Стосовно Яри і Олега. Також переношу на свої стосунки з братами і сестрою. Кожен з нас в дитинстві завжди хотіли бути єдиною дитиною в сім'ї. Це змінилося вже в дорослому віці, коли кожен з нас вже почав будувати свої сім'ї. Тепер є розуміння, що нам дуже пощастило, що нас багато.

Частина про маму, про скільки я тобі дала, а не як я тебе любила - це прям до сліз. Про мене і маму

"Тигролови" вразила неімовірно та стала однією з найкращіх книг цього року!

Дивно, але обговорювання цієї книги, цікавіше ніж сама книга. Як для мене.

Для мене вражаючою сторінкою цією книги було те, як Яра пішла у степ, шукала козочку і заплакала так сильно… Тут мені здається вона все ж таки зняла свою броню байдужості, холоду Душі і пустила у свою душу тепло рідних країв, свободи і згадок про дитинство! Дуже сильний уривок…

Цікавий розбір, дякую! Треба найближчим часом брати на Клуб книгу про інший регіон, наприклад, про важку долю заробітчан на заході України. Щось атмосферне. Так, крок за кроком, ми всі почнемо розуміти один одного краще. Не засуджувати за інакшість, а прийняти з різним бекграундом заради спільного майбутнього єдиної України.

Я дочитала вночі... І замість того щоб заснути, в мене з'явилося купу питань. Якась порожнеча між всіма героями.

Ведучі все відео дивуються і сумніваються чи такі люди і сім'ї існують. Я з перших слів опису - так це ж про мою родину. Наведена цитата про коротке коріння дуже влучна. Дякую, хочеться прочитаьи цю книгу.

Перекласти рос.репліки точно треба, 100%!

Читала цю книгу не заради сюжету, для мене була важлива атмосфера. Наче про мій дім написано. Читаючи, прямо відчувала запахи, тепло, кольори.

Царівна Ольги Кобилянської. Давайте почитаємо цю книгу в клубі

Як завжди: обговорення навіть цікавіше за саму книгу ! ❤

Я родом зі Сходу, з маленького містечка в Луганській області. Завжди відчувала себе там зайвою та чужою, і такі самі відчуття викликала книга. Велика відчуженість і дискомфорт. Дякую за розбір, я багато зрозуміла з приводу того, чому я так почуваюсь. Ця байдужість і, як сказала Яна, емоційна імпотентність, завжди наводили мене на жах.

Давайте Кобилянську почитаємо після Тигроловів😊

Багряний та його "Тигролови" це перлина, яку я дістала для свого намиста, тому з нетерпінням чекатиму на цей книжковий клуб! Щодо української класики, то мені здається, було б цікаво обговорити "Кирпатий Мефістофель" Винниченка Дякую дівчатам за цей книжковий клуб, він є дуже цінним та дорогим для мене і я впевнена, для багатьох також ❤

Дякую за розбір книги.

дякую. Книгу не читала, але неначе послухала дуже поверхневий аналіз моєї сім'ї. Я народилась в Києві, як і всі мої троюрідні. Але старша троюрідна сестра так саме одружилась перед тим як поїхати з країни. Але вона одружилась, бо її знайомий хотів також поїхати туди.

Розумію емоції головних героїв. Читала як про себе, коли від дитини 8 років вимагають бути дорослою вже, про любов до молодшої дитини, образи, емоційну відчуженість. Своїм батькам роблю скидку на те, що був важкий час, їхні дитячі травми, відсутність ресурсів які наявні зараз. Але навіть попри наявність власних дітей, відчуваю що зі своїми батьками далі формального спілкування не зайти. Тому погоджусь, що така сім'я може бути будь де і не обов'язково їхати в Донецьку область. А щоб більше зрозуміти Схід можу порадити книгу "Ракурс" Світлани Талан. Читала її ще до повномасштабного, дуже багато рефлексувала на тему початку війни і чому вийшло як вийшло.

Байдуже що ви, дівчата, обговорюєте, ваша думка і і ваш розбір завжди дуже цікаві, навіть коли я не з усім згодна. Ви чудові!

Вау! Тигролови!!🎉🎉🎉 Якраз пару місяців тому перечитала. Це просто геніальний твір!!!

Моя улюблена книга з української літератури - це однозначно "Хіба ревуть воли, як ясла повні", хотіла б перечитати, і було б класно послухати книжковий клуб про неї😇

Історія про життя без коріння, вижити за будь яких умов. Але в середині пустка і ніякі досягнення не заповнять її

Блін, книга 80% про мою Донецьку родину. Сильні тіла, слабкі корені - до сліз.

