As an Estonian, this is so relatable. When I was growing up, I definitely had this conditioning that "Estonia can't do anything right". Especially being russian-speaking, I kept hearing how russian things were automatically better somehow. Thankfully, at least my family members have begun to let go of that mindset, but I still see this sentiment repeated more than I would like. And from what I've seen about Ukraine, you guys seem to be doing a great job! Can't wait to welcome you to the EU!

Мій наречений - норвежець. Я вже давно живу в Празі і ми з ним познайомились тут, адже він великий поціновувач пива і часто приїздить в Чехію та Німеччину саме через пиво. Окрім цього він сам його варить. Наступного тижня ми їдемо до Львову. І він вже всюди на своїх пивних форумах і застосунках вичитує про найкращі українські пивоварі, аби скуштувати наше. І дуже тішиться. Норвежець тішиться а українці ні.

Я - український бренд одягу вуличного стилю, вже давно слідкую за цією нішею в своїй краіні, і скажу вам відверто - повно конкурентів, якими ну просто неможливо НЕ ПИШАТИСЬ ЩО ВОНИ УКРАЇНСЬКІ❤️‍🔥велика гордість та натхнення🙌🏻

Я з ватної інтелігентної родини... з 2022 року відкрив для себе україномовний контент, і це наче ковтки свіжої чистої води. Дякую, що дали можливість вирощувати в собі нову частину особистості.

Рік проживши в Австрії,ми зрозуміли,що Україна прогресивніша по багатьом пунктам: менше бюрократії, смачніша їжа, до лікаря можна потрапити одразу,а не через 3, місяці, наші люди можуть відремонтувати будь-що і швидко і т.д....

Мене завжди дивували та обурювали люди, які бідкаються та скаржаться, але навіть не намагаються нічого змінювати. Ми, українці, на своїй рідній землі, у своїй незалежній державі здатні на багато чого позитивного, прогресивного та потужного. Головне, вірити в свої сили, змінюватися та змінювати усе в кращу сторону.

Я б ше хотіла сказати шо будучи в Італії 2 тижні на відпочинку, я була шокована кількістю сміття, яке валяється по вулицях Сицилії, яке в них водіння, який «сервіс». Я коли приїхала до України, то майже цілувала нашу землю, бо навіть під час війни, у нас всюди чистенько і прибрано. Люблю Україну♥️

Тільки проживши в іншій країні ЄС, хоч якихось пів року, справді починаєш бачити і виділяти для себе сотні плюсів нашої країни. Перевірила особисто. Слава Україні 🇺🇦

Дуже вкурвлює, коли кажуть, що в Україні все погано і що люди в нас "кончені". Просто обмежую подібне спілкування. Ще після 14-го року помітила, наскільки яскраво вибухнув український малий (і певно вже не лише малий) бізнес. Зокрема, з`явилося безліч крутих ювелірних брендів: як фанатка прикрас скажу, що до цього були лише Pandora і КЮЗ, а зараз існує таке різноманіття стильних прикрас! Купа брендів шикарних якісних сумок. До 14-го року, до прикладу, нормальну не "бабську" сумку купити було завдання із зірочкою. Тож нема чого прибіднятися! 💙💛 За фото тварин (і Тайку у кадрі) окрема подяка ❤❤❤

Будучи закордоном і не в одній країна Європи, можу сказати точно, що у нас є багато чого кращого - їжа, кафе чи ресторани, як не дивно будинки і дороги, магазини чи навіть послуги. У нас досить багата країна і вона змінилася порівнюючи з 10-5 річною давністю. Також бісить коли родичі, які є заробітчанами зі стажем у 20 років, говорять які ми бідні та нещасні і як ми взагалі тут виживаємо, і нам треба терміново тікати.

Завжди бісив та ображав вислів «Європейська якість». Дійсно, нам необхідно звертати на своє, підтримувати та плекати. Дівчата, дякую за випуск ❤

Як Я ЧЕКАЛА ЦЕЙ ВИПУСК🥹 меншовартість- це біль, монстр, який руйнує українців зсередини 😒 Дякую вам за детальний розбір!🩵

З фаворитів українського: Я просто обожнюю писанкарство! І це не про наклейку на яєчко "Христос воскрес", а про неймовірні візерунки, символи, знаки.. подих перехоплює Друге це пісні, а особливо коляда. Мені взагалі здається що це винятково українська традиція, ходити по хатах з благою вістю. І сягає вона набагато глибше християнської традиції. І третє(найулюбленіше) це естрадна музика, а конкретно композитор Володимир Івасюк. Цей хлопець з Буковини разом з Левком Дудківським, Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком спричинили справжній фурор в музичному світі, так що Москва з переляку аж трусилася! Послухайте Володимира Івасюка, тільки велике прохання, не у виконанні Ротару - вона зробила з червоної рути шароварну пісеньку, а не алюзію на коломийку, якою її створив Івасюк. Точно не пошкодуєте! Плекаймо українське! Хай квітне український ютуб!

абсолютно погоджуюся з тезою Яни: треба дивитися на позитивні моменти і порівнювати нашу країну не з іншими, а з нею ж, тільки з минулого 🤙❤️

дякую вам за це відео! через своїх &баних родичі з рашки в мене травма з дитинства що я недолюдина. усе своє життя я борюсь з упередженнями (і в своїй голові також). ще раз дякую за Вашу працю❤

Що більше подорожую світом, то стійкіше переконуюсь у тому, яка неймовірно багата і неповторна наша країна - її природа, культура, люди. Дякую, що піднімаєте цю тему, сподіваюсь все більше і більше людей будуть відкривати для себе ваш канал

Я - косметологиня. І українська професійна доглядова косметика - почасти просто геніальна. Є такі засоби, яких навіть приблизно немає в європейських, ізраїльських чи американських брендах. Зараз я стикаюся з тим, що мої клієнтки закордоном просто плачуть без наших засобів. Так, не все є супер чудовим. Але дууууже багато прям вау-вау! У нас ця сфера також розвинута і прогресивна.

