В 2007 році на виступі Бум-бокса в Донецьку було стільки людей, що ніякі Звєрі навіть поруч не стояли. Вітання з Донеччини 💙 💛 Дякую за працю Вам 💙 💛

Мені, як чернівчанину, дуже цікаво послухати людей із Донецька. Дякую, що вибудовуєте місточки між сходом та заходом. В мене є запит на таку комунікацію. Посусідству живе сім'я із окупованого Северодонецьку. Гарні, світлі люди. Але признаюсь, що спочатку ставились до них з пересторогою. Зараз товаришуємо підтримуємо один одного.

Що до несмачної їжи в росії згодна на тисячу відсотків. В чотирнадцятому році моя мати прийняла рішення тікати з Донецька до росії. І ось живя там для нас з братом найбільшим святом було коли мама верталась з Донецька і привозила живчик та щось від Рошен. Я в свої 6 ледь не вмирала від радості. Коли ми у 18 повернулись в Україну, то мій мозок взагалі був шокован. Такого різновиду справді смачной їжі як у Маріуполі, я тоді ще ніде не бачила. Навіть звичайнісінький хліб з Сільпо, там він завжди був теплий і м'який. Про сало взагалі можна і не казати, бо порівняти українське сало з москальським. Це все одно що порівняти сало зі шматком гуми. Тож українська їжа це не поганий спосіб лагідной українізації, на мені принаймні спрацювало

Сподобалсь розмова, неагресивна, тепла, розумна, без зверхнього відношення один до одного і до глядачів, таке відчуття, що я сижу разом з Вами і я в розмові, дякую, що Ви нас поважаєте.

Боже той момент коли ти чуєш назву Мушкетовське кладовище; а це ж те саме де похован мій дід, бабуся та батько 🥹Іграшкова фабрика випускала і мʼякі іграшки, мій тато встиг на її закриття і взяв мені мою улюблену іграшку- чорного цуцика із пластиковим носиком ❤ дякую з цю бесіду з моїм земляком, завжди так тепло від цих розмов 🤍 останній раз була в Донецьку в 2011, в моїй памʼяті він назавжди буде містом мільйону троянд, втомлених очей шахтарів (з темною каємочкою, наче підводка у жінок) і людей до нестями закоханих в своє місто. Нас всіх розкидало світом, ми втратили «батьківську хату», тепер воно все в нашій памʼяті і серці 😢

Слова гостя про Донецьк, прямо в серденько, моє місто поросло чагарниками крізь будинки, це правда.

Я дуже розумію вашу бабусю - я теж вивезла маму з-під бомбардувань до Польщі і більше року слухала як тут все не так, і не те, і як їй тут погано (хоча всі оточуючі ставилися до неї супер-позитивно, вона жила в розкішних умовах і в плані побуту нарікати не було на що), не тому, що вона з тих люлей, які люблять на все скаржитися, зовсім ні, бо "не вдома". Зараз повернулась в Україну, щодня ходить за питною водою (бо ми з Миколаєва), час від часу слишно прильоти, але супер-щаслива, по телефону чутно, що настрій пречудовий :) :) бо в себе вдома. Такі наші батьки, бабусі - не треба їм "бєрєг турєцкій" ... ну і я це починаю розуміти

Нічого дивного, в мене родичі в Скадовську, літні люди, їх дочка та син інвалід. Вони взяли російські паспорти, бо вижити без них не можливо. Але звісно вони всі чекають Україну. Вони просто не можуть і не хочуть виїжджати.

Слухала б і слухала цього Костянтина, хоч і не знаю, хто він. Видно, що людини є що сказати, при чому дуже багато ось такого локального про Донбас, про тамтешні місцеві звичаї, включно з життям під окупацією. Це важливі речі, особливо про налагодження зв'язків з ними, пошук діалогу

Якась така спокійна і душевна розмова. Стільки всього піднімає в середині. Дякую

Як приємно слухати культурних і доброзичливих людей! Ви прям повертаєте надію, що не весь світ з'їхав з глузду. Дякую! 💙 💛

Щира подяка за таку душевну та цікаву бесіду.Все буде Україна!