"Тигролови"-- супер❤.Ця книга є в аудіоформаті)

Дякую за глибоке обговорення! Я переживаю особисту драму, і це обговорення мене підтримало. Особливо відгукнулося про важливість любові і зв’язку, про важливість історії, про важливість коріння

Чудовий вибір книги,з нетерпінням чекаю!Дуже раджу звернути увагу на цю книгу у видавництва «час майстрів»вона прекрасна!

дякую за вашу цікаву і необхідну працю !!!

Книгу "Весілля Настусі" також брала в оренду і це крута опція на Librarius💙💛

Рекомендую прочитати і дуже хотіла б обговорити твори Гео Шкурупія. Зокрема, "Жанна батальйонерка". Дуже жива мова автора, не дивлячись на те, що писав у 30-ті роки минулого століття, багато тем і сюжетів перегукуються зі сьогоденням. Ви точно отримаєте задоволення від прочитання!

О, це я та продавчиня, що розповідає про рідний край!

Мені сподобалась книга. Не як сюжет чи стиль. А як те, що написано про мене. Я впізнала людей, фрази, місто, село, вулиці, атмосфера. Степ. Степ. Як же я сумую за рідним степом/полем. Читаючи цю книжку я чула голос, відчувала запах і здається навіть бачила вирази обличчя. І в мене на дачі був тунель із винограда. Погоджуюсь з Яною. Я сумнівалась що Настуся від батька близнюків. Ще й те, що вона відрізнялась від інших дітей.

Нарешті Тигролови🥹 Вперше після школи перечитала в цьому році, це найкраще що я читала з української літератури. Мрію про екранізацію! Чи хоча б обговорення Вовчиць на 2 години)

Вперше готова до наступного книжкового клубу, бо прочитала Тигроловів навесні. Дуже сподобалась книга.

Дякую за етер 🫶🏼 По- перше, для мене ця книга точно не «Весілля Настусі». Ну тільки якщо книга не була названа по принципу «чого менше». Ця книга про схід, про зіткнення культур, про родинні стосунки, про пошук батьківської культурної спадщини - якщо вже треба якусь золоту смужку, щоб звʼязала все до купи. Але не весілля і тим паче не Настусі. Тим не менш, я вважаю, що це був цікавий і вдалий книжковий дебют Ольги Богомаз, з чим я авторку і вітаю. Книга подарувала мені тепло згадок про мої шкільні роки в Криму, котрі були майже такі ж самі в плані побуту тощо. Особливо сподобався опис степу 🤌🏼🤍

я така вдячна дівчатам за цей чудовий книго клуб закінчила читати книжку з твердим враженням "ні про що", книга про весілля без весілля але ваше обговорення відкрило мені очі на багато аспектів, на які я не звернула увагу дякую!!! обовʼязково прочитаю і тигроловів

Це щось неймовірне ! Дякую !

Тигролови вже прочитала🥰, з нетерпінням буду чекати обговорювання її.

Я з міста про яке написана ця книга. Я плакала читаючи

Найгарніше видання Тигроловів- це видавництва Основи. Нажаль мій екземпляр в Украіні залишився😢 Хмари Нечуй-Левицького Улам Самчук Холодний яр можливо Чорна рада

Я читала паралельно «Весілля настусі» і «Тигролови»)) Тому вже готова 😅

Я сад Гетсиманський дуже хотіла прочитати

Книга була для мене цікавою , але як незакінчена історія Хотілось завершення А Тигролови - це те , що треба прочитати кожному !

Наступною було б класно Василя Барки "Жовтий князь". Дуже актуально перед листопадом.

Вперше була готова до книжкового клубу, встигла прочитати книжку і пропустила ефір 😂

З української літератури є кілька особисто для мене знакових творів: «Місто» Валерʼяна Підмогильного і «Жовтий князь» Василя Барки, ну і звісно «Чорна рада» Пантелеймона Куліша . Перший і третій перегукується із сучасністю а другий просто бо цей твір треба прочитати

дякую за розбір. книга не дуже зачепила, але після обговорення хочеться перечитати, щоб усвідомлено звернути увагу на деякі метафори і окремі моменти. є над чим подумати і над чим порефлексувати. дуже радію за вибір наступної книги. як раз купила її кілька днів тому, давно хотіла прочитати її.

Дякую за вкотре цікаву та важливу розмову! Впевнена, що було б чудово обговорити на книжковому клубі «Царівну» Ольги Кобилянської (у контексті розвитку феміністичних студій зокрема).

Дуже рада наступній книжці місяця, якраз хочу прочитати) "Весілля Настусі" не читала, але обговорення, як зажди, цікаво було послухати

так мене надихають ваші розбори на читання! дякую, що формуєте читацький смак, знайомите з такими крутими авторами і текстами! респект)

Дуже дякую за ефір! Пропоную книгу Олеся Бердника - нашого фантастичного українського письменника, якого боялась та система, і якого увʼязнила за його погляди та творчість - «Зоряний Корсар». Це неймовірна книга!!!

