У 2003, коли мені було 17 і я тільки-но переїхала до Києва, мені стара курва лікарка в студентській поліклініці заявила "дєвачка, я нє панімаю, разґаварівай на нармальнам язикє". У відповідь на моє прохання уточнити, яка ж мова, на її думку, "нормальна" в столиці України, бо я не розумію, що вона має на увазі, влаштувала істерику і відмовилась мене обслуговувати 🤦‍♀️ Мене ніхто не підтримав, всі дивились як на ненормальну, типу "тобі що, складно просто на російську перейти, шо ти оце починаєш?". В адміністрації, куди я підійшла з цією проблемою і проханням надати іншого лікаря, який може завершити цей медогляд, мене тупо послали і сказали йти перед нею вибачитись, щоб вона погодилась мене обслужити 😳 В результаті я 2 роки не зверталась в ту поліклініку, бо ця лікарка була прикріплена до мого університету і факультету, і змінити її було неможливо 🤷‍♀️ Почала туди звертатись тільки коли ця потвора чи то пішла нарешті на пенсію, чи то подохла (що цілком ймовірно, бо в момент того випадку їй було на вигляд років 75-80). А ще до мене в ті часи регулярно підходили в громадських місцях російськомовні "люди" приблизно того ж віку (чомусь завжди саме пенсіонери, підозрюю, що це були завезені в свій час з Росії партпрацівники, НКВДисти і різна подібна нечисть), щоб тупо на мене покричати і поображати через те, що я розмовляю українською. Зазвичай зводилось до "панаєхалі са сваєй западнай". У мене досить швидко виробився авторський стиль реакції на такі атаки: відповідала, що це, взагалі-то, вони панаєхалі з немитої, а я приїхала в столицю своєї країни, і що я тут якраз залишусь, а от їх не буде років через 5 або максимум через 10-15 (якщо дійсно добре дбатимуть про здоров'я) 😅 Плювались слиною, проклинали, але відйобувались )) За кілька років, десь до 2010, такі випадки поступово повністю припинились. Підозрюю, що вони справді просто вимерли 😅

Я з Одеси. Вирішила повністю перейти на українську мову. Так, іноді зриваюся, але здебільшого ми з моєю партнеркою навіть вдома говоримо українською. Сьогодні на базарі жіночка, у якої ми купляли овочі зробила нам комплімент за те, як гарно ми говоримо українською і думала, що ми приїхали з Заходу України. Щодо сфери обслуговування, моя сімейна лікарка розмовляє зі мною українською. У всіх супермаркетах у нас українською обслуговують. Але у побуті, на жаль, і серед моїх знайомих ще достатньо отаких от "какая разніца" і це дуже сильно дратує.

У мене була студентка з Киргистану, яка на початку війни приїхала навчатися до Львова і за 6 місяців вивчила українську. Такі люди викликають захоплення 😎

пам'ятайте, що рускі вважають що росія закінчується там де закінчується руска мова

Папа виріс на тому самому Донбасі. Він розповідав, що за його дитинства російською мало хто володів у тому регіоні. Результат зросійщення за 60 останніх років просто вражає. Папа не ходив до української школи, він не знав історії, він ніколи не розмовляв українською. Але він вивчив мене української, як не дивно. Спонукав мою цікавість до минулого і, моя найбільше гордість, коли танки поїхали на схід - одразу пішов у військкомат, щоб захистити Україну ще в чотирнадцятому році. Його не взяли, тому що він має інвалідність, але він завжди усвідомлював як має бути. Жаль тільки проймає, що українською мовою у його майже сімдесят йому говорити дуже тяжко( але на роботі він завжди старається виконувати закон.

Після відео з Білорусі, де білоруси не можуть ідентифікувати білоруську, не розуміють її і сприймають людей терористами, мені так гірко стало, так сумно, ніби я побачила труп людини, яку вбили рашисти. От просто вбили, просто багатовікову історію, культуру, що переплітаються з мовою, знищили. Це відео треба показувати усім «какаяразніца» і т.п.

Рік тому назад я вперше в житті заговорила українською мовою. Відчуваю, що на мені повинне закінчитися російськомовне прокляття нашого роду. Це було дуже важко, прийшлося ломати себе через коліно, але хочу, щоб моя майбутня дитина вважала рідною - українську. Дякую за вашу роботу.

Про Казахстан. Є в мене подруга казашка. Освічена, різностороння людина. До того ж, дуже конвенційно красива (тут це важливо далі для розповіді). Поїхавши на відпочинок в Туреччину, вона познайомилась з хлопцем. Той сам (!) до неї підійшов. Почали вони говорити англійською. Він робив багато компліментів, казав, яка вона цікава та гарна. Але дізнавшись, звідки вона, цей дегенерат почав видавати моє улюблене "так давай па нармальнаму, па рускі, чо сразу нє сказала". На її відмову він відповів, що вона - потворна, пихата ч*рка та "вузькоока макака", котра не складе собі ціни. Мовляв, це росія принесла в їх голий степ цивілізацію і вона повинна з повагою ставитись до росіян до кінця своїх днів, бо без них жила б в "сраній кібітці". Тож вони себе так поводять навіть в третіх країнах.

