Колись давно почула від подавчинь, що я "позорище", бо в мене не було "сраки", і я влізла в підліткові штани. Потім продавці взуття пояснювали, що це в мене не така нога. Шановні виробники одягу та продавці, запам'ятайте, будь ласка, це ваш одяг і взуття повинні пасувати до наших тіл, а не наші тіла до вашого одягу.

Із-за цього я отримала роки дипресій, дієт, істерик, втратила здоров'я - бо ні на мій зріст, ні на мої об'єми, ні на мої ногу не має одягу та взуття. На зріст 183см. А я не маю зайвої ваги! Я колишня спортсменка з художньої гімнастики, яка намалась схуднути ще сильніше, щоб влізти в українські розміри! Я почувалась себе людиною третього сорту, поки не переїхала в іншу країну!

Бажаю всім українським дизайнерам, що відшивають лише розміри с/м/л горіти в пеклі, де саме пекло - це не стандартний киплячий котел, а 4поверховий торговий центр із купою красивого одягу, який їм не підходить по розмірам і їх задача - то кожного дня шукати одяг знаючи, що нічого на них не сяде

Моя мати вперше зі своїх 20 років вдягнула шорти та почала почувати себе красивою. Ми біженки та живемо зараз у Британії. У кожному магазині є розмір на мою маму та навіть більші розміри є, чого ніколи не було в Україні. Мама розквітла на очках! Бажаю Україні також змінити свій підхід до жінок і щоб кожна українська жінка почувала себе комфортно та красиво і мала можливість придбати одяг усюди, де тільки захоче

Все! Ваша передача мене переконала, що пора почати шити для великих розмірів, щоб люди відчували себе щасливими у гарному одязі!! Дякую вам за підняття актуальної теми.

Знайти нормальні штани то окрема проблема. В магазинах підходящі штани знайти складно, але чомусь коли мама приносить рандомні штани які вона купила непонятно де за 200 грн або їй віддала знайома - підходять ідеально

Ми поїхали до Канади, і, так, тут навіть в волмарті можна знайти багато одягу великого розміру. Я дуже здивувалася, коли вперше так сходила, бо вже звикла, що в Україні купити свій розмір - то справа не одного дня. Вперше в житті відчула себе повноцінною людиною в цьому плані.

В мене була начальниця пишнотіла жінка, шила весь одяг в кравчині. Стильно виглядала. І я тоді думала, що це якісь забаганки заможної людини. Тепер розумію, чому вона так робила. Знайти пристойний одяг великого розміру не так просто.

Як тестувальник з досвідом, НЕ можу НЕ помітити багу в рекламній інтеграції: реклама про UX/UI, а лендінг про QA. Аяаяяяй... І вже немає сечі терпіти ці "ЛЕГКО, яскраво і круто!"

Божечки, яка актуальна тема, дівчатка, так засмучувалась щоразу, коли на весь магазин гарних речей немає мого розміру. Виходиш з такого магазину і почуваєш себе такою жи..ною😰 в свої 69 кг. Я і не думала, що я не одна і з іншими таке трапляється😊😊

Це таке неймовірна бісяча проблема, бо у мене зрост 180 і вага 80 і я маю звичайне спортивне тіло та купити одяг неможливо! Бо будь що міряєш і талія на середині грудей, а не на талії і шопінг це як тортури, бо відчуваєш себе Гулівером у країні ліліпуті. І вже багато років шукаю дійсно майстерну кравчиню.

Мені 19, я все життя, з самого дитинства є повною дівчиною, і я завжди ненавиділа шоппінг, тому що !завжди! для мене це було якимсь парадом приниження і, здебільшого, марною тратою часу. Пам'ятаю, як колись, (і зараз це повертається знову), дуже модними були штани на низькій посадці, і тільки такі штани виробники могли запропонувати. Мало того, що вони були монструозно маленьких розмірів, так навіть якщо мені й вдавалося знайти штани на свій розмір, вони були жахливо незручні для моєї фігури, постійно злітали, їх потрібно було вічно поправляти і я буквально страждала в них. Словом усе, що сказано в цьому відео надзвичайно в мені відгукнулося. Але, варто сказати, що останнім часом я, заходячи в київські ТЦ, можу знайти на себе одяг (хоча-б!), і він буде адекватно виглядати, та це здебільшого мас-маркетні зарубіжні бренди (типу кропп, hm, тощо). В моєму рідному містечку досі або немає таких опцій, або їх просто дуже мало. Але я помічаю, що світ змінюється, і, мабуть, завдяки діяльності таких жінок, як Ваша сьогоднішня гостя, такі жінки, як я, можуть отримати адекватний одяг. P.s. Коли ти дитина, і тобі в обличчя в магазині кажуть, мовляв "У нас немає на вас одягу, ідіть в чоловічий відділ/магазин "пишна краса" (де продають квітчасті халати) навпроти/зв'яжіться з нашим менеджером у вайбері і він вам надішле квітчасті халати які пиляться на складі 15 років", це тебе ламає і відбиває будь-які намагання полюбити та прийняти себе. Я досі не можу спокійно заходити в бутіки, де є консультанти, бо боюся почути щось подібне, і дуже сподіваюся, що це все буде змінюватися достатньо швидко, щоб більше не росли такі поламані морально дівчата, котрим, аби задовільнити звичайну потребу в одязі, потрібно перед походом в магазин молитися усім богам.