Щодо "незаселених територій" донеччини: не забувайте за репресії/голодомор/виселення корінного населення зі сходу України протягом останніх століть. Все там було заселено. Але штучно імперія змінювала етнічний склад. Що і сьогодні активно робить на окупованих землях .

Оце крута бабуся! Що доводить що вік нічого не визначає. Люди ділять на дві категорії - ті котрі хочуть пізнавати світ і тупі яких задовільне все як є.

Привіт з Мелітополя

Багато смішних і милих історій про бабцю , бабусі лайк😊

Неймовірна лампова, тепла і щемлива розмова. Дякую вам за неї. Як же хочеться додому, в Донецьк

Подібна історія з бабусею, яка живе по сусідству. Дочка спробувала забрати її в Іспанію, але бабуся воліла повернутись до України(Чернівці). Тому що вигляд з вікна, тому що рідненькі сусіди, тому що песики, тому що в Іспанії вона чужа і самотня, тому що дома все навколо рідненьке, українське... Звичайно ми не під окупацією, але ця історія про "вигляд з вікна". Релокація це велика проблема, особливо для стареньких людей. Дякую за гарні та світлі історії.

Отримав максимальне завдоволення від подкасту. Інтелектуально, інтелігентно, приємно. Як донеччанин скажу, що саме так в деталях все і було. Дякую за вашу роботу!

Передача сподобалася, є над чим задуматися, щось почув нове, дякую за таку приємну та душевну розповідь та приємно проведений час.

Велика подяка команді за вашу працю. Я вінничанка, але мені було страшно цікаво слухати про людей, які стали заручниками.

А у мене мама з Донбасу. Пам'ятаю щорічні поїздки до тітки і дідуся з бабусею, запах териконів. Там в маленькому посілковому магазині постійно продавали сир і ковбасу, що було дефіцитом у моєму рідному райцентрі в Сумській області.

Я теж із Донецька. У 2014 році у мене не було фейсбуку, але жити там було тоді дуже страшно. Продовжуйте ваші цікаві інтерв'ю!

Хлопці, яка чудова розмова! А розповідь про бабусю гостя - це пісня❤.

Ооох💔❤️ Величезне вам дамбасівське ДЯКУЮ за цей проєкт! Його не вистачало самі знаєте скільки років)) Неймовірно приємно чути людей, які теж гуляли по Артема і знають справжній смак Лучіано, а не теоретиків з патетичними єбалами, які 10 років працюють незрозуміло на кого і нащо. Лайк підписка😊🤍

Неймовірна подяка Ншим Героям!! Слава ЗСУ І СЛАВА УКРАЇНІ!! Ви найкращі!! Всіх повернем і все буде Україна аж до Краснодару!! А так і буде!! Побачите!!✌✌✌🇺🇦🇺🇦🇺🇦👍🏽👍🏽👍🏽👏👏👏♥️♥️♥️!!

Дякую вам за це відео. Воно таке тепло та за душу бере. Я сама з Донецька, багато чого не застала бо тоді було ще геть дитиною, тож дізнатися про події 14 року було не те що цікаво. Це необхідність . Під час прослуховування виникало дивне почуття чогось дуже знайомого, я то і діло впізнала своїх родичів і трохи навіть себе саму

Чудова розмова, дуже вірна інтонація і щира. Часто думаю про людей які опинились зараз в окупації, думаю що дуже не вистачає зараз уваги до цього питання з боку суспільства

Перший мітинг був 4.03 біля храму, другий наступного дня на площі. Люди в агресивному стані думали, що на мітингу приєзжиє с западной Украины. Дякую гостю, з приводу Zello дуже влучно підмітили. Там зачасту були або росіянці, або ідейні конспірологи, які розповідали про «завтра штурм - все на ОГА», або поїзд дружби виїхав на Донецьк. При цьому ніхто зі спец служб не реагував взагалі на це. Найбільший канал в них був «Народное ополчение». Розмова про кладовище, це прям про нагадало мою бабусю, це прям якийсь культ кладовища на Донбасі. Точно підмічено про приналежність людей до заводів, саме тому всі чекали реакції від Ріната

Дякую, дуже чутлива і тонка тема, чудовий співрозмовник!

