Іван Нечуй-Левицький - український прозаїк і драматург, етнолог, фольклорист, педагог.
"Іван Нечуй-Левицький - се великий артист зору, колосальне, всеобіймаюче око України", - так про видатного письменника написав Іван Франко.
Батько письменника був священником (це була практично єдина професія, де українець того часу міг заробити гроші і просунутися по службових сходах до престижного соціального статусу і положення у суспільстві), тому Іван з дитинства міг спостерігати за побутом старосвітських попів, їхніми звичаями, стосунками з селянами, чиновниками та дворянами. В семилітньому віці Івана віддають в науку до дяка, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі, а в чотирнадцятилітньому віці він вступає до Київської духовної семінарії.
Роки спостереження за життям духовних осіб не проходять даремно, письменник створює
сатиричне, соціально-побутове оповідання антиклерикального спрямування «Афонський пройдисвіт».