в середній школі настільки боялась ельки, що відрізала етикетки, щоб однокласниці в роздягалці не помітили🥲

Я також часто чула відповіді в свій бік "на вас немає" або "ця сукня не на вашу фігуру" і тд. Ловити на собі співчутниві або навіть дратівливі поглади продавчинь дуже образливо. Виходиш з магазину ніби брудна та ще й відчуваєш вину за щось. При тому що моя вага в 30 років 70 кг, а зріст 170 см. А вже відчувається що мене наче викреслюють зі списку привабливих людей які мають право витончено одягятись.

Я вперше відчула себе людиною в Лондоні, коли прийшла в Маркс енд Спенсер, а там є розміри з 8 (це наш ХS) по 20 (приблизно 4ХL). Це при тому, що в мене був ХL. В Україні якщо ти більша за L, всьо, тебе немає - ходи в мішку з-під картоплі.

Почитала коментарі, з'ясувалось, що проблеми з пошуком одягу є абсолютно у всіх : у чоловіків, у жінок, в худеньких, в повненькіх, в високих і низких. Хто ж ті щасливі стандартні люди для якіх шиють одяг всі виробники?

Все жиза. До всього ж того ж жіночий одяг це якесь лайніще. Чоловічий відділ набагато якісніший і часто там крутіші принти, а не рожево квіткове щось 🫠 це дуже видно по кропу наприклад

Господи, та я пів року тому була зі стегнами 108см, і в Україні було вкрай важко знайти штани. А я була абслютно здорова, гарно виглядала. Але ні, Я ВЖЕ БУЛА ЗА МЕЖЕЮ української розмірної сітки для жінок. А от чоловіча розмірна сітка з моїми стегнами була в розмірі С/М. Ну тобто, жіночі більш широкі стегна перестають існувати для продавців одягу, навіть коли вони менші ніж чоловічі. Хоча чоловічі стегна невеликі, за вториною статевою ознакою саме жіночі стегна мають бути більші.

Завжди було цікаво, на яких таких "середніх" людей шиють (хоча частіше цим хворіє імпорт) одяг в Україні. Не сказати що я надто висока чи широка, але 50-52 часто просто не включено в ту чи іншу колекцію для жінок, або її починають нервово шукати в підсобках, осудливо поглядаючи, мовляв, як ти можеш жити такого розміру, з такими широкими плечима та товстими ніжками, і хотити носити не чохол на трактор в барвисту квіточку

Мій ріст 159 см і вага 70+. Одна з найпоширеніших проблем при виборі одягу - штани та верхній одяг, бо постійно доводиться або закочувати в кілька разів, або обрізати. Різниця між талією та грудьми 25 см. Якщо добре в грудях, то має вигляд балахону(того самого чохла на танк). Одного разу в магазині продавець здивувалася, коли я скинула куртку: "Оо, то у вас є талія?" її ж не видно, тієї талії😄 А коли беру пасок, то як сніп кукурудзи. Гірка година.

Це звісно не можна порівняти з озвученою тут проблемою, але поділюся своїм болем) Я спортивний хлопець середнього зросту і для мене знайти підходящі штани дуже складно. Всі штани або вузькі або задовгі, знайти щось дійсно підходяще -- велика рідкість. При тому на мені чудово сидить абсолютна більшість одягу на верхню частину тіла, наче його роблять саме під мене. Але штани... Штани роблять на чуваків, які пропускають день ніг 😅

Мені, як людині з розміром XXS-XS, було трохи образливо чути, що у мене немає проблем з вибором одягу, бо усі шиють лише на худеньких. Я багато років стикаюсь з тим, що на мене одягу немає. Якщо магазини продають типу "турецький трикотаж", то завжди намагаються напарити Sку, яка "маломєріт". В багатьох магазинах S це найменший розмір, або S видають за ХS. Ще дуже часто ХS роблять оверсайзом і таке враження, що ця сама футболка і на М буде якраз. На ринку купити одяг взагалі неможливо, бо всюди кажуть: на таких дюймовочок в нас нічого немає. Проблема купити пальто чи куртку, бо навіть якщо в плечах сіло, то рукав треба підрізати або закочувати. Багато років я намагалась купувати одяг з рукавом 3/4, щоб його не закочувати. Проблема знайти взуття з малою ногою. Це добре, що зараз у мене збільшилась нога і я можу спокійно носити 36й розмір, а років 10 тому у мене була колосальна проблема знайти туфлі-лодочки 35го розміру і кожна друга продавчиня відправляла мене в дитячий відділ. Тоді я замовляла собі взуття з Польщі і через раз вгадувала, бо по довжині взуття могло бути нормальне, а по ширині вузьке (без примірки купувати взуття вкрай важко). Також проблематично знайти нижню білизну. Одного разу продавчиня в ларьку з нижньою білизною з піною з рота доводила мені, що мого розміру В65 не існує і я його придумала, а найменший А70. Якби це була не зима, то я б зняла з себе бюстгалалтер і їй показала, але навряд то щось би змінило в її картині світу. Отже, до чого я - дорослим жінкам з фігурою підлітки теж важко. Я боюсь уявити, що буде у 40-50 років, якщо в мене буде то й же розмір.

Ще гірше, коли маєш різницю між верхом і низом у 2 розміри (М-XL). Одяг купити дуже важко. Спасають стоки американських і англійських брендів та інд.пошив.

Ще одна велика проблема - це розмір ноги 41. Все моє життя це був біль, бо підібрати взуття, яке тобі подобається, а особливо туфлі на підборах 41 розміру - це нереальний квест! 😢

У мене десь до років 25 була проблема з підбором одягу і взуттям. Я була занадто мініатюрна. Це був час, коли все переважно продавалося на ринку. І мені запам'яталися безпардонні продавці, які кидали: "девушка, вам за одеждой только в детский мир". Чим ще більше заганяли в комплекси. В мене 36 розмір взуття, але були худенькі литки і зимові чобітки виглядали як "карандаш в стакене". Відносила в ремонт взуття, де мені їх підшивали.