Вивчення історії, культури України - величезний крок до того, щоб позбутися меншовартості. Коли я почала усвідомлено і з любов'ю вивчати Україну, не повірила, що росіянам вдалося прищепити нам меншовартість, адже історія України, культура настільки багатогранна, багата, різноманітна, вражаюча, що я не можу зрозуміти, як ми це раніше пропускали. З кожною сторінкою історії, з кожним прочитаним твором я позбуваюся підсвідомої меншовартості Моя бабуся з тих, хто вважає, що в Україні все погано, а десь там в Європі купаються в золоті. Колись я була в Норвегії, в селі. І в розмові з бабусею сказала "білі кросівки не можна вдягати, тут навесні скрізь багнюка". Бабуся на хвилину замовкла і найбільш шокованим голосом запитала: "у них там є не асфальтовані дороги??". Вона не могла повірити, що "ідеальна Європа" теж не ідеальна

Пишаюсь такими людьми, як Емма та Яна❤️ дякую, що допомагаєте нашим зросійщеним головам відкривати і дивитись по-новому на нашу країну🇺🇦

Цей випуск треба транслюввти на повторі на всіх телеканалах. Ми забули як це радіти бути собою. Нам треба нагадати, що у нас прекрасне майбутнє. А ще те, які ми є сильні духом, якщо навіть під час війни можемо радіти життю і помічати позитивні моменти довкола.

Україна справді країна можливостей, навіть досі. Проте, на жаль, будувавши, образно, прекрасний комфортабельний будинок, модерний і диджіталвзований, багато хто забув про фундамент - безпеку. Маю велику надію, що після відбореної перемоги, українці з таким ж натхненням і креативом дбатимуть за армію, зброю та безпеку, як і за облаштування власної квартири чи ідеальність поданої страви в ресторані.

Я пишаюся Українцями. Як феноменом гуртування у найскрутніших обставинах. Я пишаюся тим, що ми ніколи не розчинимося в інших загарбницьких культурах. Я пишаюся тим, що ми памʼятаємо наше коріння, але ідемо в майбутнє генеруючи нові образи і смисли.

Палає, вас так мало… Кожне ваше нове відео - це благословіння. Хочу, що б вас було більше ❤

Прикро, але мають змінитись покоління, щоб нарешті прийшло усвідомлення, що українці велика нація, і це при правильному вивченні усього українського. Дякую вам Емма та Яна, за внесок у просвітлення українців!

Важко описати і виразити все те, за що я люблю Україну. Памʼятаю, як зараз. 2012 рік. Ми з одногрупниками говоримо про те, хто в якій країні хоче жити. Я називаю Україну. На мене полилася ціла купа гейту, про те що не ту країну назвали Гондурасом, що тут може подобатись і т.п. Та я ніколи не міняла думки. Я люблю Україну, бо це мій дім. Коли вдома щось ламається або відбувається, я ладна усунути проблему і полагодити все що треба, а не змінювати місце проживання. Та у кожного свої пріоритети стосовно цього питання.

Чудовий випуск! Ніколи раніше не чула про Терещенків чи Яблонську, і зловила себе на думці, що був би цікавим випуск про українську еліту чи (та) інтелектуалів, ким точно варто пишатися, чи принаймі їх знати 🫶🏻

Якщо вбити людям в голову, що нічого гарного з їх країни ніколи не буде, то ці люди ніколи не намагатимуться щось змінити у своєму оточенні. На те воно й робиться. Тому купуймо українське, читаймо та дивімося українське, плекаймо українську мову і культуру - меншовартіснімть це не про нас 🌻

Дівчата,як я вам вдячна за такий шикарний випуск! Просто до сліз від радості! Мені нагадало,як жила якийсь час у Мексиці і дуже сумувала за Україною. Саме там зрозуміла,що українське то є класне, рідне,твоє! Скільки було радості,коли повернулася додому! Найзаповітніша мрія справжніх українців якнайскоріше закінчення війни! Слава Україні! 🇺🇦❤

Як же було мені гірко на душі, коли на початку війни, сестра вирішила назавжди осісти в Норвегії і зі словами: "А навіщо ти тут залишаєшься, все одно в майбутньому для України нічого доброго не світить.." . А там у Європі так люблять, аж так люблять Україну... Із прапорами ходять, і вареники з борщем, і пісні українські, гуманітарку збирають.... Але тут їм нічого чекати, тому дуже мені співчувають...що я вирішила залишитися і "виживати в знедоленій Україні". Любити Україну комусь краще 🤐запоребрика

Як приємно вас слухати. Ви й уявите не можете як багато українців паплюжуть свою країну за кордоном...

Дякую дівчата❤ защемило у серці... Це ж сторіччями творилося... А найгірше, що про нас така "зросійщена" думка і у світі....

100 відсотково, шановні панянки, нам стільки десятиріч вживляли цюю самонедооціненість! Ви робите прекрасну справу! Ви повертаєте нам нашу українськість! Це прекрасно! Знаходжуся в Італії. Їхні смердючі пластикові сири вони розкрутили самі! Вони просто заставили світ повірити , що то смакота. Їхні фільми - недолугі і дешеві, але ж прославляють Італію. Так, вони усі співають і танцюють! І , в основному, італійською мовою. Багато можна ще про то писати. Зміст : дай нам, Боже, більше такої молоді, як ви!❤

Почалося від пива, то я про пиво- адже українське пиво - абсолютний чемпіон світу, пивна революція в Україні набула неймовірних масштабів. Я Поляк, живу в UK, жив також в Німеччині 3 роки. Але що я бачу у Львові, в Театрі Пива Правда - такого ніде не бачив. Це викликає у мене синдром Стендаля:))

