувати їх.

Дорога пані Фаріон, я прослуховую знову і знову, з величезним задоволенням ваші ефіри, безкінечно вдячна Вам за Вашу сумлінну працю Все є Україна🇺🇦

Слава Україні ! Дякую за цю цікаву студію ! 1. Новим для мене є те, що Іван Липа разом із сином Юрієм засновує видавництво «Народний стяг» , яке було єдиним на той час українським видавництвом в Одесі і за неповних два роки видало багато цікавих творів. 2. Цікавим для мене є те, що доля Івана Липи -вигнанця пожене його нелегкими емігрантськими шляхами. Згодом він оселяється у містечку Винники. Там він лікарює та продовжує активно творчо працювати. Цим Іван показує , що він людина з сильним характером. 3. Мене вразило те, що Юрій Липа продовжив справу свого батька- Івана Липи і перевершив його. Це означає, що цей рід був дуже талановитим та працьовитим. 4. Виховним для мене є те, що Юрій Липа виконав батьків заповіт. Він став добрим лікарем, знаним політичним діячем, відомим поетом «празької школи» , до кінця своїх днів залишився палким українським патріотом . 5. Світоглядним для мене є те, що Іван Липа разом з трьома однодумцями здійснює поїздку до Канева , на могилу Кобзаря- там і прийшла ідея створити таємне товариство «Братство Тарасівців» .

Доброго дня, Ірино Дмитрівно. Вдячна за нову студію і хочу поділитись тезами, що найбільше мене вразили: 1) Не розумію чому інші держави пхають носа в чужі справи. Хіба в них в країні все гладко? Складається враження, що їм просто немає чим зайнятись. Власне життя не настільки цікаве, то треба втрутитися в чуже. Я вважаю, що такі заяви потрібно просто ігнорувати і вони не повинні мати бодай якесь значення. На своїй землі ми можемо ще покерувати самі. 2) Молодість дана нам тільки раз і потрібно правильно скористатись цим шансом. Прикро це усвідомлювати, але сучасна молодь на дуже низькому культурному і національному рівні. Одиниці прагнуть до чогось більшого, стараються чогось досягнути і щось змінити. Більшість - це сіра маса, яка не знає чого хоче в житті. Мы маємо безліч прикладів в історії людей, які змінили наше з вами життя. Вони були ще зовсім молоді, але мали ціль, до якої впевнено йшли і за яку боролись. Іван Липа є цьому доказом. 3) Створення "Братства Тарасівців". Напевно всі ми чули багато про це братство на уроках історії. Проте про Маніфест нам ніколи ніхто не говорив, а даремно. В ньому вкладені геніальні положення, які актуальні по сьогодні. "Кожна нація-це власне психічне я", нація формується з кожного особисто, тому потрібно в першу чергу слідкувати за собою аби бути задоволеним країною, в якій живеш. Це положення мені дуже сподобалось і я повністю з ним погоджуюсь 4)Мене надихають люди, які не залишаються осторонь подій, які навколо них відбуваються. Надихають люди, які все життя працюють і ніколи не зупиняються. Ці люди справді варті поваги. Іван Липа всім своїм життям це показує і доказує, що все реально. Незакінчена освіта для нього не стала вироком, Липа не опустив руки і все ж домігся свого. Довго працював лікарем, а потім ще й почав культурно-просвітницьку діяльність. Заснував в Одесі перше україномовне видавництво "Народний стяг". Створив "Казку буття", працював над цим 33 роки! Брав участь в революції 1917 року. І це далеко не кінець того, де випробовував свої сили Іван Липа. 5) Ген українця не може просто так зникнути, він продовжує творити у наступних поколіннях. Юрій Липа бачив діяльність свого батька і продовжив його справу. Вражаюча любов до України читається у кожній дії цієї геніальної людини. Ще тоді він знав чого нам не вистачає з вами сьогодні, ще тоді вказував на помилки. Був час помінятись, та шкода, що ми не хочемо. Доля його закінчилась трагічно, але головне нам пам'ятати про нього, тоді ці люди безсмертні.

