Ця книжка прекрасна саме тим, що її можна читати на декількох рівнях, і, на мою думку, автор наповнив її такою кількістю алюзій різних рівнів щоб її цікаво було читати і вдруге, і втретє. Мені рідко хочеться перечитати книжку, а цю захотілось перечитати в ту секунду, як я її закрила. Найбільшою помилкою, як на мене, є наламування собі кайфу від чудового триллера і детектива записуванням та вишукуванням аллюзій. Це як вперше кататись на американських горках, і кожних 2 секунди зупиняти атракціон щоб щось сфоткати. Тому перше прочитаття це звісно відчуття. Переживання, страх, роздратування на Андрія що він такий тупий, йому он і пісня каже, і дві ягоди як в матриці, а ти тупий не шариш!!!! І Харитон, і монети (а якби ми сіли в такий поїзд, то чи не намагався б наш мозок такі явні натяки пояснити якось науково?). Це огида від міста та його мешканців, від відчуття, як в Булгакова, що демони кращі за людей. Від небажання прощати нікого. Я читала вперше цю книжку влітку 2023, і мені дуже боліла байдужість. До смертей дітей особливо. Автор, як Фаулз, пропонує нам 2 варіанти історії на вибір читача: -ЛОГІЧНИЙ психіатр все пояснює: це підсвідомість у комі будує світ з частинок життя, яке знає герой. Аліса стала Галою, Надійка це ненароджена дитина, яку Андрій намагається врятувати, пояснюються звідки алюзії на Босха та інші речі. - МІСТИЧНИЙ. Де ми вже можемо, якщо хочемо звісно, досліджувати всі значення містичних персонажів та звідки вони походять, але це вже цікаво робити коли читаєш вдруге, коли ти вже знаєш сюжет і помічала деталі, на які не звертала увагу раніше. Я не згідна, що це книжка вгадайка. Перетворювати цей доволі філософський та глибокий твір з роздумами про гріхи (смертні та овечі), спокуту, сенс життя та прощення, чи все можна пробачити? Так от зводити це все до вгадування алюзій якось мілко. Я впевнена що алюзії це лише невелика частина історії, бонус для заучок (від пошуку яких я відчуваю не менше задоволення, ніж від прочитання самої книжки). Вийшла прямо рецензія. Не знаю чи ця книжка так би сильно мене зачепила до повномаштабного вторгнення, бо я мало цікавилась військовими діями. Але я її прочитала через півтора роки після повномаштабного вторгнення Росії в Україну, і тому і персонаж Андрія, учасника бойових дій 2014 року, легіонера, був для мене особливо сумними. Усвідомлення власної байдужості протягом перших 8 років війни може бути спокутувано лише вибором діяти. Бо, як казав сам Андрій, якщо щось сталось погане, це не моя вина. Але якщо я міг допомогти, і цього не зробив, то це вже моя.

Як на мене, Дора втілення цікавості. Просто цікавості. Це гарно було видно по їхній дорозі в потязі. Сліпий чел сказав Дорі, що вона багатьох погубила, а вона відповіла, що лише кішку (приказка Цікавість кішку погубила) + вона ніколи не давала прямих підказок. Вона лише всім цікавилася, задавала правильні запитання, там наче навіть момент був, коли головний герой сказав їй щось про те, що вона йому давала підказки, а вона перелякано сказала, що лише задає запитання

Добридень! На обкладинці око гайстра, або ж лелеки. Гайстер це прізвище головного героя, і також у книзі іде прив'язка до птахів, тому обкладинка своїм символізмом дуже доповнює саму історію

Назва річки не єдина від силка до фінської міфології, сам принцип пекла - Проживання найгірших моментів свого життя знову і знову - теж звідти взятий. А образи черниці, жаби і ще багато інших - це все з картини Босха а стільки Жирних натяків на пекло на початку, на мою думку, для того, щоб читач зрозумів, що головний герой помер. Тому такі книги дуже круто періодично перечитувати