Я теж казала: «кака раздница» тільки через те, що мій тато, який виріс в Німеччині говорив російською і був, як казали наші родичі з Білорусії, російськомовним бандерівцем. Він ненавидів Росію і казав, що це найгниліша і найпотворніша країна. Він служив в Абхазії, на Ростові, але ніколи не говорив чому так ненавидить рашу. Він все моє життя говорив, що Росія це кончена країна. Зараз, хоч він і говорить як азіров, але він намагається перейти на українську. Наші родичі в Білорусії й досі вважають, що ми зазомбовані. І вони щиро не розуміють, чому мій чоловік в тро і як так боротися проти раші.

Моя мама живе і працює в Ізраїлі і її оточення складається з російськомовних друзів і колег-вихідців із союзу, що є етнічними євреями. Вони ніколи не йшли на конфлікт, всіляко засуджували росію, але ж «диявол в деталях». Якось мамина колега побачила, що в мами інтерфейс телефону українською мовою і спитала: «А што панармальному нильзя?»🥴 Тобто для них за замовчуванням українська мова не нормальна!!

Я вже 10 років живу в Австрії. Коли сюди приїхали біженці з України, то 99% розмовляли російською. Дуже соромно перед австрійцями, вони НЕ розуміють чому українці говорять рос. але ненавидять росіян. Ніякі аргументи їм не підходять і ще вони після цього не розуміють чому вони взагалі повинні допомогати нам.

Фраза до казахів в Казахстані "Так едь атсюда" мене дуже тригернула... Бо мені одеситці в Одесі кажуть так само через українську мову...

До повномасштабної в мене була позиція (терпіли)) говорити з людиною тією мовою, якою вона говорить (95% це була російська). Тепер говорю українською з усіма - українці зрозуміють, з росіянами бажання говорити нема, для усіх інших народностей - англійська. Приємно, коли українці, розуміючи що я не перейду на російську, починають балакати зі мною українською ☺️

Я из Молдовы, где ситуация точно такая, люди который родились здесь и выросли в русскоязычных семьях не хотят ни слова выучить на румынском, работаю в сфере гос услуг, и хотя знаю русский всегда разговариваю с людьми только на румынском, так вот не давно от одной "дамы" поучаю "говори на человеческом, не видите я не понимаю", меня это не то что разозлило, я просто зашла в кабинет и заплакала, так обидно стало за свою страну и свой родной язык.

Я оце починаю усвідомлювати, що те, що я вже знаю російську, не означає, що я буду ще колись нею говорити. І я маю право вибрати "більше не знати російської".

По хорошому заздрю рівню свідомости студентів з уривку в кінці відео! Я свого часу придумала дуже крутий лайфгак, коли вчилася в ОНУ ім. Мечникова. Там у нас українською мовою викладали лише історію України і українську мову. На психології, наприклад, до іспиту треба було дослівно вивчити посібник викладачки, написаний російською. Якщо раптом забув якесь речення - вже мінусувалися бали. Тому я, недовго думаючи, переклала все на українську і здавала іспит так. Викладачка погано розуміла українську і що я їй розповідаю, тому, на відміну від інших студентів, я не страждала від її докопувань до кожного слова і отримала 100 балів. І це було би дуже смішно, якби не так сумно)

Близько десяти років тому я жила рік у білорусі. І пішла на курси польської мови, бо хотіла переїхати у Польщу. Що мене дуже здивувало і порадувало, викладач був білоруськомовним. Він говорив тільки білоруською і польською на заняттях. Я розуміла білоруську мабуть відсотків на 95-97. Білоруси майже нічого…

Хочу написати щодо Узбекистану. До повномасштабної війни у мене була найкраща подруга з Узбекистану, зі столиці - Ташкенту. Вона там народилась, паспорт узбецький, але по національності вона росіянка. Ходила до школи, університету в Ташкенті. Але вона зовсім не знала узбецької. Деякі слова, фрази. Але розмовляти не могла. Все її оточення було російськомовне. І вона розказувала про узбеків як про дикунів (бо мусульманська країна, культурні особливості). Російськомовні не зливались з культурою країни, і жили окремо. І при тому казала про деякі "прітіснєнія" російськомовних. Тоді мені було дивно тільки те, що вона народившись в цій країні зовсім не знала мови. Ми з нею спілкувались тільки в мережі, але дуже тісно багато років. Я її добре знала, як мені здавалось. Але з початком повномасштабного вторгнення наше спілкування не протрималось більше тижні як три. На мої емоційні висловлювання, коли росіяни бомбили Харків, бажання щоб повизд*хли всі росіяни з їх дітьми, вона образилась, бо каже що вона сама росіянка і дитина ж в неї теж є. А також кидала пости з z-пабліків, про агресію ЗСУ. А потім видалила діалоги зі мною і моїм чоловіком. А мені, наляканій і в стресі, це було таким образливим ножем у спину. Переболіло тільки к кінцю року. От така, русссская душа. Навіть народившись в іншій культурі, в іншому мовному середовищі росія полізла з мізків

у Беларусі гэта ўвогуле бяда ( мала хто ўвогуле гаворыць па-беларуску. у Мінску і тое я думаю такіх людзей вельмі мала. ведаю што ўрокі беларускай мовы ўвогуле скарачаюць ( вельмі балюча што я не разумела як мова важная для кожнага народа. і вельмі шкада што гэта ўсведамленне прыйшло толькі ў 27. але рада і таму што яно наогул прыйшло

Був в Стамбулі в листопаді 2020,і менеджер готелю,турок Тафу говорив зі мною українською і просив говорити українською.Я приємно офігів і спитав,звідки ти знаєш українську - він сказав навчався у львівській політехніці.

