😂ну шо как там работа на Украинскую и западную аудиторию? 183.000 подписчиков вместо нескольких миллионов на старом русскоязычном канале. «Ужасы войны» В стране до сих пор есть гражданские ЖД дороги, еда, вода. Ужасное тоталитарное Российское руководство - это вам не демократический Израиль, ровняющий жилые кварталы сектора газа с землей. Целиком, до фундамента. Электростанции не трогали до весны, чтоб не померзли в своих квартирах. Ну это Российская пропаганда конечно… США с Мексикой конечно бы ничего не сделали, еслиб та вступила в ОДКБ и грозилась разместить на своей территории ударные системы , проводя факельные шествия и сжигая американские флаги на площадях. Это только безумный Путин такой ))) Мозгов у вас нет господин Птушкин, либо платят власть имущие хорошо с Американской кредитной помощи, за которую потом мааааленький клочок земли , некогда бывший крупнейшей европейской страной под названием «Украина», будет 100 лет расплачиваться. А вы, господин блогер, потом свалите за границу и будете где-нибудь в Тайланде попивать коктейли отдыхая у бассейна. 😂 Так что молодец! Так держать!

Де подивитися цей фільм? Не встигли в кіно(

Боже, дай сил подивитись. Сиджу -реву.

Дякую, Антон

я так и не поняла, оператор и монтажер тоже автор, в одном лице, судя по тому, что никакой другой инфо о картине нет. многие журналисты делали сюжеты про то, как спасали животных, для тв и ютуба, после деоккупации, с год тому. а это, получается, отдельная работа, хотя и на те же темы. (кинотеатры -- не тема в прифронте. жизнь дорога. онлайн безопаснее, ждем.)

Фільм дуже мотивує... Почала носити з собою корм на випадок зустрічі з вуличними дружбанами🐕🐈 Наче дрібничка, але як було сказано у фільмі, ми всі помремо, тому потрібно робити добро🫱🏼‍🫲🏻

Була на прем'єрі фільму в Дніпрі і це розрив з миттєвою цілющою силою🥹 Я потім цілий вечір ходила з посмішкою на обличчі😌 Дякую! Ви чудовий, Антоне!!! І, до речі, коли говорили за робот-пилосос, то одразу згадала ваші дрони Кожедуба, Вжика та Ваш смарт Мікроб😁❤️‍🔥

А є десь платформа, де можна придбати онлайн перегляд ?

Я дуже рада, що ми маємо наш український контент

Я попал в Харьков в апреле 2022, когда нас перебросили на его оборону после отбития Киевской области. Уже в Харькове узнал, что у меня дома умер кот, проживший 23 года. Но в это время в самом Харькове, на опустевшей Северной Салтовке ко мне прибился брошенный домашний кот. Северная Салтовка была полна оставленных животных, и один из этих красавцев стал моим другом и спутником, мы делили спальник на двоих в подвалах и подъездах чужих мне домов. Когда мы узнали, что будем выдвигаться дальше в сторону границы, чудом удалось на попутках отправить кота домой в Киев. Мы очень скучаем друг по другу. Ещё одна история оттуда. Приехала семья в поисках своей кошки. Я сначала начал их отчитывать, как они могли бросить своего друга. Но они сказали, что не хотели её бросать, она сама убежала - выпрыгнула со второго этажа во время обстрела. Они искали её несколько дней, но так и не нашли и вынуждены были уехать без неё. Когда они описали, как она выглядит, показали фото, я не узнал её. Но на всякий случай отвёл их в разбитую машину, в которой любила спать одна из кошек, которая была с нами. И это была она! Они не могли нарадоваться, и малая уехала со своей семьёй. В противовес этому, когда мы искали позицию для наблюдательного пункта, нашли одну вскрытую квартиру на 9 этаже. Обустроили там места для отдыха, навели порядок. Заняло это несколько часов, и под конец, когда шум утих, к нам вылезла из-под дивана кошка! Её просто закрыли в квартире на 9 этаже и уехали! И если бы кто-то не вскрыл эту квартиру, она бы там могла и умереть от голода. Эту кошку мы тоже приютили и потом отправили в Киев. Нашли какую-то смешную собаку, которую даже пришлось однажды отвезти к ветеринарам, потому, что на неё сел клещ и у пса поднялась температура. Нашли по гугл-картам клинику, приехали, и оказалось, что они буквально первый день как открылись заново после обстрелов. Даже денег не взяли, хотя мы всегда настойчиво предлагаем. Собака тоже теперь живёт в Киеве. Под Бахмутом летом 2023 года приютили кошку. Очень умная и красивая была, мышей нам душила одну за другой. А потом забеременела, мы её выкармливали как могли. Там же, под обстрелами, родила пятерых прекрасных котят. Все они, как не сложно догадаться, уже тоже в Киеве, и у них всё хорошо. Поиски продолжаются)