Насправді хлопчик Ієронім дійсно відсилав нас до картини Босха. Я звернула увагу не тільки на його дивне ім'я, а й на нестандартний колір його джинсів - зелений, з кишені яких стирчало дзеркало, що саме по собі дивно. І на картині Босха дійсно є зелений демон, до сідниць якого прикріплене дзеркало, в яке відображається ще один чорний демон, разом з оголеною жінкою, на грудях якої сидить жаба. І в буквально наступній сцені книги ми знайомимось з жінкою, з брошкою у вигляді жаби на грудях. Цей елемент картини розповідав про відплату тим, хто піддався гордині, тому де дуже довго я розцінювала черницю - як уособлення гордині, а бармена - заздрості (через сліпоту)

Для мене Дора це алюзія на Пандору і відповідно скриньку Пандори. Пандора з цікавості відкрила скриньку, яку не можна було відкривати, а коли закрила, то на дні залишилась лише надія (або Надія). В книзі прямим текстом написано «скринька Пандори» про ящик, в якому Дора прислала Андрієві в готель Біблію. Тобто Дора для мене тут уособлює цікавість. Вона допомагає Андрію в стилі «роби, що завгодно, тільки от це єдине робити не можна 😉». І зрозуміло, що гг обовʼязково це і зробить 🙃

Той випадок, коли моя власна необізнаність дозволила насолодитися твором :) Проте, коли в книзі почало з'являтися містика, я сподівався, що автор все пояснить без неї. Я помилився. Дякую за відгук

Вам було важко читати, бо ви зрозуміли, якщо не всі, то більшість відсилок, я не на стільки шарю в цих темах раю та пекла, тому в мене не було відчуття нагромадження. Зараз обдумуючи сказане вами, в мене складається враження (з огляду на те, що герой поселився в 7 номер, тобто це було його 7 коло, чи спроба, не знаю як назвати), що Еребович як наче намагався допомогти йому, підштовхнути, вказати, щоб він швидше зметикував куди він потрапив і що йому треба робити. Всім героям, які були в пеклі, дали папки, куди помістили їх страхи чи спокуси. Типу, впораєшся і проживеш своє краще життя - що тобі робити в пеклі? Скористаєшся своєю спокусою - ти там, де треба. Не знаю, чи побачили ці демони пекла щось в Андрієві, чи вони з усіма так чинять, але його наче вели, підказували, щоб він зрозумів свій гріх і виправився. якось так

Дякую за цікавий розбір. Я читала цю книжку після дуже довгої перерви в читанні в принципі. Жодних очікувань щодо неї не мала (чула лише щось типу "гідна книжка"). Тому мені все враження лягло на чистий аркуш, і я отримала справжнє задоволення. Згодна з думкою, що деякі алюзії аж занадто в лоба. І навіть без промовистих імен історія все одно працювала би. Але для мене це не псувало враження. Я дозволила собі сприймати твір як строкату мозаїку, яку складає наш мозок, шукаючи і знаходячи зв'язки там, де їх нема, натяки там, де вони не звучать. Це ця властивість мозку все пояснювати і обґрунтовувати. Дора - хіба не Пандора? Десь під кінець твору герой згадує як раз скриньку Пандори. Ну, і Дора грає на цікавості. Провокує пхати носа на "заборонену" територію. Мені це Пандора. Тим більше, тут тобі і Харон, і Мінотавр, чом би Пандорі не опинитись у компанії. Цікаво, чому Ксенію всі називали Оксі? Чому Галу звуть Гала (єдина Гала яку я знаю, - дружина Далі)? Окей, Христина - натяк на Христа? Відрубані руки знову ж таки... Що мене бісило - так це людина з намальованим обличчям. От прям бісило. Все інше - на ура. Ще була асоціація з пізньорадянським фільмом "Город Зеро" (де герой не може втекти з міста, яке сповненне дічі і абсурда). Ну і майстер і маргарита, так. Але "Пітьма" на мій погляд значно цікавіша за майстра. От прямо на десять щаблів. Я би поставила з 10-ти балів напевно 9-ку. Чи то може я зголодніла за читанням, чи хто його зна. Але книжка вартувала мого часу!