Про те, що українська література - не лише про село і страждання, я усвідомила лише навчаючись в універі на україністиці. І це справді перевернуло моє бачення. Дякую, що піднімаєте такі теми назагал, що обговорюєте їх, знайомите з іншою стороною нас самих. На жаль, не аж так давно прийшла до цього теж, але впевнена, що ваші відео спонукають багатьох свідомих людей до рефлексій раніше. Ще раз дякую вам за це і хай квітне український ютуб💛💙

Дівчата як завжди руйнують усталені радянські стереотипи і сіють раціонально зерно в наші голови🫶🏻 Дякую! З вами я змінююся на краще 💙💛

Я є тою людиною, котра соромилася говорити українською, жити тут, тупо вважала Україну чимось дуже некрутим, сельським та що звідси тре тікати. Досі чую деякі такі подібні наративи від рідних, знайомих, і тоді мене ніби відкидує назад, у тей час, коли мій рівень усвідомленості цього життя був таким самим як у них. Яка ж я щаслива тепер не бути тією людиною, яка думає, що Україна херня, що тут усе було і буде найгіршим і шо треба тікать. Слава богу, слава всесвіту і Слава УкраЇні, що це так! Ви продовжуєте продвигати рівень моєї свідомості і кращого, реального погляду на наше життя.

Лоооол😂 Українське пиво не дотягує до європейського)) Та ніде в Європі немає такої культури крафтового пива, як у нас)) Мої подруги, приїжджаючи з Європи, першим ділом біжать в паб, бо ніде такого пива знайти не можуть. Ото чувак ляпнув, "спеціаліст" блін))

На мій сором, я тільки після 24 прочитала Забужко 🤦. Але тепер не можу зупинитися😊. Як і Яна слухала раніше Бикова, читала російське і не знала, що у нас є свої генії. Забужко, Жадан - цей список довгий 😊, бо я тільки відкрила для себе сучасну українську літературу. Дякую дівчатам за поради

Я їздила до повномасштабного вторгнення по Європі і сприймала всі ці країни лише з точки зору туриста. Все таке смачне, гарне і з вогниками. А поживши в різних країнах, я можу точно стверджувати, що в Україні дуже багато всього класного!!!

Еммо та Яно, дякую вам за такий пізнавальний та цікавий контент. Він перегукується з моїми цінностями та баченням України. В шкільні роки, я обожнювала Історію України. На щастя, у мене була справді класна та харизматична викладачка, що пояснювала все простими словами. Не все усвідомлювалось з першого разу, однак знаю я дуже багато. І ніколи не розуміла, чому ж мої однокласники не мають бажання вчити даний предмет. Це ж так захопливо дізнаватись щось нове про свою націю! Не розуміла і їх захоплення іншими країнами та приниження українського. Не розуміла потягу, на кшталт "Ох, чому ж я народився в цій Україні? Чому не в США? Чому не в Канаді ? " та ін. Те ж саме було зі старшими людьми. Бабуся, мати та дядько постійно бідкались через недосконалість державних структур, системи освіти та ін. Від бабусі, особливо віяло цією меншовартістю та приниженням українських виробників, посадовців та деяких українських естрадних зірок. Згодом в 11 класі, завдяки наполегливості моєї репетиторки з англійської мови та моїй звісно, стала інтерном в Nobel Explorers, де знайшла однодумців та почала вести Ukrainian Culture Club. Як людина, яка створювала контент для зустрічей зауважу, те чим пишаюсь : обрядово-календарні пісні, обряди та звичаї в загальному, сучасні музичні гурти, козацтво, дисидентство, міфологія (уявіть собі, вона складається не тільки з мавки, вія та всього касту "Лісова пісня" Лесі Українки, міфологічних істот набагато більше), видатні історичні постаті, народна музика та багато іншого. Я надзвичайно рада, що знайшла "своїх" людей. Проте, мене засмучує меншовартість перед якою я виявляюсь безсильною. Наведу свіженький приклад. 9 липня святкуючи в сімейному колі своє 18-річчя мене приголомшив (в поганому сенсі цього слова) спіч рідного дядька. Він говорив про те, що щиро не розуміє чому ж "наші придурки" хочуть заборонити російську літературу та продовжив своє привітання цитуванням так званою Цвєтаєвої...Це було во істину, найжахливіше, що він міг зробити в день мого повноліття.

В мене був один такий знайомий, який кожного разу нив, шо в Україні все погано. Фільмів нема, серіалів нема, музики нема, ютюба нема, нічо нема, всьо пропало, а от де-інде все топчик... коли я йому називала десяток серіалів і фільмів, при чому годних, він продовжував нити. ненавиджу таких людей

Українці креативні, підприємчі і все в нас вийде. Головне - позбутися рашки з наших земель і голів. 💪💙💛👍

Дівчата, ТАК, все так, від цього палає усім, хто читає, аналізує, чи просто думає. Дякую, що проговорюєте ці очевидні речі, нагадуєте, скільки всього злого нам роблять і зроблено країною-гноєм!