ПАНІ ІРИНО...ВИ НАШЕ СОНЕЧКО І НАША НАДІЯ...ХАЙ ГОСПОДЬ ВАМ ПРИМНОЖИТЬ СИЛ ЗДОРОВ*Я НАСНАГИ І УСПІХІВ В ЖИТТІ...ПАЛІТЬ ОТУ МЕРЗОТУ - А МИ ВАМ ДОПОМАГАЄМО...

Добрий вечір. Дуже цікава студія про ще одних видатних генів нашої України. Дякую Вам, Ірино Дмитрівно! Хочу виділити декілька основних, на мою думку, тез: 1. Іван Липа з Борисом Грінченком, Миколою Міхновським та іншими товаришами спільно заснували таємне товариство Братство «Тарасівців» яке, посилаючись на творчість Тараса Шевченка, поширювало ідеї національного визволення українського народу. 2. Цікаво було послухати про працю "Profession de foi молодих українців", яка стала першою викладеною на папері національною програмою української молоді. І в ній були висунуті політичні вимоги, такі як: знищення національного гноблення, відродження української нації, автономія всіх націй Російської імперії тощо. 3. Приємно здивувало те, що Іван Липа виконував обов’язки міністра культури УНР. Хоч і недовго, але за такий короткий час, він звернувся до духівництва та службовців духовного відомства з обіжником, у якому зобов’язував писати все церковне діловодство, особливо метричні книги, адміністративне листування лише українською мовою. 4. Світоглядною тезою стали слова - "Ані кількість, ні багатство, ні фізичні можливості не творять світу. Творять його - моральні підстави". Навіть зараз, нам потрібно прислухатися до цієї фрази. 5. Постать Юрія Липи була настільки значущою, що це помітили окупаційні органи, які його вважали головним ідеологом українського підпілля. І за це його жорстоко закатували. Це була колосальна втрата не тільки для України, але й усього світового руху опору проти комуністичного варварства.

Слава Україні! Дякую за інформативну та надзвичайно актуальну студію. Маю намір написати 5 тез, що я виніс для себе з цього відео. - Особисто для мене було цікаво довідатися факт того, що Іван Липа був одним із засновників знаменитого Братства Тарасівців. Я до сьогодні не був обізнаний в цьому, а дізнаватися щось нове необхідно без упину. - Іван Липа і його товариші дорого заплатили за створення маніфесту свого братства. Молоді студенти були виключені із університетів та запроторені за ґрати. Чи багато серед нас тепер людей з такою незламною рішучістю та феноменальною національною самосвідомістю? - Захоплює те, що Іван Липа був комісаром Одеси часів УНР, потім міністром віросповідань і культу, і був причетний до створення української церковної автокефалії, його підпис стоїть поруч з прізвищем Петлюри у відповідному документі. - Родина Лип направду видатна. Юрій Липа став одним із головних ідеологів українського націоналізму. Крім цього він ще був і чудовим лікарем, що писав праці про фітотерапію. Такі розвинені в різних напрямках люди вражають. - Серед видатних праць Юрія Липи хочеться виділити "Чорноморську доктрину". Погляд, висвітлений в ній, справді цікавий і новаторський. Шкода, що такого видатного чоловіка так жорстоко замучили червоні окупанти, і не надто зрозуміло, які об'єктивні звинувачення можуть бути в його нинішніх ненависників.

Чудова програма !

Доброго Вам дня і міцного здоров'я!

Велике дякую за Ваше надважливе просвітництво, пані Ірино!... Слава Героям!... 💛💙

