Моє улюблене - "Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби." 🔥 Розвал!

Я шалено люблю Кінга, але саме "Пітьма" стала тією книжкою, яка по-справжньому наводила на мене жах. Справа в тому, що я теж з маленького смт, де є покинутий цукровий завод. З дитинства він наводив на мене якийсь тваринний жах, тому опис заводу як лігва Звіра в "Пітьмі" викликав у мене сироти по шкірі. Цей збіг наштовхнув мене на думку - наскільки ж круто читати українське саме через такий контекст, через близькість і "знайомість". При всій любові до Кінга: естетика штату Мен ніколи не викликатиме у мене таких емоцій, як естетика покинутого цукрового заводу в черговому українському смт.

Побачити б екранізацію Пітьми. Цікаво як би весь цей багатоповерховий текст показали

Це відповідь тьотям, які виступають за Булгакова. «Ви просто не читали Іларіона Павлюка». Така глибина, так геніально -я вже хочу перечитувати 😊. Впевнена, що через роки цей твір ввійде в найтоповіші твори України.

А ще є момент: всі жителі смт чекають, що от от прийде хтось і завод запрацює, і все їх життя зміниться,стане ідеальним. Сюди можна приписати всіх людей, які чекають зміни влади і їм почнуть «безкоштовно роздавати квартири». Якщо ви розумієте, про що я. 😏

Надія - єдине що може нас врятувати навіть з пекла! Для мене головна ідея цієї книги просто геніальна Надія це те що змушує нас жити і продовжувати боротьбу кожного дня! Коли людина втрачає надію то вона помирає навіть якщо ще жива.

Яна каже: одразу було зрозуміло, що це пекло. А я не зрозуміла, бо одразу почала бачити те маленьке занедбане корумповане містечко, в якому зараз перебуваю 😂 Як написав у дисклеймері автор - життя провінції в цьому пеклі було дуже романтизоване :))

Дякую за розбір книги. Це вперше,коли я дивилась книжковий клуб підготувавшись. Дуже цікавий досвід. Ця книга не стане моєю улюбленою,бо не вірю в спокуту,другі шанси,чи як у Андрія,восьму спробу змінитися. Зло в реальності набагато банальніше і простіше. І від цього страшніше. Зло це прості мужики з російського мухосранська,які вбивають мешканців чужої країни і забирають,як подарунок для своєї дитини іграшки ,рожеві черевички і шкарпеточки з мереживом(це реальна знахідка в танку,який наші хлопці відбили під Прилуками). Зло виготовляє ракети,зло розраховує політний маршрут літака,зло натискає кнопку пуску,знаючи,що ціллю є житловий будинок,в якому сплять люди. Зло ріже горло"нижче кадика". Живемо один раз. Ніхто не дасть можливості спокутувати і виправити те,що було зроблено. Люди не змінюються.

Я в шоці ) скільки всього «не доперла», поки читала сама ) дякую, що відкрили очі на деякі моменти! Крутий проєкт! Бажаю вам успіху, дівчата!

Панянки, як берете таку глибоку книгу то записуйте відео на 3 години))) дуже приємно було почути Ваші думки і інтерпритації)

Для мене найбільший момент в цій книзі була кількість сторінок та розділів книги, а саме 666 сторінок та 66 розділів, бо це якась гра на метарівні з читачем та просто якийсь неземний рівень дотошності, якого дуже складно досягти випадково і це вражає. Вже не кажучі про те, що написано в цих 666 сторінках та 66 розділах.

Тепер Павлюку треба перекладати книгу англійською! Я розповіла всім друзям про неї, було дуже багато охочих прочитати, але, на жаль, вона доступна лише українською поки🥲

Дивилась Павлюка у Емми, була вражена безумовною любовю до доньки. Прочитала книгу, в кінці - присвячено Ілані, і знову відчула оцю любов батька до дитини.

49:15 Яна каже, що якби Дора грала на боці Андрія, вона б сказала прямо "йдеш туди, робиш те". Насправді Андрій мав пройти очищення САМ, тому отакі прямі вказівки лише б нашкодили на шляху до його спокути. Хто зна, може у попередні рази Дора йому казала прямо, але це приводило щоразу до трагічного фіналу. Але Дора діє, як хороший вчитель: вона ставить правильні питання, задає вектор руху, але не "розжовує" за учня, не тягне його за руку.