"Так єдь отсюда" . Який жах. Бажаю казахам боротись за свою мову

Ми в 2013 році були в Білорусії у родичів і яке було наше здивування, що їхній 20-річний син не зміг пригадати назви місяців по білоруськи😳 ще він дуже здивувався, що ми і всі наші знайомі говоримо українською, а не російською)

на моменті з білоруським відео аж в голові запаморочилось від огиди. От стільки нам залишалось до подібного🤏🏻

Знаєте як в Естонії кажуть? Якщо руськомовна дитина йде в естономовний садочок, то скоріше вся група заговорить на російській, ніж він один на естонській. Так було ось до 2022 року. Зараз нарешті відміняють рускомовні школи і садки.

Ох у мене від цього випуску палає 😅 Два роки, як я перейшла на українську. І відверто не розумію, чому після всього, що переживає наша країна, всі люди не перейшли. Це питання на роки

Дякую вам, присіла на Палає. Розмовляла років 20-ть російською мовою, після 2014 року говорила "какая разница", чоловік родився в Білорусії, постійно розмовляв на російській мові. Після окупації, ми теж не відразу почали розмовляти на українській мові, а потім дійшло, я ненавиджу російську мову(мій чоловік також). Дуже дяку. Емма, Ви в якійсь програмі настілько правильно сказали(це перше що я побачила з Вашого каналу і підписалась),, Нікого не цікавило що ущемляють україномовних , тим більше зацепило що де нам розмовляти українською, як не в Україні?(чому я мала читати російськомовні книжки?). Мене ущемляли, а я про це не думала і не знала. Хочу забути російську назавжди, я також коли чую російську - відчуваю небезпеку, мені хочется звернутися в колачик, або довбонути того хто розмовляє російською.

Моя краща подруга казашка і живе в Казахстані, вона дуже погано знає свою рідну мову, бо її віддали в російськомовну школу та університет, батьки робили це не зі зла, а щоб дитина могла «вирватись в люди», бо якщо ти говориш казахською, то і будеш сидити в мухосракіно. Тепер вона в дорослому віці по трохи вивчає свою рідну мову, та своїх дітей буде віддавати у садки/школи де говорять тільки казахською

Пані, зніміть будь ласка якось відео про Крим, кримських татар, якщо у вас звісно є бажання. Про культуру, трошки про мову (наприклад, що радянщина змінила латинську писемність кримськотатарської на кирилицю) , можливо навіть оце питання "Чий Крим?". Зараз кримськітатари набувають популярності і, гадаю, багатьом цікаво дізнатися хто це взагалі такі. Також красно дякую за видиво та за рекламу, якраз шукала саме такі джерела❤

Не можу собі уявити, щоб я працювала у магазині в будь-якій країні та казала українською « не знаю я вашу англійську/польску/німецьку/.. мову, ви що не розумієте мене?»😂😂😂це просто в голові не вкладається, логіки немає ні я ко ї 🤷🏻‍♀️

Дякую вам за обговорення цієї теми.Повага до молодого покоління, які свідомо перейшли на рідну мову!

Величезна подяка Яні та Еммі за те, що вкотре підіймають проблематику мови. Франко заповідав нам лупати сю скалу, і ми продовживмо її лупати, поки не зруйнуємо вщент Білоруси втратили, точніше віддали за безцінь свою мову, а далі втратили державу. Ось він - живий (поки що) приклад, як не треба робити, жахливе нагадування усім нам, що буває, коли какіхразніц - більшість.

Я з україномовної сім'ї. Мій чоловік теж. Але коли ми одружились (13 років тому) ми спілкувались з ним російською (привіт зросійщення). Перейти на українську було свідомим рішенням, але боже ж мій, скільки часу і зусиль це зайняло. Ми постійно одне одного виправляли. Але коли народилась дитина було чітке усвідомлення, що вона має бути 100% україномовною. Для цього довелось постаратись (підбирати контент, книги, україномовні гуртки). І це треш, що в Україні, щоб ростити україномовну дитину треба докласти стількох зусиль. І це треш скільки дітей з її оточення російськомовні (навіть маючи україномовних батьків).

Мій хлопець азербайджанець, говорить з чисто московським акцентом (як і більшість російськомовних в Азербайджані), і майже не знає рідної мови. Мене це засмучує, по-перше розуміючи, що рідна мова в них не вважається "мовою еліт", а по-друге я цікавлюся різними мовами і я могла б мати безкоштовного вчителя азербайджанської, але ніт) Але він бажає вивчити українську і в нього добре виходить

Найгидотніше чути фрази про те, що російську мову не можна віддавати Путіну і що це частина української культури. Я в таких випадках відразу згадую Олексу Гірника, який вчинив самоспалення на знак протесту проти русифікації у січні 1978 року.

Мій син до війни ріс у Харкові, йому зараз 6, він розуміє російську, але говорить нею дуже погано, вживає слова типу "міцной" і т. п. І я цим пишаюся😊

Я відвідувала Узбекистан 5 років тому. Російською мовою розмовляють узбеки приблизно віку від 40 і більше років. А молодь надавала перевагу спілкуванню англійською, бо російської мови вони просто не знали.