Коли мене запросили в кінотеатр на перегляд цього фільму, я запаслася салфетками і думала буду ридати, але вже на 15 хв зрозуміла, що мій день зіпсовано. Я йшла дивитися фільм УКРАЇНСЬКОГО виробництва, а у фільмі половину "героїв" говорять гамняною мовою, це типу такий прикол ? Ну окей, могла подумати, що немає коштів на переклад, але він бляха був, англійську ж переклали, що не так з кацапською ? ДУЖЕ-ДУЖЕ розчарував фільм, я була зла і ні хвили не поспівчувала тваринам!!

Доброго дня. В кінотеатрах вікова категорія стоїть 0+ чи дійсно можна сходити на цей фільм з житиною 5 років? Дяккю за відповідь:)

Що потрібно зробити, щоб перекласти цей фільм і поширювати його для іноземців? Я за діяти обома руками. Сьогодні була в кінотеатрі, це вражаюче!!!

Для нас тварини, це домашні улюбленці, частинка нашого життя, а для них, ми цілий світ. Дякую тим хто не полишае тварин у біді.

Від трейлера плачу. Боюсь дивитися фільм 😭❤️ але йду в кінотеатр

Топ

Мій котик не витримав постійного стресу. У підвалі де ми ховалися були сусіди з собаками. В червні 22 його не стало, серцевий напад. Через декілька місяців натрапила на пост з притулку. Під фото з дуже сумним рудим котиком був напис, що його хазяйва лишили в коробці на вулиці, а самі поїхали втекли закордон. Не розумію як можна зрадити свою тварину😢Тож, тепер це руде дурбецало вже другий рік живе з нами❤

Як завжди! Відео ТОП! Україна понад усе.

Слава силам Оборони! Героям Слава! Переможемо!

Я дуже рада, що ми маємо наш український контент

Слава силам Оборони! Героям Слава! Переможемо!

Як завжди! Відео ТОП! Україна понад усе.

Я дуже рада, що ми маємо наш український контент

Іди нафіг Птушкін. Все життя тебе не дивився, бо ти на кцпів працював, підлаштувувався під них, дозволяв їм думати що ми з цими орками одне ціле...

Бідні тваринки .....

Вау!

Дуже хочеться подивитися цей фільм, але, боюся, жодного відра не вистачить ридати.. Здалася десь на половині трейлера 💔🥲

Дуже хочу подивитися, але не впевнена, що зараз моє серце витримає 😢 сподіваюся на те, що з часом можна буде подивитися платно на якійсь стрімінговій платформі або у онлайн кінотеатрі❤

Я вагітга на 6міс, 3 коти, які ніколи вулиці не бачили, з того часу як їх звідти забрали. Спочатку переїзди по селам. Потім, коли фронт приблизився дорога машиною з півночі на захід. Яке щастя, що знайшлась добра жінка, що прйняла всіх нас в свій дім. Безмежна вдячність людям, котрі приймали такі котячо/собачі сім'ї🙏

Підкажіть херсонці на якій платформі модна подивитись онлайн?🙏🏻 У нас немає кінотеатрів, а подивитися дуже хочеться і підтримати також