Слава Україні! Дякую вам, Ірино Дмитрівно, за таку цікаву студію! Ось 5 тез, що вразили мене найбільше: 1) Іван Липа - громадсько-політичний діяч, письменник, публіцист, видавець народився 24 лютого 1865 р. в с. Дальнику поблизу Одеси в сім’ї священика. Батько розмовляв в основному російською мовою, а мати українською. Коли І.Липі було всього лише двадцять шість років, він разом з трьома однодумцями(В. Бо­ровик, М. Базькевич та М. Бай­здренко) здійснює поїздку до Канева, на могилу Тараса Григоровича Шевченка - там і осінила їх ідея створити політичний підпільний гурток «Братерство тарасівців». 2)Ідеї, закладені в Програмі "Братства тарасівців" були у 1893 році надруковані у квітневому номері львівського журналу «Правда» під назвою «Profession de foi молодих українців». Найосновніші положення маніфесту: -Кожна нація-це власне психічне "я"; -Україна була, є і буде окремою нацією; -Ми, діти, України-є націоналами; Ці положення є надзвичайно важливими та актуальними сьогодні. 3) Перший і основний обов'язок українця: писати і говорити українською мовою! На мою думку, варто виділити це положення окремим пунктом, адже не зважаючи на те, як багато часу пройшло від дня видачі маніфесту, із цією проблемою український народ стикається й до сьогодні. У далекому дев'ятнадцятому столітті ці геніальні молоді люди розуміли, що мова-це наше все, це наша сила. Прикро, що у двадцять першому столітті багато людей цього не усвідомлюють. 4) 1917-го Іван Липа був призначений українським комісаром Одеси, заснував українське видавництво «Народній Стяг». У період Української Народної Республіки - керуючий управлінням культури і віровизнання в уряді. Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. 25 січня 1919 міністр культів УНР Іван Липа звернувся до духовенства та службовців духовного відомства з обіжником - зобов'язував вести усе церковне діловодство, особливо метричні книги, тільки українською мовою. 5) Перед смертю, Іван Липа залишив заповіт синові, у якому йшлося так: "Тобі, сину, одне завдання зоставляю-перевершити батька". Юрій Іванович Липа почув і зрозумів свого батька. Сьогодні ми знаємо Юрія як громадського діяча, письменника, поета, публіциста, лікаря, автора української геополітичної концепції, одного з ідеологів українського націоналізму. Велика віра у вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над власним стилем - ось основні гасла і принципи, за якими творив молодий письменник. Дякую, було дуже цікаво!

Дякую за вашу просвітницьку справу, як завжди важливо і переконливо.

Щиро Дякую Вам, пані Ірина. Те, що Ви робите для України безцінне

Слава Україні! Дякую, Ірино Дмитрівно, за таку пізнавальну студію. Іван Липа та Юрій Липа - це великі постаті в житті української нації. Вони є чудовим прикладом стосунків між батьком і сином. Це той випадок, коли син є, так би мовити, довершенням батька, зокрема його справи. Після прослуханого хочу виділити таке: 1) як сумно сьогодні спостерігати неосвіченість серед українського населення. Така ситуація була й раніше, проте її не можна порівнювати з сьогоденням. Зараз більшість людей просто не мають бажання, щоб навіть бути обізнаними в речах, які ми повинні пам‘ятати вічно, а тоді люди просто не мали можливостей. Саме Іван Липа був одним з тих великих постатей, які робили все можливе, щоб донести нації, хто ми є насправді, яке наше коріння. Саме Іван разом з двома побратимами стояли на могилі Тараса Шевченка і заснували Братство тарасівців. Завдяки цьому, так би мовити, об‘єднанню було можливо поширювати серед українського народу безсмертні ідеї великого Тараса. Дякуємо Іванові! 2) укотре переконуюсь, що українці - могутній народ, який ніколи не боявся ворога, народ, який має надзвичайно потужні ідеї. Саме тарасівці, серед діячів яких був Іван Липа, й поширювали такі. Хоч їхня програма не збереглась у повному обсязі, маніфест цих однодумців є й сьогодні. Кожне положення має велику силу, проте мені найбільше мене вразило «Ні Галичина без нас, ні ми - без Галичини». Саме це твердження показує такий великий вплив на Україну та неповноцінність країни без цього краю. Така ситуація була споконвіків і, можливо, спостерігається й сьогодні. 3) Іван Липа - хороший політичний діяч. Незважаючи на короткий термін свого правління в уряді УНР, він встиг зробити чимало,в порівнянні із сьогоднішніми політиками навіть надзвичайно багато. Він наполягав на вживанні української мови, його підпис стоїть під документом, в якому йшлося про створення Української автокефальної церкви тощо. Іван зробив великий внесок у державотворчі процеси нашої країни та її культуру. 4) не можливо не зазначити того, як досі деякі народи бояться і ненавидять (а ненавидять, бо бояться!) український народ та його великих постатей. Саме Юрій Липа змушує говорити такі речі, адже саме його вшанування так хвилює зараз інших країн... Бо він був великим, а великі люди роблять великі справи. Він зробив чималий внесок в лікарську справу, наслідував шлях свого батька, боровся за національну ідею тощо. Дякую Юрію за його працю! 5) вразило мене також те, який неймовірний зв‘язок був у Юрія з Господом. Прочитавши декілька творів із поетичної збірки «Вірую», я можу впевнено сказати, що дух перехоплює. Його зв‘язок з Богом проявляється навіть у тій поезії, яку ви зачитали укінці, адже там він ніби передбачив свій кінець.... Дякую!

