Дякую за цікаву лекцію, та дуже приємно слухати українською про Харків 💙💛. Було б дуже цікаво послухати інформацію про заселення та особливості містечок нинішньої Харківської області - Печеніги, Купʼянськ, Валки, Липці, Вовчанськ, Хорошеве. Будь ласка, зробіть серію лекцій про це! Бо інформації про про 17 століття обмаль. Про Харків люди мало що знають, а про всі ці багатостраждальні наразі містечка - тим паче. А треба щоб люди знали.

На дыржавном можно только рагульскую архитектуру

Андрію Федоровичу, з вашої розповіді звучить так, ніби більшість "черкас" селилися на правому березі Лопані (тобто, у Лопанській слобідці). А хто селився на березі річки Харків (у Харківській слобідці), чи є відомості?

Дуже цікаво. Було б ще дуже цікаво подібну окрему лекцію про заселення по інших слободах та містечках нинішньої Харківської області (Ізюм, Печеніги, Хорошеве, Купʼянськ, Вовчанськ, Липці, тощо). У Юркевича та Багалія є про це окремі відомості. Але судячи з коментарів Андрія Федоровича про неточності в їхніх працях, було б цікаво почути може якісь нові знахідки.

І ще одне запитання, більш до 6 лекції, але оскільки там вимкнені коментарі, то ставлю тут.. З перелічених Андрієм Федоровичем фактів, складається таке враження ніби ТІЛЬКИ у нас був якийсь свинарник та антисанітарія. І мовляв, московитські холопи коли приїжджали до Харкова були дуже шоковані. А як була ситуація з тією ж санітарією / устроєм в інших містах? Щось мені слабко віриться, що в умовних Бєлгородє, Курську, Пєрьмі - була ситуація краща. Ну і цікаво порівняти з містами Лівобережжя - ті самі Чернігів, Полтава, Ніжин. Я припускаю, що могли б бути якісь відмінності, бо на Слобожанщину тікало багато "опопзиціонерів" з Гетьманщини. І взагалі було багато нового, прийшлого населення, де складалися абсолютно нові суспільні стосунки та умови.

Чомусь вимкнені коментарі у 6 лекції.. А чи можна було б зробити подібний екскурс (хоча у більш стислому форматі) по ключових містечках нинішньої Харківської області? Бо, є ж чим пишатися та ЗНАТИ. Я знаю, що була наприклад Лиманська школа народної архітектури. З цієї лекції я дізнався про те, що Водолага була таким центром з виробництва кахлів. А є ж ще інші містечка - багато з яких потерпають нині від російського тероризму.. Липці, Купʼянськ, Вовчанськ, Краснокутськ, Ізюм, Зміїв, Мерефа, Балаклія, Валки, ітд.

Дуже цікаво. Слухаю із задоволенням! Підкажіть, будь ласка, а чи існує якась статистика - який відсоток населення у Харкові займався чумакуванням? І друге питання з приводу контактів із Доном. Знову ж таки, у Віктора Юркевича написано про давні (ще з 16 століття) звʼязки та контакти між Лівобережжям та степом / Доном. Чи є якісь підстави вважати, що ось ці чумацькі шляхи / звʼязки між Харковом та Доном насправді не були якоюсь новелою, а мали вже тяглість до осадження Харкова?

Дуже цікаво, дякую за лекцію. Підкажіть, будь ласка, а можна десь детально роздивитися всі ці мапи?

На дыржавном не интересно

А де лекція No 4???

молодці!!!

Готов предоставить видеоматериал диалога с недополицией диалога

Кто готов написать про рефору недополиции в Харькове полиции диалогу спустя 8 лет?

Авакян чОрт помножил реформу полиции на ноль!!!

Дякую! Цікава і важлива лекція. Окрема подяка щодо можливості подивитись лекцію тут❤

🙏🙏🙏🍄😁

Шана та повага Вам.

