Мотричка: "Я тобі щось винна ?" Чоловік: "Мені ?... Ні, ти винна кав'ярні) "

Я для себе знайшов зручну формулу, я просто запитую: «ти не проти, якщо я заплачу?», якщо для дівчини не принципо, то мені приємно пригостити, а якщо ні, то не проблема розділити рахунок.

Весь цей дискурс зразу незбалансований. Коли ми пропустили момент, що кожен має платити сам за себе? Ми що в середньовіччі? Якщо хтось когось хоче пригостити - це особиста справа кожного, але це має бути винятком, а не правилом. Мене дуже дратує, ця культура. Я люблю пригощати людей, і так я часто пригощаю дівчат, інколи я роблю зустрічі друзів, де усіх радісно кормлю, але те, що вважається, що я на побаченні маю заплатити за обох по дефолту - це якась муйня з минулого, це не про партнерство і рівноправ"я. Давайте забудемо про це. Був би радий аби мене частіше пригощали, готовий радувати своєю красою )

на зустрічах завжди ходжу в заклади і роблю замовлення на суми, які сама зможу оплатити, але коли інша сторона наполягає на оплаті - не протестую

"Я тобі щось винна?" - 😄 дуже невдале питання

Якась хрень, гроші не важливі, але про них постійно в усьому… що за ярмарок лицемірства! Гроші - найсильніший чинник, який принципово визначає ваші відносини!!!!

Ну і як завжди) Яся це голос розуму) Декларації це все ок, але треба дії (с). І це капец як влучно) бо в нас так багато дівчат, які кажуть, що вони за рівність, солідарні з емансипацією і фемінізмом, але на практиці…залишається лише декларація) І так, стосунки завжди мають економічний контекст, як було сказано, бо якщо в тебе ж зп, то ти як мінімум повинен розуміти скільки походів в кіно і ресторани ти можеш стянути))

Мені 55 років. В мене є друг, він живе и працює в Бельгії. Коли він приїздить до України ми йдемо кудись и він пригощає мене, а потім я его запрошую кудись и купую квитки в театр або кіно. Домовленості - це обов'язково, та нічого в цьому "такого" нема. Я -доросла людина!!!

Мені зараз трохи дивно чути точку зору Нати : як так хлопець сказав що платиш ти, це не мужик. І я згідна з Ясьою що в нас така прошивка і в дівчат і в хлопців в Україні. І також за кордоном в 99% хлопців коли він навіть платить за каву якщо це тіндер - очікування інтиму. Натомість європейці ділять, але також і ділять всі сімейні зобов'язання. Але в нашій ментальності трохи інші патерни. Я живу в Литві і в мене є хлопець литовець і це нормально що один раз платить він, другий раз я. Але він може їсти приготувати, готує частіше за мене, поприбирати, поскладати попрпний одяг краще за мене. І я його дуже поважаю за це більше ніж коли він би просто платив мені за каву. І так всюди в Європі. Видно таку велику прірву і ці зобов'язання що хлопець апріорі має платити за все це дуже принизливо, ніби в нас дівчата безпомічні діти, а хлопці лицарі які як в казках мають забезпечувати. Чому для хлопця взагалі має ніколи не бути дорого, а для дівчини це велика проблема. При тому шо хлопці і дівчата заробляють приблизно одинаково. Якщо хлопець одноліток, а дівчина не утриманка - не бачу проблем. Все залежить від фінансового стану кожного.

Класно, що суспільство потроху звільняється від стереотипів. Згадую випадок років 5 тому, як ми були із моїм хлопцем у ресторані (ми вже жили разом, був спільний бюджет і тд). І коли попросили рахунок (оплата карткою) офіціантка відразу підійшла до хлопця з терміналом для оплати, а я кажу "Я буду платити" (бо саме на моїй картці були кошти для подібних витрат). І ця офіціантка таким холодним поглядом окинула хлопця, ніби той той витворив щось меганевічливе та заборонене) І в подальшому демонструвала свою чи то відразу, чи то невдоволеність - важко пояснити) І це прогресивний Харків, не маленьке провінційне містечко. Але останнім часом подібних ситуацій не було - більше того, я вважаю нормальним,наприклад, притримати двері для чоловіків, чи запропонувати іншу "фізичну" допомогу. Чоловіки від цього не стають менш чоловіками, а жінки не стають менш жінками.