Обожнюю слухати вас! І мислити, розширюючи свій український світогляд. Люблю український сервіс і креатив! Люблю українську чистоту і працелюбність народу! Пишаюсь нашими письменниками і поетами усіх часів і епох! Обожнюю нашу українську землю, яка є суцільним Місцем Сили! Нашим рідним 🇺🇦

Ми так з чоловіком їздили у Мюнхен з думкою, що ото ми пива смачного нап’ємося. Але яке ж розчарування було, що воно не краще ніж наше, і дуже часто гірше

Божечки, я переїхала в Україну з іншої країни… я закохалася в Україну в далекому 2008 році!! Все що я тут бачила, знайомилася мені подобалося!! Музика, фільми ( перша українська озвучка Тачки!!! Після неї російською взагалі неможливо було дивитися!!) Бо це було цікаво, незвично, про якість взагалі мовчу!! Бо я багато чого привозила з України батькам в Пітер. Я вже промовчу про продукти….бо те що там продавалося не можна було їсти! І моя особлива любов то вишивка!! Українська традиційна вишка та строї!! Це любов з першого погляду! Зараз іде виставка в музеї І.Гончара українського одягу, це шедеври!! Це гармонія смаку та свято кольорів! А які прикраси носили жінки!! Кожне намисто це не просто прикраса, це інвестиції!! Бувало таке що за намисто можна було придбати декілька хуторів! Завдяки цім намистам, дукачам люди виживали потім…. А всі ці розмови про те що тут нема чого цікавого, це від обмеженості людей… бо вони як папужки… їм сказали що найкраще вино може бути тільки у Франції, ось і перейняли….найкращий сир десь інше, морський пляж де якась країна, от і повторюють чужі думки, замість того щоб розібратися в своїх почуттях та смаках:) і взагалі почитати цікаві книжки та подумати…

Ви запитали, чим ми пишаємося і про себе я можу сказати, що пишаюся українською музикою. Але маю на увазі саме україномовних виконавців. Наприклад, мені дуже подобається голос Ніни Митрофанівни Матвієнко. Коли вона співає, це дуже торкає твою душу. Дуже зворушливі пісні. Але найбільше люблю гурт Lama. Я з дитинства слухаю їх музику. Голос Наталі Дзеньків (солістка гурту) можна впізнати з мільярда. От реально! Настільки незвичайно і несхоже на інших звучить її вокал... Мені 25, але досі я люблю її пісні. Десь з 8-9 років почала слухати і любов до її творчості не згасла до сьогодення. Я так закохана у пісні "Між зорями" (моя найулюбленіша у неї), "Кого любила", "Любов починається", "Не мама", "Пробач", "Не підведи". Україна дійсно може пишатися Ламою, бо її виконання дуже автентичне (якщо я взагалі правильно вживаю це слово за змістом😬) та унікальне. Одна з найкращих виконавиць нашої країни. Дуже пишаюся тим, що вона із самого початку своєї кар'єри співала тільки українською. Отже їй не треба робити мовний перехід. Щодо літератури... Тут я можу відзначити Василя Бережного. У нього настільки цікаві науково-фантастичні оповідання, це просто щось! І ось там точно розвіюється міф про "бідних, нещасних кріпаків", бо це дуже прогресивна на той час література. Наскільки я пам'ятаю, він писав у 60-70-80-х роках минулого сторіччя, але в його оповіданнях підіймаються теми штучного інтелекту (Сакура), телепатії (Подарунок телепата), сфери Дайсона (В космічній безвісті), рослин, що мають свідомість (Така далека подорож Чамхаба). До того ж, як я помітила, твори схожі на деякі сучасні фільми: Космос між нами (2017), Інтерстеллар (2014), Вулиця Монстро, 10 (2016). Хтозна, може сценаристи надихалися творами Бережного. Але особисто я зачитуюся його оповіданнями і всім рекомендую👍🔥

мене гордість розпирає за нашу молодь. Дякую вам всім

Український одяг - кращий. В мене є улюблена байка про 2 футболки за 600 грн. Одну купила в Zara, іншу - в MustHave. Перша за 2-3 прання розтягнулася та вицвіла, іншу ношу вже кілька років. Єдине - трохи розтягнулась на грудях, але і тут сама винна - купила на розмір менше😂 з іншими речами теж помітила, що наші за ту саму ціну, що й іноземні бренди, продають набагато якісніші речі. Сумки Baglett та Kachorovska - безкінечна любов, такої якості за такі гроші мало де знайдеш

Завжди любила Україну і українське. Дякую дівчата за цінну розмову👍

З українського мені особисто найбільше подобається мова. Це щось таке рідке і незамінне для мене, обожнюю вірші українською, майстерні вивороти і умілість складати слова. В піснях знову таки для мене на першою місці текст. Люблю українські книги. Люблю українських письменників і поетів, пишаюся ними. А ще дуже люблю українське небо, природу. Люблю українську символіку, дуже глибоку. Дякую що піднімаєте таку важливу тему! Ви мої героїні!

Навчаюся в Польщі і моя улюблена частина - це коли я зустрічаюсь з українцями, розказую, що після навчання збираюсь вертатись в Україну і починаю слухати 20-хвилинний монолог про те, що роботи я не знайду і взагалі все пропало. Щось пояснювати сили немає, але спостерігати цікаво

Я одягаюся виключно в речі українського бренду і пишаюся тим,які у нас якісні речі!!!!Слава Україні!!!!!!!Героям Слава!!!!!

Дякую за чудовий випуск. Хочу поділитись досвідом проживання в Угорщині з 5 - 12 років( знаю, ми зараз не надто шануємо думку угорців, але дочитайте, будь ласка) в Угорщині в школі не було зарубіжної літератури, тобто була просто література. На цих уроках ми вивчали угорських поетів і письменників і їхню творчість,а твори світової літератури зазначали як рекомендована література для прочитання на літніх канікулах. Тобто маленькі угорці спочатку вивчають свою рідну літературу, а вже потім у старших класах можуть читати щось з зарубіжної. В 12 років я переїхала в Україну і пішла в сьомий клас. Спочатку я не зрозуміла чому предмет «українська література» має таку назву, чому не просто література, але думаю - нехай. На цьому дивні дива не закінчились, на уроці «зарубіжна література» (дивна для мене назва, бо я такого предмету ніколи не мала ) нам дали завдання вивчити вірш пушкіна, приходжу додому, кажу Мамі, що нам якогось дивного українського, невідомого мені ,поета дали вірш вивчити.. Мама розгублено пояснює, що то російський поет і як ви гадаєте, я далі дивуюсь, як Аліса в країні див, чому в Україні вивчають творчість якогось іноземця. І це ще не все, вір вимагали знати на мові оригіналу, тобто на російській, яку я ніколи не вивчала і не розуміла цю мову від слова «взагалі».