Дякую вам. Ви повністю праві. Я з маленького міста і так, я повненька дівчина. В моєму місті я мала вибір або одяг форми і кольору як для бабусі, або онлайн магазини де розмірна сітка скаче наче курс валюти. Зараз я в Швейцарії і для мене було просто шоком що я можу прийти в будь який магазин і купити розмір Л (інколи М) а не 3ХЛ за доволі бюджетні кошти навіть в конвертації гривні. Зараз я маю вибір, знаю свій розмір і мій вибір одягу НЕ засуджують як було в моєму місті(

Проблема з розмірами українська, моя мама як раз середнього зросту і сердньої маси тіла, але у неї великий бюст і на неї майже у всіх магазинах куртки красиві не застібалися. При цьому в тиж самих магазинах в Іспанії та Німеччини мама завжди могла собі купити нормальний одяг

Мене шокував цей випуск. З усією повагою ставлюся до вас, колеги (я також журналістка на телебаченні), але вперше я не можу погодитися з тим, що ви кажете. У мене зріст - 156 ,вага - 45.5. Я ніколи не сиділа на жодній дієті для цього, в мене так від природи. І талія 60 см. Проте у мене завжди була проблема - знайти на себе одяг. В один магазин приходиш, і кажуть:"У нас такого розміру немає, у вас він як дитячий". Пішла для експерименту в магазин дитячого одягу, мені кажуть:"ви што, ето магазін дєтсткой одєжди". Отже, розміру XS зазвичай немає. P.S. Пожила 5 місяців в Австрії і полюбила шопінг, бо в них є в дорослих магазинах такі "дитячі" розміри.

Дуже актуальна тема! Дякую, що виносите її на обговорення. У мене нема проблем з вибором одягу, бо маю розмір, який виробники не лінуються відшивати. А от підбір одягу для моєї мами став проблемою! Виявляється, що на нашому ринку без проблем можна купити 60 розміру лише халат і піжаму. Я місяцями (уже з благим матом) по інтернету і офлайн шукала мамі щось красиве, і у мене не завжди виходило. Пристойний строгий жакет я так і не знайшла. Позорище нашим виробникам, що вони тупо не помічають армії потенційних споживачів!

В підлітковому віці і молодості мене це дуже пригнічувало, вганяло в депресію, заставляло сумніватися в собі. Довелося провести свідому роботу над собою, щоб перестати робити себе винуватим за те, що я не можу знайти на себе одяг. І це стосується не тільки одягу - пошук взуття на 41.5 розмір це нереальний квест. Тепер це завжди злість і роздратування, і ніколи не відчуття провини. Це проблема брендів, що вони не отримають моїх грошей. Хочу ще сказати, що якось в Європі цієї проблеми майже немає - в тому ж Прімарку або на Заландо я випадково видаюсь М-Л розміру, а не ХХХХЛ. То все ж вміють шити масовий одяг на живих людей?

Ох, це дуже важлива тема, дякую! Весь час пишу коментарі українським брендам, які не шиють і не фотографують нікого більшого за М. А ще моє улюблене - one size або ж «універсальний розмір», як вони кажуть, в який по факту не влізе навіть Л.

як представниця розміру ХС-С і зросту 158, офіційно заявляю що і на "дрібноту" не просто знайти нормальний одяг. Я не люблю одяг "в обліпку" і знайти щось що не буде мене обтягувати важко. І так, в дівчат які важать 45 кг теж є складки і мені не подобається коли одяг їх підкреслює. Я не ношу міні, бо кількість нездорової уваги стає захмарна, чомусь кожен другий чоловік вважає, що якщо ти "маленька" то тебе треба спробувати підняти, взяти на руки і тд. Тому років з 20 ходила в шаленому оверсайзі. Виробники одягу чомусь думають, що дівчата/жінки маленьких розмірів обов'язково хочуть підкреслити свої форми і сексуалізувати їх на максимум, це відверто бісить. п.с. Будь ласка, поговоріть в якомусь з випусків про те, що від бодішеймінгу страждають і дівчата з вагою 45кг. Ви навіть уявити не можете з якою кількістю знущань під соусом "ти ж худенька" стикаються дівчата невеликої комплекції

Дівчата, дякую! За останній рік збільшилася вага, і не можу без сліз ходити по магазинах . Кожен раз сльози ,стрес і безсилля. Дуже важливо чути, що я не сама🫂

Дівчата, випуск - супер, як завжди. Поділюся своїм міні-болем, маю зріст 180 см, і відповідно розмір ноги у мене далеко не 36, і приходячи в магазин взуття чути фразу «у нас розмірна сітка до 40» не дуже приємно. А те, що я зустрічаю в розмірах 40+ - це навіть моя бабуся б не носила би, чесно кажучи. Ні про які гарні підбори, взуття на шпильках, чогось сучасного і мови немає! Для виробників я у свої 25 - бабуся😢

Боже, дівчата, як я рада що ви про це говорите! Чесно, я навіть почала тупо відписуватися від гарних українських брендів одежі, бо тупо вже бісять цими стрьомно-худимо інстаграмно-ідеальними дівчатками. Я хочу бачити реальних форм моделей і реальню розмірну сітку. П.С. а ще я рада чути що це не тільки я не розумію нащо придумали ті атласні і трикотажні плаття 🤣

Я з тих середньо-худих, але зі стегнами 110 см і відповідно не худими ногами вище коліна - і навіть це завжди викликало проблеми з підбором джинсів чи спортивних штанів! Я насправді навіть не замислювалася до цього відео, що я в цьому сенсі серед "привілейованих", бо хоча б щось але вибрати можу. Абсолютно згодна: ігнорування людей з більшими розмірами - це неповага до людей в принципі, бо виходить, що розмір визначає, а так не має бути. Магазин для струнких - те саме, що магазин для рудоволосих або синьооких - звучить ніби й гарно, але в основі - дискримінація. А по факту все впирається у відсутність хисту та професіоналізму "кравця", бо взяти набір готових викрійок для "старндартних" розмірів простіше, ніж створити такі моделі, які жінкам з більшими розмірами пасуватимуть, підкреслюючи переваги конкретно взятої фігури. Щоб були різні фасони, а не "чохли на танк" чи банальні халати.

