Ану не знецінюйте горобців! Вільма так сильно боялася смерті, бо всі близькі їй люди були мертві. Так само, людина котра пережила аварію на автомобілі, або у котрої хтось із знайомих помер у такій аварії може надто боятися сісти за кермо. Не вважаю її нудним персонажем, вона дуже спокійна, у неї затишний дім, порядок. Вона турботлива, пам'ятаєте як вона купила какао для хлопчика. В неї є емоції і почуття, вона розказувала що хлопчик-геній грає душею, і що він відчуває музику. Від чого вона навіть розплакалася. Вона певно боїться відчувати більше і повніше. Може в неї на то є причини. А може в неї такий період у житті. Це як засуджувати асексуальну людину, за те що вона не розібралася у темі сексу і не практикує його. Для мене це як легалізація подібного образу життя. Зазвичай головні герої книг то якісь успішні персонажі, саме герої (наче героїчні люди, якісь особливі). А тут випадок, коли героїнею стала звичайна тиха, спокійна, рівна, людина.

Дивимось ваші відео і в темі локальних мемчиків.

Дякую, ваш книжковий клуб став моїм чек листом читання у відпустці🫶🏻

Вподобайка та комент в підтримку, для алгоритмів ютюбу. ❕❗❕❗❕❗ Слава Україні та всім Героям, Захисникам 💙💛🔱🖤💗🙏Дякую Вам.

Дякую за рекомендацію . Нарешті продовжила читання!

Сьогодні о 8ій ранку почала дивитись вас в прямому ефірі і навіть не помітила як вечір настав, а я досі слухаю вас фоном. Услада для вух) дякую що піднімаєте стільки важливих тем

Мені ця книжка ідеально підійшла, прочитала за півдня, і стиль написання дуже сподобався. Ця історія ідеально лягла на мою травму покунутої батьком. Від листів батька я плакала. Може я недостатньо начитана аби зрозуміти, що герої недостатньо прописані, але книжка мені неймовірно сподобалась. Дуже дякую за вибір цієї книжки, але це єдине ваше обговорення де хотілося суперечити кожні 5 хвилин😄

Спостерігати за вами це вже неймовірне задоволення! Прочитала книжку у перший місяць війни, вона стала шелтером, який мене прихистив у той час невизначеності, дав сили на перепочинок і місцями дуже піднімав настрій! Ви чудові!

Невиліковно хвора людина має право сама вирішувати кому про це говорити, а кому ні. То її здоров'я і навіть без цього вона має право розійтись з будь-якої причини і будь-ким. Інколи краще залишитись для нього сильною і живою, а не прирікати його (бо ж як він правда любить то вибору в нього нема) дивитись на страждання і мучитись.

Яна, Емма, дуже дякую за ефір, я ніби з подругами на кухні поговорила, справді підіймають настрій ці читання, будь ласка, продовжуйте :) Момент, який мене зачепив у обговореннні - чому мати Вільми не сказала своєму хлопцеві, що хвора. І ви говорите, що вона не дала йому вибору. Це дійсно так, хочу цю думку докрутити: як людина із контрзалежним типом прив'язаності, я можу сказати, що вчинок дуже типовий. Для нас характерно із стосунків йти першими, буквально тікати, тому що страх будти покинутим настільки великий, що простіше винести розлуку, ніж цей страх. І саме страх нашіптував, точніше волав матері Вільми про те, що як тільки вона розкаже коханому про хворобу - він її покине, не відразу, так потім, і це для неї буде неможливо перенести. А так, покинувши його самостійно, вона і гладить свою контрзалежну травму, і у своїх очах постає мало не праведницею, великомученицею, яка жертвує своїм коханням заради хорошого життя хлопця. Хоча насправді все це, звісно, булщіт. Я розумію, як дивно це має звучати, адже більшість людей співзалежні, а не контрзалежні, але з останніми саме так. Ця херня конкретно псує мені життя, я мов той Нєуловімий Джо, якого ніхто не ловить, але він все одно тікає.

Про Дартаньяна Тетяниного поржала))) максимально влучна характеристика)))

а мені сподобалось. Можливо, тому що в деяких моментах у Вільмі я впізнавала себе, й ця книга дала можливість поглянути на себе зі сторони. Сюжет, як на мене, доволі передбачуваний, але було дуже тепло читати книгу.

