🌻Будь-яке ярмо - це насильство, знущання над людською гідністю. Оповідання про безрадісне життя з чоловіком тираном.

Як немає щастя, то не треба й долі...Цікаво слухати..Щиро дякую за читання

Гарно прочитано. Не раз сльоза наверталася. А в епізоді, де люди з пошанівком ставляться до парасчиної недуги, здалося, що це про правдиве єство всіх українців. Всіх. Діти квіти і ягоди носили, дівчата голову у пахучому зіллі змили, жінки смаколики та одіж приносили. Чоловіки не ганили їх за це. Отже співчували. Ось так. Дякую.

Щиро дякую за прекрасне, чуттєве прочитання твору ! Пройняло душу, яка сумна доля у жінки була. Добре, що люди розуміли і співчували до самого кінця її, і допомагали гуртом.

Дякую від душі, за таке акторське читання ! Ви неперевершена ! Прослухала на одному диханні!

Дякую за гарне прочитання ! Який колорит ... Серце відпочиває ... Хоч і тема болюча і невесела ...

Дякую за прочитання! Яка сумна доля😢 Не родися коасивою, а родися щасливою

Дякую

Колись давно чула, як говорили дві жінки:глядиш, глядиш тих дочок, а попадеться дуракові в руки....

,,гарний чоловік-гарне лихо,,. Так і є.З досвіду.

В 20 років заміж вийти, років 10 пожити, залишитися вдовою без чоловіка і дитини в 30 років, а таке враження, що прожила більше 70 років. Теперішні жінки набагато витриваліші: сусідка живе з чоловіком вже з 40 років, пив, бив, кругом хати ганяв, сокирою по ній запускав, ножем штрикнув, синок такий як тато виріс. Але тримається жінка, живе, хазяює. Питаю її,як ти так живеш, я б кинула його давно. А вона мені:- А, може, мені так подобається! Ото так. Не бере до серця. І таких жінок, що живуть, себе не жаліючи, з чоловіками - тиранами не злічити. Без характеру була, треба відстоювати себе. Жінки ж у нас козачки, є такі, що ними не покеруєш, де запряжеш, там і злізеш. На похиле дерево і кози скачуть. Схилила голову, то він її довбав щораз сильніше. Якби показала характер, то не чіпав би. Але що поробиш, така її доля.

Дякую за вашу працю!

Дякую!

Дякую вам за вашу працю,,,,,

Дякую, дорога Ліліє. Чудове читання, задушевне. Хотіла б послухати іще у Вашому виконанні.

Дякую, Ліліє, за чудове читання твору! Аж серце пройняло...

Повчальна історія.

Так а ж хата у моєї прабабуся була,але по два вікна і ґанок. Навпроти хати цвіли ружі і білі лілії.

І оповідання і акторська майстерність неперевершені.Ви завважили,любі слухачі,що всі твори про ті далекі часи такі сумні та невеселі,що просто сумно-сумно після прослуховування стає....

Цікаво в яких ще країнах в 1861році були жінки- письменниці?

Як буває у житті людини,,,,,

Аж сльози полили(

🎭

Це ж дружина Куліша написала?