"Какая разніца" та "говорі на нормальном язьіке" працює лише в один бік. 🤬 1:02:30 я з Харкова. До 24 лютого 2022 я послуговувалася російською. На сьогодні я вже мислю українською. P.S. Треба віддати належне дідусеві, по тестах у мене 86/100 балів з письмової та 92/100 з розмовної української було ще 5 років тому 😊. Перехід для мене був мов тумблер - клік, та побігли. А от мислення... на це треба час.

Відносно російської, як мови науки, технологій - для мене було відкриттям у книзі Забужко, що в 91 році російські видавництва купили права на дистриб'юцію продуктів основних гігантів-видавців на території всього снд, тому ми просто не мали шансів на перекладну літературу. А від якості російського перекладу сучасної наукової літератури (чи то поспіхом, чи то через недбалість) я не раз "прозрівала", приходилося в будь-який спосіб оригінали шукати.

дуже гарний випуск, дівчата! дуже болить, що люди досі не усвідомлюють згубність думки "какая разніца" і продовжують спілкуватися роснявою, особливо болить за дітей

Дякую, дівчат, за таке важливе відео. Все життя жила і живу у Запоріжжі. Прагнула перейти на українську ще після 14го (мої 16), але завжди було страшно, боязко, недоречно, не вистачало рушійної сили. Говорила українською тільки в публічних місцях з персоналом. 24го будь-які виправдання і затягування відпали, звісно. На момент переходу я гарно знала українську і щиро любила і мову, і літературу України. Але мені було нерееаааально важко перейти. Я не знала, що це буде так. Ти лежиш в липні у власному ліжку і ревеш ридьма від того, що ти - переможиця конкурсів Шевченка і учасниця Яциків, ти - така вся патріотка і свідома людина, ти - яка видалила весь російський контент, наскільки це можливо, зі свого життя, через 4 місяці війни все ще постійно граєш в "переклад" у власній голові і не можеш думати українською. Але це все позаду. Якщо ви зараз десь на проміжному етапі, це все пройде, я вам клянусь. Маємо дбати про наше майбутнє. Про майбутнє наших дітей. Час брати на себе відповідальність за докорінні зміни. Так, на жаль, цей час припав на наше покоління, але він припав, тож мусимо робити. Прекрасно знаю, що радикалізм майже ніколи не мотивує, а для перетягування на світлий бік треба пояснювати і показувати приклад. Але як воно вже важко, чесно. Не вистачає ж ніяких сил рік пояснювати, що російська УБИВАЄ. Російська витісняє з вас українця, не дає йому розвиватись насправді. Закінчую інтернатуру в Запоріжжі в наступному році, дочікуюсь чоловіка з війни і плануємо їхати з міста. Тому що я більше за все хочу, щоб мої діти не знали російської. А тут це поки неможливо, на жаль.

Так, українцям словʼянської зовнішності легше говорити «какая разніца» про псевдоСловʼянську російську, а от яке це страшне дзеркало й крінж, коли зустрічаєш представників народів Середньої Азії, які своєю зовнішністю, іменем, звичаями, є абсолютно нічим не близькими до словʼянської цивілізації,й кажуть «я не знаю киргизької», наприклад. Це шок. Але чим українці інакші? Це такий самий крінж продовжувати користуватись всєпанятним… як крінж що мигдальноока Йилдиз чи Талшин буде це робити…

Сердечно дякую вам дівчата за цей випуск та за вашу роботу загалом 🙏💛💙 мені це не просто палає , мене вже тіпає від усіх цих «какіх разніц» які чіпляються за той «руцкій язик» як ріп‘ях до дупи , які зневажають та не бажають вчити українську … в Украіні 🤯🤯🤯🤯 … на 9 рік війни та року повномасштабного вторгнення все ще «рускагаварящіє укрАінци» 🤦‍♀️ Як ?? Ну як так? Якоі клепки не вистачає в їхніх головах та щелепах ?? Невже мало втрат, жаху, горя, сліз, смертей та страждань? До речі , за той самий проміжок часу українську почали вивчати за кордоном і за рік нею розмовлюьть, наприклад, голландці або японці …. а «рускАгаварящіє украінци» не могуть … 🫤🤢 Гадаю нам всім просто потрібно перестати розуміти цих людей та іх «язик» , зробити у своєму мозку таку от функцію « delete” і все …. Бо інакше ми знову повернемось до «і так поймут» і знов по колу та сама історія …. Творчих вам успіхів, сил та наснаги 🙏💛💙 Все буде Україна 🥰🥰

Дорогі дівчата, велика вам подяка за вашу працю!! російська імперія століттями «давила» культури і мови всіх народів, яких вона завоювала через жорстокість і силу. Нарешті ми, Українці, почали пишатися нашою рідненькою чудовою і співочою мовою, багатою культурою і історією.

"Ґаварітє па-чєлавєчєскі" - найкраща ілюстрація слів Яни про те, що автохтони колишніх республік були для Старшого Брата НЕ-ЛЮДЬМИ, а функціями-унтерменшами

Я була абсолютно російськомовною з дитинства, мене вчили читати і писати російською, а коли прийшла в школу то прийшлось перевчати. Зараз рік як я говорю тільки українською, якщо до мене звертаються російською то кажу, що не розумію цієї мови. Ніколи б не могла подумати, що таке може бути.