Дякую, що висвітлюєте актуальні питання! Розмір S також не панацея аби купити одяг, що гарно сидить. У мене зріст 157 см і вага 45 кг. По-перше, більшість речей шиють на зріст 175 см, тобто на маленькій зріст його треба коротити. По-друге, навіть у 16 років при вазі 42 кг у мене був маленький животик, тобто не будь-яка модель добре сяде.

Дякую, що підіймаєте такі важкі теми та виносите їх на широкий загал!❤‍🔥

Я мініатюрна, струнка і не маю особливо виразних форм, і у мене з пошуками одягу теж є проблемки, бо "аха-ха" як смішно, продавці готові відсилати мене у дитячі магазини за одежою :) Для мене досі загадка для кого ж вони все-таки шиють одяг 😅😅😅 Ательє для мене як другий дім.

Проблема в тому, що коли ти схуднеш і отримаєш ті довбані 60см на талії, тебе все одно захейтять! За широкі стегна, за обвислі груди чи волосаті ноги. Люди, які дозволяють собі засуджувати повних людей, які наділи собі корону експертності, будуть і далі це робити. З усіма. Це їх сенс життя.

Тема актуальна. На початку року в мене закінчився терпець і я заснувала ательє і власну лінію одягу. Одяг в магазинах на обрану касту людей.

Про думку, що повні люди хворі, але при тому худій людині такого ніколи не скажуть. Я дуже худа, але маю безліч проблем зі здоров'ям, я не займаюсь спортом. Я маю проблеми з харчуванням. В своєму тілі я дуже погано себе почуваю. Але нікого не хвилює моє здоров'я, поки я виглядаю худою. А повним людям завжди про це нагадають, навіть якщо ця людина почуває себе максимально комфортно в своєму тілі

Я 176см. В мене постійно рукави 3/4 і всі джинси підстрелені все життя. Брюки лише на замовлення відшивати, бо в мене ноги довші за стандарт. Я дуже зраділа коли підстрелені джинси ввійшли в моду 😂

Я 173 см, вага 62 кг, груди 94 бедра 102. Струнка з грудьми і без живота. І в мене та ж проблема з вибором одягу: штани-рукави короткі, пояс під грудьми, заширокі плечі.Тому я стала кравчинею))))Не існує ніяких стандартних типових розмірів. Ми настільки індивідуальні навіть в межах одного розміру. А розміри в іксасах некоректні абсолютно. Наші розміри на основі півоб'єму грудей набагато коректніше.

Від людини зі стегнами (в недавньому) 120 см: рекомендації: Flaner - нормальних розмірів джинси та сорочки. Impact - штани, худі, футболки. Black Sea tribe - білизна нормальних розмірів та зручна. Enco - зручна білизна і відшивають за мірками. Vemvet - тренчі. Коли XL не дорівнює М-ці, і все нормально виглядає і при наявності немаленької дупці, і при наявності великого бюсту.

На чоловічий ніби тканини не шкодують,а жіночий якийсь куций і незграбний,або дуже дорогий

О, почула про маму Яни - жінка 50 + - і подумала: о Боже, я б могла бути Яниною мамою, бо мені 53. Але я - не середня леді 50 +. У мене 165 см і 47 кг. Тож я маю проблеми лише з тим, щоб думати: до скількох років я зможу носити те, що звикла носити, бо я ношу те, що носить стильна молодь. І почуваюся так само зараз. Тож я співчуваю тим леді, які мають проблеми з одягом. Але я маю інші проблеми, тому немає в світі досконалості 😂

Ситуація з життя. Жила рік закордоном, купувала одяг м-л. Все ок, приіхала в Україну, пішла в магазин і зрозуміла, що в укр м-л я не влажу😂 - отримала стрес, виявилось, що набрала кг. Повернулась закордон, міряю знов одяг л і влажу - стрес пройшов😂

Мої мама та сестра ( володарки пишного бюсту) все життя мучаться з підбором одягу та білизни. Це реально квест - знайти щось , що хоча б налізе, я вже мовчу, що воно має подобатись.