Слава Україні!! Ірино Дмитрівно, безмежно вдячна вам за таку повчальну студію, адже завдяки вам ми дізнаємось про нові історичні постаті України, які на жаль, так прагнуть викреслити з нашої свідомості не лише інші держави, але й органи нашої влади. Оскільки такі люди вміють підібрати правильні слова щоб народ нарешті « роззув очі» і піднявся за боротьбу власної нації. Новим для мене стало те, що Липа заснував перше українське видавництво « Народний стяг», де публікував твори українських письменників. Виховними для мене стали слова Юрія Липи «Шевченко - мій ідеал, а кобзар моя ідеологія!», до його думки варто прислухатися усім українцям. Світоглядним для мене стало те, що Іван Липа був співзасновником «Братства Тарасівців», саме він зі своїми друзями присягнувся на могилі Шевченка, і згодом це товариство поширилось по всій Східній Україні. Цікавим для мене стало родинне дерево Липи, оскільки їм часто доводилось змінювати місце проживання, а також, хоч не дивно ,що саме ця сім’я стала осередком української ідентичності. Вражаючим для мене стало те, що саме навчання у Харкові привило любов до України у Івана Липи. Як же сумно, що зараз це місто таке московізоване після вторгнення більшовиками ще в 1917 році.

Доброго дня! Дякую за чудову студію Ірино Дмитрівно. Завдяки вам, я кожного разу дізнаються про визначні Українські постаті, цого разу це Іван та Юрій Липа. Тому хочу виокремити такі тези. 1. Глибоко стурбовані. І знову те саме, знову влада інших держав вказує кого нам треба засудити. Ми просто не маємо права забути тих хто боровся за Україну та Український народ. 2. Культурний світ України. Входження у культурний світ України, у Івана Липи розпочалося в Харкові "саме там він заходить у світі нашої Української сили" Створивши зі своїми побратимами Братерство Тарасівців вони хотіли донести до простого люду свої величні ідеї. Потім завдяки своєму маніфесту, вони зверталися до нашого "Я" За це вони поплатилися власною свободою, та забороною жити у центральних губерніях. 3. Культурно просвітницька діяльність. Незважаючи на попередні події Іван Липа, не припинив своє діяльності і заснував в Одесі перше україномовне видавництво "Народний стяг" Завдяки своїй діяльності, він став Комісаром Одеси потім міністром віросповідань і культу, але не надовго, і навіть за цей короткий період 4 місяці він зробив набагато більше ніж інші політики за 4 роки. Потім він помер, але помер щоб здобути безсмертя. 4. Перевершити батька "Наше діло працювати і роботи те що корисно Україні" над цими справді величними словами варто замислитися кожному з нас. "Шевченко мій ідеал а кобзар моя ідеологія" Якби кожен українець думав би так само, ми були б непереможні. 5. Що є найважливішим. Ми повинні задуматися над цим що для нас є важливо? "А ні кількість, не багатство не творять світу, творять його моралі підстави" Ось що є важливим Думаю що Юрій Липа виконав заповіт свого батька, і перевершив його.