Цікаво поновити та розширити знання)) Дякую, що займаєтеся цим, сподіваюся на історичну нецпередженність!)

Таки знайшов інформацію про участь жителів Хорошева у побудові Харківської фортеці! Цитата з роботи Віктора Юркевича "Еміграція на Схід за часів Богдана Хмельницького", с. 152-156: "Цікаво, що перервавши будування фортеці влітку, дарма що на це дуже натискав воєвода, вимагаючи продовжувати роботу, харківʼяни раптом, у листопаді, покінчивши господарчі справи, знову заходилися коло фортеці і, не слухаючи воєводиних намов, і далі будували її "своїм чекаским обычаем", при чому у будуванні жваву участь узяли без жаднлї ініціятиви воєводи козаки Хорошевської слободи, досить віддаленої від Харкова. Рівночасно хорошевці відмовилися перевозити свої родини до Харкова, як того вимагав воєвода, побоючися татарського нападу." Джерела: Д. Багалей, Матеріалы, 1 с. 21 // М. Д. Московськ., ст. 282. Далі в Юркевича є згадки про те, що Хорошевці не слухали посла воєводи Данила Кремінчуцького восени 1656 р., який закликав хорошевців до Харківської фортеці через загрозу татарського набігу. Так само хорошевці відмовились виконувати воєводине розпорядження будувати фортецю й тримати варту в місті і сторожеві розʼїзди. Але взимку того ж року взяли жваву участь в будуванні Харківської фортеці "своим звыаем" разом з харківськими козаками. Джерела: М. Д. Моск., ст. 282 // Д. Багалей, Матеріалы, т. 1, ч. 9.

Дякую за лекцію. Підкажіть, будь ласка, в деяких джерелах згадується про те, що будувати Харківську фортецю допомогали жителі Хорошіва. Чи є якісь інші відомості про взаємодію / взаємозвʼязок жителів Харкова та Хорошіва?

Дуже цікаво! Дякую за епізод. Чекаю на наступні випуски. До речі, цікаво, у Віктора Юркевича були згадки про колонізаційні процеси на Слобожанщину (добичництво, полювання, пасіки) з Лівобережжя ще з 16 століття. Чи немає якихось нових даних про це?

Пан Микола так натхненно говорив про книгу й саму систему, що прослухала етер на одному подиху. Дякую за працю, неодмінно придбаю собі екземпляр ❤

Дуже дуже цікаво, щира подяка..

"ось який я... тепловізор"

Француз, давай товсті ракети

Була на першому та крайньому розмовному клубі в першому сезоні! Чекаю ще !

Чудовий брифінг, окрема вдячність Михайлу Михайловичу за цікаву міні-лекцію! Багато чого не знала і була приємно здивована 😊 Назва «Політехнічна» тепер видається ще більш логічною 👏🏻

Люди,чому ж ви такі злі!? Михайло Красіков - видатна людина,яка любить Харків, знає історію,захищає пам'ятки архітектури історичні,людина розповідає вам історію,а ви у такий важкий час для країни виливаєте свою негативну енергію. Схаменіться,та вивчайте історію України!!!

підтримую, Я.Мудрого набагато краще ніж ХПІ.

👏

Боже колеги!!! Які натягнуті аргументи! Для більшості це завжди буде Юридична, а не ХПІ. Але в юрці лоббі немає, тому хай буде ХПІ🥰

Коли гуртожитки свої відремонтуєте? 🤡 Бойові хомʼячки Сокола, від вашої прес-конференції умови для студентів не покращаться.

Це правда, Європа і Америка живуть краще, не завдяки кращему інтелекту,а завдяки відсутності скаженого сусіда,що контролює владу,як у нас,чкби не зрадницька влада з 1991го,ми б краще жили набагато за них,бо вони,як діти наівні,нлсяться зі своєю толерантністю до уцкіх,бо не усвідомлюють, що є болота

Як повезло учням! Чоловік прийде навчати дітей !Вічного вам життя!