Класний гість, чудове інтерв'ю! Дяка❤

Вперше потрапила на ваш канал. Дякую, що піднімаєте такі складні, але дуже потрібні теми. Так, складні часи. І важко всім. Наші люди непрості (як і ми, власне). Ми з чоловіком маємо свій досвід. Ми 40 років живемо закордоном. Спочатку жили в Литві, а останні 12 років живемо в Нідерландах. Родичі, майже всі, на сході України. Частково в окупованих районах, частково на лінії зіткнення, при самісінькому фронті. Бог не обійшов своєю «ласкою», маємо ще й тих, хто в ерефії. Коротше, повний спектр емоцій. Не буду писати про нюанси спілкування з «за порєбріком», про тих, хто кожен день під обстрілами теж вже сказано немало. Не повірите як складно спілкуватися з тими, кого ми вивезли вже під обстрілами сюди, «в Європу»… одна родина в Литві, в нашій квартирі, ще декілька в Нідерландах. Всі облаштовані. І що? - Ми винні, бо в нас все добре, а їм тепер і мову вчити треба і призвичаюватися, і роботу шукати… як наче ми цей шлях не проходили трохи раніше без будь-якої підтримки. Іноді ти повний порозуміння і співчуття, а іноді… терпець уривається. Та й вік вже просить уваги до себе. Важко. Особливо, коли згадую як наді мною кепкували всі сусіди та й родичі за мою українську, за мої «дивні погляди» на стосунки в їхньому оточенні виключно через «могорич»( хабар), на їхнє небажання робити все по закону і по совісті ( до лікаря за чергою, техогляд машини «по повній програмі» іт.п.) не розуміли чому мої діти ходять в недільну школу вчити українську і багато ще чого. Життя все розставляє «по поличкам». За все треба платити. Незалежність, а я би краще перейшла на більш правдивий термін, - за ВОЛЮ завжди висока ціна. Єднаймося! Щоб цього разу розрубати кайдани. Слава Українському Війську! Кожному воїну! Памʼятаймо пророчі слова Гоголя вустами Тараса Бульби: «я тебе породив, я тебе і ….» памʼятаймо, що Феофан Прокопович був українцем. І багато хто ще. Ми доклалися до їхнього «вєлічія». Тому так важко його тепер бороти. Це головний іспит для всієї нашої нації. Але ж : «борімося й поборемо»! Все що я можу у своєму віці: Щире слово до наших людей, посильні регулярні донати, щира щоденна молитва.

Спасибі хлопці за розмову 🇺🇦

Класні обидва. З Костею і Олексієм познайомилась у 2014 в Маріуполі. Для мене 20-річної вони були ковток такого свіжого повітря для тоді ще дуже сірого і не прикольного Маріуполя.

Тепла бесіда, дякую. Хай квітне український ютуб🌺

Люблю ваші випуски! Дуже поважаю, респект за таких співрозмовників 🙌

Історія про бабусю та кладовище- це прямо моя бабуся, через це вона також ніколи не поїде з окупації , чекає коли лівий берег Херсонщини буде вдома

Дякую за розмову. Цей екскурс в минуле, яке ми пережили.

Змістовна розмова! Дякую

Коментар на підтримку каналу! Слава Україні та ЗСУ! Слава нації та смерть ворогам

Дуже дякую вам за вашу працю

Офігіть, яка корисна розмова. Дякую! Тільки замало переглядів і це дуже шкода. Ми, зі свого боку, нічого не чули з телевізора, а блогерів "на всю країну" ще не було. І ми повірили в те, що наш український Донбас з'їхав з глузду. В Одесу приїздили різні люди. Більшість не розмовляла українською, у них не було проукраїнства, але було бажання вижити.

Вподобайка на підтримку каналу, дякую хлопці за цікаву розмову 👍

Я б ще слухала, така цікава розмова. Відправила мамі❤

Завжди цікаві такі розмови. Дякую. Не зі всім погоджуюсь, але залишу свої думки при собі. Дуже все в гарному світлі, що не завжди відповідає дійсності.

Дяку за цікавий подкаст із цікавив співбесідником

Яка гарна розмова!!!ХлопцI ви Супер!!!!Вдячна за цю розмову!!!Бальзам для душI!!!