Дякую за підняття такої важливої теми. Обсессинг маломірок одягу в Україні неймовірний. Мені зараз 37, тому підлітквий період я пройшла з "шопінгом" на базарах, де талією в 65см на тобі не сходилися ґудзики спіднички xxl, що звісно означало, що ти капєц яка товстуха-динозавр. Звісно, спідниці чи шорти я ніколи і не носила. Лише після поїздки до США , а згодом переїзду до Німеччини, я зрозуміла як виглядають некитайські розміри. І о, Боже - навіть виявилося, що я ношу m (а раніше навіть s), і можу насолоджуватися великим вибором одягу. Звісно, є марки, лекала яких підхоять краще до моїх пропорцій, але то звична справа. Моя мама 165см та 80кг в Україні досі дивиться на речінабазарі,бо в магазинах 'на неї не шиють'.:-(

Дякую, що висвітлюєте важливу тему. Проте, хочу звернути увагу, що слова з рекламної інтеграції, що здобути професію ux/ui дизайнера дуже просто, не відповідають дійсності і, на мою думку, знецінюють десятки годин, які треба вкладати, щоб опанувати професію з нуля. До всього, не варто називати професію дизайнера нетехнічною, бо може ви і не будете створювати код, але розбиратися в багатьох технічних аспектах необхідно. Звісно, що школі треба продати послугу, але слухати такі речі якось сумно. Складається думка, що я прийшла і стала дизайнером на пустому місці, граючись. І кожен дурень так може 😂

Мене так дратує те, що всі вважають, що худий - це здоровий. Я відновлююсь зараз від аnорексії, в найгірший час своєї хвороби я чула компліменти своїй талії та тілу вцілому. На той час у мене вже припинився менструальний цикл, мозок не міг ні на чому контролюватись, я ледь не втрачала свідомість від втоми і голоду. Але тоді я все ще продовжувала чути похвалу за те, що займаюсь спортом і роблю щоденно норму кроків, хоча я відчувала себе такою мізерною і нещасною та відчувала, що скоро можу померти. Зараз я починаю усвідомлювати наскільки культура дієт і худоби спаскудила наше суспільство. Купа людей не можуть відчувати себе комфортно у своїй вазі, яка є природньою для їхнього організму і він може нормально її підтримувати без всяких зусиль. І для цього не потрібно ходити весь час в спортзал, нашому організму цілком достатньо тієї активності, що ми робимо щодня. Мені довелось пройти дуже довгий час щоб це усвідомити і я все ще маю над чим працювати. Але я сподіваюсь, що ті відео, які ви створююєте, допоможуть людям не потрапити в те місце, де була я. Дуже дякую вам за ваш контент! Ви неймовірні!

Дякую за підняття такої теми і гостю. Я після хвороби набрала вагу, гормональний дисбаланс пішов. І мені дуже тяжко змиритися з цією вашою. Тому такі розмови мені допомагають.

Дуже сподіваюся, що в Україні проблема з розмірами поступово вирішуватиметься. Це можливо, адже в інших країнах можна купити розміри від 0 до 35 і на різну висоту.

Дівчата , ця проблема не тільки з жіночім одягом . Чоловіки теж з цим стикаються ,хоч і не так часто . Дякую за підняття актульних тем

Ох, я та висока з 41 розміром ноги, є прямо магазини взуття, продавці в яких здивовано повідомляють, що у них 40 - максимум)))))

важко обрати собі одяг, особливо штани, бо маю тонку талію і широкі стегна. дякую за підняття актуальної теми

На жаль, до культури прийняття різних форм нам ще рости і рости. Вважаю неймовірним нахабством коментувати фігуру іншої людини, але чомусь подібні коментарі отримую і досі, що дуже засмучує. Я думаю, якби суспільство перестало давати оцінку фігурам, компліментарно додаючи більше балів струнким модельним чи спортивним формам, то і магазини відповідно були б більше спрямовані на різних споживачів.

По міркам Європейського масмаркету я середнього розміру - 46. По міркам Українських виробників це XXL, а представлений одяг часто лише до XL. Наприклад у бренду Reserved є одяг мого розміру, я бачу його на сайті, але коли хочу поміряти і йду в Києві в магазин - його там не буде. Менеджери магазинів вважають його не треба везти.

не зовсім до теми, але теж про боді шеймінг. я в випускному класі школи мала 4 розмір грудей і малий об'єм (70D). в найкращому магазині білизни мого міста, мені сказали що такого не буває і щоб я не видумувала і дали на поимірку бабусин ліфчик...мені тоді так обідно було, бо я шукала білизну на випускний до плаття

Щодо худоби і здоров'я маю кілька спостережень. Йшла в інститут ендокринології з твердим переконанням що проблеми з ендокринкою - це зайва вага. Але пацієнти цього закладу худі або навіть худющі люди (виключно моє спостереження). Так само зараз спостерігаю худорлявих людей в абдомінальній хірургії онкодиспансеру. А от дискримінацію за вагою пережила моя мама коли її анестезіолог відмовився брати на операцію.

Особисто я з таким не стикалась, бо ношу менший «стандартний» розмір. Але мені дуже сумно, що у нашому суспільстві є така проблема. Це ж напевно так негативно впливає на самооцінку людини, адже справді вага більше так званих «стандартів» дуже стигматизується і часто осуджується😢 як же хочеться, щоб кожна жінка могла носити одяг, який їй подобається, а не той, в який вона влізла!

Я живу активним життям, маю щоденні навантаження, багато часу проводжу на природі. Мій український розмір - 52. Знайти щось якісне туристичне в жіночому відділі будь-якого українського магазину просто не реально. На думку виробників я не маю цікавитися лісом, а маю сидіти на кухні.

Сьогодні зайшла в магазин Frizman на Подолі. Москворота продавчиня, незадоволена, що я хочу модний тренч, а не чохол великого розміру в клітинку, запропонувала приміряти 2 моделі. Обидва осінні тренчі мені були з рукавами 3/4. На що мені було сказано, що бренд шиє на нормальний зріст. А в мене ненормальний?? 177 см.