Слава богу, що я відкинула цю меншовартість, я бачу хороше, я радію коли в моєму місті з'являються нові закладати, які є в більших містах, коли створюються власні круті локації і заклади. Я плачу коли слухаю українську пісню, мене розриває від цього кайфу, а хтось і далі фукає на українські або досі кайфує від роснявих. Досі є люди в оточенні, які думають, що тут немає перспектив, що все пагано. Так це не ідеально, це не та утопія, яку ми хочемо, але аби хочаб це розвивалося треба не нити, а підтримувати те все що є. Якщо буде попит, то буде й пропозиція дуже легкий закон в економіці. Створюйте і підтримуйте, а не сидіть і фукайте

Дівчата, ви створили шедевр! Я задумалася і дякуючи вам буду чистити свої упередження стосовно нашої країни❤️‍🩹 Що з українського мені подобається? Це безумовно такі свідомі люди як ви! Дякую🤗

Я з невеликого міста Сміла на Черкащині. В часи російської імперії містом володів граф Бобринський (онук Катерини ІІ). Він відкрив рафінадний завод і залізницю. Багато людей (не всі, звісно, але я таких знаю) досі згадують про це як про благо для міста тоді і досі. Бульвар в центрі було названо на честь графа і назву не змінили під час декомунізації (адже він помер до створення СССР) На жаль, імперців не кенселять поки що. Як на мене, це один з проявів національної меншовартості. Я б назвала бульвар на честь Шевченка або іншого УКРАЇНСЬКОГО діяча. Вірю, що в майбутньому ми будемо поважати себе і своє більше❤

Є ще такий нюанс, в Україні ми ніколи не знаємо, що знаходиться всередині косметики чи тих вафель. Дали хабар, і понапихали купу хімії. А продукція з тої ж Європи має набагато більше перевірок. Тому, часом, легше обрати закордонне, ніж шукати щось справді хороше серед купи хімії в Україні.

Звісно є цей фактор. Але еміграції через меншовартість? Я обожнюю свою країну. Я живу за кордоном. З початком повномасштабного, коли всі тут питали, чому ж ви не здаєтесь, тоді хоча б живі були, ми б здалися аби лише вижити. І я відповідала - бо ми не раби. Ми з вами зовсім різні. Але я переїхала не через меншовартість. Просто коли стало питання, чи повернутись додому 10 років тому, я розуміла, що не виживу там сама з дитиною. Через тотальну корупцію. В інституті були викладачі, які занижували оцінки, тому що я не давала хабарі. Моя подруга народжувалися сама в коридорі пологового, тому що не дала грошей. Моя знайома народжувала вдома сама, бо швидка відмовилась їхати. Передчасні пологи, перша вагітність. Чоловіка, який мене згвалтував, випустили за пів року. Він навіть не доїхав до місць позбавлення волі. З трьох років, які йому присудили, за хабар відсидів 6 місяців у СІЗО. Уявіть, як мені було побачити його посеред вулиці через півроку. І те саме бачу зараз. Коли покидьків, які гвалтують дитину, виправдовують за гроші. Я не почуваю себе гіршою за них. Я завжди казала і кажу, що дуже люблю свою країну, але не уявляю, як там можна вижити, поки є така корупція, допоки вирішують усе гроші і ті, у кого їх більше.

Дякую, Вам за цей контент. Найбільше в Україні мені подобаються люди. Звичайно, не всі люди приймають зміни в суспільстві, але те, що суспільство стає більш освіченим та толерантним - це прекрасно. А ще наша незламність просто вражає. Хай квітне український ютуб!!)

Мою вулицю з Гагаріна перейменували на Ярмаркову (бо в кінці вулиці раніше був справжній ярмарок, який застав мій дідусь) 😊

Люди які кажуть, що у нас зараз нічого нема і все дуже погано, тупі, або зрадники… к можна не бачити купу всього кльового, що змінилось з часів незалежності. Шкода, але ще довго прийдеться про це говорити, щоб змінити зашореність деяких людей

Дякую Вам. Бажаю, щоб кожен українець мав можливість подорожувати та бачити життя в інших країнах. Сам подорожував, бачив... Ідеального немає ніде і нічого, а нам треба йти вперед :-)

Дуже багато друзів розповідають про те, що немає майбутнього в Україні і те, що в мене «рожеві окуляри». Завдяки Вашим розмовам, у мене зʼявилось в голові ще декілька важливих аргументів. Дякую!

I agree! I ve been noticing this as well! however through the current relearning of our history and how our society is evolving, my belief in the prosperity of Ukraine has been improved! Yes we have alot to improve but like you said every country can do/has the same. When I was watching some of those shows in my childhood I never released what I was laughing at and what effect it would have on me, I m starting to see those effects but I m working through it. I believe in Ukraine! Slava Ukraini!

