Щодо олійного живопису - така жиза 😢

Дурні люди були, є і будуть. Мій стиль вийшов з малювання аніме, але він сформувався реалістичним. Все рівно називають мій стиль анімешним. Життя бентежне

Сонечко, привіт! Стільки подій, стільки подій, нарешті я подивився. Я бачив у тебе схожі персонажі, але вони й були одними й тими самими персонажами! Більше того, вони були різними за емоціями, фарбами, техніками виконання. Після курсу "анатомії" малюнки стали більш об'ємними та професійними. Про діджитал не скажу, що легко, у ньому свої техніки та нюанси. Для мене акрил важчий за масло, він швидше сохне. А так у кожного свої переваги. Персонаж вийшов казковий, фентезійний, зі своїм характером та красою, а головне - живий! 🍹🍰🥰

Який сенс реагувати на нубів? Це питання дуже далеких від творчості людей, їхня думка - хня з-під коня. Для непосвячених сильна стилізація - це мультяшки, відносно реалістична стилізація - аніме, а реалізм - малюнки з фото. Такі питання - це маркер, що людина недалека й не вихована. Реагувати треба відповідно.

пхех, прям чутно біль і трохи відчаю від нерозуміння людей) і да, повністю знайомий досвід, знецінити можуть буквально будь-що. я якось зробила унікальні розмальовки саме про рідне містечко, очевидно, що про Київ чи інше велике місто будуть варіанти, але про нашу діру і не знає ніхто, але все рівно знаходились знайомі, які питали "звідкись з інтернету скачала чи де взяла" )) та і стилістика - все, що не реалізм - аніме Х) дякую за відос, нагадав про цю діч)

Я почала малювати саме з перемальовок персонажів цікавих аніме (до цього ще були поні, але зараз мова саме про людей). І вже після цього, коли трохи повірила в свої сили і почала вивчати пропорції, криво намагатись малювати від скелета чи від м'язів (щось на кшталт спроб на практиці використати знання, але тоді це було максимально криво) Зараз мені дійсно подобається мій рівень малювання (хоча ще є куди рости, але я іноді дивлюсь на те, що намалювала, і не вірю, що це зробили мої рученята). Але я дійшла принаймні до цього рівня лише через те, що колись змальвовувала кадри з аніме, а потім намагалась намалювати своїх перших персонажів саме у цій стилістиці (хоча навіть від одного аніме до іншого стилі дійсно різняться. PS: Я написала це до того, як ця думка прозвучала в відео, але ТАК. Повністю згодна) З діджиталом у мене також є проблеми, але найбільша особисто для мене - моє невміння зупинитись. Тому що в традішці я можу зупинитись буквально буль-коли, після кожного з етапів (тому що і скетч олівцем виглядає прикольно, і простий лайн можна класно оформити, можна навіть залишити вже розмальованого персонажа без фону). А ось в діджі мені чомусь треба все доводити до недосяжного ідеалу (через що 95% моїх робот в діджіталі залишається в папці wip). Тому я більше люблю саме традішку, але прагну навчитись малювати і так, і так Дякую за відео💛💛💛

Чудовий арт ❤ Щодо художньої діяльності стільки всього можуть сказати від нерозуміння... так що так 😅 Мене більше всього напрягає: "о, ти художник? Мене намвлювати зможеш, значить!"

Дуже швидко обрублюю такі розмови з не малюючими людьми: « я так малюю, мені так подобається. Ти можеш не дивитись на мої малюнки» і все, розмова відразу йде в інше русло😅

У нас в універі педагоги усі стилі з великими очима називають аніме😐🙄

Я якраз в основному малюю маслом на холсті, але і тут знаходяться ті, хто питає - а це ти сама чи то картина по номерам? Так що раджу просто не звертати увагу і малювати собі далі😊

новеньке відео❤