Ооо, як я вас розумію. Моя проблема це брюкі скіні 😠 бо те що налазить на мої ноги тіліпається на талії, а те, що буде добре сидіти на талії не налазить на ноги і я не геть нестандартного розміру

Дякую, за таку актуальну тему. Принаймні зрозуміла, що я така не одна, а то весь час думала, що зі мною не так. Один єдиний раз зі мною була історія, коли дівчина, що продавала мені джинси, сказала, "та ви зовсім не великі, з чого ви взяли, що вам ці джинси не підійдуть"

Тема прям в саме серденько ❤ бісить дуже сильно,що якщо ти більше Л, найти одяг дуже важко. Простий приклад, в Миколаївській довоєнного часу крім ринку довгий час не було жодного магазину, де можна було б купити одяг не "бабулькин" Все лише одяг з Китаю розмірів хс-м. Коли там з'явились Waikiki, Sinsay бренди в яких є одяг до ххл , то я приїжджаючи з Києва, же в цих магазинах завжди купа варіантів одягу цих розмірів, виявила, що в Миколаєві її зовсім немає. Серед залишків лише с та хс. Згадайте пляжі, це тільки в рекламі там одні фітоняшки. В реальності їх одиниці.

Все життя важила 50 кг при зрості в 165 см. Народила дитину і нобрала спочатку 20 кг. І була дуже неприємно здивована, що всі джинси перетескають мою талію формуєчи складкі і валіки, там де їх не очікуєш. А те, що не перетискає збирається збрижками в районі пазу і висить на дупці ніби ти обісралась)))) я змирилась і перейшла на сукні і спілниці. Війна розхитала нерви і гармони. Я набрала ще 10. І охєр😅ла. Одяг тільки з секонда. Бо в магазинах мені запропановано лише 1 фасон. І то все хрінь якась!

Як худий високий хлопець, можу запевнити, що на мене теж неможливо було знайти одяг. Особливо штани. Відчував себе якимось не таким

Все життя була у вазі 100 кг. Був період схуднення до 66 кг. Знову відкат до 100 кг. Проблему з одягом маю все життя і можу порівняти, як обирати одяг людям з різною вагою. Від цього істерики, злість, роздратування, заїдання та зриви. Ходжу в спортзал. Хотіла купити у великому спортивному магазині лосини. Ледь-ледь одні знайшла, на ціну вже не дивилася. І захочеш схуднути, не зможеш, бо нічого буде одягнути. Дратує і злить таке ставлення до людей з надлишковою масою тіла. Вони не ліниві, в них є проблеми і вони працюють з нею, в спортзалі, в терапії рхп і тд. Дякую, що піднімаєте такі непопулярні теми. Ми є. Ми видимі. Ми живі. Ми теж люди, яким треба якісний і красивий одяг

Мирославо, і вам також велике дякую. Все сказане вами дуже відгукнулось. Шкода, що ми маємо проживати такий досвід, але класно, заявляти про себе і проблеми з якими ми стикаємось.

А ще бісить що для невеличеих грудей пропонують тільки пуш-ап, або просто однин клаптик тканини з мережива.

Дуже важлива тема.Була шокована цим питанням ще з молодості,коли в мене ще не було ніяких "проблемних" місць,мені підходив одяг розміру 48 і постійно чула в відповідь,коли питала одяг на себе,що такої моделі великих (!??) розмірів немає😢.Зараз,коли мені 40 і звісно що є " зайвих" 10-15 кілограмів проблема така,що купівля одягу-це стрес ,бо хочеться купити річ,яка тобі подобається,а не яка на тебе налізе. Я собі навіть не можу уявити,що роблять жінки більш крупних форм.😢

Дівчата, дякую що про це говорите! Я теж не дуже стандартного розміру, але на щастя вмію шити. 90% собі перешиваю і вже стала піднаняти одяг для інших. Але прямо шкода що розмірна сітка дуже обмежена в Україні :(

Важливе відео і дуже приємна гостя, цілісна особистість. Знову ж треба мати сміливість виходити на загал з цими темами, не боятися осуду, який в нашому суспільстві завжди несеться, просто суспільство ідеалів. Шкода, що людям доводиться вислухувати про себе те, чого вони не питали, бути мішенню для скиду негативу і все це лише тому, що вони виглядають не так, як комусь хочеться. Я і мама завжди були за 70, і я і вона ніколи не могли нормально одягатися, хоча вважаю нас звичайними жінками. Я чула в свій бік коментарі від продавців, мама врешті знайшла один магазин, який має велику сітку розмірів, але ціни там не малі, така нвша доля - Marks & Spencers.

Реально проблемна штука. Я все життя була саме тією людиною з підлітковою фігурою, на яку купа одягу. А потім сталася повномасштабна війна, на стресі я поправилася одразу на два розміри. Це була трагедія, абсолютна трагедія в моральному плані, бо я ненавиділа те, що у мене талія стала 72см і в мене з'явився маленький живіт. Зараз живота в мене немає, але я навряд зможу знову бути XS. У мене просто округла струнка підтягнута фігура, яка мені подобається у дзеркалі, напевно, вона навіть привабливіша візуально, ніж раніше. Але головний прикол в тому, що коли я мала талію 72 см, я вперше в житті зіткнулася з тим, що в деяких магазинах на мою талію не було потрібного розміру, бо тупо не шили і в них увесь дорослий одяг до 68 см (український бренд). Це був такий шок і одразу ж психологічно з'явилося відчуття, що я якесь огидне товсте чудовисько, хоча об'єктивно і розуміла, що це не так. А що ж тоді відчувають люди, більші за М, не знаходячи одягу, я навіть боюся уявити. Після цього я панічно боюся знову поправитися навіть до невеликого живота, бо одразу дивишся на ту бірку з літерами й така злість на своє ж тіло з'являється😑 ну і тепер реально є внутрішнє відчуття заборони, яке противно так говорить, що треба пропустити прийом їжі, треба їсти менше, не брати оту смачну здобу, бо я ж не хочу знову дивитися на себе з огидою