Оххх, вот это задевающая за живое тема. Удивлен был услышать, что девушки могут боятся оскорбить парня, тем что хотят разделить счет. Получается, что каждая сторона сидит и боится оскорбить друг друга. У меня есть история по этой теме. Было это лет 7 назад (в студенческие времена) и я только-только начал вникать в феминизм. Пригласил на свидание девушку, которая очень нравилась тогда. Она была из общей компании в общежитии. В конце свидания мы зашли в ресторан. Приносят счет, я достаю деньги, чтобы расплатиться и она говорит: "Давай я за себя заплачу". Я еще 2 раза сказал, что все ок и я заплачу, но она настояла. Про себя подумал: "Вау, вот это да! Хоть и не позиционирует себя феминисткой, но насколько она самостоятельная и для нее важно это. Круто!" Через несколько дней спросил у друга, ничего ли эта девушка не говорила ему или кому-то из компании. Ответ: "Да, говорила. Сказала, что было очень крутое свидание, но знаешь, что ее насторожило? Ты не заплатил за нее в ресторане". 🤯🤯🤯 Этой историей я не пытаюсь обобщить всех девушек или парней. Просто хочется, чтобы все мы говорили друг с другом. Например, парни смогли бы задавать вопрос, хочет ли девушка разделить счет или ей ок будет, если парень заплатит. Девушки же, например, могут тоже спросить, хочет ли парень разделить счет или хотя бы не думать о мужчине, что он жлоб, если предложит разделить счет. Как вы решаете этот вопрос? P.s. Сори, что сознательно описал только стереотипную ситуацию "парень-девушка". Конечно, кто угодно может пригласить кого угодно на свидание: парни парней, девушки девушек, небинарные людей небинарных людей, девушка оплатить полностью счет, разделить счет как-то иначе и т.д. Мне так проще было сформулировать свою мысль, а то коммент получился бы еще больше.

Дуже не люблю наступних ситуацій: коли за тебе платять, не даючи тобі вибору. І це інколи заходить наскільки далеко, що ти у 20-хвилинному форматі намагаєшся пояснити, що між нами все ок, просто мені комфортно платити за себе самій. І точно маю таку штуку, що не піду у заклад чи на побачення, якщо не маю достатньо грошей. І сумно, що внутрішнє бажання нести відповідальність за свої витрати, часто розцінюється як "ооо, вона грає в цю гру з чеком - ставлю їй плюсик". Втім маю ідеальне рішення: просити в офіціанта поділити чек, без лишньої демагогії і пояснень (працює у 100% випадків).

Ваше відео , ще +100 до гарного дня ! Можу платити за себе , але не дуже хочеться 🤣 всі висновки будуть зроблені

Велике дякую ,що обговорюєте такі теми ❤️

Круто, дякую за додатковий випуск, дівчата! Єгор - дуже адекватний чувак, дуже доречні речі каже. Наприклад, сподобалося, що він сказав, що багато чоловіків НІЯК не розцінюють те, що дівчина запропонувала за себе заплатити. Це правда, як і те, що чоловіки багато над чим не замислюються, не аналізують свої емоції чи емоції та поведінку партнера (чоловік підтверджує). Я зовсім не хочу сказати, що чоловіки - бездушні тварини без емоцій, але факт, що жінки (здебільшого) більш емоційні та емпатичні. Ми, дівчата, забагато паримося в ситуаціях, на які чоловік навіть не зверне уваги) Ми на різному фокусуємося просто.

Хто запрошує, саме офіційно запрошує, частіше хлопець, той і платить. Але коли "букетно-конхветний" період переходить в постійні відносини, вже не кажучи про спільний побут, і ви вже буденно ідете по парку і вирішили попоїсти, то вже треба і гроші витрачати разом. Але і коли ви з'їхались усе одно працює правило запрошення на щось особливе. Додаткова, не буденна увага хлопця за його додаткові гроші. P.S. Але дуже круто, коли дівчина теж кудись запрошує, і наприклад купує квитки в театр. А ти вже шуріком замовляєш на опісля столик десь у Алясці(а не в Пузатій хаті, бо треба переплюнути квитки) за свій кошт. Можна ще букетик. І всьо - топовий вечір.

Це все звучить гуд. Я на офіційне побачення не ходила, ну так не пощастило, 1 раз пішла в кіно з приятелем, тож наполягала на поділі 50/50, бо ми типу приятелі і все, без підтекстів на всяк випадок. По факту без офіційної частини ця фінансова тема була в "по черзі пригощати один одного", з іншими хлопцями, і це не заставляло нервувати в цьому питанні "хто платить". Але, в мене сталась така ситуація, що я втратила роботу, компанії кінець прийшов, і одразу ж почався локдаун. А ми з моїм хлопцем якраз планували з'їхатись, і чесно, якби він не взяв на себе відповідальність за фінанси, то він би став для мене ненадійним і пішов би в сраку. Тому, що при аналогічній ситуації навпаки, я би теж так зробила, взяла витрати на себе, але перевірити спершу хлопця вселило нереальний спокій, (на фоні негативного досвіду) тому я свої заощадження і він свої склали докупи (ми по суті одного рівня доходів), і нема поняття "мої гроші", а є тільки "наші гроші". Тому, що в постійних відносинах є ризик завагітніти, через це втратити роботу, і ця картинка з 50/50 руйнується. Просто уявити ситуацію, в якій ти вагітна, тобі постійно зле, ти втрачаєш роботу, з часом вичерпуються твої заощадження, а далі що? Він рахує тобі в борг твоє проживання з дитиною? Як це виглядає? Тому така жорстка рівноправність в подібних ситуаціях якось не дуже звучить. Добре платити обом, коли спроможні, але в ситуації з дівчиною мати змогу підстрахувати її, без списку боргу на майбутнє, тому що ми не у всіх ситуаціях рівні, нажаль. А так, треба без рожевих окулярів дивитись на людину, створювати різні ситуації, бути уважним, щоб він/вона не були пиявками у відносинах. Пиявки в фінансах, чи емоціях, і тд. В моїй картині світу чоловік, як людина стабільніша, в плані гормонів і емоцій, завжди є надійною стіною, прихистком, страхівкою, який не маніпулює моїм слабшим становищем, в разі чого, з яким не страшно, з яким я живу і ходжу на роботу не тому, що вдруг він мене кине, а тому що я спокійна, і можу принести більше грошей в сім'ю, і ми зможемо разом собі дозволити більше і відкладати на щось глобальне. На щастя, такий чоловік в мене є, і моя тривожність, стреси і тп пройшли разом з ним, і тільки з ним я вперше видихнула і стала щасливою. Тому ця тема для мене неоднозначна, в серйознішій перспективі відносин.