Дуже корисні випуски у вас, кожен дивлюсь ( не слухаю, а саме дивлюсь), бо якісно, бо правдиво! Дякую

Дякую за гостя! 💛

Ілон Маск. Його дівчина рососіянка з рососії. Пам'ятаєте "медови пастки". Моя особиста думка, підсунули професіоналку, вона зі своєю задачею справляється на відмінно.

Дякую за інтервʼю . Україна понад усе . Схід та Захід разом назавжди

Українська чеснота - рятувати людей!!!🇺🇦

Заслухалась! Яка тиха і розумна розмова! Дякую!

Який чудовий дядько. Дуже приємно було слухать.

Дякуюза відео. Нагадали, що події на Донбасі це не про геополітику, а про людей, їх долі, сподівання, майбутнє.

Щиро дякую за цю розмову! Пишу комент для того, щоб підтримати цей канал. Дякую Вам!

Чого люди дурні. Бо - бідні! А чого люди бідні ? Бо - дурні !! Як би Донбас міг аналізувати події,та подивитися на життя у Приднестров'ї та побачив би їхні злидні за 30 років,які їм принесла окупація . Про Абхазию я взагалі мовчу... там можна фільми жахів знімати - будівлі,зализниця,підприємства...все заросло деревами,як село під Києвом у зоні Відчуження. Одеса добре бачила життя Приднестров'я і якщо я чула у 2013 році балачки про "великую" расию,которая принесет процветание,я завжди питала про Приднестров'я-чи є там розвиток країни? Аргументів проти я ніколи не почула. Може тому Одеса так яростно билася у 2014 році 2 травня,бо жити як Приднестров'я ми не мали бажання взагалі! Наша головна помилка з 1991 році,що 🇺🇦 не вимкнула росТБ,не перевела держустанови на 🇺🇦 мову, а головне -не відкрила архів та не провела трибунал над комунізмом та його злочинами в Україні!!! Заборона усім комунякам займати керуючи посади !!! Тому ми швидко відкотилися до злиднів,бо 🇷🇺 мафія не втрачала час повернути Україну під свій вплив,годувала Медведчука со товарищи,заблокували рух до цивілізації! Ми все одно прийшли до цього,але з втратою людського капіталу! Дякую патріотичних колам Донеччини❤🙏🏻 Дякую пану Олексію за невтомну працю на розвиток українського розуму,на руйнування москальських наративів🙏🏻 Слава ЗСУ!!!

Дуже знайомі речі говорите) Як сказала моя донецька сусідка - Я йшла голосувати за те щоб ми могли їздити в Крим, бо ж росія його забрала, а я хочу на море) інша боялася "бандерівців" на танках" Біля облгоса ходили казаки в своїй формі.

Дочекався, дякую)))

Чому старі люди повертаються туди де страшно - цікаво. Дякую за українську мову.

Ніфіга собі швидкість випуску нових випусків!

Ця дискусія про "взяли російський паспорт" дуже жвава в інтернетах і деякі українці понаслухавшись російського іпсо, починають розганяти що то всі сєпари, ждуни і всіх треба під суд... А тепер уявіть собі, як жити, якщо ти без паспорта цього не можеш ні отримати пенсію, ні працювати, ні піти до лікарні... тупо нічого. І повірте, там багато людей які чекають коли Україна повернеться і уявіть як їм гірко коли вони читають ці закиди в сепаратизмі. Це треба розуміти. Дякую за бесіду!

Згадалось відразу "зайди за поребрик".

Дякую. Рада була познайомитись з Костянтином в Чикаго, шкода - мало поспілкувались. Я мало бувала на Донбасі, але уявляю, як непросто було тримати проукраїнську позицію там в 2014, а зараз, коли підросло покоління, яке не пам‘ятає України - і поготів. Такі розмови важливі, бо кожна наша людина - дорога перлина в намисті. І важливо розгледіти своїх навіть там, де десять років працює російська пропаганда. Дякую, що робите українця на окупованій території більш зрозумілим, більш осяжним і персоніфікованим, людяним.

Дякую. Підтримую вас.