Чудовий, корисний випуск. Мушу лише додати, що ніякі гормони в жирі не зберігаються. Це не відміняє аргумент пані Мирослави, жирова тканина потрібна з багатьох причин, в тому числі і гормонального фону, але у жировій тканині ніякі гормони не "відкладаються". Тому формулювання про те, що у худих дівчат просто немає де зберігатись гормонам катастрофічно неправильне. Клятому раціоналісту не сподобалось би :)

Комплексувала через ногу 41го розміру (китайське взуття на ринку в селі взпгаліна 43 тягнуло) При доволі високому зрості в свій час довела себе до 53 кг, хоча здебільшого це були м'язи, внизу животик маленький був, через що не могла собі дозволити носити будь-що обтягуюче. Зараз важу (аж) 77 кг при зрості в 173 см, в армії з розмірами взагалі незрозуміла історія, тому якийсь час не заертала на це уваги, аж потім якось замовила сукню в Британському магазині, по моїм міркам вона була М, в українській завжди в ХL влажу... Тому тема дуже актуальна і я дуже вдячна вам за відео)))

Щодо собівартості одягу: XL+++ потребує в два раза більше тканини ніж S-M, а продається в два рази важче. Бо у всіх по-різному розподіляється вага, в когось груди, в когось живіт. А S-M набагато легше відшити, менше вигинів - легше посадити одяг. От і все.

Піднята тама дуже важлива. Дійсно величезна кількість людей мають різні розміри. І вони змушені бути невидимі, обмежуватися тим, що не мають необхідних базових речей. Окрема вдячність за неймовірно мудру та елегантну гостю. Краще ніж сказано я мабуть і не зможу додати. Я ніколи особливо не задумувалася над такою проблемою, тому що маю той розмір, який в кожному магазині можна знайти. І тепер краще розумію різних жінок завдяки цьому ефіру. І багато чого проговорено глобального і практичного щодо відношення до чужої зовнішності та формування на основі неї самооцінки.

Я дивлюся на свій гардероб та хочу плакати: я ХОЧУ красивих речей, але я ходжу ходжу ходжу по магазинах а там навіть якщо є мій розмір, то воно не сидить ніяк бо це ці довгі сукні трикотажні чи атласна якась фігня. Дуже боляче. Збираємось на танці - а нема що вдягнути 😔

Це дійсно проблема, дякую що піднімаєте цю тему. В мене вага ще ніби влазить в так звану "норму", а взуття це пічаль. Маю зріст 173 см., розмір взуття 40-41 (25-26см) і це вже проблема. Як в і-нет магазинах, так і в звичайних в мене обмежений вибір. Бо в ДОРОСЛИХ жіночих відділах переважно розміри 37-39!! Виробники повинні відкрити нарешті очі і щось з цим робити!

Дуже дякую за гостю ❤❤❤. Завжди мала зайву вагу, і завжди комплексувала на цей рахунок. Слова Мирослави дуже надихають. Я завжди цькувала себе за їжу , тай не тільки. І ті рідкісні думки самопідтримки , які виникали в мене , чомусь викликали сльози , чи то розпачу , чи жалю . Тільки тепер я зрозуміла, що напевно, нервова система просто рятувала мене таким чином ( це чисто моя теорія) .

Я маю зріст 175 см і досить стандартний розмір М. Але дуже часто, коли я бачила десь в магазинах плаття, костюм і тд, що прдобались мені, продавці дивились як на дурну і казали, що великих розмірів у них нема😐 все життя комплексувала через це. Але переїхала в Німеччину і дивуюсь тому, що тут люди досить великої комплекції не соромляться носити все, що хочуть, і складки на животі, який виглядає з-під топа, то ок. І одяг на мене уже складніше знайти, бо в магазинах типу HM, NewYorker, CA і тд мені складно уже знайти менший одяг, бо джинси L тут популярніші😂. Ну, всякий дешевий масмаркет тут на великі розміри не дуже розповаюджується. Я про сезонні шорти, майки на пару разів. Коротше кажучи, переїхавши до іншої країни, я зрозуміла, що я нормальна, а не товста і нема абсолютно ніякого сенсу ходити, втягнувши живіт, щоб бути привабливішою. Вся дурість шеймінгу у нас зводиться до того, що я в років 10-11 додумалась до втягування живота, щоб не виглядати товстою. А потім, коли виросла, мені твердили, що я надто худа і я не вірила, я бачила перед очима образ себе як жирної і непривабливої, яка недостойна дурної сукні за 500 гривень🙄 як чудово, що всі ці проблеми нарешті очевидні суспільству, ми всі не Барбі

В мене є штани L, M і труси XL, а в сантиметрах одні й ті ж самі стегна. Не шиють одяг, так ще й підписують бозна як. Ліфчики, то взагалі проблема. Не має розмірів, а якщо є то це щось на мій смак уродське. Я просто хочу зручний і гарний ліф, якщо таке знаходжу, так воно б*яха стоє як крило от боінга. От і купую собі по розміру і по виду уродскі, бо на більше мій гаманець не розрахований, відповідно й задоволення від таких ліфів отримую велитенське (сарказм, якщо комусь не зрозуміло). Одним словом ПАЛАЄ)

Я низького зросту і в дитячому відділі одяг замалий, а в дорослому - завеликий... А ще зараз стали поширеними сукні крою щось під корсет з чашечками для грудей. Мені білизну знайти важко, бо навіть топи нулівки великі, а тут ще й така підстава😢

Дякую за цю цікаву розмову! Завдяки вам ламаю стереотипи у своїй голові та набуваю впевненості. Мабуть, в Україні усі мають проблеми з підбором одягу, бо шиють справді лише на стандартні фігури.