#ЗбережемоУІПА

ВУЗИ нашого Харкова найкращі і не треба їх знищувати! Бо це кощунство!

А я мечтала поступить именно в Каразина на ин.яз. Как же я плакала, когда мне сказали, что без взятки в 4000уе даже близко подходить туда не стоит, времена были такие, середина 90-х. Я не гордилась, что поступила в эту сковородку, мне даже стыдно было говорить, что учусь в ПЕДе. Закончила и ни дня не работала по специальности, а английский и французский я выучила за границей, а не в университете, ибо уровень там ниже плинтуса. Многие мои одногруппницы теперь преподаватели и даже зав.кафедрами. Мне даже смешно, я прекрасно помню этих девочек и как они учились, так что, понимаю, что мое мнение не совпадает с 99 % упоротых, но уровень образования в сковородке-отстой, может оптимизация даже и к лучшему.

УИПА Академия Успеха и реально одна из нормальных вузов Харькова

Збережемо УІПА

❤❤❤

Дякую за прекрасні вірші та чудову музику на початку заходу ❤

Дискография зависит обратно пропорционально уровню жизни,посмотрите на Африку

#saveSkovorodaUniversity знищення ХНПУ імені Г.С. Сковороди - це величезна помилка!!!

Ми проти обʼєднання! Залиште можливість для розвитку наступних поколінь учителів. І наша потужна аспірантура дає можливість якісно розвиватися молодим науковцям в багатьох напрямках. Тому ХНПУ має бути самостійним і незалежним. Педагоги мають навчатися у Педагогічному!

Я проти об’єднання ХНПУ Сковороди, тому що будуть обмежені мої академічні свободи. Мої колеги проти цього об’єднання. Конкретно зараз МОН порушує закон про автономію університету. Університетська автономія ХНПУ Сковороди зафіксована в межах Закону України «Про вищу освіту». У абзаці 3 статті 2 написано: «Суб’єкт освітньої діяльності має право самостійно приймати рішення з будь-яких питань у межах своєї автономії, визначеної цим Законом, спеціальними законами та/або установчими документами, зокрема з питань, не врегульованих законодавством». Отже, права закладу вищої освіти, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, тому не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами. Це означає, що політика у сфері вищої освіти має додаткове обмеження: будь-які управлінські рішення не мають призводити до звуження автономії ХНПУ Сковороди. Будь-яка «ініціатива», якщо вона обмежує університетську автономію -об’єднання закладу вищої освіти без погодження з трудовим колективом - є грубим порушенням припису абзацу 3 статті 2 Закону України «Про вищу освіту». Колектив ХНПУ Сковороди не погоджується на об’єднання, тому це об’єднання - незаконне. Лінк закону zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

Така новина просто обурює!ХНПУ імені Г.С. Сковороди - це самодостатній заклад, який має свою історію, випустив не одне покоління вчителів...Це дуже сумно. Заклад повинен мати своє право на існування.

Ви усе просрали. Рік за роком. Колишній ректор, бувший комуніст Прокопенко, завжди танцював поміж крапельками, де тільки жовто-блакитний прапор не вішав. Усі бігали у вишиванках та все було тільки українською. Тепер все пішло в дупу. Яка держава, який клоун на чолі, такий і університет. Усе пропало! Закриють нахуй годівницю! Але не бійтеся: прийдуть росіяни, все відновлять. Але нациків на роботу не набиратимуть. Привезуть свого ведмедя з балалайкою. Якщо мене запросять на ректорську посаду - я приїду та очолю цю годівницю.

Я випускниця університету ім. Сковороди, який дає чудові знання і випустив не одне покоління педагогів і випустить ще.Я проти і ще раз проти об'єднання. Я щиро дякую всім викладачам! Слава Україні!

Ми категорично проти такого об'єднання! Це всеодно, як вчити фізику та математику одним предметом.

#saveSkovorodaUniversity