Це ви ще забули про продавчиню в кіоску, яка курить кальян (як гусениця в Алісі), і каже що заведе на іншу сторону гриба. І взагалі мільйон алюзій на Алісу) і ці діалоги з Дорою теж як діалоги Алісі!))

Книжку читаю вдруге за рік. Вона крута. Зрозуміти твір мені допомогло дитинство в 90-х і у провінційному містечку. Там, до прикладу, монети на торпеді у водія були нормальним явищем і не перебором. Відсилку до фінської міфології пояснює сам автор: там у пеклі кожен переживає найгіршу версію свого земного життя. Саме тому жінка кілька разів випадає з вікна, наприклад. Так що Туонь як раз в тему)

Чекайте. Андрію не треба було їхати в «богом забуте містечко» до своєї загинувшої колишньої дівчини, вони ж в одному місті жили. У Буськів Сад він поїхав по своїй роботі. І поїхав він у відрядження не через те, що йому «потрібні гроші», як Ви сказали. Щось Ви зав‘язку трошки вільно коментуєте, не за текстом.

Сподобалось ваше розуміння цієї книги. Від себе хочу додати, що ви нічого не сказали про відсилки до Кінга в між тим вони були і досить багато. Ну і алюзії мають бути доступні для людей з різним читацьким багажем, навіть тим хто не читав Данте і не знається на демонології, тому вони ту і є найрізноманітніші. Дора як уже написали вище то Пандора яку згубила цікавість, але Андрію вона каже ви не кішка, натякаючи що він не від цікавості помре. Ну і загальний концепт для мене це все ж таки про важливість вибору.

дякую, завдяки вашому відгуку зрозуміла, що мене в цьому романі мучало - оце випинання алюзій прямо у очі: ось вам і Харитон, і річка, і лодка, і монетка, і (с)ад, і "той бік" - простіше вже було прямо написати

Цікаво було подивитись ваш розбір) не знайшла тільки відсилку до Ганни Улюри для порівняння. Можете показати?

Люблю, коли так глибоко копаєш у книжки 😍 Я цю ще не читала, але під таким соусом вона здається більш інстригуючою

Дуже схожі враження. Читання нагадувало проходження комп"ютерної гри, де для читача - справа честі відшукати всі приховані секретики на конкретному рівні, а надмета - взагалі потрапити на прихований бонус-рівень. Це було цікаво, всі ці вимальовані схеми. паралелі, посилання. Але сам роман від цього не переставав бути таким відверто моралізаторським твором з досить-таки прямолінійно прописаними істинами. Волга впадает в Каспййское море, всі рішення мають свої наслідки, а діти не мають помирати. Дору я сприйняла як алюзію до цікавої Пандори (і наслідків цієї цікавості), а щодо Суботи - побачила алюзію на шабаш (що, власне, відповідає його стилю поведінки)

Дуже люблю такі розбори. Плану читати цю книгу наступною, дякую!

Дякую, було цікаво послухати. Я сьогодні дочитала. Я ще побачила відсилки на Алісу - Дора читала книжку "як читати Алісу", кролик, а ще на вокзалі, коли Андрій зійшов з потягу, то продавчиня в кіоску, яка покликала Харитона - то гусінь з Аліси. Може ще щось, але я побачила ці 3.

Дяка за цікавий відгук! Я напевно повністю подивлюсь коли прочитаю сам роман) бо хош не хош, а спойлери все одно будуть, більше люблю такі розбори коли вже знайомий з текстом😉

Дякую за чудовий книжковий огляд😊

Дякую! Таки візьму читати.