Божечки, кожного разу коли в якомусь шоу або відео показували нарізку з російською мовою я всередені себе ридав від відсутності субтитрів, нарешті я знайшов хоч когось для кого вставити субтитри є нормою, красно вас дякую дівчата!

Колись я остаточно перейду на українську мову, і ви будете серед тих, хто мені в цьому допоміг.

Це дійсно важливо. І важливо що, ви звернули увагу, що російська мовна політика в усіх країнах із досвідом окупації росією ідентична

Так цікаво Живеш собі і думаєш, що наша ситуація унікальна. А ніт - росіяни так з усіма постколоніальними країнами. Дякую за чергове відкриття очей

Це просто капец! Ця тема настільки гостра😮. Мені складно, тому що зі всієї сім'ї тільки я перейшла на українську. Але при розмові зі мною всі намагаються переходити на 🇺🇦🇺🇦. Стійте на своєму. І ми переможемо

Ввімкнула і здивувалася, як вам кожного разу знаходиться така кількість різних слів і аргументів проговорювати про одне і те саме мовне питання кожен раз по-різному, а потім зрозуміла, що ми ще не прожили повністю цей шлях, ми тільки почали його, і аргументів має бути більше і буде ще, нових і нових, по мірі того як ми глибше розумітимем цю проблему. Дякую дуже, що робите це і продовжуєте говорити, щиро захоплююся і надихаюся! ❤

Історія про зоозахисницю відгукнулась мені випадком, коли в магазині на заході України панянка, вільно говорить французькою, записуючи собі відео на камеру, а потім, до продавчині звертається на общєпанятном. Напевне мій вигляд і погляд трохи її налякав, це були перші місяці після повномасштабного вторгнення, вона стишила розмову, щоб менше привертати уваги. Якщо ти вивчила французьку до рівня вільного спілкування, то ти ж не тупа. Але чому тобі не вистачило мізків вивчити українську?

53:48 у Швейцарії ніхто не володіє 4ма мовами. Кожен кантон на законодавчому рівні послуговується єдиною (там визначеною) мовою. І мовне питання (саме збереження цієї розмежованості) є надзвичайно важливим для Швейцарії. Окрім того , якби Швейцарія нікого не "боялась" , то воєнний обов'язок давно був би скасований . Швейцарія буквально щодня боронить власну ідентичність і порівнювати її зі зросійщенням українців щонайменше недолуго 🤷‍♀️ тож я на аргумент "а от у Швейцарії 4ри мови" просто роблю "обличчя дзен" ))

О, дівчата, ця тема дуже болить❤️‍🩹 Дякую за її обговорення. У багатьох українців досі не відкрились ще очі. Хочеться, щоб вони нарешті перестали гуглить російською і зрозуміли, що на російській світ клином не зійшовся.

Щодо "на фронті розмовляють російською": буквально на вихідних їздила з Дніпра до Одеси і назад. Зі мною в купе їхали наші захисники: 2 на шляху до Одеси і 3 - коли поверталася у Дніпро. Всі 5 розмовляли українською. Тож сумнівна теза щодо російської на фронті😉

В Норвегії, наприклад, ти в 95% випадків не влаштуєшся на роботу без знання мови. Це маленька нація, що має свій інфопростір, дбає про життя мови та культури, хоча теж має історію з експансією та сусідів, чия мова дуже схожа на їхню власну. Але тут національні ознаки плекаються та підтримуються на всіх рівнях суспільства. І як сумно, що з 50+ біженців у моєму містечку українською говорить лише мала частка, я і ще три сім'ї. При тому, що особисто я почала користуватись українською у побуті лише півроку тому. Якби ми любили своє, рідне, як люблять норвежці, можливо, нам не довелося би у 2022 шукати притулку у інших народів ... А вам, пані, щиро дякую за вашу працю, хай квітне Україна💙💛 Слава ЗСУ❤

Як завжди влучно, чітко і логічно! Дякую за вашу роботу❤ Чесно кажучи у моєму рідному Львові із початком великої війни все частіше чую російську і спершу я жаліла цих людей,думала що у них і так стрес від вимушеного переїзду та з часом вони знайдуть час, щоб перейти на українську, але вже пройшов 1,3 місяці великої війни і ці амеби все ще говорять москальською! І ні я не помилилась коли назвала їх амебами, у мене шалена відраза до таких людей і я вважаю, що це просто істоти які не здатні мислити і встановлювати причинно наслідкові звʼязки!

Про бесіду, що викладачі то родина, і з родиною так не роблять: викладачі - персонал університету, які отримують гроші за свою роботу. І обслуговування студентів, як і будь-яке обслуговування має бути українською за законом

Дякую, дівчата! Як завжди, потужний випуск. Вкотре дякую долі, що я народилась і виросла на заході України і весь це узькій язик був далеко від моєї бульбашки

дуже цікаве для мене відео, бо я народилася в Києві в російськомовній сім'ї (навіть до прабабусь) і з українською стикнулася взагалі тільки в 5-му класі, коли школи почали переводити на українську. В побуті все одно розмовляла російською, навіть коли вийшла заміж за повністю україномовного чоловіка. Зараз ми живемо у Львові і я все більше говорю українською, і це зовсім не є проблемою. Не розумію, чому для когось це проблемою є.