Слава Україні! Дякую, Ірино Дмитрівно за дуже цікаву студію про Івана Липу та Юрія Липу! 1. Хочу відмітити велике здивування яке я відчула почувши, що таких українців як Степан Бандера, Андрій Мельник, Іван та Юрій Липа українці мають засудити. Я вважаю, що ми самі повинні обирати чию пам'ять нам вшановувати. Ми ніколи не повинні слухати думки інших країн в цьому питанні. 2. Іван Липа, Михайло Бездренко, Михайло Баскевич, Віталій Боровик засновники "Братства тарасівців" метою якого було показати українцям, що вони мають боротися за Україну та її культуру. 3. Також цікавим є те, що Іван Липа разом з сином Юрієм заснували україномовне видавництво «Народний стяг». Там могли друкувати свої твори українські письменники. 4. Надзвичайні слова Юрія Липи "Шевченко -- мій ідеал, а Кобзар -- моя ідеологія" вразили мене. Мені неймовірно захотілося щоб кожен українець почув їх і відчув так само глибоко в душі як це вдалося мені. 5. Юрій Липа дуже поважав роботу свого батька. Тому після його смерті він виконав його заповіт та продовжив його справу. Та навіть встановив йому пам'ятник.

Ви молодець!;)

Дуже і дуже цікаво. Дякую

Най ряди Тарасiвцiв ростуть! Щиро вдячна Ви наш Лiдер наш Вчитель Нацiнальне мислення наша державна мета. Дякую

+

Слава Україні! Дякую вам пані Ірино Дмитрівно за цю дивовижну студію. Хотів би виділити декілька основних тез із того що я почув: 1) Цікавим було почути те, що шлях Івана Липи та в подальшому його сина, розпочався саме з Харківського медичного університету. Там він читав українську літературу, відвідував різні культурні заходи та саме там формувалась його свідомість українця. 2) Похвальним було те, що будучи міністром культури УНР, Іван Липа звернувся до духівництва з проханням вести всі церковні справи та метричні книги, тільки українською мовою. Таким чином Іван Липа хотів донести людям, хто вони є. 3) Цікавим було почути, що Іван липа був один із засновників підпільної організації "Братство Тарасівців". Я пишаюся тим, що ці свідомі люди зібравшись на могилі великого Тараса Шевченка, присягали йому в вірності до рідної України. 4)Також повчальним було те, що Іван Липа залишив своєму сину Юрію заповіт, котрий той з честю виконав. Юрій став і лікарем, і політичним діячем та навіть відомим поетом, чого так хотів його батько. До останнього свого земного дня Юрій Липа залишився українським патріотом. 5) Не дарма у поляків є стільки ненависті та претензій до таких великих людей як Юрій та Іван Липи. Вони постійно знищували свідомих українців, тому що дуже боялись їх. Боялись того що вони можуть мати вплив на неосвічених українців. Сьогодні ж посольства Польщі та Ізраїлю мають багато претензій до таких постатей як батько та син Липи. Вони хочуть щоб сучасні українці не вшановували пам'ять Липам, таким чином знищивши нашу свідомість. Для мене це не зовсім зрозуміло, справжній українець повинен навпаки славити цих людей, тому що завдяки ним, ми сьогодні і є. Дякую!

Пані Ірина сила і гордість Української нації.

Geroyam Slava!!!

Христос Воскрес, Ірино Дмитрівно упродовж Вашої ставлю собі постійно одне запитання: допоки поляки й ізраїльтяни вимагатимуть від нас піддати безпам'ятству національних світочів України. Чи ми, українці, теж вимагаємо від них не почитати своїх геніїв?! На мою думку, це, напевно, від гену меншовартості "младшего брата". 1. Я чув, звісно, про батька і сина Лип, але по-новому відкрив для себе цих феноменальних постатей завдяки Вашій студії. Лікували ці люди тіло й душу українців. 2. Цікавим для мене стало значення Братства Тарасівців. Наскільки важливими були є і залишаться ці постулати для кожного українця, адже яку важливу роль приділяли братчики вивченню мови, бо це код нації. Коли українці стануть націоналами? 3. Світоглядною для мене є позиція злуки. Ми дійсно "приречені бути разом". Уродженець Одещини, студент Харкова, Іван Липа мав справжній національний дух і Ген Українця. 4. Будучи ще учнем школи, я чув від учителів, якого значення надавав літературі нині покійний на жаль Олександр Вакарчук це з його ініціативи ЗНО з української мови включило в себе ще й літературу. Також довідався від знайомого, що виявляється, аби отримати карту поляка, треба складати, окрім мови й історії ще й літературу. Дуже обурююся, що сучасні реформатори хрчуть взагалі скасувати такий предмет як українська література, адже ( і я абсолютно підтримую ці слова) "українська література є тією ниточкою, яка пов'язує одиницю із нацією" Отже, про яке виховання може йтися у навчально - виховному процесі, коли не буде своєї рідної літератури, а там далі й дивися історію України приєднають до всесвітньої. Дякую Вам, Ірино Дмитрівно за Ваші прекрасні сиудії, від яких "козацька кров пульсує і гуде"!