Wczoraj wieczorem obejrzałam ten film w kinie i mogę powiedzieć, że ten dokument, choć wygląda na "prosty", został nakręcony na bardzo wysokim poziomie i niesie ze sobą wiele znaczenia i bólu. Ten film zasługuje na to, aby zobaczyć go na całym świecie.Było wiele momentów, kiedy łza spłynęła mi po policzku więcej niż jeden raz i całe szczęście, że wzięłam wcześniej papierowe serwetki, bo po zakończeniu seansu cała moja twarz była mokra i opuchnięta.Słyszałam jak cała widownia ocierała łzy, szlochała i płakała, a czasami się śmiała. Ten film doskonale pokazuje zarówno straszne chwile okupacji, podczas których zwierzęta ginęły z powodu działań rosyjskich okupantów, jak i pięknych i bohaterskich ludzi (wolontariuszy i innych), którzy udzielali im schronienia i pomagali przetrwać w każdy możliwy sposób. Sama pamiętam, jak zawsze, podczas wszystkich alarmów, nawet w nocy, zanosiłam ciężku klatkę z moimi (już bardzo dawno zmarłymi) szczurami do schroniska. Bardzo wzruszające było słuchanie historii ludzi, którzy myśleli, że stracili swoje ulubione zwierzęta, ale ostatecznie zostali uratowani przez troskliwych ludzi i nasze służby ratunkowe. Było wiele momentów, które sprawiły, że bolało mnie serce, ale osobiście pamiętam moment, w którym nasz ulubiony pies saperski "Patron" przyszedł do ratowników, którzy stracili kończyny podczas rozminowywania i zaczął lizać amputowane miejsca. Sprawił, że się uśmiechnęli, obdarzył ich miłością i sprawił, że na chwilę zapomnieli, że nie mają kończyn🥺Był też trudny moment, kiedy często pokazywano nam wojskowego, który przygarnął psa na froncie i wysłał swojej córce wideo z psem. A potem, pod koniec filmu, pokazano nam, że zmarł, a teraz wszystkie te zwroty, które powiedział do psa, jego córki i żona powtórzają teraz temu psu😔Ten film sprawił, że przypomniałam sobie, jak rok temu często przekazywałam darowizny i zwracałem uwagę ludzi na schronisko w obwodzie kijowskim, które pomagało i leczyło koty i psy, które często miały poważne uszkodzenia różnych narządów z powodu wojny rosji przeciwko Ukrainie.Było mi też smutno, bo ten film przypomniał mi znajomość, która wydarzyła się zaledwie tydzień temu.W ciągu dnia wracałem do domu od ukochanych bliskich i po drodze podbiegł do mnie mały, kulawy piesek rasy Jack Russell Terrier. bawić się (jak pies Patron), ale ku mojemu zdziwieniu, mimo że był rasowy, wyglądał jak bezdomny. Bardzo chciałam go nakarmić, ale zanim zdążyłam otworzyć teczkę, podbiegł do mnie młody chłopak i przeprosił za psa, który mógł mi przeszkadzać. Sądząc po jego ubraniu, mogłem założyć, że był albo bezdomnym, albo imigrantem. Dzień był słoneczny i przyjemny, więc wyglądał na trochę zdenerwowanego, więc zdecydowałem się z nim porozmawiać. Tak się złożyło, że zaczęliśmy rozmawiać i po dość długiej rozmowie dowiedziałem się, że tak naprawdę jest to przesiedleniec wewnętrzny z miasta przyfrontowego w obwodzie donieckim, a jego matka zmarła w Mariupolu. Opowiadał, jak on i okoliczni mieszkańcy przetrwali w Mariupolu do 2022 roku, a następnie, tuż przed zdobyciem Mariupola, udało mu się w cudowny sposób opuścić Mariupol i dotrzeć do jednego, obecnie frontowego miasta w obwodzie donieckim. Opowiedział mi, kim był przed wojną, jak się okazało, że miał własną firmę i był bardzo zamożny, ale co mnie miło zaskoczyło, to to, że powiedział, że cieszy się, że stracił te wszystkie pieniądze, bo teraz ma stać się osobą o wiele bardziej humanitarną, wrażliwą i uczciwą, kierującą się zasadami i bardzo ceniącą innych ludzi i swoje życie. Jak się okazało, opuścił to miasto całkiem niedawno i bez pieniędzy i innych rzeczy, na szczęście jak twierdzi, jedzie do ośrodka dla przesiedleńców wewnętrznych i szuka pracy i mieszkania.Mimo, że jestem osobą bardzo dotykową, rzadko przytulam nieznajomych, z wyjątkiem dzieci, emerytów, osób, które płaczą na ulicy (bo od liceum wiem, jak to jest być samemu w swoich myślach i uczuciach, jak ważne jest to nie być obojętnym na łzy nieznajomych i starać się im pomóc jak tylko się da, najważniejsze, co sobie wtedy uświadomiłem, to to, jak ważne jest, aby po prostu zostać wysłuchanym i najważniejsze, aby zostać usłyszanym) , gdyby ludzie byli dla siebie milsi i bardziej uważni, świat byłby lepszym miejscem do życia. Chociaż rzadko przytulam nieznajomych, bardzo chciałam go przytulić, bo dawno nie spotkałam tak szczerych, uczciwych, miłych, otwartych i bardzo pryncypialnych ludzi jak on, bardzo mi mnie przypominał i był jednym z takich ludzi, którzy przywracają mi wiarę w uczciwych i wspaniałych ludzi. Zatrzymał mnie i powiedział, że jego ubrania są bardzo brudne i zakurzone i nie spodziewa się, że nie chcę, żebym się „ubrudziła”, ale zapewniałam go, że dla mnie to nie jest wielka sprawa i że chcę to zrobić, bo on był bardzo miłym i dobrym człowiekiem. Wzruszył się i długo siedzieliśmy na trawie w parku z jego kulawym psem, którego zabrał ze sobą ze swojego miasta. Bolało mnie, jak ten pies był wyczerpany fizycznie , kulawy i bardzo bał się głośnych dźwięków. Potem zaproponowałam, że zjem moje naleśniki bananowo-orzechowe (które sama upiekłam po raz pierwszy, akurat podczas wizyty u krewnych). I chociaż nie mieliśmy talerzy, my razem ze szczeniakiem zjedliśmy prawie wszystkie 20 naleśników. Cieszę się, że zjedli moje naleśniki, bo tak wyglądały. Ale bardzo miło mi było spędzić z nimi czas i mam nadzieję, że jeszcze kiedyś go tam spotkam🩷 Dziękuję, że otworzył przede mną swoją duszę, dziękuję, że nie wstydzisz się płakać i śmiać się razem ze mną🥺Dawno nie spotkałam ludzi tak przyzwoitych i podobnych do mnie wartościami i charakterem. Byłby wspaniałym człowiekiem cudowna przyjaciółka i bardzo bym się cieszyła gdyby taka dobra i uczciwa osoba została moją przyjaciółką.Cokolwiek by to nie było, chcę żeby teraz wszystko było z nią dobrze🩷😔🐶