Нещодавно , 2 тижні тому , у Мілані, ми з подругою виходили з кафе і до нас підійшли хлопці знайомитись РОСІЙСЬКОЮ. Мені стало дійсно зле і першою моєю реакцією була саме аргесія. Мені страшно перетинатися з руснею. Вже з перших секунд виявилось що вони українці, до того ж з Чернівців (привіт Еммо👋), а ще через кілька фраз , що той що не перейшов на українську - з "Навасєліцьі" (ще раз привіт Еммо), аргументуючи це тим що у них у Новоселиці "всє ґаварят на рускам". Дико, гидко і просто руки опускаються.

Моя рідна тітка живе в білорусі вже дуже давно. В дитинстві щоліта вона з сім'єю приїжджала до діда (її батька) в село у відпустку, з нами вона і тоді говорила і зараз говорить українською, мої двоюрідні сестри і брат російською, але нас вони розуміли, по телику дивились серіали і програми українською і майже все розуміли (можливо тому, що тоді у школах вчили білоруську, а наші мови, як відомо, схожі). Так от, одна з сестер колись мені казала (а це, на секундочку було ще 2000-их): "Молодці ви, що ваша мова жива і ви нею розмовляєте, бо у нас, на жаль, її ніде не почуєш і мало хто на ній говорить, по суті вона майже померла". Знаю точно, що її близька подруга спілкується і веде соцмережі білоруською, і для багатьох вона, певно, дивачка чи селючка чи які там іще кліше існують. Ми з чоловіком були у Мінську у цих родичів в гостях років 4 чи 5 тому, нам купили екскурсію в двоповерховому автобусі з аудіогідом, ми, ясна річ, вибрали не стандартну за замовчуванням російську, а білоруську мову (на щастя, така опція була). Був шок від того, що з білоруського там лише вивіски на вулицях, квитки, озвучка в транспорті, ну вся оболонка, а наповнення виключно на общєпанятнам. І ще вкурвив совкодроч - оті всі леніни, його пам'ятники, вулиці його імені, ім'я сталіна на ліпнині на якомусь там училищі, дроч на красную армію і єйо подвіґ ітд. Коротше, я була жесть як втішена, що у нас УЖЕ не так, хоча ще роботи багато, але як каже Тарас Білка "Переробимо всю!".

Пишу цей коментар щоб підтримати український ютуб. Слава Україні, Героям слава!!! Україні перемогу, московії програш і століття ганьби і спокути!

Дівчата, як ви круто розкрили тему рос мови, показавши російську експансію у багатьох країнах 🫶. У мене також палає.

Так у великих містах України теж можуть жити рарєяне і не знаючи українською. Бо їм так кофортно. Так може час робити щоб їм не було комфортно в Україні

Після початку війни була вимушена переїхати в Польщу. Буквально перше, що зробила після приїзду, почала шукати курси польської мови і дуже довго не могла знайти, бо всі групи вже були наповненні. Як можна жити в країні 30 років і не вивчити державну мову? Це якийсь сюр.

Я живу в Канаді . І тут є хороші руські які допомагають новоприбулим українцям . І от прийшла мадам , яка дуже доречі сильно допомагає нашим і просить - ну ви їм скажіть що нас волонтерів теж треба поважати і розмовляти з нами російською . А то ми з ними російською а вони українською продовжують розмовляти …

от в Ізраїлі величезна російськомовна громада, але нікому не прийде в голову щось доказувати в державних інстанціях, що вони будуть писати заяви російською, бо івриту не розуміють.

Чула ад знаёмых,шо яны ня размаўляюць па-беларуску ў жыцці,але яе разумеюць. Так вось - гэта хлусня. З 2020 шмат хто з нашых перайшоў,а пасля 2022 так неверагодная колькасць, і больш, чым палове вельмі цяжка і разумець, і размаўляць. Мне пашансавала,што я вучылася ў беларускай школе. Але для тых,хто лічыць,што на роднай мове ня так важліва размаўляць і немагчыма забыцца родную мову - вы забудзьцеся родную мову,калі ў вас няма практыкі. Вялікі дзякуй за відэа! Слава Украïні!

Той випадок, коли рекламна інтеграція, якуне хочеться проматувати. Ще й зберіг собі лінк... Тепер у перервах між Палає - Укультура ❤

В нас у музичному ліцеї (я 10 клас) вчу музичні предмети російською. Більшість викладачів із музичних дисциплін викладають російською, а на муз літ ми вчимо російських композиторів-українофобів. На одному з предметів і книжка і конспекти російською (книжка певно десь з п'ятдесятих минулого століття). Мені огидно чути і читати російською, бо я з того харківського муз ліцею намагалася дістатися дому на початку повномасштабного вторгнення. Думала хоч викладати українською будуть, якщо вже матеріали такі, які є. Я не найкраща учениця, і наважитися протестувати проти російської не можу. Впевнена, що мої слова не сприймуть ніяк інакше, як спосіб виправдати низькі оцінки. Було б простіше, якби моїм однокласникам не було начхати, якою мовою навчатися. Я не впевнена в тому, щоб відкрито протестувати проти російської

Важливість питання української мови для мене очевидна. Пишу комент, щоб більше людей це відео побачили 😊 Дякую, дівчата, за Вашу працю 🌷

