У пізньому плейстоцені стався потужний вибух вулкана, в результаті якого лавина вулканічних уламків досягла озера Льянкіуе. В даний час Кальбуко є одним з найактивніших вулканів на півдні чилійських Анд, зафіксовано принаймні 9 вивержень починаючи з 1837 року, причому саме останнє відбулося в 2015 році. Одне з найбільших вивержень в сучасній історії на території південної частини Чилі сталося тут у 1893-1894 роках, під час виверження вулкан викидав 30 см вулканічні бомби на відстань 8 км від кратера, при цьому вниз сходили величезні обсяги гарячих лахарів.
У квітні 1917 року виверження супроводжувалося сильними вибухами, коли лавові потоки формували вулканічний купол. Коротке вибухове виверження в січні 1929 супроводжувалося пірокластичними потоками і потоками лави. Під час останнього великого виверження Кальбуко в 1961 році стовпи вулканічного попелу піднімалися на висоту 12-15 км, а вниз спускалися два потоки лави. 26 серпня 1972 відбулося коротке 4-годинне виверження. Сильні фумарольні викиди з головного кратера спостерігалися 12 серпня 1996.
22 квітня 2015 близько 6 вечора за місцевим часом (21:00 за Гринвічем) почалося чергове виверження, було видно вражаючу грибоподібну хмару попелу і диму, червону від заходу. Стовп попелу піднявся на висоту в 10 тисяч метрів.