Одразу після повномасштабного вторгнення у величезній італійській мережі супермаркетів Gigante продавали Чернігівське пиво. Це був фурор ! Італійці дуже топлять за своє рідне , але вони відкриті до нового (навіть просто щоб зрівняти з вітчизняним) і Чернігівське було тим пивом , яке не було схожим ні на що. Я купила дві пляшки увечері і зранку пішла докупити , але не залишилось жодної пляшки 🤷‍♀️

В мене навпаки - після 2014 слухаю українську музику, дивлюсь українські фільми і серіали, підписалася і продовжую підписуватись на українські канали. Від нас самих залежить багато чого.. Так звичайно в нас в країні багато проблем, але оцей комплекс меншовартості із себе витравлюю нещадно. Люблю мою Україну. Вона єдина в світі така рідна💛💙

Які ж Ви обидві розумні та прогресивні!!! Ви робите неймовірно важливі речі!!! Як ми думаємо так нам і буде! А на тих хто вважає що все пропало немає чого звертати увагу, вони наш вчорашній день

Я - киянка. Це завжди неприємно, навіть на рівні одного міста, коли хтось приїжджає у мій рідний Київ і починає нити, як тут все погано і яке тут все не те, нічого не покращує, не вкладається у розвиток міста, а просто ниє і викидає при тобі сміття на асфальт. Сам не говорить українською - вимагає, щоб хтось говорив. Сам дає хабарі - і вимагає, щоб їх не брали. Сам будує зайвий незаконний балкон - і вимагає, щоб депутати не віддавали під забудову класні парки та сквери. Виникає питання: Чого ти тоді приїхав жити саме у Київ, не було інших міст? Те саме, коли я була в Польщі 3 місяці і постійно нила на все варшавське. Мені там не сподобалось і я повернулась додому. Тому що сидіти і нити в Польщі все життя, яка Польща погана, замість того, щоб працювати задля її розвитку - це відстійне мислення. Значить вдома тобі краще, ніж у Варшаві, навіть під час війни. От і все. Треба бути там де добре, а не сидіти тут і нити бездіяльно. Не віриш в Україну - твоє право. Звали - і дай нормально жити тут людям, які вірять.

Я хочу більше почути історії про шикарних жінок та чоловіків в історії. Ви так про це круто розповів 😊

Собачка, яка під час Яниної жестикуляції постійно намагається дати лапку - це милота 🥰

Хай квітне український ютубу!!❤ Українське книгодрукування , яке воно якісне😊 Наші видавці дуже круті в у мовах війни видавати якісні книжки в твердих палітурках це дивовижно. Дуже шкода, що наша держава їх не підтримує, тож вся надія лишається на нас ❤❤❤

Важлива тема. Часто зустрічалася з такими тезами, типу: "поїду в Німеччину бо в нас нічого не досягнеш" (не маючи конкретних планів, або знань німецької ...) "все наше погане", "переклади українською це смішно. Нічого не досягнеш розмовляючи українською (а не російською)" і тому подібне. На фоні "в росії краще живуть" , "білоруське то така якість! Не те що наше" (все це до 24ого) Ну і ,звісно, ностальгія за радянським союзом. Все це вплив пропаганди. І я дуже рада, що зараз я це розумію. І, що ми говоримо про це

Ви неймовірні. Дякую за розгляд серйозної проблеми, нам дійсно роками вкладали в мозок думки про нашу недолугість та меншовартість, тому що в таких людей зникає мета в житті. Страшно подумати скільки життів зруйновано цим комплексом за ці роки! Нам дійсно треба навчитися поважати та плекати себе і оточуючих!

Я вдячна своїм батькам, які забороняли мені дивитися подібні серіали як "папіни дочкі" і "щасливі разом", при тому, що я могла вільно дивитися багато не завжди дитячих програм і фільмів. Однак ці були під забороною, бо, як мені казали, виховують тупість.

Дуже цікавий випуск, півгодини за 2 хвилини пролетіло. Дуже помітна ваша начитаність в якості мови і доборі слів, хочеться рівнятись на вас, дівчата, дуже вам дякую 💗

Отримав естетичну насолоду від перегляду вашого етеру! Корінь проблеми, як ви правильно помітили, криється в постколоніальній свідомості багатьох українців (тут ще залежить від того в якій родині виховувалася людина). Суть в тому, що більшість людей до 2022 року ДУУУЖЕ глибоко всередині вважали, що Україна - це така собі бліда копія Росії, яка, як би вона не старалася, ніяк не може розвинутися і нічого гарного для світу не робить. Цей меншовартісний наратив дуже глибоко сидів у людях. і люди могли керуватися ним, навіть не усвідомлюючи цього, свідомо щиро вважаючи себе патріотами України. Після повномасшатбки така меншовартість знайшла собі нового "господаря", а саме - країни Заходу. Вони - "діамант. який цій нещасній дикуватій Україні, навіть не треба сміти споглядати". Все через надмірну ідеалізацію країн Заходу нашими людьми та перебільшення українських проблем. Порівнюючи Україну з країнами Заходу люди часто роблять несправедливе по суті порівняння - беруть найгірше, що є в Україні, а для порівняння на контрасті приводять все найкраще, що є в країнах Заходу. Глибоко психологічно таким людям здається, що Україна - це завжди про нещасність, про "опущеність" своїми сусідами, про відсталість та нереалізованість. І хоча наша країна, дійсно не є прямо "раєм на Землі", але вона об'єктивно є середньою за рівнем життя (або вище середнього), якщо поставити її у перелік усіх країн світу - від найбагатших. до найбідніших. Для мене показник вартісності країни - це те, що вона "дала" нашому світу. Що величніша країна, то більше вона дала світу. Звісно. всім нам відразу спадають на думку Франція, США, Японія, Німеччина, Італія, Британія, Корея, але здобутки України теж є, і іноземці хвалять нас за них. 1) Україна далі світу багато цікавих, страв, головними з яких є борщ (як Італійці дали пасту, французи - бульєбез, британці - пудинг і т.д.). не просто так же ми захищаємо наше право на буття "країною походження" цього продукту. 2) Українські спортсмени дуже відомі у світі (ті ж Клички - то прямо класика), але є й багато інших імен, які іноземці згадують з захопленням, кажучи. що "вони ж з України". 3) Україна дає світу дуже грані пісні (особливо сучасні). Та ж сама Руслана, Go_A, Kazka - всі вони випустили хіти. які +- знає майже будь-який європеєць і наспівують їх, не менш аніж хіти від Modern Talking, Майкла Джексона чи Beatles. (Ці три гурти не єдині, просто вони є найяскравішим прикладом). 4) Україна робить грані комп'ютерні ігри, які представляють саме українську дійсність та Істрію (Stalker, Ostriv, Shatterline, Glory to the Heroes, Козаки) - всі ці ігри відомі у світі (особливо Сталкер та Козаки) і всі віддають належне Україні, як батьківщині цієї класики. 5) Україна створює чудову анімацію щодо своєї автентики (можна згадати той же мультфільм "Мавка, Лісова пісня", завдяки якому світ врешті побачив українську культуру та українську самобутність (те, що ми взагалі змогли самостійно створити мультфільм такого рівня - це вже досягнення). 6) Українці створюють шикарнючий дизайнерський авторський одяг та взуття, яке продається навіть у Нью-Йорку та його іноді носять навіть голлівудські знаменитості. Насправді перераховувати можна ще дуже довго, але Україна точно зробила свій внесок у світову культуру. Українці зробили шалений внесок у перемогу, як союзників, так і совка у ДСВ (Другій світовій війні). Наша країна є однією з країн співзасновниць ООН. Українські міста такі як Переяслав, Чернігів та Київ - є одними з найдавніших в Європі, а за часів Русі саме Київ був центром розвитку та освіченості, деякі князі, якого були "тестями всієї Європи". Козаки, які були одними зі зберігачів нашої самобутності, аж ніяк у своїй більшості не були "пузатими, шароварними неотесаними дикунами", як їх часто зображали недоброзичливці. Вони були, по суті, лицарями, які мали непогані статки та доволі заможний рівень життя. Діти гетьманів були дуже високоосвіченими, та знали зазвичай декілька мов (тоді це було рідкістю серед населення). Києво-могилянська академія є один з найстаріших навчальних закладів Європи, яка за рівнем була і досі залишається однією з найкращих за якість знань та рівнем освіти. Словом, перераховувати ще можна дууже довго. Звісно. ми не такі "круті", як найбагатші країни, типу Японії, США чи Німеччини, але наша історія дуже багата і ми маємо безліч причин пишатися тим, що ми українці.