Взагалі цей шеймінг "жлобів" - дуже нездорова і токсична історія. Я щиро вважаю, що доросла працевлаштована людина спроможна заплатити за себе в кафе і що я нічого їй не винний. Але саме оце нав'язане почуття провини за "жлобство" ставить мене у незручну позицію, коли я ніби маю виправдовуватись за те, в чому я не бачу нічого поганого.

Мене навчив мій вечірній вихователь в гімназії в 11 класі (він був на 8 років старшим за мене): - якщо ти кажеш "запрошую тебе пообідати" - то ти платиш за обох; -якщо ти кажеш "давай разом пообідаємо" то кожен платить сам за себе. І немає різниці чоловік чи жінка запрошує. Якщо жінка запрошує, вона платить за обох як і чоловік. Але слово "запрошую" тут ключове. При чому на всіх рівнях і видах стосунків. А щодо першого побачення конкретно теж є правило: гарним тоном вважається чоловікові заплатити за обох. І справа не в грошах, а в позбалені турбот. Тобто якби він запросив на вечерю додому і сам приготував це було би рівноцінно. Але для жінок гарним тоном є на першому побаченні запропонувати заплатити за себе. А чоловікові відмовити їй. Або погодитися розділити рахунок. На цьому моменті власне ви і визначаєте тип ваших стосунків в принципі: хто є хто і якими цінностями керуєтеся. І якщо обом добре від того, що розділили рахунок або чоловік заплатив, то ви прожовжуєте спілкування. Якщо ні, відповідно ні. Але запропонувати жінці дуже важливо.

Як на мене, цікавий випуск. Багато несподіваного для себе почула. 👍

Гарно було сказано «Було б добре, якби жінки давали тобі якийсь вибір») Це дійсно було б добре)) Але якщо хлопець не заплатить, знач в очах дівчини він вже «жлоб») Замкнуте коло))

Круто якби відео щотижня стало традицією!) ☺️

"Да, таке життя" - це найаутичніший виснавок, який я чув в житті.) Я хочу ходити на багато побачень, бажано 10-15 на місяць (якщо з першого разу зустріну свою людину, то буде чудово, але давайте будемо реалістами). Нехай мені тіп з за кадру скине 15-30к на монобанк, буду з кайфом хукапитись та між ділом теж філософствувати про те, що про це не треба навіть думати

Класне шоу, підсіла на вас) дуже цікаві ведучі як різні точки зору, постійно стаєш на чиюсь сторону і такий «да, давай, гаси їх» 😂 і дуже стильно одягаєтесь, крч успіхів вам на наступні шоу👍🏻

Дуже приємно спостерігати як Наті міняється ♥️

у 2014 році в мене було побачення, яке описала Яся. Я також запамятала чувака який не заплатив за мою каву - ми одружені 6 років :)

Спецвипуск супер 🔥🔥🔥

Помітила, що з людьми, з якими все добре складалося, взагалі не стояло питання хто платить, все якось природньо відбувалось. А з усякими кадрами постійно цирк якийсь - пам'ятаю як хлопець запросив на каву, оплатив рахунок, а потім намагався його "відбити" покатавшись за мій рахунок в метро. Взагалі помітила, що намагаюсь заплатити за себе коли хлопець не сподобався, я таким чином намагаюсь ніби відкупитись від подальших претензій в мій бік

Кльовий формат, дяка!

дівчата, привіт) а поговоріть про спільне проживання пари до офіційного шлюбу (те, що зветься громадянським шлюбом, або, менш красиво, сожитєльством)? як хто до цього ставиться і які перспективи. дуже цікаво було б подивитись 🙃

Зайшов,сподобався,продовжуйте дівчатка!🤟

Класний формат👍🏻

як добре шо ви запрошуєте чоловіків. Це супер вау клас слухать їхню точку зору!)))