В мене фігура класичний пісочний годинник,знайти брюки чи сукню проблема ,бо якщо розмір стегон підходить ,то на талії все дуже вільно і навпаки... При вазі 47-48 кг груди 3 розмір ,що теж величезний квест в пошуках сукні

Худим теж не просто, маю астеничний тип фігури. Все висить на мені, виглядаю як стовб. Якщо придбати одяг "по фігурі" то рукава і низ штанів будуть короткі. Шиють або на високих в тілі, або на малих і тендітних. Людина може бути високою і бути худою і повненькою. І також може бути не високою з малою вагою, або більшою. Шиють на якісь лекала з початку 20 ст, де зріст людини на 10 см. Був менший.

Дякую за це відео! Десь років з 16 я зненавиділа ходити по магазинах одягу. А все тому, що я не могла нічого нормального/стильного/красивого підібрати для себе. Я була підліткою зростом 158 см, 4 розміром грудей і вже округлими сідницями. Штани були на мене довгі і завеликі в талії, а кофти/футболки/светри/блузки або висіли на мені як чохол на танку, або виглядали так, що їх могла б носити хіба моя бабуся. Це (і не тільки це, а ще й популярність передачі "Супермодель по-українськи, коментарі від однокласників з приводу моєї фігури (у нас була обов'язкова однакова для всіх шкільна форма, де обов'язково мав бути піджак, який на мені висів просто як мішок, і т.д.) вплинуло на мене таким чином, що я почала дуже заганятися з приводу своєї зовнішності і почалася історія нелюбові до себе і неприйняття себе і своєї зовнішності. Мені здавалося, що всі довкола мене красиві, бо вони могли красиво і стильно одягатися. Я не могла

Випала мені реклама французького бренду аксесуарів типу панчіх, шкарпеток і тому подібного. І у них на презентації товару - моделі різних розмірів, від великих і на інвалідних візках до стандартних дівчат М з різною довжиною ніг, і всі дуже гарно вдягнені, тобто кожна жінка кожного розміру може бути стильною і може носити ці блискучі панчохи в гарбузи та павуки

S-xs із ростом 178. Знайти штани нереально, все коротке. Тому твердження що s-xs не мають проблем із пропозицією правильне тільки якщо ти ростом +/-165

Я зрозуміла цю проблему 3 місяці тому. Коли народила дитину. Моя м-ка з першим розміром грудей стала м-кою з третім. І тепер знайти одяг стало дууууже важко! На мої груди підходить розмір ххл, а на решту тіла м! Я ошаліла! Бо раніше ніколи таких проблем не мала! Тобто, якщо ти збільшуєшся - то повинна збільшуватись ЛИШЕ пропорційно і, судячи з українських виробників - лише до Л! Я платоспроможна людина, яка місяць не могла вибрати сукню! 😢😢😢😢😢

Цікавий випадок з цією фразою нещодавно чув. Мої дипломниці щось сказали, що вона в шортах ходить, а не в сукні. І вона як раз сказала, що на неї сукні не шиють. А от в той момент не звернули увагу, що в неї бакалаврська робота вищого рівня, ніж половина магістерських.

Так вийшло, що я скільки себе знаю була "поза" трьохрозмірною сіткою. Окей підліткою я купляла собі дорослу L-ку, якщо вона була нормальної довжини. Та серед найближчих дівчат у мене завжди є та, на якій ХS буде висіти. Тому походу по магазинах здебільшого закінчувались нічим для нас обох😂

Оооо… нарешті про це хтось говорить! Речі лише для худих жінок і не модні! Дівчата! Ви розумнички! Дякую!!!!❤

Дякую вам за ваші відео ❤️ розміри і загалом вид масмаркетного жіночого одягу це суцільний жах... В мене через проблеми зі здоров'ям, які я не можу поки що вирішити, а інтернетні борці за моє здоров'я чомусь готові лише на словах казати про те що я хворий, а не донатити мені на картку на лікаря... В мене непропорційно великий живіт... І знайти свій розмір нереально... Я і так через бідність хожу в магазин лише коли ну зовсім все зносилось.. Але кожного разу це каторга якась.. Якщо навіть дивом вдається знайти собі штани - вони впритул і якщо зроблені не з тянущоїся тканини, то порвуться після двох присідань... А навіть якщо дивом знайдеш свій розмір - вигляд цих речей жахливий... Всякі чи бабусині візерунки, чи стрази, метелики і тд... А які кишені в жіночому одязі, то взагалі окрема велика тема для палання...

Так дивно це слухати ) Жили в Техасі 2 роки і там дай Боже було знайти щось з S-ки чи M-ки. Забагато великих розмірів і замало малих. В Каліфорнії ситуація краща, але асе рівно я була в шоці бо в Україні мені L давали, в Техас S , а в Каліфорнії M

Була радість в моєму житті - купувала собі медичний одяг і він весь у мене s , xs) при чому весь інший одяг у мене x, xl, a іноді навіть XXL😁 добре що поїхала міряти, а не замовила в інтернеті

У мене дуже широкі стегна і вузька талія. Купити штани - пекло! В масмаркетах часто для мене замалий найбільший розмір, хоча у мене нормальна вага (ріст 175, вага 63). У мене є багато знайомих з такою ж фігурою - кажуть те ж саме! Прикиньте, дівчина з нормальною фігурою заходить в магаз та ХХL для неї маленька. Привіт, РПП!