Коли я була студенткою юридичного і навчалась у Миколаєві, це були наші перші в житті вибори і наші викладачі нам розповідали як це важливо, піти проголосувати, і навіть якщо не знаєш за кого, то просто використати свій бюлетень. Але дуже вчасно приїжджає Янукович у Миколаїв, і нас всіх женуть на нього дивитись і вітати)) як зручно склалось))) і звісно що ми побачили здоровезного дядька з широкою посмішкою, який щасливо і привітно тисне всім руки... то пішли і проголосували за нього, бо інших кандидатів ми не бачили, а ось цей ось склав позитивне враження)) ось такі справи)) Після навчання я повернулась у Луганськ, і у 2014-му коли організували референдуми, о 10-й ранку мені дзвонить моя мама і щасливо каже: не ходи! я вже проголосувала і за себе і за тебе... Я тоді не знала що моя мама голосувала за відокремлення... А що в моєї мами раптом проросійська позиція я вже дізналась коли вмовляла її виїжджати з нами. Ось такі сумні факти життя...

Дякую за вашу роботу

Щиро дякую,з мене вподобайка і комент.

Оцей вислів "У складі України з якимись там додатковими правами"... Це топ. Лише підтвердили те, що думають про донеччан. Інші права: автономія, власний уряд, вплив на центральний уряд, право вето... Які "інші"? Тепер їм з тими правами ок? Від рашки нічого не вимагають?

Дякую, це дуже цікава розмова.

Як завжди цікаво і змістовно. Дякую. Натхнення Вам і Янголів Охоронців.

Дякую ,дуже цікаві ,теплі історіі! 🌺🍀🌸

Дякую,за гостя!

Вельми вдячний за працю над відео! Завдяки Вам час біжить, не повзе. І будьні проходять цікавіше. Сподіваюсь що мій коментар допоможе підняти відео в рекомендації, і його зможуть побачити більше людей. Щиро тішить що є такий якісний вміст!

Дуже дякую за цей проєкт, виникає багато думок, важких, але які треба прожити. Хочу попросити у авторів каналу та слухачів поради книг/журналістських проєктів про українську політику 90-х та 00-х. Дякую

Класний, ностальгійний і дуже цікавий етер. Багато стереотипів руйнує. Знімає приступи радикалізму.

Дякую за відео і за цю розмову!❤

Хлопчики, які ви класні! Привіт з проспекту Гурова.

Як так сталося що я вас так довго дивився без підписки?? Виправив. Дякую)

Це добре, що ви говорите про людей, які залишилися на окупованих територіях. Бо держава ігнорує наше існування.

Доброго дня. Дякую за етер, панове.

Дякую за цікаве відео та вашу роботу ❤

Дякую...Тяжка але обнадійлива розмова.

Чудовий випуск! Глибока розмова на вкрай важливу тему. Щире спасибі!

Пекуча схожість з моїми спогадами!

І мої батьки в Донецьку, відмовляються виїжджати. Багато в цьому інтерв'ю відгукнулося. Дякую

Ніколи не була в Донецьку, була знайома з тих країв, гарно співала пісні українською мовою.... потім бачила натовп в Києві з колорадськими стрічками і ще коли можна було спілкуватись, вони не могли пояснити, що вони означають....

Треба показати Маску карту де половина штатів голосує за республіканців а інша половина демократів, і шо це тоді означає? Шо треба ділити штати?

Яка важлива розмова

Дуже важливий випуск. Мені є чому повчитися у цього чоловіка ❤

Це - наша відповідальність, бо це наші люди! Слава Нації!🇺🇦

Дякую за розмову ❤❤❤❤

Дякую за розмову, так знайомо і відверто❤ Цікавий спогад про Світана❤

Стільки вже болю , що не хочу знати і розуміти людей , що говорили "а ми не знали , що так буде " , тепер хай вони думають , як жити з нами . Те , що вони роблять за кордоном просто соромно

Ця розмова більш вдала, ніж з Казанським. Дякую, за єкскурс і дискурс навколо Донеччини 💔

Чудове відео) дякую за новий формат він нереально крутий) продовжуйте)

Зараз ті самі українки з дітьми і українськими паспортами у Німеччині, а їхні чоловіки воюють за росію, а жінки 23 лютого йдуть святкувати в ресторан день армії. Як так?

Дуже цікава бесіда. 👍

пам'ятаю бабуся якось дивилась на телеку російські канали (саме росіянські) в 2016. Цікаво як

В 14 році площа леніна в Україні???? Боже спаси і сохрани!!!! Ото банда , а не влада !!! Дожились!