Слава Україні! Мене дивує наївність послів Польщі та Ізраїлю щодо вказівок кого нам засудити раз і назавжди. Ми будемо ще більше популяризувати ці постаті. Світоглядним для мене тут стало заперечення вислову "такого языка нет и не будет" висловом "українська мова є і буде!" у маніфесті, що закінчилося арештом для цих молодих людей. Завдяки їм відбулася еволюція нашої національної думки. Виховним є те, що Іван Липа після відрахування з університету все ж таки здобув освіту в Казані попри всі труднощі. Новинкою для мене було те, що Липа заснував в Одесі перше україномовне видавництво "Народний стяг", де публікували твори українських письменників і де дебютував його син. Вразили слова Юрія Липи "Шевченко -- мій ідеал, а Кобзар -- моя ідеологія". Завдяки таким величним постатям наш національний дух є незламним.

Молодец, пані Фаріон!!!!

УКРАЇНА ПОНАД УСЕ 🇺🇦☑👍

Героям Слава! Дуже дякую за таке цікаве й пізнавальне відео. Хотілося б виділити основні тези: 1.Для мене не дивним є те, що полякам не подобаються такі люди як: Бандера, Липа, Мельник. Вони нас постійно винищували і хочуть дальше винищити, але зараз вони хочуть нас винищити, через свідомість, знищивши з нашої пам'яті таких видатних людей. 2.Повчальним є те, що Іван Липа будучи міністром, встановив, що всі праці повинні бути укранською. Ми є українці, ми повинні розмовляти тільки українською, якщо ж ми почнемо забувати нашу мову, ми почнемо забувати нашу історію, і втратимо нашу незалежну свідомість. 3.Похвальним є те, що він виконав заповіт свого батька, і пішов по його стопам, адже у сучасному світі діти починають дедалі більш супротивитись і не поважати своїх батьків. 4.Мені дуже сподобався епізод, коли Юрій відповів польському професору, який покликав його "Ліпа". Його відповідь довела, що він є свідомим українцем, який буде відстоювати честь і славу нашого народу.

Дякую вам за науку.

!!!

Нам потрібна національна ідея, пізнавати свою країну, не поділятися на схід і захід, не поділятися (поки що) на мови, вивчати і поширювати свою культуру, кожного регіону України! Ви не уявляєте, як молоде покоління деградує...

Я українка і пишаюся цим!