В одному з інтерв’ю Павлюк розповів, що Буськів Сад - пекло за фінським зразком, через це і річка, мабуть, не Стікс, а Туонь

Аааа, в нас дійсно схожі враження. Іноді хотілось піддакувати вголос. 😂 Про Баала навіть не подумала😅 В деяких моментах незрозуміло, бо стільки можна підставити під відсилки. Виявляється, є відео з презентації та розмови з Павлюком, мені в коментарях радили подивитись, бо він там говорить про це все. Дякую за відео ❤

О, у мене ця книжка в бажанках 😊 колись дуже радила її однокурсниця, але руки ще не дійшли

Вітаю Будь ласка, поясніть хтось про черницю і сліпого, це ж теж якась відсилка? Дуже цікаво

Так багато алюзій. Але коли більш, ніж половини із них не знаєш і бачиш, читати простіше)

Дякую за чудове відео! Прочитав останні 60% книги за ніч, надзвичайно захопило))) До речі, мене теж горіло з "Highway to hell" і "БУСЬКІВ АД" 😅

Дякую за огляд, це дуже цікаво)

У мене залишились спойлернуті питання, може хтось тут зможе відповісти: Як так сталось, що Андрій вперше зустрів Надю під час похоронів матері вперше, ще до пожежки? А ще мене трохи збентежило, що Андрій наче сам себе збив і в якийсь момент в Києві опинилось 2 Андрія. І де потім зник той, що був у машині? Нам кажуть що на нього завели кримінальну справу і трохи не по собі через це.

Можна, будь ласка, посилання на аллюзії.

Дякую за розбір! Ви доповнили мої здогадки щодо цієї книги. Дуже хочу спитати, що то за курси, що Ви проходили з письменництва, бо я теж туди хочу? :)

Туонь була використана не просто так. Це натяк на фінський варіант пекла. Де ти після смерті знову і зернову проживає своє земне життя. Так як і жителі цього селища. Вони весь час повертались, повторюючи свої вчинки. А такі активні натяки на пекло були для героя, а не для нас. У нього гає книжних полицях лежали джинси замість книжок

Я вважаю, що всі ці претензії розвіються в кінці, адже всі ці події це грубо кажучи сон. А сон не може брати образи з нічого

Купив цю книгу пару тижнів тому. Прочитав за три заходи. Добив сьогодні вранці. Сподобалось.

Мені ще обкладинка асоціюється чорною дірою катакомб посеред білого снігу)) На захист книги та автора скажу, що якби не його сто п'ятсот натяків на Харона та інші алюзії, то така, як я, наприклад, не докумекала би, що до чого)) Думаю, завдяки цьому книгу можуть зацінити ширше коло читачів, ніж якби вона була написана більш вишукано. А ще через суржик і загалом тон оповіді я не сприймала книжу як щось серйозне, мені здавалося, там усе на гуморі та стьобі, тому вона мене не бісила))

Стосовно суржику, то є бесіда з автором "літературний вечір з І.Павлюком" (рік тому), де він пояснює цей момент. Можете знайти в ютуб. Якщо коротко, то так і задумувалось, щоб було так по-живому ) І взагалі це дуже пізнавальна розмова з ним, що дозволяє краще зрозуміти роман.

От після всього сказаного, хочеться сказати - напишіть книгу. А ми її з радістю душно розберемо

Добрий день! Не знайшла розбору Ганни Улюри.

Як добре, що я не знайома з багатьома цими творами і алюзій не зрозуміла 😁 Спочатку я думала, що сцена у поїзді це вавка в голові гг, типу набухався і от маємо Потім я думала, що Буськів Сад це не бувально пекло, а просто місце, де все погано і тому такі відсилки на пекло Зрозуміла я, що це пекло (ну, взагалі я думала, що чистилище) десь на третині книги, коли Андрій побачив, що кладовища немає, а мертву Галу викинули в річку. Але остаточно до мене дійшло десь в кінці

не знайшла посилання на альтернативну рецензію в описі (

На обкладинці око лелеки)) Тема пташок в книзі теж цікаво розкрита

Гарний обзір, дякую!

Прочитала книгу на одному подиху. Дуже сподобалась, дякую за розбір, але я не зрозуміла людину з обличчям маски...хто він?