Якщо дівчина запрошує мене до аж занадто дорогого ресторану це говорить лише про різність наших інтересів, до мене це еквівалентно запрошенню на урок з балету чи курси ліпки глечиків. Треба сказати "Вибач, у нас різні інтереси" та йти далі. Ти не будеш почувати себе з нею комфортно, ви різного рівня от і все, і не треба через занадто дорогий ресторан видумувати хто платить, ходи з дівчиною туди куди ходиш сам або з друзями і не будеш мати дискомфорту, ані фінансового ані комунікативного.

Нехай я безнадійно архаїчно непрогресивна, але мені приємно, коли за рахунком у кафе, кіно, і т.д. платить чоловік. не тому, що повинен, не тому, що принизливо цього не робити, не тому, що я не можу сама, а просто тому, що це мені приємно, йому приємно, і все. якщо заплатив лише за себе, є потяг, інтерес - нехай так. це менш приємно, але потенційно надихаючими, дахозносними стосунками жертвувати через це вважаю не вартим. вибираючи між тим, хто завжди платить за мене, але так собі в інших аспектах, і тим, хто не може, чи не хоче платити за мене, але усе решта супер, я обрала б останній варіант, бо щастя може, точно знаю, бути і при зовсім малих витратах, і його може не бути попри будь-яку розкіш. просто я люблю коли мені подають руку, допомагають одягти чи знати пальто, відчиняють двері, пригощають, і т.д. я можу цілком і без цього, але виховання і бажання полегшити моє життя це + у довірі до людини, я завжди вдячна за прояв елементарного виховання, що я високо ціную у людях. у моїй парадигмі ніхто нікому нічого не зобов'язаний у цьому світі апріорі, але якщо зацікавлений у стосунках зі мною чоловік щиро налаштований на те, щоб зробити мені приємне - реально, це ж кайфово. коли я хочу зробити приємно - теж роблю це, і теж кайфово. у стосунках із чоловіком на початку було феміністично, але я втомилась, і зараз уже не обговорюємо навіть: платить він, а я вигадую за що, бо фантазія і емпатія властиві мені більше, мені не складно вигадувати приємний для обох інтертеймент, а зп у нього вища (і часу на вигадування трошки менше). запропонувати заплатити за себе для жінки, на мій погляд, особливо на перших побаченнях, це просто така сама етика, питання не фемінізму, а виховання і поваги до того, з ким ти провела час. якщо у цьому мене зупинять - дякую і приємно, якщо ні - все теж ок, однак, для мене, не назавжди, бо я хотітиму виявів поваги і мужності, от без брехні, точно хотітиму, і легше у таких дрібницях їх виявляти, інколи балувати і радувати, щоб вдячна і розслаблена я більше хотіла радувати чоловіка тим, що приємне йому 🤷. незадоволена, втомлена, невдячна, зі спустошеним гаманцем я навряд буду у тій же енергетиці, що після того, як про мене попіклуються бодай у простих матеріальних аспектах, і я інстинктивно відчую вдячність та бажання піклуватись у відповідь. шляхом експериментів і спостережень отримала такі висновки щодо себе. якщо чесно, то багато нестиковок у теорії тих, хто називає себе феміністками, бо той, хто б'є - гидкий тип, хто затикає рота і не поважає - гидкий тип, хто принижує і насилує - гидкий тип (і тут я згодна, протиправні дії, зловживання силою, дискримінація - погані штуки), але якого біса до гидких типів відносити того, хто хоче зберегти тобі бюджет на косметолога, подорож, чи щось іще? хоч убий не розумію... те, що колись раніше жінок заганяло суспільство у малокомфортні, не універсальні рамки - не привід мститися і затискати у рамки чоловіків, які у нинішньому світі уже бояться образити дівчину, за неї заплативши... зупиніть на цьому місці планету, я краще зійду.

Чоловік за кадром складно висловлює свою думку: слів багато, а що саме він хотів сказати, не завжди я могла зрозуміти. Воно само по собі складно, коли чуєш лише голос, тому коментарі мають бучи чіткі та влучні, як куля;)

класний випуск: і тема цікава і новий мемчик від Мотрички :))

Десь прочитала таку річ: " Якщо він пригостив мене - я пригощу його, якщо він подарує мені туфлі - я подарую йому пальто. Не треба поводити себе як королева, якщо не хочеш, щоб він хотів, щоб ти до нього ставилася, як до короля".

Дівчата, ви круті❤️

Я платила за себе, але чесно - мені приємно, коли хлопець за мене платить, я відчуваю справжній чоловік, річ зовсім не в грошах, просто психологічно ніби він сильніший і піклується за мене

Мені тут Єгор, на жаль, трохи заважав. Він просто не дуже розуміє в чому тут проблема, а для погресивних дівчат вона тут є. Дівчатка з патріархального світу думають «Мужчина має заплатити, або він не мужчина. Або жлоб». Прогресивним складніше - думаєш, як запропонувати заплатити самій, чи розділити навпіл, чи погодитись на те, щоб заплатив чоловік.