Я не відразу думала, що це буквально пекло, що Андрій переживає клінічну смерть, бо сприймати це як магічний реалізм і ось таку от химерну дійсність, що лише скидається на пекло, було значно цікавіше. Зрештою, багато маленьких містечок саме такі, підтримую тих у коментарях, хто родом саме з таких. Тому я відмовляюся зводити все до "сну в комі". Мені більше подобається концепція реальної ірреальності та фізичні переміщення Андрія крізь час і простір. Зрештою, добрими намірами встелена дорога до пекла)

Нарешті дочитала. І нарешті послухала ефір.. Скільки ж всього я не считала, не зрозуміла і не помітила🤦🏼‍♀️ Але. Важливіше інше. Книга геніальна. Розбір шикарний. Коментаторам окреме дякую. Я вражена. Дякую.

Дякую за ефір! Маю думки стосовно Надійки. На момент похорону мами Андрія, Аліса вже була мертва і Надійка була між життям і смертю, і цілком могла "явитись" Андрію, так як його доля вже визначена наперед. Андрій дивується, що робить ця дитина на такому недоречному для неї заході і не може зрозуміти з ким ця дівчинка, а потім вона просто миттєво зникає. Цілком можливо, що крім Андрія ніхто цю дівчинку на похороні й не бачив. Білява Надійка - білий кролик з Аліси в країні див. Спочатку показується на мить і зацікавлює героя, а потім заманює його в "кролячу нору".

Пташка - це символ душі людини в єгипетській міфології. Ось така аллюзія з'явилася в щодо пташок в романі Павлюка

Найяскравіше моє враження від цієї книжки - моторошність того, на скільки реально-нереальним є той Буськів ад. Це ж мої маленькі містечка і села кінця 90х-початку 00х. Звідки я нестерпно хотіла вирватись, подалі від цього розпачу, мізерності, жорстокості, небажання бачити далі свого носа та неспроможності

Найбільше мене вразило в книзі - щемливий опис дівчинки. Так це було щиро, сильно і правдиво, що я переосмислила своє ставлення до дітей і перевідкрила для себе глибини дитячого світу. Шикарний розбір. Спасибі, дівчата

Який же бомбічний серіал можна зняти за цією книгою!!!! Ей! Люди з українського телевізора, знімайте серіал❤

Ще я думаю що Оксі це від oxymoron. Це дуже простежується в її характері і діях: вбила свою дитину, але хоче завагітніти; жертва, яка катує кривдника зраджуючи.

Щіро дякую за розбір цієї книги!!! Вперше в житті виникло бажання перечитати книгу знов після розбіру її з вами))

"До речі, якби ви спитали в нього самого, мер назвав би себе саме яструбом. Щонайменше, яструбом. Та насправді ж у грудях Павла Борисовича гороїжилася велика синиця. Ота симпатична пташка, грудки якої відливають золотом, а спів нагадує перегук срібних дзвоників. Саме та, що нападає на слабших пташок, розбиває дзьобом голову і випиває мозок. Саме та, що вишпортує на світло поснулих кажанів і легко вбиває безпомічних, щоб об’їсти з кісток ніжне м’ясо. І так, вони ще й трупами не гребують - ані синиці, ані Павло Борисович." Як автор чудово охарактеризував персонажа!

А мені ця книга великою мірою про любов. Про батьківську любов до доньки. Коли автор каже, що, можливо, тільки через дитину і взнаєш щось хороше про себе - це про те, що такої любові, як до своєї дитини, більше немає. Поки не відчуєш це, навіть не знаєш, що на таке здатен. Вона найсильніша і ні на що більше не схожа. І те, як він детально, з величезною любов‘ю, описує дівчинку, її світосприйняття, її малюнки, її особливості… Герой пройшов пекло, щоб бути з нею. І автор, думаю, пройшов би, якби така можливість була.