Про турнь. За фінською легендою це пекло, де люди вічно проживають своє життя. Те що в книзі і було

Автору дуже добре вдався прийом "червоний оселедець". Я майже до кінця вважав маньяком іншого персонажа і тільки після жарту про клізму я зрозумів хто є справжнім Звіром. Книга має багато відсилок до "Божественна комедія", автора Данте Аліг'єрі та Стівена Кінга. Оскільки це книги не мого жанру, я їх не читав, то всі ці алюзії я спочатку не викупив. І тільки дивлячись рецензії інших я осягнув весь тот пласт, що я пропустив. Але і без цього книга мене дуже захопила. Під кінець мені складно було відірватись. Книга написана дуже кінематографічно. Мені легко уявити весь цей твір у форматі серіалу (але таке я би не дивився, бо моя уява сформувала вже образи і не хотів би це змінювати). Згодом, я хочу перечитати цю книгу. Мені вже не треба буде концентруватися на сюжеті і я хочу сконцентруватися на моментах які міг пропустити. Велике дякую автору за чудову книгу!

Дора це Пандора. Андрій назвав її ім’я несвідомо, коли відкривав посилку він неї

Алюзія на картину Босха «Сім смертних гріхів», де персонажам притаманні ті чи інші гріхи

Огляд без спойлерів - і одразу детально передісторія головного героя. Дякую. Добре, шо я встигла іяора третину прочитата

Дора це алюзія на скриньку Пандори

Я чогось подумала, що Дора, то взагалі "Даша слідопит" , бо англійською "Dora the explorer"😅. Хто зна, хто зна

ой! як мало підписників у такого якісного контенту!

Привіт від "душніли" не філолога, але буквоїдки. Думаю, можна підчистити лексично певні вислови типу "казалося" (здавалося), "як можна" (якомога). Прошу приймати не як критику, а як побажання. Нехай квітне український буктьюб! :-) успіхів, доброго здоров'я

Харитон Еребович, це я думаю вплив стругацьких. У них дуже багато такого " в лоба", як ви кажете. Там також у персонажів дуже промовисті імена в цьому стилі. Особливо, якщо ви почитаєте і згадаєте "понеділок починається в суботу" все стане на свої місця.

Дора дає йому ящик Пандори. Пандора вона)

В оригіналі суржикомовні персонажі розмовляли говіркою людей російської глибинки. На обкладинці око лелеки (гайстра).

Дійсно, пані, Ви дуже розумна і дуже душна))

Після прочитання книги дізналася, що таке алюзії)) Мені книга сподобалась, я і половину відсилок не побачила, мабуть, тому з таким захзїї прочитала

Для мене Дора була вілсилкою на Чеширського кота з «Аліси в Країні Чудес». Зʼявляється раптово, дає чудернацькі підказки

Посмотри интервью Павлюка про эту книгу, он там много поясняет.

Я не впевнена скільки слів необхідно писати щоб Ютуб просував відео, тому напишу ось стільки

Можливо Субота це відсилка до суботи в юдаїзмі, коли ортодоксальні юдеї відпочивають. Поліцейський Субота нічого не робить, і головного героя відмовляє від розслідування (тобто нащо шукати у суботу ягня, що впало у рів) , своєрідний фарісей, який приймає правила гри цього пекла.

Боже, я думала у відео будуть розкриті алюзії які я не змогла розшифрувати, а оказалося що це півгодини душнільства Справді не зрозуміти хто така Дора? Там же в книзі це чорному по білому написали ._.

Якщо ми чогось не до кінця розуміємо - це ще не привід називати книгу смішною або недолуго написаною.