Ця тема це тепер частина культури, і світ рухається у сторону де це нормально платити за себе. Щоб не розбивати чоловіче его, моє питання завжди просте - «Хочеш розділити чек?» чи щось на кшталт цього. Думаю чоловіки як і ми жінки трохи помалу до цього привикають, і така поведінка стає нормою. Я думаю що важливо йти на любе побачення з думкою і готовністю заплатити за себе, тому що багато думають що якщо вони платять то вони і «заказують музику», ну тобто ти тоді їм (чоловікам) ніби щось винна. Замість того щоб створювати такі торгівельні стосунки з самого початку, краще бути незалежною і не дозволяти маніпулятивним ситуаціям.

формат відео по 20хв просто шикарний ❤️

Взагалі десь, колись, читав варіант "етикету" що платити повинен той хто запрошує в незалежності будь то хлопець чи дівчина. Але звісно завжди намагаюсь платити за двох, не вкладаючи в це сенсу "ну все тепер ти мені винна ніч" (чи щось подібне). Таки так - це "прошивочка".

Це супер🤍 дякую Дуже б хотілося побачити випуск про зраду

Помітила, що коли оплачується рахунок роздільно, це апріорі френдзона 😉 виглядає як сакральний знак типу «давай залишимось друзями» Схема наступна Платить той, хто готовий проявити турботу В даному випадку фінансову А при першому знайомстві, доречі, не так вже багато можливостей проявити цю турботу, тому саме цей момент є таким сакральним Для мене фемінізм - це не «сама за себе заплатить раз така сильна» Це «давай вирішимо куди підемо? Чим би хотілось зайнятися? Що замовимо?» Ми можемо приймати турботу, в даному випадку фінансову, відчуваючи себе рівними!

Іду в такі місця і замовляю те, що точно зможу оплатити. І звикла платити за себе ще з юнацького віку. Дуже дивно чути, що це може когось образити. Якщо чоловік наполягає, хоче пригостити - тоді ОК, але «за замовчуванням» розраховуюсь сама. Заплатити за обох, якщо запросила, теж абсолютно норм.

Колись познайомитись з хлопцем в барі, вирішила його пригостити випивкою і просто принесла коктейль , він був шокований, просто його світ в той момент перевернувся)

Кайф🥰🥰 крутий україномовний контент✨

ваааай спешл очень классный. Спасибо)

О, яка тема)

Думаю єдина адекватна думка з цього приводу - не повинно бути ніяких " ти зобовяза(на/ний)" Ніхто нікому нічого не винен. Про все можна домовитись

Ух ти, дівчата, ви круті! Дякую за контент українською!

На останніх побаченнях я стикнулася з тим, що хлопці не хочуть платити навіть за каву, я спокійно ставлюся до розподілу, але мені здається - це вже жадібність. До речі, моя віра в те, що в Європі кожен платить за себе розбилася, коли почула інше від друзів європейок. Невже чоловікам не хочеться робити ніяких приємностей, така скупність, для чого тоді запрошувати на побачення, водити по колу в парку. Час потрібно проводити якісно, вже за каву і можна розрахуватися, ніхто не вимагає на перше побачення йти до дорогого ресторану

Дуже здивувало, що на цю тему стільки дискусій. Для мене це завжди була якась дичина. У мене в голові відразу склався пазл, що якщо дівчина вважає, що хлопець має за неї платити лише тому, що він хлопець, то вона повинна бути готовою, що за деякий час він буде вважати, що вона винна прати його речі та готувати йому їсти тільки тому, що вона жінка. Бо це просто дві сторони однієї патріархальної медалі. Завжди була готова платити за себе і пропонувала це, проте якщо хлопець наполягав, дозволяла, бо для когось це дійсно приємно.

Таке ще було. Кажу, шо я заплачу. Вона типу "не, ну". Щось не дуже зрозуміле відповіла. Я так і не зрозумів, чи дуже вона хотіла платити, чи ні. То я кажу, що якщо хоче, то може чайові заплатити. Заплатила. Наче задоволена була. І ще можна так хитро перевірити як до грошей відноситися, бо можна ж різні чайові залишити.

Для мене ідеальний варіант, коли хлопець пропонує за мене заплатити, тоді це показує турботу та наміри але я завжди плачу за себе сама, тому що якщо я погодилася на побачення значить воно мені теж цікаве і я не збираюся сидіти ні в кого на шиї

«Хто запросив, той платить» - я щось собі не уявляю ситуацію, щоб дівчина запросила хлопця і за обох заплатила. Взагалі, який відсоток дівчат, хто перший запрошує? 1%? 😂 Дуже зручне правило!

Актуально ) але часто під час побачення можна здогадатись запропонує хлопець заплатити за двох чи ні. Приємно, коли платять і теж ок заплатити за себе.