Це книжка, яку я найскладніше переживала в житті 😮 Місцями до фізичної нудоти. На третій вечір вирішила не читати її перед сном, бо снились кошмари. Яка ж вона тягуча, наче розпечена смола. І при цьому я повністю в захваті наскільки якісною була ця пітьма. От прям тільки перед ефіром дочитала. Починаю перетравлювати із відчуттям, наче весь цей час перетравлювала мене вона

Я ще не читала книгу, тому випуск переглядатиму пізніше, але придбала книгу відразу після інтерв'ю Емми з Іларіоном на "Це ніхто не буде дивитись". Мене настільки вразило інтерв'ю, що після нього я точно вийшла іншою людиною! Наскільки ж мені відгукнулись цінності, погляди та думки Іларіон а Павлюка, та розмова огорнула шармом, відчулась надзвичайна глибина автора та безмежний життєвий досвід ❤. Раніше я не була знайома ні з автором, ні з його творчістю. Хто ще не дивився інтерв'ю - щиро рекомендую 😊

Чудова книжка! Дуже сподіваюсь що детальний опис дівчинки з особливим розвитком і її світосприйняття хоч на мить примусить читача задуматись і (може!) не сказати своїй дитині не дивитись та не грати з особливими дітками. Дякую за ефір!

Я ще ніколи не перечитувала жодну кнгу вдруге, але "Пітьму" таки прочитаю ще. Дякую за ефір і за те, що допомогли розібратися чи підтвердити здогадки в деяких моментах. І це круто, що кожен може бачити своє, так багато символів і прихованих змістів. Словом, дякую за вибір книги, яку сама навряд би обрала🔥

Я просто в шоці, наскільки це крута книга. Обов'язково перечитаю знову.

Дівчина Христина, яка намагається захистити дівчинку - це відсилка до обряду хрещення, адже дівчинка була нехрещеною

Автору дуже добре вдався прийом "червоний оселедець". Я майже до кінця вважав маньяком Арсена персонажа і тільки після жарту про клізму я зрозумів хто є справжнім Звіром Книга має багато відсилок до "Божественна комедія", автора Данте Аліг'єрі та Стівена Кінга. Оскільки це книги не мого жанру, я їх не читав, то всі ці алюзії я спочатку не викупив. І тільки дивлячись рецензії інших я осягнув весь тот пласт, що я пропустив. Але і без цього книга мене дуже захопила. Під кінець мені складно було відірватись. Книга написана дуже кінематографічно. Мені легко уявити весь цей твір у форматі серіалу (але таке я би не дивився, бо моя уява сформувала вже образи і не хотів би це змінювати). Згодом, я хочу перечитати цю книгу. Мені вже не треба буде концентруватися на сюжеті і я хочу сконцентруватися на моментах які міг пропустити. Велике дякую автору за чудову книгу!

Дуже дякую за розбір! Я коли читала, так намагалася зрозуміти, хто ж Звір, що не помітила й половини алюзій. Тепер все стало на свої місця 🙏

Еммо, мені здається, ви себе недооцінюєте. Я від вас в захваті)). Одна лиш ваша зовнішність французької актриси чого варта, ваша манера триматись, подавати себе, вислоалювати свої думки, ваше почуття гумору і гострий розум. А як ви умієте аргументовано відстоювати свої переконання, завжди приємно вас слухати і милуватися вами. Успіхів вам, подружко Клятого раціоналіста.))). Ваш тандем з Артемом - вогонь. Насолоджуюся вашою Асиметрією))

Доповнення про "Каґалик". У назви цього містечка дуже цікаве походження, яке знають абсолютно усі його мешканці. Фактично основною інтерпретацією його назви і є "Пекло" P.s. На жаль через роботу не міг бути на стрімі (((

Щодо ситуації в Кагарлику. Окрім байдужості поліціянів, жінку ще й відмовились приймати лікарі, надавати їй допомогу. Вона обїзбила декілька містечок і сіл. Це й справді українське пекло

Я чомусь 2 дні ходжу з думкою, що є "Аліса в задзеркаллі", а Дора в поїзді читає товстезну книжку-пояснення до Аліси. Андрій з цього сміється, а ми ще більше звертаємо увагу про його близорукість. І ось, можна читати книгу "Пітьма", як Алісу - і далі дивитися ваше відео, як товсту книгу-пояснення!!!!❤