(крім іншого що вже було в коментарях) Номер кімнати 7 відсилає не до кола пекла, а до сьомого смертельного гріха - "Лінь", який є основним грехом головного героя) там було багато міжрядкових натяків на це, а також один жирнючий (в стилі натяків на Харона) наприкінці книги. Є думка, що жаби також відсилають до цього смертельного гріха) але і про Баала цікаво, має право на життя

Це відгук, який найбільше збігається з моїми думками. Мені не сподобалась книга. Це просто смішно наскільки алюзії очевидні і зайві. Якщо коротко, це вінегрет, затягнутий і, певно, для підлітків. Дорослих має крінжити від Еребовича, червоного кабріолета і Матриці. 😵‍💫 Досить було класного детектива, похмурої атмосфери провінції, складного героя. Ставлю трійку лише за образ цукрового заводу і наявність маніяка.

В огляді від Сандри є припущення, хто така Дора. Авторка вважає, що це Пандора

Було цікаво слухати про алюзії , але дуже напрягала Ваша думка

Дора - це персоніфікована Цікавість. Це сам автор каже у властивій йому прямолінійній манері:) "Не слухайте її... Вона багато кого погубила", - каже бармен. "Лише кішку!", - обурилася Дора. "То що за кішка?", - питає Андрій. "Цікавість кішку погубила, чули?" 😂🤷 Ну отак, маємо те що маємо 😅

У мене взагалі відчуття що авторка відео не читала твір, а подивилась якийсь скорочений переказ 😒

Блін, такий крутий пізнавальний контент на тему літератури ще й підною мовою.))))Лайк і коментар для просування,так тримати)

Він не є батьком дитини. Це точно. І це ясно з самого початку.

Дякую за цей огляд(найкращий,який бачила на цю книгу) відкрили мені дуже багато карт

Автор розповідав про те що він використав концепцію пекла з фінської міфології, де людина по колу проживає своє найгірше життя, ось чому річка має таку назву

На моменті з Харитоном Еребовичем Баалюком заволав як гібон

Я не знаю чи бачили Ви це відео. Тут автор пояснює свої алюзії ukposts.info/have/v-deo/h3ydrm6lo3ycr3k.html

Ви своїм відео довели, що алюзії некарикатурні, адже ви їх невірно зрозуміли. Наприклад, Ілларіон сказав за півтора роки до вашого відео, що Дора - це пандора, цікавість, яка підказує Андрію що запитати. І це тільки один приклад. Принаймні половина алюзій про які ви говорили не є такими, що задумувався Ілларіон. Апдейт: забираю свої слова, майже всі алюзії не туди. Це було надзвичайно важку слухати.

Для мене це було око якогось звіра, типу вовка альбіноса )) А виявилось, що це око птаха (гайстер якраз), автор сам підтвердив в якомусь відео.... Стосовно алюзій - вони часто тут занадто в лоба.. Здивована що не вгадали Дору - наприкінці там майже прямим текстом написали що то ПанДОРА з її скринькою... Хоча всі давньогрецькі міти я зчитувала майже одразу (можливо тому що в школі я цим цікавилась дуже)... Тому для мене майже всі алюзії на міти були як той Харитон.... Єдине що я не вловила коли читала - то якраз хто були та дивна парочка бармена й чорниці... А взагалі книга мені цікаво читалось, алееееее... не сподобалось, що дуже просто вгадалось хто там вбивця, бо там була одна фраза про запах (здається) в першій частині книги... А наприкінці зламати ще 4-ту стіну... ну таке

Око не ягняти, а лелеки. В оригіналі суржик був російський

Я не знаю, навіщо я це слухала. Вже років зо два, як існують розбори від самого автора. В цьому розборі стільки помилок, скільки пафосу. Дякую, але мені не сподобалось.