Була в мене така ситуація: почала спілкуватися з чоловіком, спілкування плавно переростало у стосунки. Дізналася, що в нього скоро день народження і вирішила запросити до театру. Власне, це було фактично перше побачення. І це була ціла драма, що за квитки заплатила я. Бо ж для мене це "я зробила тобі приємно на ДР", а для нього - "ти принизили мою чоловічу гідність". До слова, і надалі кожен раз, коли я платила за себе чи за двох, це знов була ціла драма. І мені якось від цього не ок. Власне, я не проти, якщо чоловік платить за мене на побаченні. Але я хочу також робити якийсь фінансовий вклад у стосунки і хоча б іноді оплачувати спільне дозвілля. Як на мене, це набагато комфортніше, ніж саме ділити рахунок. Просто сьогодні заплатив ти, завтра заплачу я і ніхто не рахує, хто кому і скільки винен.

Сьогоднішня реальність - рахунок за замовчуванням у нас очікується, що сплатить чоловік. в 90% А важлива причина, чому рахунки точно треба ділити і обговорювати, незалежно від побачень - великий шмат важливої діяльності передбачає обмежені доходи упродовж часом багатьох років. Гарні приклади - лікар, викладач, науковий співробітник, військовий і так далі куди багато хто йде за покликанням і щоб здійснити щось важливе. Мовчу вже про студентів без багатих батьків. Всі не можуть і не хочуть бути айтішниками (де до речі теж поки ти junior, в кишеню теж падає менше ніж 3-8к уе щомісяця). За логікою бачення світу в форматі, де чоловік за все платить, вищезазначені професії в нашій реальності мають обрікати саме чоловіка на відсутність відносин, статевого життя як спілкування саме в молоді роки? Бажана реальність, щоб стандарт був ділити рахунки за замовчуванням з правом пригостити без натиску. І це не справляло жодного впливу на відносини.

Мені здається, коли дівчина на першому побаченні запропонує сама за себе заплатити і зробить це, чоловік може сприйняти це як сигнал, що він їй не цікавий і більше не буде шукати з нею спілкування. говорю саме про побачення і саме про перше)

Зачем вообще идти на первые свидания в ресторан? Можно же просто кофе попить вдвоем в кафе, важнее хоть чуть-чуть узнать человека за это время, а не просто набивать живот едой.

Тут всі пишуть про хлопців чи дівчат, а ось в мене давно була історія з колишньою подругою, ще у студентські роки, з якою ми постійно гуляли і я завжди все оплачувала чи купувала у супермаркеті🤦🏻‍♀️ Вона казала, що потім віддасть свою частку(яке ніколи не настало) або казала, що давай навпіл, але перед сплатою рахунку щось завжди траплялося і платила я, без зайвої думки. А з часом зрозуміла, що потрібна межа, не можна людям дозволяти сідати тобі на голову, бо як жінки так і чоловіки є різні, які намагаються тебе використати заради власної вигоди. Досвід, він такий.

У мене є друг, який спускає майже всі вільні кошти на дівчину, тому що він "мужиииик", при цьому на себе він грошей майже не витрачає, окрім сіг і пива, тому що він "мужиииик"

Сама ніколи не вважала що за мене хтось має платити. У Фінляндії, де зараз живу, офіціанти завжди запитують - порахуввти разом чи окремо? Тут навіть серед одружених пар абсолютно норм, коли кожен платить сам за себе.

Любимая тема)

Завжди оплачую свої рахунки сама, майже за будь-яких обставин. Мені так комфортно. По роботі часто доводилося запрошувати різних людей в якісь заклади на зустрічі, в межах ділової етики оплачую рахунок я ж, як сторона яка ініціювала зустріч. Дуже часто у чоловіків палає від цього, і хоч ти вбийся. Це неприємно. Є один колега, який з таких зустрічей робить чистий цирк, бо заплатити має він, як чоловік, і крапка. Аби персонал не приймав нас за неадекватів, доводиться забивати. Але, коли зустріч в обід, і я планувала поїсти, замовляю просто каву, аби хоч якось уникнути цих незручних моментів з чеком.

Випуск класний! Дякую) Як мені здається, що хлопцеві хочеться просто пригостити, порадувати або зробити щось приємне дівчині, яка подобається. А дівчина може наступного разу запропонувати пригостити хлопця.

Не надаю сакральності оплати в кафе.

згоден з думкою хлопця за кадром:з яких це пір поняття "заплатити за себе"являється дивним відчуттям?!типу,до побачення ти платиш за проїзд ,за їжу,за послуги..а на побаченні це стає дивно.культутра "я за тебе заплачу" дійсно не має бути нормою і вона дійсно породжує зобовязання,адже за тебе хтось шось зробив .якшо нема бажання бути зобовязаним чи після залишитись з клеймом "сука" оплати сама без будь-яких "я шось винна?" це не значить шо ти задіваєш чиюсь самооцінку,чи шо треба переставати спілкуватися ...це просто логічно .хіба цікаво було б дізнатися інше: як ви вважаєте ,хто має зламати цей стереотип-хлопці пропозиціями "сьогодні за себе платиш сама" чи все ж дівчата "за себе плачу сама"?