Я прочитала книжку перший раз, завтра почну вдруге, та, можливо, я помиляюсь, але всі головні персонажі і є Андрій. бо він так само, як і Науменко заздрив своїй сестрі, він так само, як і Ксенія полишив дитину (не глянувши на неї та не давши ім'я - саме тому дівчинка на похороні жодного разу не відповіла як її звуть), він душив та кидався з ножем на злочинців, як і Арсен, дещо ледаче ставиться до роботи, як і Субота. Та й дитина, зрештою, не його, бо пішов він від Аліси 96 днів тому, срок їй ставлять 91 день - тобто через 5 днів після розлучення, в неї почався новий цикл, а зачаття мало відбутись десь 77 днів тому.

Прочитала книгу після інтерв’ю з автором у Емми. Потім вже подивилась це відео. Дякую за рекомендацію! Додам ще мій момент інсайту про око на обкладинці. Я зрозуміла, що це око кролика. І ще, момент зі словами « жертва стає мисливцем»- дуже знакова в цій книжці! Вона пояснює і історію самого Звіра, і кожного, хто був жертвою «свого гріха», але задля умовного спокою ставали мисливцями на інших. Книга - 10/10.

Дякую дівчата, подивилась на одному подиху, і сиджу в шоці, як багато не зрозуміла.... Дійсно,це та книга, яку потрібно читати мінімум двічі😮

Дуже дякую вам за детальний розбір книги та за популяризацію української сучасної літератури.

Чудовий розбір неймовірно глибокої та важливої книги. Дякую Павлюку за книгу, вовчицям за аналіз, глядачам цього подкасту за те, що ви дивитесь цей подкаст.

На жаль, я сама не зчитала всіх алюзій і метафор, і трохи картала себе за це. Дякую вам за комплексний розбір! Це те, що було мені дуже потрібно❤

Я з шаленим захопленням, на одному подиху, прочитав цю книгу. Дякую за висвітлення таких чудових творів! Дякую Іларіону за цей шедевр 👏🏼💪🏼🇺🇦

Прочитала книгу, але після перегляду зрозуміла, що зовсім не зрозуміла про що історія. Соромно, аж злюся. Збираюся перечитати уважніше, бо це крінж. Я недосвідчена читачка, вся література зі шкільної програми пройшла якось повз мене, хоча я читала майже все. Зовсім не вмію читати, як виявилося. Дуже дякую вам за цей клуб!❤

Пишу цей коментар щоб підтримати український ютуб. Слава Україні, Героям слава!!! Україні перемогу, московії програш і століття ганьби і спокути

Фантастична книга в усіх сенсах.

Я прочитала книжку. Вона мене вразила. До речі, Оксі…В мене з’явилась така думка, щодо того, чому не можна було нагадувати Оксі про хустку, яка була в неї на шиї завжди. Відсилка на Булгакова. Там, в романі Майстер і Маргарита, був непомітний персонаж, така собі Фріда. Її ми зустрічаємо на балу у Воланда. Її покаранням було те, що їй кожного ранку, на протязі тридцяти років клали на столик хустку, як згадку про те, що вона в била свою новонароджену дитину, хлопчика, вона задушила його своєю хустинкою. Дитину Фріда народила від свого ґвалтівника. Тоді, на балу сатани, Маргарита попросила у Воланда про послугу для Фріда, щоби більше не клали їй на столик ту хустку, яка кожного ранку нагадувала Фріді, що вона вбивця своєї дитини і Фріда від того дуже страждала.

Перечитувала Пітьму вдруге саме перед клубом. Вдруге було ще цікавіше, стільки нюансів! Так хотіла побуду з вами, обговорити вживу, але приїхав друг з фронту і тому дивлюся вже в запису. Пояснювала другу, як влучно описана дуже погана людина: в неї в гаражі лежали рядами військові аптечки. В мене аж подих забрало.