какое же у мери шелли чудесное имя, прекрасная киса 😌 спасибо большое за новое видео! 💛

Дякую, мені було цікаво вас слухати. Я теж не визначилась, чи мені подобається ця книга чи ні. Я ії дочитала, а це означає, що скоріше так. Згодна, що натяки були дуже "товсті", але я думаю, що автор хотів щоб ну всі всі читачі здогадались. Сама книга гарно виглядає, ії приємно тримати в руках, вона з чорним книжковим блоком, і цим таємничим оком. Чи раджу я цю книгу, так почитайте, якщо любите містику, детективи і трилер. І так, мені теж здається, що за цією книгою якось знімуть фільм)

Стосовно Харитона. Харон, син Ереба це перевізник через річку Стікс. Саме для нього покійникам клали монети як плату за перевезення в Підземний світ

Я прочитав цю книгу. Дуже важко було читати, але було цікаво читати. Перший раз, коли складність читання і цікавість поєднались в одній книзі. Будь-яку книгу жанру фентезі, фантастики, соц. психології, яка мені цікава, я пожираю за ніч/добу. Цю книгу прочитав за 3 доби. Прочитавши книгу, дуже сильно задумався. Там немає класичної боротьби зла з добром, вона більш жорстка за відьмака зі своїм принципом меншого і більшого зла. Самий жорсткий момент із відьмака в психологічному сенсі (фінал бою проти Вільгефорца і майбутня доля Цирі по сценарію магічного кола, смерть відьмака і Йеніффер, розпач) і рядом не стоїть з піковим навантаженням на психіку читача в книзі «Я бачу, вас цікавить пітьма». Довго думав і вирішив, розглянуту цю книгу без аллюзій. Тобто в моєму розборі гг не знає про Босха, матрицю, Данте і т.д. Він просто опинився в химерному місті, яке живе по своїм правилам. Я злякався, мені реально стало страшно. Буськів сад це опис будь-якого невеликого міста, де є голова, шериф, лікар і пара медсестер. Антураж і все інше - це копія будь-якого містечка чи села. Але автор дуже яскраво показав, що у будь-якого містечка є своя темна сторона. Не хочу спойлерити, але ця книга мене змінила. Я чітко і ясно зрозумів, що теорія автора про абсолютне зло - вірна. Ти ніколи не будеш знати, який бекграунд у людей, що тебе оточують. Веселий і добрий лікар може виявитися серійним вбивцею. А жінка, з якою ти кохався і яка розказувала сумну історію про свою новонароджену дитину, що померла через 10 хвилин після родів, але була названа твоім іменем. Ця жінка насправді вбила свою новонароджену дитину, а всім своїм чоловікам розказувала сумну історію, що її дитина родилась, прожила 10 хвилин і вона встигла ій дати імя, кожного разу це імя буде співпадати з іменем її коханця. Дуже жорстко.

Котэ в кадре - +100500 к уюту ролика. Спасибо!

А як вам алюзія на Алісу в країні чудес? Де першою людиною, яку зустрічає герой вийшовши с потяга, була продавчиня в кіоску, яка курить кальян😄 першим створінням, яке зустріла Аліса, впавши в діру, була величезна гусениця, яка також курила кальян. Ще Дора в потязі читала книгу "Як правильно читати Алісу в країні чудес"

Ще поки дивлюсь відео… прочитала вже книгу, але блін в якому моменті ви побачили йому потрібні гроші і він радо вирушає в Буськів Сад? Фантазія домалювала😂

Хто така Дора, бармен і черниця??? Я до кінця книги так і не розібралась

Дуже пізнавальне відео вийшло. Не дарма я так і не наважилася на цю книжку.

так хто ж душив Оксі?

А може Бузків Сад то до Дублінців Джойса? " ... як сніжинки, кружляючи, несуться через усесвіт і тихо падають, наче вирок неминучої долі, на всіх живих і мертвих" А ні, маячня якась ...

Око - це журавель Дора - це пандора Чому туонь, а не стікс? Бо пекло в книзі саме за фінським зразком. Де грішники постійно проживають свій найгірший сценарій життя. Еребович - це для того щоб підкреслити який Андрій тупий. Що він тупо не помічає ОЧЕВИДНОГО. Йому в лоба сказали, що ми веземо тебе в пекло, а мій батько Ереб цар потойбіччя. А Андрій просто тупить.

Дора - це Пандора

Те саме, дуже важко йде, бо все намішано. Чат джипіті міг би написати таке, мабуть)) А ще головний герой страшенно нудний тип. Перші глави ледь можна витримати. Ви так добре розповідаєте, не хочете записати короткий переказ?😅

Я б хотіла мати вашу самовпевненість називати Ілларіона наївною літературою.