Більше історій про - «І знаєш де ми провели перше побачення? В парку» Це просто КЕКВ

також може платити "сторона яка приймає" (до прикладу якщо візаві спеціально приїхав/-ла до Вас на зустріч з іншого міста)

Якщо на першому побаченні хлопець казав, що платить сам, хоч я пропонувала розділити рахунок, я ніколи не їла. Максимум кава. В іншому випадку у мене відчуття, що він від мене чогось очікує. (Ну, і вже знала, що скоріше за все, далі побачення не зайде)

Зайшов 🥳

Щодо "хто запрошує, той і платить" згадала ще з студентського часу домовленості з друзями, коли всі були без грошей))) -йдемотна каву? - ти запрошуєш? - я пропоную )))))

Єгор просто ❤️‍🔥

Дуже цікаво загалом дізнатися про фінанси, особливо що робити, коли їх нема 😂

Той випадок, коли спешел вийшов набагато крутішим за основний випуск

давайте такие короткие выпуски чаще) а то по часу не всегда есть время смотреть

Запитання: "я щось винна?" і правда не альо...але, напевне, все залежить від інтонації, і від настрою людини, яка запросила на побачення

Просто не ходжу на побачення 😂😭🤦‍♀️

Коли жила в Україні вважала за норму щоб на побаченнях завжди платили чоловіки, а коли переїхала стала постійно користуватись послугою split the bill і все (або майже все) оплачувати 50/50 ☺️

Я б на першому побаченні хотіла б за себе заплатити, щоб потім мені не розказували, що я щось комусь винна, а вже далі буде видно) в нас жінки чомусь думають, що мужик це банкомат, а вона просто красива і на халяву поїла, попила і тд

Була така історія що після першого побачення дівчина хотіла розділити рахунок, я сказав що типу не проблема я заплачу потім розберемося. Так як гарно спілкувалася тема згасла. Власне наступного дня під час переписки отримав інфо типу ,' чувак скинь мені картку щоб розділити рахунок'. Я чесно кажучи був трішки в шоці, тому що я якось не розоаховув що отримаю такий фітбек. Тай таке.

Мій старший брат мені колись сказав на цю тему фразу: « Хто запрошує той і платить». Але це не інструкція до чітких дій. Я наприклад запрошую своїх подруг на зустріч і запросто розраховуюсь за обоїх тому що хочу зробити приємно. Правда ж, коли хтось за тебе платить то це приємно) А на побаченні, в периписці запитую щодо фінансів щоб не було незручностей.

Насправді десь далеко-далеко у своїй голові усі розуміють, що: Ніхто ніколи не любить платити за когось, якщо ти не бідна голодна африканська дитина

Мені так дико чути, що серед деяких жінок все ще є переконяння, що чоловік має платити, водночас із переконанням, що ніхто нікому нічого не винен. Дуже зручно і ситуативно виходить. І що чоловік може образитися, якщо дівчина за себе платить? Хмм.. ну може і образитися, що вона очікує від нього заплатити:) Як зауважив ваш коментатор, прив’язувати гроші до самоствердження - хитка позиція. Всі ж «незручності» можна проговорити. Я тримаю позицію, що ніхто нікому не винен платити за побачення. Побачення включає двох людей, двоє мають бути готовими взяти на себе відповідальність заплатити принаймні за себе. Базово, кожен платить за себе або 50 на 50. А якщо хтось, не важливо від статі, хоче іншого пригостити, то най буде:) Хіба не приємніше радіти від такого сюрпризу, коли тебе пригощають не тому що «так треба, так очікують», а через те, що людині просто хочеться і приємно вас пригостити?;) Може в мене трохи інше сприйняття, бо давно не живу в Україні, але там, де я зараз, офіціанти завжди питають чи приносити спільний або роздільний рахунок, що власне і підштовхує до діалогу і обговорення про те, як будемо платити. Проговорюємо. Для контексту: я дівчина.

З приводу того хто кого запросив на побачення... Була ситуація коли хлопець запросив на побачення, сказав, що спочатку йдемо туди, туди й туди, а потім ще туди, все сам розпланував, і на якомусь етапі сказав "я все чекаю коли ти запропонуєш заплатити за себе сама" Почувалася я дуууже дивно і стало неприємно навіть тому, що його ініціатива була ходити скрізь по місту і по різних закладах (знаючи, що на той момент я була без роботи) . Я не проти платити сама за себе, але все ж таки якщо ти мене запросив на побачення і прогулянки в різних місцях де будуть витрачатися кошти то попереду про те, що кожен сам за себе платить , або запитай перед тим, як кудись вести, чи я маю можливість зараз за себе заплатити знаючи що роботи не маю

Яся 💙

Завжди замовляю так, щоб могти розрахуватись самій. Але є такі чоловіки, які в житті не дозволять тобі того зробити. І мені це дуже подобається. Якщо хлопець хоче заплатити, я йому не заважатиму, бо мені буде дуже приємно, хоч і трохи ніяково. При цьому не вважаю, що я йому щось винна, це його бажання - зробити мені приємно, бо йому від цього приємно. Чомусь багато дівчат почуваються зобов'язаними і страждають від того)) Хоча чоловіки самі кажуть, що у них таких думок немає, вони це роблять, бо хочуть. Мені підходить така модель, і якби хлопець не заплатив за мою каву, я б навряд чи захотіла розвивати з ним стосунки. Для мене це не про гроші, а про турботу, силу, відповідальність. Але розумію і повністю приймаю інші погляди на цю тему. Цілком можливо, що з часом я теж подивлюсь на це інакше.