Не читала цю книгу, але дуже сподобалася І розмова про неї у цьому відео. Я думаю, що такі книжки - це чудова нагода подивитися на себе і своє оточення з певної критичної перспективи, і трошки більше зрозуміти про своє реальне життя.

Дякую за цей розбір!🙌🙌🙌

"Тигролови" перечитала більше року тому. Дуже мене вразила і сподобалась ця книжка. Чекаю тепер на клуб 😊

Я думаю, що фраза мами про «два місця в ресторані» була швидше захисною реакцією, щоб не показати дітям що їй насправді боляче від того, що вони не залишаються на весілля Настусі.

вирішила подивитися один з випусків "книжкового клубу". тепер розумію про що це, навіщо і для кого, спробую встигнути до 30го вересня і прийняти участь. на наступний місяць спробую підсадити подругу.

Я тепер без відео думаю, що я жодну книгу не розумію до кінця. Ви так розказуєте гарно

Останні декілька книжок для мене занадто важкі, чекаю, коли оберете щось менш болюче. Дякую

Дякую за вашу рефлексію! Для мене книга була супер нудною, бо наче описувала абсолютно звичайні події з життя. Моя подорож до дому, в місто звідки я родом виглядала би точнісінько так само. Було враження, що книга ніпрошо, і я можу написати точно таку саму.. бо це просто буденність. Я її слухала і під неї заснула. А коли прокинулась було відчуття, що я нічого важливого не пропустила. Як цікаво було слухати від вас, що виявляється, так не у всіх) Всюди це бачу і постійно забуваю) Кілька моментів ще хочу виділити. Нелюбов називається байдужістю. Говорити пробувати можна, але ніхто не почує. Це все зустрінеться фразами потипу "ну ничего", "а вот я такая, характєр такой" тощо.

Хотілося б обговорити книгу Валеріяна Підмогильного «Місто» або Ліна Костенко « Записки українського самашедшого»

Не читала, але те що ви зараз описали, то вайб мого дитинства (Маріуполь 90-х). Всі ці тріщіни, абрикоси та люди без коріння... Тільки в моїй реальності діти поїхали би по краще життя до маскви.

"Весілля Настусі" після прочитання залишило післясмак "плоскості", хоча і змалювання бекґраунду історії досить соковите, відразу відчуваєш запахи, бачиш сеттинг, чуєш інтонації. Але після вашого обговорення сюжет набув об'єму 😊 Роман дебютний, і, мабуть, не в моєму смаку, але важливий для розмаїття і розквіту сучукрліт однозначно! А ще хочеться розвивати свою читацьку майстерність і суб'єктність, щоб вміти так гарно аналізувати текст на стадії прочитання 🤤

Розчарована цим обговоренням. Таке враження, що дівчата зовсім не зрозуміли головних героїв - їхній сум, розгубленість, особливості та намагання вижити. А коментар про весілля на Сході України, як про церемонію, позбавлену душі, здався недоречним. Я була на весіллях на Луганщині, в центрі України, на Буковині, і на Тернопільщіні. На Буковині весілля - то взагалі ярмарок марнотратства. І ви це знаєте. Варто було сказати, що такий досвід гулянь скоріше об'єднує всю Україну і не є притаманним лише Сходу. Склалось враження, що ви наче взяли палицю, тикаєте нею в текст та героїв і кажете: фу, як можна такими буть?

так і є. без тяглості дуже самотньо. пригадую, як у школі на історії було завдання написати свій родовід. моїй мамі не було, що розказати, батько був не з нами, тож тут теж по нулях майже. і отак я перекотиполем перекотилась в заміжжя. з останнім пощастило, тож хочеться тепер відбудувати якусь свою історію, стати початком відліку. відчуваю, що це важливо. дякую вам!

Сподобалась книга попри простоту. Згадувана недавню подорож у Краматорськ 🙂

Дякую за відео та цікаве обговорення. Для мене особисто було багато моментів в книзі щемких, і я дозволю собі не погодитися із вашими словами про те, що книга "про нелюбов". Мені здається що в житті всіх цих людей, і цієї родини все могло б скластися набагато краще, і можливо, вони не були б настільки відірвані від власної історії, якби не війна. І до матері, незважаючи на всю її токсичність і невміння виразити почуття, у мене було впродовж всієї історії в першу чергу щире співчуття. Вона - нещасна і дуже слабка жінка, яка, маючи інфантильного чоловіка, взяла на себе більше, ніж могла потягнути, і через це страждала

Читаючи Весілля Настусі, я порівнювала наші з братом відносини. Я завжди відчувала "не любов" до мене мами, бо я була схожа на батька, а мій брат в дитинстві був дуже схожим на рід мами. Та коли він виріс, то змінився. Є навіть фото, де схожість між ним та прадідом по батьковій родині. Ця історія навіть не про не любов, а про те кого не люблять більше.