Єєєє ти випустила це відео! Воно розкішне, дякую!🖤 Нарешті такий повний і не захопливий огляд на Павлюка є на укр буктьюбі👏. Тааа я чомусь очікувала більшого, але цих алюзій настільки багато і вони настільки пов'язані і очевидні, що стає нецікаво. Я вражена, що автор стримався і не написав сцену відвідування Гайстером турагенції де йому б рекламували тур до пекла. Але зв'язок з гайстером/бузьком збережено, тому рахуємо, що квиток йому все таки продали👍. Навіть саме ім'я Гайстер мене відразу наштовхнуло на Майстра Булгакова, ніби ця подорож пеклом це те, куди міг би потрапити його герой, якщо б Маргарита не взяла крем і врешті покінчила з життям. Але цікаво як його було звати в первинному тексті: гастер/гайстер. Бо я вже, мабуть, занадто вигадую😅. Ще доволі коробить ця відсилка на Матрицю. Не розумію для чого робити аж такий виверт і поєднувати Морфеуса з пігулками і усвідомленням реальності, якщо тут герой з провалами пам'яті очевидно буде не повністю відбивати, що він проходить свою ініціацію в персональному пеклі. Хіба це для того щоб ми точно розуміли, що Гайстер не надійний оповідач і його свідомість затуманена вживанням ягід. Щодо Дори, я чекала, коли вона скаже: "А зараз, діти, допоможіть Дорі підказати гг куди він їде". Але коли ти сказала про хустку, вона мені здалася, знову ж таки, відсилкою до Фріди Булгакова, яка так і мається з хусткою, бо ж Маргарита її не врятувала. До речі, ця дорога в потязі, в богом забуте містечко, нагадала мені "Мерця" Джармуша. Але там вся дорога Деппа була такою ефимерною і розмова з машиністом не подавалася в лоб як розмова з дияволом. Щодо Харитона Еребовича Балюка заволала чайкою. А так можна виявляється було? 🤦 Хоча зпершу цей чоловік в червоному одязі, мені здався, алюзією на Данте, на те, що тепер він проведе героя пеклом. Але Харон-Харитон, ок👌. Ще на думку спало порівняння з Марком Проклятим (він же Пекельний😎), який так багато зробив поганого, що тепер має перекрити це все такою ж кількістю добрих справ, щоб нарешті він був пробаченим і його душа потрапила до раю. Незважаючи на це мені все ж таки хочеться прочитати, навіть, мабуть, ще більше 😅 Гадаю, якщо книгу можна так обговорити, то вона вже точно непогане чтиво😄

А мені сподобалося. Суміш Кінга та Булгакова з українським колоритом

Я читала у автора "Білий попіл", і крім ідеї, мені там нічого не сподобалося . Написати "Вій" в жанрі детективу - це вау! Але автор не визначився чи в нього любовний роман, чи горрор. Тобто спочатку "а вони всі вмерли", а потім Болівуд з віднайденими родичами і приторно солодкий фінал, який винагороджу вбивцю і не пояснює хто знищив половину селян, оті всі кола проти нечисті тощо 🤷 Коротше кажучи, як сценарій для серіальчику по пів годинки ввечері робочого дня - ОК, як книга 🥴. Тому чи читати "Пітьму" я сильно вагаюсь. Не люблю коли автор сподівається на "спецефекти", забуваючи що у книги має бути сюжет, і ще десь там, ( хоча б) в непомітному куточку - логіка 🤦

08:31 "анрелайбл..." що??? Разів 10 прослухав і так і не зрозумів. У вас НЕ чітка дикція, НЕ використовуйте складні для вимови слова, не використгвуйте складні англіцизми!

Який "негретор"!? Який "троп"!? Шось мямлить, ковтає звуки, ше й англіцизми використовує. Не можливо зрозуміти що каже - це бісить! 😠