Це питання, яке мені не давало спокою довгий час😄 часом мені було незручно, коли за мене платили, але якщо хлопець не платив, то на ньому можна було ставити хрест, бо він жлоб. Мені завжди здавалося, що питання "хто платить?" це більша проблема для хлопця, ніж для дівчини. Це ж подвійна витрата коштів. Власне сьогодні поговорила про це зі знайомим з Чехії, коли він запропонував за мене заплатити (це не було побачення, до того ж в мене є хлопець). Я запитала його думку про це і він сказав, що нормально, коли чоловік платить за жінку, навіть якщо вони просто друзі, але такою логікою, якщо в компанії буде три дівчини і він, то він платить за всіх??😄 А ще є дисонанс, коли дівчина очікує, що за неї заплатять на побаченні, а хлопець ділить рахунок. Тому думаю, що багато феміністичних постулатів ставлять чоловіків у скрутне становище: одна жінка буде ображена, що він заплатив, а інша - що не заплатив.

Якщо дівчина пропонує розділити рахунок, то я завжди кажу: "Давай так: за цей раз заплачу я, а ти тоді пригощаєш мене в наступний раз;)" Схема хороша. І дівчина не почувається некомфортно, і зразу домовились що буде наступний раз;)

Коли ще ходила на побачення, для мене якраз було логічніше погоджуватись, щоб хлопець заплатив, коли він мені не сподобався. Типу якщо вже побачення відстій, то хай хоч заплатить якщо хоче)) (якби запропонував навпіл, то без питань). А якщо все гуд, то навпаки могла б і за двох заплатити і завжди наполягала на тому, щоб я за себе, для мене це було як мій внесок у побачення, що ми на рівних зацікавлені в ньому. Дуже дратувало, коли хлопці це не приймали, включали оцю патріархальність. Але по факту, як каже у вас чоловічий голос, оплата рахунку це такі дрібниці)) і точно не вони мають вирішувати як продовжиться спілкування. Бо є багато історій, коли дівчата кажуть мов якщо він запропонував розділити рахунок, це вже не побачення. Або (на моєму досвіді все складалось гуд, але теж багато історій знаю від знайомих) що по "пополамщиках" можна вичислити жлобів, які в декреті тобі на прокладки грошей не дадуть)))

Toп

Романтичне чи ділове - платить той хто запрошує)) Хоча б тому, що цінова категорія закладу обирається ініціатором, і може бути не по кишені іншій особі, ну а так як ініціатива від дівчат зустрічається трохи частіше ніж єдинороги і рожеві поні в дикій природі, то.....))) Ну і хто б що не казав, якщо дівчина щось заплатить на перших зустрічах - на продовженні спілкування можна ставити хрест... факт, хто б що не казав

Закінчення топ

Я вважаю, що найпростіше робити як з друзями. Якщо ми йдемо десь посидіти, то просто просим офіціантів розділити чек. У більшості закладів, це ок. А якщо мене хтось хоче пригостити, то в інший раз пригощаю я. І це норм. А взагалі, хто придумав їсти на перших побаченнях?) Для мене їсти при незнайомій людині не дуже зручно, бо я така особа шо весь час щось на себе перевертає, ляпає і т.п. І коли жуєш, то розмова якось не те щоб дуже інтелектуальна виходить)) Тому, нормальним першим знайомством для мене є саме прогулянка, максимум разом кави попити, чи типу того) звісно, якщо погода нормальна З моїм чоловіком було приблизно так само. Перший раз ми взагалі гуляли по місту, пів Київа облазили пішки. Але було тепло і дуже цікаво спілкуватися, навіть не хотілося відволікатися на їжу. А коли згадали що голодні, то треба було вже роз'їзжатись, бо ми в різних містах жили, і зустрілись на нейтральній території. Наступного разу я покликала зустрітись і чомусь це стало для нього шоком, що я його кудись запросила. І коли зайшли до закладу, то він дуже наполягав на тому щоб повністю сплатити рахунок. Я погодилась, за умови, що наступного разу пригощаю я. Отак якось і закрутилося, хоча йому було ніяково спочатку, коли я пригощала. А зараз у нас спільний бюджет, тому платить той, в кого на картці баланс більший) Якщо зацікавлені двоє, то нормально підтримувати відносини з двох сторін і давати право вибору обом людям

На декількох побаченнях дівчата платили за себе і навіть на наступних. Не бачу в цьому проблеми, це їхня позиція, але як би мені хоч одна з них сказала "Я тобі щось винна ?" то я б нізащо не сказав би що винна)

Дуже круті дівчата! Чоловік за кадром з затарілою прошивкою, сам того не розуміє, і вважає що все ок