"Тигролови"- одна з моїх улюблених книг, до книжкового клубу готова!😊А дана книга просто не зачепила,. Життєві обставини і географія від мене далекі, тому добре, що книга невелика.

Я б обговорила Місто Підмогильного. Там такі цікаві історії кохання та стосунків, дуже актуальні і зараз.

Дякую за вибір книжки на наступний книжковий клуб. З української класики хотіла б ще перечитати "Місто" Підмогильного.

Відчуття, яке супроводжувало мене протягом всієї книги це дискомфорт і байдужість.

О, цікаво перечитати Тигроловів у свідомому віці)

Дякую дуже, пані, дуже розширили моє сприйняття книги. І особливе дякую за вибір "Тигроловів", бо в школі я була саме тією людиною, яка пройшла... повз. І вже давно хочу прочитати, а тут така нагода. Дякую!

В листопаді буде знаково прочитати "Марію" Уласа Самчука або "Жовтий князь"

Слава Україні¡ Дуже приємно бачити інтелігентних , інтелектуальних молодих пань. Хотілося б послухати ваші роздуми про повість Івана Франка «Перехресні стежки». Ви, Еммо та Яно, обрали складну нішу, тож зичу після етерів мати насолоду від коментів, мати збільшення авдиторії та Перемоги)

Я Вас обожнюю! Весілля Настусі прочитала за 2 тижні, тому почала читати Тигролови ще в серпні. Відчула що вона важлива для мене)))

Знаходила багато негативних відгуків на книгу, тому сумнівалася, чи потрібна вона мені. Ви так цікаво розповіли і глибоко проаналізували, що тепер додаю її у свій віш лист 🔥

Я прочитала книгу аж тепер... Мені дуже мало контексту і про батьків, і про дитинство Яри і Олега, Настусі. В мене повно запитань... Я не побачила супер любові мами до Настусі. Для мене це виглядало що вона стала рятівним кругом для мами після смерті чоловіка. І тиск усіх навколо на матір, чому вона залишила Настусю, вплинуло і на Олега з Ярою. І це як одна з відповідей на те, чому вони її не любили. Часто до молодших дітей інше відношення з огляду на те що мати її народжувала вже в більш дорослому віці.

Я думаю ця історія про історію. Мій колишній чоловік ніколи не міг сказати, що він українець. І зараз поїхав всіма правдами і не правдами виїхав зараз закордон, кинувши при цьому свою теперішню дружину і дитину. Людина яка не має Батьківщини, не має надалі ні сім'ї і нічого

Дякую за обговорення 🤗

Книгу прочитала, але не вдалося долучитися до ефіру. Подивилася в запису. Мені сподобалась і книга і її обговорення . Є про що подумати . Дякую дівчат!

З української класики хочеться прочитати те, чого не було в шкільній програмі.

Ооо якраз нещодавно прочитала! Це топ книга однозначно ❤

Можна В. Домонтовича "Дівчина з ведмедиками" чи Є. Плужника "Недуга". Тобто щось з літератури 20-х років минулого століття.

Дякую за Вашу цікаву і важливу роботу !

Наступною для прочитання пропоную «Сад Гетсиманський» Іван Багряний!

Мені ця історія ще й про сірість та байдужість

Дякую ❤❤❤

Кличте Байдака на обговорення Тигроловів! Мені здається, що він десь казав, що це його улюблена книга 🙂

Переглянула відео і за день прочитала книжку з Лібраріуму, трохи не по канону але так вже відео аукнулось, що не стрималась ❤

Що думаєте про книгу "Спитайте Мієчку"? Мені здалось що атмосферу вона передає краще.

Настусю не читала, але цікаво було послухати. І я з покоління, яке Тигроловів в школі ще не вивчали, тож прочитала сама цим літом. Отже, клуб чекатиму з нетерпінням

Відписуюсь від вас за учать в телемарафоні, успіхів…

Цікаво було почути ваші коментарі. Мені трішки важко читалась книга. На щастя вдома спілкування набагато тепліше, але завжди є над чим працювати. А хочу ще обговорити з вами "Місто" Підмогильного.

Я спочатку взяла в оренду За перекопав, але не встигла прочитати тому потім купила. Скупий платить двічі))

Щось з Кобилянської б на книжковий клуб

І побажання щодо "перечитати"... не знаю, чому воно перше прийшло в голову, але це "Собор" Гончара. Чомусь воно мені дуже запало в душу.

Збір +

Не читала книгу, але ваш опис нагадав мені "Сто років самотності" Маркеса.

"Хмари" Нечуя-Левицького вартують обговорення!

Оххх, тільки прочитала тигроловів, дуже чекаємо некст книжковий клуб, на жаль, ця книга не так зайшла, як інші книги в клубі