Мы с мужем тоже спасли очень много собак прикванных цепями. Брошенных во дворах

Хочу щоб закінчилась війна і всі тваринки були здорові і щасливі з хорошими господарями…. Це неймовірна біль. Дякую всім хто допомагає тваринам! Допомагаймо тим, хто рятує тварин!

❤❤

Щиро Дякую Вам за Вашу якісну роботу. ✌️❤️🇺🇦

Розїбалась з одного триллера.. не знаю як можна витримати цілий фильм

Нікол не кидайте тварин, люди. Без вас вони просто не зможуть і вони вам безмежно довіряють. Завжди залишайтись людьми, як би важко не було

Я купила квиточок на сеанс, щоб подякувати автору та команді, але повний перегляд фільму не осилю. Дуже вдячна людям, які ніколи не проходять повз голодну та хвору тварину. Це не подвиг, а норма для кожної адекватної людини.

Я з Дніпра. Я пам'ятаю той приліт у міст. Чути було далеко. Так я теж залізничник. Камишин і до нас приїзджав. Говорив з нами усіма. Шкода що він тепер на іншій посаді...

Дивно що немає історії "Сіріуса".

Цікаво, я правильно розумію - цей фільм ніколи не з"явиться в перегляді в інтернеті і в ютубі? бо прочитала ваш текст - "перший проєкт, який не можна буде подивитися в ютубі."

Розумію, що буду багато плакати, але дякую, Антон.

Сьогодні ми були на перегляді цієї стрічки. Вражає... Дякуємо що фільмуєте нашу таку історію війни, це дуже важливо. Люди героїчні! Низький уклін!

Я тільки подивилась трейлер, а вже плачу. Дякую за роботу, це дуже важливо та цінно, але навряд в мене вистачить сміливості та сили його колись переглянути 😢

Щойно з кінотеатру Просто щиро і від усього серця- дякуємо за фільм Антону і усім причетним ❤️❤️❤️

Ходила в кінотеатрі на фільм. Тяжкий... Вперше бачила щоб зал сидів в повній тишині до кінця титрів і в тишині виходили..

Виїжала з Ірпеня з величезною сумкою, в якій був мішок вет.корму, який купила за 2 дні до початку війни, документи і пес, більше нічого не брала. Ніколи не зрозумію «людей», які виїжали автівками, лишали тварин зачиненими - цьому немає виправдань. Після деокупації мого міста, повернулася, в цей час почали приїжати люди з Маріуполя, більшість - без нічого, які пройшли ад, фільтрацію кацапів, але не лишали своїх домашніх улюбленців 🥹🥹☺️

Я вот вышел буквально 5 часов назад с Вашего фильма…. Это просто без слез не возможно смотреть