Дуже вам дякую за це відео. Про це потрібно говорити і нагадувати постійно! Я хотіла поділитися з вами своїх головним нині страхом. До 24 лютого наша донька не знала української мови (вчилася б в українській школі, але "там вивчить якщо захоче"). Після прильотів по ОХМАДИТу наш мозок прояснився сильно і такої маячні вже в нас немає. Донька вже говорить українською на рівні своїх однолітків (їй майже 5 років), вчить букви українські, книжки вже в нас тільки українські, читаю їй тільки українські народні казки, вчу з нею українську історію, словом ми українізуємося як тільки можемо. Донька вже коли сама грається її лальки говорять українською мовою і це прекрасно. АЛЕ ось який у мене СТРАХ, що я навчу дитину говорити лише українською, вона прийде в школу і її будуть за це чмирити зросійщені діти "какой разніци". Пишу це і аж руки тремтіти починають і від люті, і від безнайдійности, і від неспроможности вплинути на цих покручей, що повернулись у мирний Київ і продовжують жити своє зросійщене життя відчуваючи при цьому себе єдиноправими. При цьому багато людей змінили думку як і ми з чоловіком, але переважна більшість "мажорів" все ще вважають російську мовою еліти і не бажають від неї відмовлятися. І якщо отаке умовне чмо буде чмирити мою дитину я навіть не знаю, що я зроблю. Я не підбираю слів, аби передати свої емоції. Звичайно я буду намагатися знаходити культурні виходи з ситуації і т.д. Я просто не хочу аби моя дитина із цим стикалась. Я щиро вважаю, що такі ваші відео будуть відкривати очі більшій кількости людей. Запрошуйте до себе також людей (і мам), які були зросійщеними і змінили свою думку, може наш досвід допоможе людям якось збагнути що проблема в них самих. Дякую.

дівчата, дякую за відео! я виросла в Луцьку, і всі навкруги говорили українською, і я до кінця не знаю того про що ви говорите, і дякую, що піднімаєте цю тему! вона така важлива! 😢

Дівчатка дякую за працю💪 Будь-ласка продовжуйте цю роботу, це надзвичайно важливо, потрібно стукати в ці закриті двері і вони таки відчиняються.

моя викладачка японскої мови відмовляється вести пари українською на користь російської, аргументуючи тим, що "ета язик маєво дєтства". я їй про інформаційну війну, про історію, про закон, вона каже "ну вот кагда камісія будєт, тагда і буду гаваріть па украінскі". іронічно, що японську, котра входить в топ 5 найважчих мов світу, вона вивчила, а рідну мову, мову країни, в якій вона народилася, живе і працює, не знає.

Дякую вам за ваші чудові відео 💚 важлива тема... Неймовірно бісять люди, які через свої лінь і відсутність емпатії, логіки і причинності наслідкових зв'язків, досі захищають російську... Мені теж було дуже важко переходити, я дуже русифікований був за 5 років життя в Одесі ... Але робота над собою і банальне розуміння причинно-наслідкових зв'язків, чому це все важливо, а також згадки про те, що творив совок з прабабусею, а також сила волі і різка відмова зразу від усього російського, допомогли мені стати україномовним, повністю змінити свій простір... Тепер мене тригерить що діти на вулиці говорять російською, що люди навколо наче патріоти, але захищають ту російську... Неймовірно радує коли знайомі, продавці в магазинах з усіх сил намагаються говорити українською... Це Одеса, катастрофічно русифікована... Важко тут.. Але все можливо якшо ви розумієте чому це важливо, а не уникаєте питань і послуговужтесь тезами рос пропаганди, навіть не усвідомлюючи цього... Трошки більше свідомості і все вийде...

В КЗ популярність казахської зростає, тож трагедії не робив би. Є проблема в казахської з офіційними текстами, але в іншому все ок. В КЗ вже треба якщо не розмовляти, то хоч розуміти й це скоріш питання демографії, бо в каз. мовних регіонах / сім'ях зазвичай по 4-5 дітей, а в рос. мовних 1-2. Наступне покоління скоріш вже буде май же 100% знати казахську, незалежно від етнічного походження. Тож в центральної Азії своя специфіка.

Як класно виставлено світло у кадрі) Воно за кольором добре поєднується з одягом ведучих. Дякую за цікавий ролик ❤

Росія витісняє мови лише там,де в неї велика діаспора,де їй дозволяють це робити,тобто лише на пострадянському просторі. Якщо грамотно діяти Україні,то в росії тут нічого не вийде,принаймні на заході України,бо в інших регіонах України в росії, на жаль,вже давно все вийшло...

велика подяка за таке відео! ваша прямолінійність надихає самій сприяти розповсюдженню української та зменшенню російської. нещодавно у нас біля гуртожитку відкрився невеликий магазин з російською назвою сіняя птіца та а-ля совковими солодощами, тож найближчим часом точно звернуся до відповідних служб та гарячих ліній з цього приводу. це неприпустимо. проте, хоче зазначити, що, живучи в Дніпрі, я кожного дня помічаю позитивну тенденцію: кожного дня я точно хоча б декілька разів на день чую українську від перехожих, хоча ще рік тому її ніде не можна було зустріти. чути живу українську на вулиці вкотре приємніше, ніж в тому ж магазині

Дуже дивно чому імперська свідомість не дозволяє їм, приїхавши до Аляски, вважати, що тут "паймут". Ні творчість любе, ні мільйон згадок про те, як міріканскіє капіталісти обдурили царя і забрали алясачку, не змогли розширити їх імперскість. Плюс і толерування росіян в країнах колишнього союзу відіграло значну роль, а необхідно було, гадаю, присікати подібні прояви.