Слава Україні, Ірино Дмитрівно! Дякую за чергову пізнавальну студію. Хочеться виділити з неї найголовніші тези: 1. Іван та Юрій Липа - видатні українські постаті. Ті люди, пам’ять про яких ніколи не загасне в серцях справжніх українців. Заява послів Польщі та Ізраїлю прикро вразила мене, тому що ніхто чужий не має жодного права вказувати - шанувати нам наших великих українців чи ні. І, насправді, не дивно, чому саме ці країни написали звернення. Все дуже чітко і просто - вони не мають такого Юрія та Івана Липу, Степана Бандеру та Андрія Мельника, а це означає, що пишатися їм немає ким і вони хочуть зробити усе, аби і у нас не було. Безглузда спроба, тому що національна свідомість українця ніколи цього не допустить. 2. Дуже сподобалася історія родоводу Лип. Ваші студії вкотре доводять те, що про людину краще всього розповідає її ген, як от історія роду Романа Шухевича, Наталени Королеви, а тепер ще й Івана та Юрія Липи. І, сумнівів виникнути не могло, що такий вірний син свого батька, як Юрій Липа, піде його шляхом та продовжить справу всього життя. 3. Цікавою є історія створення «Братсва Тарасівців». Взагалі, приємно вражає те, що такі досить молоді особистості мали за мету пропагувати ідеї Тараса Шевченка, доводити, що український народ є одним цілим і головним його обов’язком є національне визволення, а саме «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кров’ю волю окропіте»! 4. Юрій Липа - визначний ідеолог українського націоналізму, людина з всестороннім талантом і безмежним патріотизмом. Його внески у розвиток української культури годі й що перечислювати - вони безцінні. Чого лише вартує його патріотизм до образу рідного міста, описаного у збірці новел «Нотатник». А політичні праці: «Трилогія всеукраїнської національної думки», «Призначення України», «Чорноморська доктрина», в яких він обґрунтовує право України на свою державність та створює концепцію внутрішньої й зовнішньої політики України. 5. Їм обом - і батькові, й сину - судилося народитися на Причорномор'ї, а завершити свою земну путь у Галичині. На мою думку, це люди, пам’ять про яких кожен українець має увіковічнити у своєму серці. Вони - гордість України, ті, які своїм життям, своїм жертовним чином утверджували ідею незалежності нашої держави і до кінця своїх днів залишилися вірними Україні.

👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻

Героям слава! Ви праві, Ірино Дмитрівно, історія родини Лип показує, на скільки важливо дитині продовжувати батьківську справу, якщо вона має велику суспільну цінність. 1. Цікаво було дізнатися, що Іван Липа створив перше українське видавництво "Народний стяг", де публікував твори українських письменників. Зокрема, він опублікував свій твір "Казка буття", який зосереджуе українські національні цінності. Таким чином він поширював національну культуру. 2. Син, Юрій Липа, мав би будувати власне життя згідно особистих уподобань. Натомість, пішов шляхом батька, але варто зауважити, що це був його свідомий вибір. Його внесок в українську літературу - колосальний: "Нотатник", "Трилогія всеукраїнської національної думки", "Призначення України", "Чорноморська доктрина". Всі ці праці не тільки зосереджують безмежний патріотизм, а ще й обґрунтовують право України на самостійність і вибудовують концепцію її внутрішньої та зовнішньої національної політики. Не дивно, що син перевершив батька. 3. Світоглядним для мене був вираз Івана Липи: "Шевченко - мій ідеал, а "Кобзар" - моя ідеологія". Це пояснює таку націецентричність у поглядах Лип, яка породила жагу до боротьби. Це привезло до заснування "Братерства Тарасівців" і присяги на могилі Кобзаря, що було дуже символічним. 4. Найцікавішим для мене було почути основні положення маніфесту тарасівців. "Кожна нація - це власне психічне я". Я дуже добре знаю що таке жити на своїй землі, проте ділити її із загарбниками. Тому це положення нарешті сформулювало мої власні погляди у лаконічний вираз. "Україна була, є і буде" - це зазначає маніфест, за це боролися тарасівці, за це віддали життя Іван та Юрій Липа, за це, нажаль, сьогодгі віддають житья мої співвітчизники. 5. Вражаючим є факт, що у маніфесті було зазначено створення соціяльної рівности та релігійної толерантности, оминая засади марксистської концепції класового поділу. Липи не піддалися течії моди, за якою свого часу пішли Дмитро Донцов та Юліан Бачинський. Маніфест наголошує на справедливім розподілі матеріяльного майна. Тож, без сумніву, Іван і Юрій Липа заслуговують на вшанування своєї діяльности. Польща та Ізраїль вже не вперше наполягають на засуджені українських націоналістів. Так було з Бандерою, так було з Донцовим, з Мельником тощо. Проте це не дивно, бо саме в них концентрується сила українського національного духу. І саме вони побудували нам стійкий ґрунт для боротьби за свою незалежність!