Обожнюю нашу історію: це просто такий салат культур з різних світів, то греки, то варяги, нещодавно дізналась що у нас було середньовіччя і лицарство ❤ Обожнюю одяг, він настільки крутий і якісний) Обожнюю музику, то просто фестиваль, що я відкрила за цей рік 🎉 Українську мову, вона така музична) і в той же час прикольна (всі ці словечки, особливо старі, то просто скарби, що ти щоразу відкриваєш і закохуєшся) Література, ще все пізнаю, але я вже полетіла на Марс ;) Ютуб, настільки актуальний і щирий (те що я дивлюсь) і я кайфую. Нехай квітне наш ютуб ❤❤❤

З приводу пива, кажу як страшний любитель цього продукту. Пив чеське, німецьке, але солом'янська броварня у Києві просто вкрала моє серце і більше туди нікого не пускає ❤

Ви маєте рацію. Дуже часто ми маємо справу з махровими коиплексами меншовартості, які нічого спільного з реальністю не мають. Наприклад, те, що найсмачніше в світі пиво - це "Оболонь" світле нефільтроване я почув від чехів, які знають толк в пиві. Це не реклама. А Вам, дівчатка, дякую за Вашу працю. Хай квітне український ютуб.

Щиро дякую, що обговорюєте актуальні питання! Хай живе вільна Україна!

Для мене було шоком, що в Европі зовсім інша кавова культура. Не скажу за всіх, але в більшості усюди: еспресо, американо, якщо пощастить ще капучіно. В Києві в спальному районі є с десяток варіантів кави від v-60 до коли брю. І це круто.

Дякую вам, дівчата, дуже рада, що ви торкнулися цієї теми. Ніколи не дивилася ці серіали, про які ви розповідаєте, але розумію, про що йдеться. Колись любила Бродського,після цього віршу більше не сприймаю його. Всю літературу з рашки припинила читати давно.Це була інформаційна війна, і нам ще дуже довго доведеться з цим боротися. Успіхів вам, Перемоги і Миру💙💛

Українське волонтерство - те, чим можна справді пишатися, крім багатьох інших переваг. Можливо, ледь не найкраще у світі❤

Так 10 років тому коли я вперше відвідала єс (ще до безвізу😅) то був шок як ьам класно і як у нас Зараз я не скажу що така разюча різниця, Україна розвивається попри все і дуже стрімко у всіх сферах) Стосовно метро то таааак я пам'ятаю яка я була в шоці в парижі😅 Дякую за ефір, дівчата )

Я народилась в Кіровограді( Кропивницький). Коли його перейменовували, мені не було багато років і єдине питання що виникало: чому саме Кропивницький? Так він один із корифеїв українського театру, засновник. Той що? Як пояснити це іншим? Українці цим не цікавиться і перше, що подумають туристи буде щось типу :"місто назване в честь кропиви хе-хе". Зараз це більш логічніше,як для мене. Хоча досі влада не може перейменувати область і на картах видно Кіровоградщину .( прикол у тому, що мої малі взагалі не знають хто той Кіров)

Найбільше з нашого люблю нашу мову - як добре, що тепер улюблені теми маю можливість читати і слухати українською. Радію з того, як люди нашого містечка чепурять свої двори. Як гуртуються в горі і в радості. Як шанобливо ставляться до своїх предків. Просто розквітаю душею тоді, коли зі мною вітається незнайома мені дитина -тут прийнято вчити дітей вітатися навіть з чужими. Дякую сусідам за підтримку. Комунальним службам за покращення (наприклад, нещодавно встановлені сміттєві баки). А бібліотека - це ж культурний центр. Я помічаю, як старанно працюють наші люди у такий непростий для нашої країни час. Дякую воїнам, їхнім батькам, дружинам. Дякую вам, дівчата, за нагадування про комплекс меншовартості (зовсім недавно на собі відчула як жаль до мене моєї знайомої мене знесилив, ослабив - ні, не хочу, аби мене жаліти, я впораюсь!). Ну і... Песик Яні пасував! А ще моментами здавалося він виглядав дуже стурбованим через те, що українці так себе знецінюють). Ми гарні, ми сильні, ми сповнені самоповаги - тому перемагаємо!