Молодці дівчата! Якби наша влада хоч на 1% так розмірковувала,таких розмов взагалі не треба було б.!

Дівчата маленьке зауваження, красная площадь, а не червона, владімір, а не Володимир. Ми ж Джона не називаємо Іваном і Пітера Петром, а Тайм Сквер Майданом Часу. Люблю вас слухати. Дякую за працю.

Палає... Дуже потрібні англійські субтитри, щоб не тільки в нас палало

Я зараз знаходжусь в Німеччині, відвідую мовні німецькі курси. Зі мною навчається ще 12 українців, з яких ніхто не говорить українською. На мої запитання: Чому ви не розмовляєте українською? мені відповідають: Ми так виросли, нам ближча російська мова. Ми це питання підняли і з викладачем німцем. На що він каже: Для мене це одна і та сама мова, а ти (звертається до мене) не толерантна по відношенню до своїх же. Я згоріла 🤬 Зараз ми, ті українці, що за кордом, представляємо свою країну. І іноземці не розрізняють де українці, де росіяни. Ми для них одне ціле. Ми втрачаємо свою ідентичність!

Візьму собі на озброєння про мовні срачі: «мовні срачі це ніколи не срачі, це важливі життєві питання»👌🏻 Буду знати що відповісти на коментарі про «не треба сваритись, бо в нас і так війна, люди злі» Ну так це наше майбутнє вирішується, зокрема, якою мовою буде жити моя країна, і саме час це робити

Один з ваших найкращих випусків, дівчата! Було цікаво послухати про інші країни, багато чого нового для себе почула! Дякую! 🥰

треба просто казати "я не розумію", коли звертаються російською. це працює

Оце зараз дивлюсь Ваше відео - дуже подобається, спасибі. Мій тато, українець з Західної України будував у студентські роки Казахстан. Свободу казахському народу від російської навали

«Горад пастроілі»-це те, що лишилося після сересер, що тоді будувалося всіма!

Став Вашим патріоном, телеграмом не користуюсь,так що навряд чи в закритому чаті буду ,мені подобається Ваш канал . Дякую,що Ви є.Ви необхідні нашій країні 👍

Україна грає по нав'язаній нам грі і правилам. Замість того, щоб говорити, що в Україні притісняється українська, ми виправдовуємось за те, що у нас "не ущемляется" російська мова.

Дякую,дiвчата,ви робите дуже важливу роботу,зараз в Украiнi расплата за любов до ката,на жаль...

Красуні! Попала на ваш канал випадково! Дуже зраділа! Передача ваша дуже потрібна. Соромно бачити наших відомих ведучих, які на "язике" поодовжують вести свої канали. Я у Італії мову вивчила за чотири місяці. Для отримання документів - здача іспиту на держ.рівні . Масколота вивчає італійську і ,навіть, не дзявкає. Дякую, дівчатка, ще раз! Молодці!❤❤❤

Любі мої, я дуже багато років живу в Грузії, тут ситуація з російською мовою (до початку повномасштабної війни звісно) була досить проста - молодь не знає і не хоче знати, ЗМІ є але дуже мало (лише газети та сайти, ТБ та радіо немає) , освіту російською отримати практично неможливо. Не було надписів, меню, книг. Звичайно старше покоління розуміє та говорить, молодь обирає англійську геть свідомо. після того як сюди почали бігти росіяни та білоруси ситуація змінилась :( дуже багато бізнесів повідкривали починаючи від кафе\барів, закінчуючи приватними кінотеатрами та дітсадками. В Тбілісі неможливо пройти по вулиці - скрізь чуєш російську мову :( Державна політика ніби не змінилась офіційно, але хто ж впустив весь цей натовп у країну офіційно...

Як я шкодую що коли ще в інституті намагалась повністю перейти на українську, бо більшість викладання було російською, а закінчила я його у 2015році. Добре, що уже працюючи змогла максимально перейти ще задовго до 24лютого.

В усіх цих руських блогерів, які розказують про рускій язік, чую прям інтонації Каца з подібного ролику

Дуже вдячна за ваш контент. Все життя розмовляла російською. Вчилась навіть в тій країні в школі(( Ви дуже класно доводите аргументи, що в мене не залишилось сумнівів, вже рік вчусь

До рідної мови я остаточно прийшла, нажаль, лише 24 лютого 2022 року, будучи в Києві під ракетними атаками. В цей момент усі мої внутрішні бар'єри щодо власного переходу зруйнувались вщент. Але чомусь досі не можу наважитись відстоювати мовне питання в публічному просторі. Особливо в сфері обслуговування, бо здається, що водій/ка таксі зараз машиною у стіну в'їде, лікар/ка спеціально зайвого пропише, а то і взагалі навмисне здоров'ю нашкодить, офіцінт/ка у напій плюне тощо. Розумію, що тим самим я даю їм право на владу, і кожен раз на себе серджусь за боягузтво, але ніяк не можу зламати цей внутрішній паркан. Та все ж, відчуіаю, що історії, які ви висвітлюєте в подібних випусках, потроху руйнуть мій страх, тріщини вже з'являються на тому внутрішньому бетонному блоці. Дякую!