Героям Слава, пані Ірино. Чудова студія про видатного ідеолога, письменника і лікаря Юрія Липу та його батька Івана Липу. Вона мене дуже зацікавила і я хочу виділити кілька тез про рід Липи. 1. Іван Липа у Харкові пірнув з головою в освоєння української культури та літератури. Також, описуючи господарства селян, він ще більше пов'язувався із українською землею. 2. Іван Липа настільки сильна постать, що він із Михайлом Бездренком, Михайлом Баскевичем і Віталієм Боровиком створили Братство тарасівців із гучним маніфестом "professione de foi..." Хоч і існування Тарасівців було недовгим, але воно ввійшло в історію. 3. Повернувшись до Одеси, де він працював лікарем, він все таки не залишає культурно-просвітницьку діяльність і заснував перше україномовне видавництво "Народний стяг". Де дав можливість українській інтелегенції друкувати україномовні твори. 4. «…література - це та ниточка, що зв’язує одиницю з цілим народом. Коли впродовж літ народ читає своїх письменників, він виробляє одностайні, однозначні ідеали. Складає Націю». Це слова Юрія Липи, які, на мою думку, надихнуть кожного читати українську літератиру, адже вона настільки багатогранна, що кожен знайде своє. І тоді наша нація буде одним цілим. 5. Дуже шкода втратити таку значущу людину як Юрій Липа. Такої жахливої смерті він не заслуговував. Це колосальна втрата для усього світу. Таких як Іван та Юрій Липи не буде, але пам'ять про них назавжди горить в наших серцях, серцях справжніх українців.

Головні слова великого Шевченка що навіки вкарбувались в голові; Як понесе з України у синєє море, кров ворожу, отоді я, і лани і гори, все покину і полину до самого Бога, молитися.. вдень вночі, збуди напам'ять пам'ятаю, без книги, без підказки, напам'ять..мені 65ять, родився в Україні, в роки УРСР,але ніколи не рахував Росіян братами, тому найкраща пісня для мене 2022го року, ніколи нам не бути братами...

!!!!!

Слава Україні! Іван та Юрій Липа - видатні особистості, про яких треба пам'ятати, яких треба вшановувати. Із досвіду цих людей ми можемо багато чого почерпнути і багато чого навчитися. 1. Іван Липа разом із Михайлом Байздренком, Михайлом Баскевичем та Віталієм Боровиком дали клятву на могилі Тараса Шевченка у Каневі. Саме ця клятва, ця присяга поклала початок діяльності товариства "Братерство тарасівців", а Липа та його побратими - засновники цього товариства. 2. Вразили мене положення маніфесту Братерства тарасівців, що мав назву "Professione de foi молодих українців". А зокрема положення "УКРАЇНА БУЛА, Є І БУДЕ ОКРЕМОЮ НАЦІЄЮ". У часи, коли нашій державі перекривали подих, у часи, коли казали що України самостійної немає і не може бути, у часи, коли нас намагалися зробити німими і слабкими, ці люди прокичали, що ми завжди були і будемо окремо від тих, які так старанно намагаються нас поглинути і знищити. 3. Світоглядним для мене було те, що Іван Липа був засновником першого українського видавництва в Одесі "Народний стяг". Тут публікували свої твори українські письменники,тут був виданий твір Липи про Івана Мазепу, тут дебютував його син Юрій. 4. Новим для мене було те, що Іван Липа на короткий термін в уряді УНР став міністром віросповідань і культу. На цій посаді він пробув всього 4 місяці, але зробив кілька надзвичайно важливих для України кроків. Він видав розпорядження про те, що всі церковні документи мають провадитися виключно українською мовою. Також він разом із Петлюрою підписав документ про створення української автокефальної церкви і разом із Іваном Огієнком писав програму виільнення української церкви з Московського патріархату і створення Українського патріархату. 5. Син Івана Липи Юрій написав багато видатних праць. Я звернула увагу на його діяльність як геополітика та історіософа і на три його праці - "Призначення України", "Чорноморська доктрина" і незакінчена праця "Розподіл України". Найбільше запам'яталася головна думка першої праці - допоки усі ми не усвідомимо, що для нас "головним меридіаном" є наша держава, то ми ніколи її не отримаємо. Він казав, що ми маємо боротися за наші етнічні землі і зменшити Росію аж до того села Кучкіно, з якого вона і почалася. За думки, які Липа виклав у цих працях, він розплатився власним життям.

Цікаво