Щойно дочитала цю книгу, три дні не могла відірватись і стільки емоцій, що побігла дивитись вашу читанку і багато нового для себе відкрила. Я усвідомила, що настільки була занурена в сюжет, що навіть не виокремила для себе цитати,хоча люблю це робити, мені все хотілося дізнатися правду. До речі, жодних натяків до мене не дійшли😂

Лише під час обговорення зчитала, що Гала - це Аліса. Все ніби склалось. Саме за думки які живлять мої роздуми я ціную ці обговорення. Тепер захотілось перечитати😉

Мені здається, що продавчиня кіоску на зупинці, яка курила кальян це була прозора алюзія на гусінь з "Аліси в дивокраї". Особливо це було зрозуміло після того як Андрій досить зневажливо подумав про книгу яку читала Дора. Типу товстезна книга про те як читати маленьку книжечку. Ну і дівчину Андрія навряд просто так назвали Алісою, враховуючи кількість алюзій і відсилок. А щодо Дори, я не згодна що вона демон. Вона сама прямим текстом каже що вона уособлення цікавості (діалог про "цікавість кішку погубила"). Тобто протилежність Андрієвого гріха байдужості. Демон навряд шукав би Біблію для Андрія

Ця книга - це найкрутіше, що зі мною траплялось за останні кілька років. Так атмосферно, красиво, моторошно і цікаво, мені давно не було. А розуміння того, що це наш сучасний автор, посилює вау ефект❤

Виходить , я взагалі більшість не зрозуміла !!! Обов’язково перечитаю ще раз !!! Дякую Вам дівчата ❤

Я думаю, що "ми не розуміємо хто Звір, поки автор нам не дозволить" ще тому, що кожен житель Буськового Саду є Звіром. Але по-різному. Один звір робить одне, інший інше. В кінці книги автор спочатку натякнув, далі назвав Звіра. Але це не означає, що інші жителі не звірі...

Дякую за ефір і розбір, чудово!🎉

Дякую вам. Це було просто неймовірно. Після перегляду цього відео я зрозуміла, що передивлюсь його ще раз, перечитаю весь чат і перечитаю книгу знову. Дякую вам за таку важливу роботу, яку ви робите!

Останні сто сторінок я повільно читала бо не хотіла щоб це закінчувалось. Що це як не шедевр?

Після цього відео зрозуміла, що другий раз книжку не бажано, а обов'язково треба прочитати ❤ дякую

як же це,до болю,близько і блискавично: «...буває,що у твоєму кутку, нікого нема...»💔💔💔дякую,що ділитесь такими цитатами❤️❤️❤️

Дякую вам. Це було цікаво та пристрасно. Поки читала книжку, мене не покидала думка, що я не читаю, а просто дивлюсь серіал, візуалізація ніде так не працювала, як саме на читанні цієї книги). А всі аллюзії(навіть, якщо я їх притягнула), то окреме мистецтво Ілларіона)

Галою Алісу назвав Чоловік у Червоному, коли вона сиділа в мікроавтобусі: вона не змогла згадати імені. Ще в тексті згадувалось, що село згорає дотла кожні сто років. Я бачу в цьому відсилку на "Сто років самотності". Або це тільки я) Дякую за якісний контент, побігла перечитувати книгу😊

Дівчата, це було неймовірно! Дякую❤

Дякую, дівчата❤❤❤❤❤ Нову книгу вже замовила❤❤❤

Спочатку подивилася ваш розбір, а тепер взялася читати - і мені так дуже подобається, бо я вже йду сторінками як з дороговказом👍👌 дякую за книжковий клуб. Тут моє читацьке серце живе з задоволенням💛

Щиро вдячна за розбір сюжету книги. Я в захваті!!! Точно треба перечитати. Бо, виявляється, я так мало зрозуміла.

Я пірнула у цю книгу, чого не було вже багато років....дякую автору...це не можливо описати, все, що ти відчуваєш . Дякую вам за розбір, обов'язково перечитаю ще не раз ...

Я зрозуміла, що це пекло аж в кінці 😂 Весь цей час я думала, що ці згадки пекла то всьо алюзії, що там набагато глибший зміст захований. А вийшло всьо просто 😂

Після перегляду розбору хочеться ще раз прочитати❤️ дякую!