Дуже дякую за розповідь таких великих українців ! Та за літературу ❤

Був у мене такий знайомий, і знайомство майже співпало з початком повномасштабного вторгнення. Постійно розповідав, як все в нас погано, всі крадуть, влада нічого не робить, лікарі не лікують тощо. І навіть квіти не так посаджені, "як в Європі"🙄. І не те щоб його приклади були не реальні... просто я точно знаю, що існує не тільки це. І його знецінення нашої країни саме тоді, коли її особливо і любиш, і жалієш, і хочеш в ній бути викликало обурення та огиду. Тож якийсь раз нашої зустрічі став останнім. Сподіваюсь, в нього якомога швидше вийде виїхати і більше не повертатись.

В Україні попри великі заводи, які виготовляють пиво, є ще море приватних броварень та закладів. Продукт може дуже різнитися.

Дякую за випуск . Я живу за кордоном вже 12 років і можу з легкістю порівняти сервіси ,зарплати і рівень корупції ( тут він теж є але в іншому вигляді ). Україна не ідеальна як і кожна країна але ми не вміємо пишатися своєю ненькою Україною. Будь ласка зробіть ще випуски про забуту українську інтелігенцію !

Як би я хотіла,щоб у мене так гармонічно палало. Ваше палає просто кайф. Дякую

А я пишаюся такими високоосвіченими українками та українцями, як ви. Дякую за працю. ❤

Дякую за випуск, дівчата! Хочу доповнити до тем, згаданих у розмові. Є дуже хороший канал "На пошуки грамоти", де авторка розбирає всі ці мюзикли 2000-х. Оскільки я була тою людиною, що дивилась їх у дитинстві, було дуже класно відрефлексувати ці моменти. Подекуди огляди цікавіші за сам мюзикл) Також погоджуюсь про "невідому" українську шляхту. Для мене таким собі віконцем стала книга Забужко "Нотр Дам д'Юкрейн". Після прочитання така гордість за наших культурних діячів просинається 🤩 аж хочеться бодай частково дотягнутися до їхньої величини) І на останок, дуже класно про Софію Яблонську, Олену Пчілку та інших цікавих постатей розповідають на каналі" Шалені авторки"

Дівчата, дякую за вашу роботу🤍Дійсно,коли вчилася у школі то думала про оцінки і ні чорта не розуміла про що там у нашій літературі кажуть😔 Потім почалося доросле життя і виживання😅якось не до історії було(( Але як казала моя вчителька з історії: «Без минулого немає майбутнього» Це зрозумілось тільки після 25 років і вчасної кризи особистості,коли спали рожеві окуляри,коли увесь світ перевернувся з ніг на голову. І зараз так бридко що нам насаджували комплекс меншовартості українців. Бо в дитинстві дивлячись російські серіали з бабусею на канікулах моєю межею були мрії жити у Москві, бо ото там життя кипить.Звісно сюди ще можна додати те що в мене була бідна сімʼя і я ніколи не була закордонному, навідміну від моїх однокласників. То ж моя бульбашка була лише з України та Росії бо там родичі але сама я ні разу не була в Росії. І от десь у 2006році приїздила тітка з Краснодару і була шокована які в нас смачні цукерки та печиво,асфальт у селі та ліхтарі на кожній вулиці. Я слухала її здивування і не могла зрозуміти як так, вона ж приїхала з великої расеї і дивується тому що є у нас в провінції у Херсонській області. І тільки зараз я згадую це і усе стає на свої місця. Вже немає здивування в мене згадуючи як вона везла додому величезний пакет наших шоколадних цукерок,капронові колготки та носки😅 То ж зараз признаю що була дурна, була розумна але не освічена то ж виправляюсь зараз коли вже півень в сраку клюнув😩 Ще так багато треба дізнатись то ж чекаю на нові теми)) Після кожного випуску є що досліджувати самостійно. Дякую за магічного копняка😅

Шановні пані! Який чудовий повчальний та виховний ефір. Дякую вам, ведучі, що ви любите Україну- ії є за що любити. За свої, вже немалі роки, бував у багатьох країнах- багатих, та навпаки,красивих, і менш привабливих. І точно знаю, що наша Батьківщина має багато хорошого, про яке навіть не замислюєшся.

Українська земля багата на талановитих людей. Під час роботи змушена спілкуватись з європейцями. У нас з ними зовсім інше бачення роботи, ми більш відповідально до неї підходимо і більш оперативно і якісно виконуємо поставлені задачі

Шукаю та купую принципово українську косметику та побутову хімію. Одяг, взуття, аксесуари - це дійсно якісніше, ніж імпортовані товари у цій же ціновій категорії. Останнім часом відкрила для себе українську нішеву парфумерію і не можу натішитися. З продуктами харчування то й поготів )

Мені довелось прожити в Криму декілька років після окупації. Після приїзду на неокуповані території я просто очманіла від того яке все класне, якісне, чисте, прекрасний сервіс, тому, особисто для мене, те що хтось вважає українське поганим бо це українське - новина. Звісно ми не можемо бути задоволені всім і, я вважаю, в нас є величезна проблема - корупція, яка заважає розвитку краіни. Люди, будь ласка, не беріть і не давайте хабарі, будьте чесними, давайте разом будувати країну нашої мрії ❤

Привіт з Сінгапуру, живу тут 10 років і дивуюся людям, які наївно вважають, що в Сінгапурі все класно і що це місто-мрія)