Дякую Вам вовчиці за чудовий контент . Любо слухати, стільки розумних думок. Я закохана в ваший контект . Хорошого Вам дня 🌺💖💫

Мені книга сподобалася. Місцями сміялася, місцями нічого не розуміла, а в кінці - плакала. Решта не важливо.

Дякую за чудовий ефір! Шкода, що не читала "Три чоловіки для Вільми" разом з вами. Шукала цю книгу в бібліотеках і книгарнях Нью-Йорка, а виявляється в США цю книгу ще не видали)))

Так незвично дивитись клуб без Тайки

Дякую !! Слава Україні ! Героям Слава ! 💙💛🌼

Розумнички, веселунки та милахи💜

Якщо дозволите про Рут і Ноємінь. Ні, це не коріння, і ні, вони не були подругами. Ноємінь була свекрухою Рут. У Ноємінь було два сина, обидва одружилися, обидва померли. За традицією дружин у такому разі відпускають, тож одна з дружин (вдів) пішла назад до своєї родини у своє село. Рут же сказала Ноємінь, що вона буде з нею і не кине її. Пізніше Рут вдруге одружилася в нагороду за свою вірність і слухняність (ну, це Старий заповіт). Вона народила сина, а її правнуком був цар Давид. Тут важлива от ця тяглість, що вона увійшла у родовід царя Давида, і згодом Ісуса, попри те, що не була кровною єврейкою. Ну, і загалом у цих родоводах згадано дуже мало жінок, але от вона згадана.

Клас! Дівчата, дякую за знайомство з книгою 💖

Щодо листів у літератури (а особливо романів у листах) - це майже завжди читається неприродно. Мій улюблений приклад - «Листи з острова Скай» (Letters from Skye), який на 95% складається з листування між дівчиною з острова і американцем напередодні та під час Першої світової. Деякі листи буквально складаються з кількох слів. У часи Першої світової, Карл! Не знаю, про що думав автор, а потім і редактор 🤷🏼‍♀️🤦🏼‍♀️

Прочитала книгу, теж була мені передбачуваною в історії Вільми, а от історія батьків дійсно була цікава, хотілося розібратися. Тітка Рут, мати, батько теж нерозкриті, не було історії з їх життів

Дякую за ефір, було цікаво послухати!🧡

Книжку ще не дочитала, тоді подивлюсь. Лайк

Thank you

Дякую! Якраз закінчила читання цієї книжки і тепер вирішила почути вас. До речі, мені вона нагадала "Апельсинову дівчину" Юстейна Гордера.

💚💚💚

😊👍

Передивляюсь і читаю трохи пізно, Рут і Наомі пов’язувало в Біблії те, що друга буда її свекрухою, чоловік загинув, тому Рут стала вільною і могла піти та одружитись, але не захотіла залишати маму чоловіка. Але теорія є, що всі сюжети, які існують є родом з Біблії, принаймі це я колись вчила на філології😂

Під кінець зрозуміла, що книга явно не для мене, добре що не читала, а то нервувала б 😔 але пішла читати книгу про 10 помилок, подобається 😁 дивні метаморфози життя😆

Напишу чотири цифри прописом, щоб коментар зарахувався ютьюбом: сім вісім два один

так це ж сюжет " Death on the Nile " ✨✨✨

Дівчата, може хто підкаже. Де я можу книжки в Эл форматі придбати? Дякую

Враховуйте, що в Норвегії, як Північній країні клімат такий, що там люди з депресією та БПР в величезному відсотку. Брак вітаміну Д та сонця викликає генетичну спадкову депресивність. Це науково підтверджено. Тож не дивно, що вона більш нещасна апріорі, ніж інші європейці.

Я не знала, що можна не любити Бакмана)

У нас є серце)))

І Айзека можна не любити?! Фантастика і фентезі - це дуже різні жанри

Блін, чому таке зневажливе ставлення до горобців)) Цікаві пташки, поспостерігайте. Мають крила, соціальні, досить розумні, щоб пережити зиму в суворих умовах. Не розумію, чому життя райської пташки більш цінне