Дякую, що завдяки вам я познайомилась з цією книгою та автором! 🔥

Дякую! Неймовірне задоволення вас слухати

Щиро дякую за цей розбір! Ви відкрили мені ще більше прихованого, що я прогледіла читаючи книгу вперше, і надихнули прочитати її вдруге.

Шикарний розбір, дякую. 1,5 години насолоди❤

Знову читаю Пітьму😂 Вдруге. Цього разу після Записок кирпатого Мефістофеля, і знову купа алюзій. Вчергове переконуюся: текст Павлюка - геніальний❤

Дякую за розбір геніальної книги!❤

Яно і Еммо, дякую, це моя друга зустріч клубу з вами і я в захваті. Добре що наступна зустріч буде у червні, маю встигнути прочитати. Окрема вдячність за вибір книги про кримських татар і про ціннісний наголос чому ви її обрали. Погоджуюсь і хочу приділити час пізнанню людей нашої різноманітної України. Завдяки вам моє життя світлішає в такі важкі часи.

Залишилось дуже багато питань і я зрозуміла що недостатньо розумна аби осмислите все це без вашої допомоги.))) Але так цікаво розвиватися і розкривати нові шари з вами. Дякую.

Дякую за розбір. Читала книгу раніше і тепер хочу ще раз перечитати ❤

Проситала за вашою порадою! Дякую!❤ неймовірний твір!🔥🔥🔥

Це геніально! Дівчата, дякую Вам! І автору!

Дякую вам за рекомендацію і чудовий ефір-розбір!

чудовий багаторівневий текст, дякую за обговорення !

Вау! Атмосферний початок ❤

Шкода, що не встигла на ефір. Дивлюсь в запису. Книга дуже сподобалась! Чим більший в тебе читацький досвід, тим раніше ти починаєш розуміти що й до чого. Я отримувала шалене задоволення від пасхалок))) Але якщо читацького досвіду бракує, це буде просто цікавенна історія!))

Вподобайка та комент в підтримку, для алгоритмів ютюбу. ❕❗❗❕ Слава Україні та всім Героям, Захисникам 🫶 💙💛🔱🖤💗🙏Дякую Вам.

Дякую, дівчата, ви робите чудову справу. Хай квітне український ютуб! Коментар для підтримки каналу.

Дякую! Буду читати в Лібраріусі💛 ви круті!!

Читаючи книгу, я всіляко пробувала себе запевнити, що все що коїться у Бузьку саду, це реальність. Читаючи новий розділ всередині книги, думала що саме ця подія - це особисте сприйняття Андрія… і чекала поки відкриється «адекватне» пояснення цій містиці… у мене виникала думка, що за пекло тут коїться… але тільки практично вкінці зрозуміла, що, дідько, то таки справді пекло😅

Дякую, що робите такий класний майданчик для обговорення книг. Це така насолода!

дякую за відео! не встигла на трансляцію, але дуже люблю дивитись вас 💋

Дякую за розбір книги. Дуже глибока книжка. Прочитала, дякуючи Еммі Антонюк і Іларіону Павлюку. ❤

Той момент, коли хочеться перечитати ще раз😅 Дечого я не помічала. Дякую за книгу і за розбір❤

Дуже рада, що долучилася і прочитала цю прекрасну книгу! Вона мене ще довго не відпускала🙃

дякую за цей чудовий етер! точно читатиму вдруге, але вже розуміючи набагато більше завдяки вам!

Цю книгу читала ще до книжкового клубу але Ваш розбір спонукає вернутись до неї знов, дякую ❤

Дякую за розбір та популяризацію читання! Тепер є бажання знову перечитати та побачити нові відсилки 😄

Ефір , як завжди, супер❤

безперечно найкраща книга прочитана мною за все життя. браво автору! дівчата, дякую вам за ваш чудовий розбір. і дійсно, розбір на такі глибокі твори знімайте на 3 години! це прекрасно!

Дякую 🙏, шикарний розбір🎉🎉книга-мене глибоко вразила, буду перечитува ще, бо це❤❤❤

Дуже класна книга! Дякую дуже, що відкрили її для мене. І автора Іларіона Павлюка. Я в захваті від прочитаного